№ 116317, 07.09.2006, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

04.09.2006З р. справа №2/22а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Кулебякіна О.С.

суддів

Акулової Н.В., Волкова Р.В.,

при секретареві судового засідання

Коломієць С.О.

за участю представників сторін:

від позивача:

Бєляєв О.А.- дов.б/н від 25.11.05- ТОВ "Пролетарське ВТУ",

від відповідача:

Кирилюк Н.А. представник за довір.№4150/10/10-013 від 31.08.06; Манохіна І.В.представник за довір. №4152/10/10-013 від 31.08.06-ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька

,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька

на постанову господарського суду

Донецької області

від

21.06.2006 року

по справі

№2/22а

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролетарське вантажно-транспортне управління" м.Донецьк

до

Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька

про

визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.11.2005 р. № 0000612330/0/2278/23-613/303760006/10923/10

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Донецької області від 21.06.06 позовні вимоги задоволені частково: визнано протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька від 03.11.05 №0000612330/0/2278/23/23-613/30376006/10923/10 в частині визначення податку на прибуток в сумі 2430060 та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2330009 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На постанову суду податковим органом подана апеляційна скарга в якій йдеться про її скасування у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи. Зокрема, заявник вважає, що покладений в основу судового рішення експертний висновок складений без повного дослідження всіх документів. Крім того, висновки експерта зроблені під умовою, що суперечить положенням ст..70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВТУ - Пролетарське” з апеляційною скаргою не згодне, вважає постанову місцевого господарського суду законною і обґрунтованою.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Актом документальної перевірки від 26.10.05 №248/23-6/30376006 податковим органом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „ВТУ Пролетарське” вимог податкового законодавства, які полягали у заниженні валового доходу підприємства за 1 квартал 2004 року на 165000 грн. , за 2,3,4 квартали цього ж року на загальну суму 1384138 грн. у завишенні валових витрат за період з 01.07.03р. по 01.04.05р. на загальну суму 7828500 грн. Крім того, як вказано в акті перевірки платник завищив у 2004 році амортизаційні відрахування на суму 441100 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом видане податкове повідомлення-рішення від 03.11.05 №0000612330/0/2278/23/23-613/30376006/10923/10 на суму 2452660 грн. основного платежу та 2342309 грн. штрафних (фінансових) санкцій яке Товариство з обмеженою відповідальністю „ВТУ –Пролетарське” оскаржило у судовому порядку.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що висновки акту перевірки не враховують стан фінансово-господарської діяльності платника та зроблені без повного дослідження первинної документації підприємства. Свою позицію у справі суд обґрунтував висновком судової економічної експертизи №127/24 від 09.06.06.

Апеляційна інстанція вважає, що постанова місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

У відповідності до пункту 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.05 №327 (зареєстрований Міністерством юстиції України 25.08.05 за №925/112005) висновки податкового органу про наявність порушень податкового законодавства мають ґрунтуватись на аналізі первинних документів бухгалтерського і податкового обліку. Але ці вимоги податковим органом додержані не були.

Так, висновок про заниження позивачем валового доходу у 1 кварталі 2004 р. на 165000 грн. податківцями зроблений виключно на підставі даних головної книги підприємства за 2004 рік. Проте, під час проведення судової експертизи встановлено, що лізингові платежі у сумі 165032 грн. включені до валового доходу підприємства у відповідності до правил встановлених підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому експерт виходив із даних, які містяться у первинній документації позивача.

Таким чином, підстав для визначення податкового зобов’язання за вищевказаною господарською операцією у податкового органу не було.

Висновок податківців, про те, що позивач не включив до складу скоригованого валового доходу за 2004 рік суму 1384138 грн. яка надійшла на його банківський рахунок від Відкритого акціонерного товариства „Пролетарське ВТУ” в межах справи про банкрутство також суперечить первинній документації. Судовим експертом встановлено, що зазначені платежі задекларовані позивачем у рядку 01.6 декларації, що відповідає правилам податкового обліку. Разом з цим, експерт виявив заниження позивачем на 76800 грн. загальної суми інших доходів по рядку 01.6 декларації, що було враховано судом під час вирішення спору.

Обґрунтованими є і висновки суду першої інстанції щодо формування валових витрат позивача. Суд першої інстанції правильно встановив, що страхові внески у сумі 910725 грн. перераховані підприємством у вересні 2004 року на рахунок АТЗТ „Страхова компанія „Акваполіс” підлягали включенню до складу валових витрат позивача, а висновки акта перевірки з цього приводу є необґрунтованими. Отже, згідно до підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” витрати по страхуванню майна підприємства включаються до складу валових витрат виробництва. Фактичне понесення відповідних витрат позивачем, їх взаємозв’язок господарською діяльністю підприємства підтверджуються висновками судової експертизи. Разом з цим експертизою спростовані висновки податківців про завищення позивачем, в наслідок порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валових витрат за період з 01.04.04р. по 31.03.05р. на суму 7828500 грн.

Не знайшли підтвердження і висновки податкової перевірки щодо завищення позивачем на 441100 грн. амортизаційних відрахувань за 2004 рік. В ході дослідження експертом первинних документів встановлені розбіжності між даними декларацій і даними відомостей нарахування амортизації основних фондів, а саме заниження амортизаційних нарахувань на 0,3 тис. грн. за 3 квартал 2004 року і завищення таких відрахувань на 0,2 тис. грн.. за 2004 рік.

Оцінюючи доказове значення висновку судової економічної експертизи апеляційна інстанція враховує те, що висновки експерта є вмотивованими, такими що грунтуються на документах бухгалтерського і податкового обліку. Ці висновки податковим органом під час судового розгляду не спростовані. З огляду на викладене у суда першої інстанції були всі законні підстави враховувати вказаний висновок під час розгляду спору.

Таким чином, на підставі висновку судової експертизи суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам закону лише в частині визначення податку на прибуток в сумі 24600 грн., а щодо суми 2430060 грн. підлягає визнанню недійсним.

Доводи апеляційної скарги по суті зводяться до заперечень проти висновку експерта. У апеляційній інстанції немає підстав брати їх до уваги з причин викладених вище. Посилання заявника на те, що висновок зроблений під умовою безпідставні, оскільки суперечать його змісту.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги невбачається.

Керуючись ст. 195-196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд, -

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Донецької області від 21.06.06 в адміністративній справі №2/22а –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення її вступної та резулятивної частини і може бути оскаржена в порядку, передбаченому главою 2 розділу 1У Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 08.09.06.

Головуючий: О.С. Кулебякін

Судді: Н.В. Акулова

Р.В. Волков

Надруковано: 4 примір.

1 –позивачу

1 –відповідачу

1 –до справи

1 –ДАГС