Постановление суда № 116355721, 17.01.2024, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 281/413/23

1-кп/279/261/24

У Х В А Л А

іменем України

17 січня 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 за участю дистанційно прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020240000000344 від 27.03.2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст.365 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст.365 КК України.

Згідно обвинувальногоакту, ОСОБА_4 обіймаючи посаду головного лісничого Державного підприємства «Лугинське лісове господарство, будучи службовою особою підприємства, працівником правоохоронного органу, який зобов`язаний здійснювати організацію, розроблення і контроль за виконанням заходів щодо відведення лісосік, проведення рубок та інших лісогосподарських заходів, будучи відповідно до ст.69 Лісового кодексу України уповноваженим видавати спеціальний дозвіл (лісорубний квиток) на здійснення спеціального лісокористування, а за наявності підстав відмовляти у видачі такого дозволу, 03.12.2018, знаходячись в адміністративному приміщені ДП «Лугинське лісове господарство», що по вул.Павлова,18 у смт.Лугини Лугинського (на теперішній час Коростенського) району Житомирської області, отримав від працівників відділу лісового господарства ДП «Лугинське лісове господарство» для видачі лісорубний квиток серії ЖИ ЛРК №003781 від 03.12.2018 разом із польовою переліковою відомістю дерев у виділі 38 кварталу 28 Літківського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство» від 07.11.2018 та відомістю матеріально-грошової оцінки лісосіки №265Є від 07.11.2018 щодо проведення у виділі 38 кварталу 28 Літківського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство» рубки під назвою «Інша, пов`язана із ТБ» по системі рубок «Рубки формування і одоровлення лісів.

Достовірно знаючи, що будь-які рубки чи інші лісогосподарські заходи на лісовій ділянці у виділі 38 кварталу 28 Літківського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство» не запроектовані, а також те, що через вказану ділянку лісові та будь-які інші дороги, не прокладені, в порушення ст.ст.19, 69 Лісового кодексу України, вимог п.п.2.7, 3.1, 3.10, 4, 7 Методичних вказівок, п.4 Правил поліпшення якісного складу лісів без проведення огляду зазначеної ділянки на предмет доцільності проведення у ній рубки дерев, без проведення таксації лісосіки та складання акту її відведення, без наявності відповідного рішення ДП «Лугинське лісове господарство» про необхідність вирубування дерев і чагарників виділі 38 кварталу 28 Літківського лісництва ДП «Луганське лісове господарство», явно виходячи за межі своїх повноважень, підписав та скріпив відтиском печатки ДП «Лугинське лісове господарство» лісорубний квиток серії ЖИ ЛРК №003781 від 03.12.2018 на проведення рубки із назвою «Інша, пов`язана з ТБ» площею 1 га у виділі 38 кварталу 28 Літківського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство».

Таким чином головний лісничий ДП «Лугинське лісове господарство» ОСОБА_4 видав документ, а саме: лісорубний квиток серії ЖИ ЛРК №003781 від 03.12.2018, який відповідно до ст.69 Лісового кодексу України став підставою здійснення незаконної суцільної рубки у виділі 38 кварталу 28 Літківського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство».

На підставі виданого із порушенням лісового та природоохоронного законодавства ОСОБА_4 лісорубного квитка серії ЖИ ЛРК №003781 від 03.12.2018, тобто, в результаті перевищення ним своїх службових повноважень, суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 у період з 03.12.2018 по 22.12.2018, на ділянці площею 1 га у виділі 38 кварталу 28 Літківського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство», розташованої поблизу с.Літки на території Літківської сільської ради (нині - Лугинська селищна територіальна громада) Лугинського (нині Коростенського) району Житомирської області, проведено незаконну суцільну рубку 52 дерев різних порід, чим заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у виді майнової шкоди державі в особі ДП «Лугинське лісове господарство» як користувачу лісу, в розмірі 113211 грн. 63 коп.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.365 КК України, як умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

В ході судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.365 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання захисника підтримав, просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, пояснив, що наслідки закриття кримінального провадження із зазначених мотивів йому зрозумілі.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечила.

Представник потерпілого, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду кримінального провадження в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, тому, врахувавши, що його думка в контексті вирішення питання про звільнення особи від відповідальності, саме з наведених підстав не є визначальною, судом вирішено його розглянути у його відсутність.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши клопотання, приходить наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України (в редакції станом на 03.12.2018) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Так, згідно ч.3 ст.12 КК України (в редакції станом на 03.12.2018) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповідно до ч.4 ст.5 КК України якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України. У відповідності до ч.3 ст.12 КК України (в редакції станом на 03.12.2018), вказане кримінальне правопорушення відноситься злочину середньої тяжкості.

Підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що зупиняють їх перебіг.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття провадження з відповідних підстав.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено. Згідно обвинувального акту, кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 було вчинено 03.12.2018 року.

Таким чином, судом встановлено, що з дня вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , який відноситься до злочину середньої тяжкості (в редакції станом на 03.12.2018), минуло більше п`яти років, обвинувачений до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК строків не вчинив нових нетяжких, тяжких чи особливо тяжких злочинів, крім того у даному кримінальному провадженні відсутні обставини, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності, які передбачені ч.2, 3 ст.49 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 284, ч.3 ст.288 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності, на підставі 49 КК України та кримінальне провадження стосовно нього закрити.

Підстави та наслідки закриття провадження в справі сторонам роз`яснені та зрозумілі.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а відповідно до п.7 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, чи підлягає задоволенню цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Крім того, зі змісту ст.374 КПК України вбачається, що при ухваленні вироку вирішується питання та зазначаються у мотивувальній частині - підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, а в резолютивній частині - рішення про цивільній позов.

Таким чином, наведеними вище нормами кримінального процесуального закону встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

При цьому кримінальний процесуальний закон не передбачає вирішення питання щодо цивільного позову у разі закриття провадження по справі.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених вище норм, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

Водночас суд роз`яснює, що згідно з ч.7 ст.128 КПК України цивільний позивач, має право пред`явити цивільний позов до цивільного відповідача в порядку цивільного судочинства.

Арешт на майно відповідно до ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню. Долю речових доказів суд вирішує відповідно дост.100 КПК України.

Згідно правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 12.09.2022 року справа № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави. Відтак процесуальні витрати за проведення експертиз в даному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

На підставі ст.12, 44, 49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, 285, ч.1 ст.286, п.3 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисникаобвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, на підставі ст.49 КК України - у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020240000000344від 27.03.2020року відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.365 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Арешт намайно,накладений ухвалоюслідчого суддіБогунського районногосуду м.Житомиравід 19.06.2023року - скасувати.

Речові докази упровадженні,а саме: рукописний акт, на 1 арк. на ім`я директора ДП «Луганське лісове господарство» датований 06.11.2018 на ім`я директора ДП «Луганський лісгосп» про обстеження дороги в кв.28 та необхідність уборки небезпечних дерев; два примірники лісорубного квитки №256 від 03.12.2018 серії ЖИ ЛРК №003781, на 2 арк, на проведення рубки із назвою «Інша, пов`язана з ТБ» площею 1 га у виділі 38 кварталу 28 Літківського лісництва ДП «Луганське лісове господарство»; польову перелікову відомість дерев у кварталі 28 виділі 38 Літківського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство», на 1 арк, датована 07.11.2018, у польові переліковій відомості відведено у рубку 97 дерев; відомість матеріально-грошової оцінки лісосіки №265Є від 07.11.2018, на 1 арк, щодо проведення у виділі 38 кварталу 28 Літківського лісництва ДП «Лугинське лісове господарство»; план інструментальної зйомки, на 1 арк, ділянки площею 1 га - кварталу 28 виділу 38 щодо рубки на 2018 рік «ІГР з ТБ», які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

причіп марки ПАВАМ 112213С реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 залишити у власності ОСОБА_4 ..

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:

Копія згідно з оригіналом