Постановление суда № 116270606, 15.01.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/332/24

Провадження № 1-кс/344/205/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №22022090000000216 від 18.12.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором, про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022090000000216 від 18.12.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 створив у соціальній мережі (далі - СМ) «Одноклассники» обліковий запис, прив`язаний до номеру телефону « НОМЕР_1 », з ідентифікатором користувача « ОСОБА_7 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який в подальшому особисто використовував для спілкування з іншими користувачами соціальної мережі «Одноклассники», залишивши персональний акаунт відкритим для публічного огляду та поширення інформації невизначеному колу осіб.

У подальшому, протягом липня 2022 року, більш точний час органу досудового розслідування встановити не вдалося, громадянин України ОСОБА_4 , будучи прихильником встановлення контролю російської федерації над політичними та економічними процесами в Україні, вирішив послідовно, умисно поширювати у соціальній мережі «Одноклассники» матеріали, у яких міститься виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, а також виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України.

Знаючи, що публікації в соціально-орієнтованих ресурсах, як частина суспільно-політичної комунікації сприяють формуванню суспільної думки, ОСОБА_4 послідовно, систематично, активно став розповсюджувати у них публічну інформацію та надавати вкрай негативну оцінку українській владі, виправдовувати збройну агресію російської федерації проти України.

Так, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, ОСОБА_4 реалізовуючи власний злочинний умисел, перебуваючи на території Івано-Франківської області, у липні місяці 2022 року, більш точний час органу досудового розслідування встановити не вдалося, висловив емоцію «Класс», тим самим, згідно правил користування соціальною мережею «Одноклассники», умисно поширив на власній сторінці вказаної соціальної мережі, на особистій сторінці « ОСОБА_7 » (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 для доведення до інших користувачів вказаної СМ, насамперед з категорії друзів (всього - 169), під публікацією з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 користувачем вказаної СМ з нік-неймом « ОСОБА_8 », зміст якої містить інформацію щодо заперечення та виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, а також заперечення тимчасової окупації території України як успішне проведення «спецоперації ВС РФ» по «звільненню» території України, а саме міста Лисичанська Луганської області.

У подальшому, у липні місяці 2022 року, точний час органу досудового розслідування встановити не вдалося, перебуваючи на території Івано-Франківської області, ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправну діяльність, висловив емоцію «Класс», тим самим, згідно правил користування соціальною мережею, умисно поширив на власній сторінці соціальної мережі «Одноклассники» на особистій сторінці « ОСОБА_7 » (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 для доведення до інших користувачів вказаної СМ, насамперед з категорії друзів (всього - 169), під публікацією з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8», яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 користувачем « ОСОБА_10 », зміст якої говорить про те, що окупована територія України, самопроголошена « ІНФОРМАЦІЯ_6 », ймеЛуганська Народна республікальненою»: «ІНФОРМАЦІЯ_9», що свідчить про заперечення тимчасової окупації частини території України.

15 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України. Цього ж дня, ОСОБА_4 затримано на підставі ч. 1 ст. 615 КПК України: обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Як зазначено у клопотані, причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується: протоколами огляду мережі Інтернет від 07.07.2022, висновком експерта № 205 від 02.06.2023, протоколом обшуку від 15.11.2023, відповіддю на доручення оперативного підрозділу, протоколами оглядів вилучених речей, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

16 листопада 2023 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок до 13 січня 2024 року в межах строку досудового розслідування.

Для забезпечення повного і неупередженого розслідування необхідно, як зазначено у клопотанні, встановити всі фактичні обставини щодо вчинення злочину, закінчити проведення призначеної амбулаторної судово-психіатричної експертизи, змінити підозру та провести інші необхідні слідчі та процесуальні дії, виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт.

Ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з причин складності досліджуваних у даному кримінальному провадженні обставин вчинення кримінального правопорушення та необхідності проведення ряду слідчих та процесуальних дій.

Постановою керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 08.01.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023090000000216 продовжено до 15.02.2024.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду мережі Інтернет від 07.07.2022, висновком експерта № 205 від 02.06.2023, протоколом обшуку від 15.11.2023, відповіддю на доручення оперативного підрозділу, протоколами оглядів вилучених речей, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 436-2 КК України, цього Кодексу відносяться до категорії тяжкого злочину, санкція статті передбачає максимальне покарання за його вчинення - вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про можливість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, ОСОБА_4 усвідомлює, що санкція ч. 3 ст. 436-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, у зв`язку із чим, враховуючи режим воєнного стану на території України, може покинути її територію, тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення;

- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених у воєнний час. В свою чергу, ОСОБА_4 , знаючи інших осіб, які є в категорії його друзів в СМ «Одноклассники» та які також можуть вчиняти дії, направленні на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, перебуваючи на волі, може розголошувати останнім інформацію про хід досудового розслідування та приховувати докази їхніх злочинних дій;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку та зможе вчинити інші кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або продовжити здійснювати вищевказане кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за вчинення якого передбачено покарання строком від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Тримання під вартою з можливістю визначення застави є винятковим запобіжним заходом, однак жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

15 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України. Цього ж дня, ОСОБА_4 затримано на підставі ч. 1 ст. 615 КПК України: обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

16 листопада 2023 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок до 13 січня 2024 року в межах строку досудового розслідування.

Постановою керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 08.01.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023090000000216 продовжено до 15.02.2024.

У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 436-2 КК України, цього Кодексу відносяться до категорії тяжкого злочину, санкція статті передбачає максимальне покарання за його вчинення - вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри продовжують мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, а також враховуючи позицію самого підозрюваного в судовому засіданні, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину.

В той же час 15.01.2024 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.

В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Разом з тим, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, в поданому клопотанні та в судовому засіданні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Отже, зважаючи на викладене, враховуючи все вищезазначене в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин в разі доведення його вини в суді, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи те, що 2-х місячний строк, який завершується 15.01.2024, закінчити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні неможливо внаслідок його складності та значної кількості слідчих і процесуальних дій, які у ньому необхідно провести, постановою керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 08.01.2024, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023090000000216 продовжено до 15.02.2024.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до 15 лютого 2024 року включно, з раніше визначеним розміром застави.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

На думку слідчого судді, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і домашній арешт, як про це клопотала сторона захисту, не буде здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Отже, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 15.01.2024 р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 15 лютого 2024 року включно, з раніше визначеним розміром застави в сумі 53 680,00 грн.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в межах строку досудового розслідування, - до 15 лютого 2024 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - в сумі 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 15 лютого 2024 року включно обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.01.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_12