Решение № 116273378, 15.01.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/30131/23

Провадження № 2/947/661/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2024

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Остапчук О.Є. розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення сум за порушення грошового зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

Павлишин 21.09.2023р. звернувся до суду з даним позовом у якому просив стягнути з відповідачів ОСОБА_5 на підставі ст.625 ч.2 ЦК України 3% річних та інфляційні нарахування у період з 23.02.2019р. по 23.02.2022р. 6669,16 грн. Позов вмотивовано тим, що рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 1.02.2012р. у справі №1527/2-4180/11 відповідачі не виконує.

Відповідачі відзиву на позов не надали, до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», що за правилами ст.128 ч.8 п.3 ЦПК України вважається, що повідомленими належним чином.

Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 1.02.2012р. у справі №1527/2-4180/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Фінростбанк заборгованість за кредитним договором №1/10070 від 12.05.2008р. в розмірі 21600,75грн., видано відповідний виконавчий лист.

Ухвалою суду від 16.09.2019р. замінено стягувача у справі за позовом публічного акціонерного товариства Фінростбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом, а саме замінити стягувача публічне акціонерне товариство «Фінростбанк» (код ЄДРПОУ 14366762, м. Одеса, проспект Академіка Глушко, буд.13) на стягувача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), видано дублікат виконавчого листа по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Фінростбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом та поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Фінростбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом.

Рішення суду відповідачами не виконано.

Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Статтею 625 ЦК Україниврегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.

Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулюваннястатті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три проценти річних не є неустойкою у розумінні положеньстатті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 вказано, що: «враховуючи положення ч. 2ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже застосуванняст. 625 ЦКУне має на меті покарання, а має компенсаторний характер. Тобто, метою законодавця було забезпечити кредитора у відшкодуванні збитків за позбавлення права розпоряджатись власними коштами та їх знецінення.

Строки, передбачені ст.625 ч.2 ЦК України мають преклюзивний характер та застосовуються за 3 роки, які передують зверненню до суду, а отже з 21.09.2020р. по 23.02.2022р. включно.

Таким чином з відповідачів у солідарному порядку підлягають стягненню 3% річних за вказаний період у сумі 924,49 грн. та інфляційні нарахування 3648,42 грн., а разом 4572,91 грн., а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Також з відповідачів на користь позивача в порядку ст.141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 736,06 грн., тобто по 245,35 грн. з кожного.

На підставі викладеного ,керуючись ст. 4-13,76-89,258-273,280-289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) 3% річних у сумі 924,49 грн. та інфляційні нарахування 3648,42 грн. за кредитним договором №1/10070 від 12.05.2008р., а разом 4572,91 грн. та судові витрати по 245,35 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцятиднів з дня його підписання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.