Постановление суда № 116280621, 15.01.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13528/23

Провадження № 1кп/201/464/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження №12023041650001542 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023041650001542 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України відносно якого обрано найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого завершується 26.01.2024.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого так як наявні ризики визначені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та усвідомлює, що може понести покарання у вигляді позбавлення волі, він не має міцних соціальних зав`язків і проживає в іншому місті, що створює йому можливості для уникнення суду. Обвинувачений може впливати на свідків з метою уникнення відповідальності. Також, з огляду на особу обвинуваченого, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні злочину, будучи судимим і не має інших засобів для існування крім злочинної діяльності.

Обвинувачений не заперечував проти клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 197, 198 КПК України строк тримання під вартою особи не може перевищувати шістдесяти діб і в разі закінчення цього строку прокурор має право звернутись до суду з клопотанням про продовження строків тримання особи під вартою.

Відповідно доч.2ст.177КПК Україниоднією зпідстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч2ст.177КПК Українидругою підставоюдля застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Суд вважає встановленим наявність ризику уникнення обвинуваченим суду, так як останній розуміє тяжкість можливого покарання, а також неможливість застосування інституту звільнення від відбуття покарання в разі доведення винуватості, що може спонукати обвинуваченого до уникнення відповідальності шляхом втечі.

Також не виключено ризик продовження злочинної діяльності, так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні непоодинокого злочину.

Таким чином суд встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.

В той же час, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не встановлений, так як даних про вплив на свідків не надано і доводи прокурора нічим не доведені.

Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, те що він офіційно не працював до затримання, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що обвинувачений в даний час несе в собі певну небезпеку для суспільства та з урахуванням вищеописаних обставин це свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

В той же час суд вважає за необхідне на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України не визначити розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 25 березня 2024 року.

Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1