Решение № 116276601, 15.01.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/172/24

Категорія 83

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Бублик А. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «Перший Український Міжнародний Банк») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначала, що 10.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис № 5179, про стягнення з неї на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 886 грн. 62 коп.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. на підставі зазначеного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.

Разом з тим, виконавчий напис був вчинений з порушенням закону, у нотаріуса були відсутні докази безспірності заборгованості, а тому нотаріус не мала права вчиняти зазначений виконавчий напис.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5179 від 10.02.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 11.01.2024 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Перший український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В., та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» подало заяву про визнання позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 10.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис № 5179, відповідно до якого стягнуто ОСОБА_2 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 886 грн. 62 коп. (а.с. 13).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 04.02.2023 дошлюбне прізвище ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (а.с. 6).

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки представник відповідача АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 09.01.2024 на адресу суду подав заяву, у якій вказав на те, що визнає позов у частині визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у частині визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, що складає 536 грн. 80 коп.

Крім того, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Судом установлено, що 27.12.2023 між ОСОБА_4 та адвокатом Бойком С.О. було укладено договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору клвєнто доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати юридичну (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених п. 2 даного договору та у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с. 10-11).

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 04.01.2024 адвокат Бойко С.О. надав наступні послуги, а саме: усна консультація (30 хв. - 300 грн.), аналіз документів (30 хв. - 300 грн.), підготовка та узгодження правової позиції по справі (30 хв. - 300 грн.), складання заяви про забезпечення позову (30 хв. - 300 грн.) та складання позову (3 год. - 1 800 грн.) (а.с. 9).

На підтвердження сплати зазначених сум надано квитанцію № 3 від 04.01.2024 (а.с. 22).

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ураховуючи те, що позивачем надано суду обґрунтований розрахунок суми витрат, понесених на правову допомогу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 137, 142, 206, 223, 259, 265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14282829), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни (01054, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, оф. 215, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта - не відомі), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 10 лютого 2021 року № 5179, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 24 886 грн. 62 коп.

Повернути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, що складає 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Стягнути з акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 15.01.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Світлана ЗАХАРЧУК