Решение № 116268755, 12.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2024 року справа № 640/32712/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

Суть спору: у грудні 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) до Служби безпеки України (далі - відповідач та/або СБУ) з позовом, в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 22.12.2020, просить суд:

- визнати протиправною відмову Служби безпеки України в особі Фінансово-економічного управління Служби безпеки України у частині ненадання інформації на запит позивача;

- зобов`язати відповідача повідомити про дати із зазначенням підстав (відповідних нормативно-правових актів) збільшення грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за аналогічною посадою, яку позивач займав перед звільненням - начальника 4 відділу Центру технічного захисту інформації Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення Служби безпеки України у період з 01.06.2012 по 12.11.2020 (дату надання відповіді на запит) із зазначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та граничного розміру кожного із видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та щомісячної премії, що фактично виплачені за кожний місяць вказаного періоду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Григорович П.О.) від 27.01.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Григорович П.О.) від 23.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.08.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.08.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

28.11.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 04.01.2023 №03-19/936/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/32712/20.

28.11.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 прийнято адміністративну справу №640/32712/20 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.

Окрім цього зазначеною ухвалою ухвалено продовжити розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фінансово-економічним управлінням СБУ ОСОБА_1 протиправно відмовлено в задоволенні запиту на отримання публічної інформації, чим порушено права та охоронювані законом інтереси останнього.

Позивач стверджує про необхідність застосування під час вирішення даного спору положень статті 17 Конституції України. Також позивач посилається на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закон України «Про доступ до публічної інформації», Постанову Кабінету Міністрів України №103, Постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, рішення Окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 та наполягає на наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

04.08.2021 в Окружному адміністративному суді міста Києва зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У свою чергу позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 від 24.11.2010 ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років (а.с. 18).

06.11.2020 позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію, в якому просив повідомити про дати із зазначенням підстав (відповідних нормативно-правових актів) збільшення розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за посадою, яку він обіймав перед звільненням у період з 01.06.2012 по дату надання відповіді з урахування таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років; щомісячні надбавки, доплати та підвищення; інші щомісячні надбавки, доплати, підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою та видати довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії із зазначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та граничного розміру кожного із видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та щомісячної премії - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (а.с. 21-22).

Листом від 12.11.2022 №21/3/2-Т-2-П/87 відповідач повідомив заявника, серед іншого про те, що жодними нормативно-правовими актами не визначено встановлення та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям СБ України в середніх розмірах за відповідний місяць, а отже видати нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у середніх розмірах не вбачається за можливе у зв`язку з її відсутністю (а.с.23-24).

При цьому, ФЕУ СБУ в окресленому листі вказало, що виходячи з порядку та умов встановлення та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, СБ України не має обов`язку на створення такої інформації.

Водночас, відповідачем доведено до відома позивача про те, що за період з 01.06.2012 по теперішній час перерахунок раніше призначених пенсій був проведений у 2018 році у зв`язку із запровадженням нових умов грошового забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (т. 1, а.с. 23-24).

ОСОБА_1 вважає, що відповідачем порушено його права та охоронювані законом інтереси, з огляду на що звернувся до суду з метою їх захисту та відновлення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує норми права у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції та звертає увагу на наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Порядок № 2939-VI).

Частиною 1 статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-VI).

В силу вимог частини 1 статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Доступ до публічної інформації, в розрізі положень частини 1 статті 4 Закону № 2939-VI здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI).

Згідно із частиною 1 статті 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI).

Розпорядники інформації зобов`язані вести облік запитів на інформацію (п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI).

Відповідно до частини 1-5 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

За загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VI регламентовано, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

При цьому, положеннями частин 4, 5 статті 22 Закону № 2939-VI визначено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Як слідує з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації 06.11.2020, який був розглянутий ФЕУ СБУ 12.11.2020.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні відповіді на запит позивача.

Водночас, представник відповідача, апелюючи до позиції позивача, стверджує про те, що зафіксованої та оприлюдненої раніше за критеріями ОСОБА_1 інформації, такої як розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та граничного розміру кожного з видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та щомісячної премії, що фактично виплачені за місяць, в якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, у СБ України не існує, у зв`язку із чим надати її не можливо.

Також представником відповідача зазначено про те, що граничні розміри окремих додаткових видів грошового забезпечення та премій військовослужбовців СБУ встановлюються кожному військовослужбовцю індивідуально.

Суд при наданні оцінки доводам сторін нагадує, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Отже, з окресленого визначення слідує, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб`єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій. У подальшому володіти цим продуктом може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при розгляді запиту позивача відповідач повідомив останнього, що виходячи з порядку та умов встановлення та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, СБ України не має обов`язку на створення такої інформації.

Між тим, стверджуючи про зворотне ОСОБА_1 посилається на положення статей 43, 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 в адміністративній справі №826/3858/18 та формує висновки про те, що перерахунок призначеної пенсії має здійснюватися за правилами, що були передбачені до внесення змін постановою КМУ, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, у тому числі враховуючи щомісячну премію - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) на момент звільнення на пенсію.

Аналізуючи вказані посилання ОСОБА_1 , суд вважає їх помилковими та такими, що не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, мотивуючи це наступним.

Так, зазначені доводи стосуються виключно порядку перерахунку пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у тому числі враховуючи розмір грошового забезпечення кожного із таких осіб.

Разом з цим, такий перерахунок пенсії здійснюється на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій - додаток №2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45).

У відповідності до пункту 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Аналізуючи вказані положення, суд наголошує, що довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій не є в розумінні Закону № 2939-VI публічною інформацією, за виключенням випадків вже створеної раніше суб`єктом владних повноважень щодо конкретного пенсіонера відповідної довідки про розмір його грошового забезпечення.

Тобто, зміст запиту позивача дає підстави дійти висновку про те, що останній не може бути розглянутий, з урахуванням вимог Закону № 2939-VI, адже запитувана інформація, в розумінні останнього не є публічною інформацією, а саме:

- пункт 1 запиту - є фактично проханням роз`яснити підстави (нормативно-правові акти), на підставі яких збільшується розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;

- пункт 2 - передбачає створення суб`єктом владних повноважень нової інформації - довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Резюмуючи зазначене, суд вважає, що надана відповідачем відповідь, враховуючи критерії запиту позивача, не може вважатися відмовою у доступі до публічної інформації, в розумінні Закону № 2939-VI.

Суд відмічає, що відповідь ФЕУ СБУ від 12.11.2020 №21/3/2-Т-2-П/87 свідчить про розгляд запиту ОСОБА_1 як звернення громадянина, хоча із дотримання строків розгляду запиту на отримання публічної інформації.

Варто наголосити, що відповідач надав інформацію на запит позивача, виклавши її у своєму листі від 12.11.2020 №21/3/2-Т-2-П/87 у порядку та за формою, які на його переконання є правильними.

Зокрема ФЕУ СБУ роз`яснено заявнику, на підставі якого нормативно-правового акту, починаючи з 01.06.2012 здійснювався перерахунок раніше призначених пенсій та роз`яснено про відсутність обов`язку створювати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у середніх розмірах.

Наведене зумовлює висновок суду, що запит ОСОБА_1 було розглянуто, а інформацію - надано.

Суд наголошує, що при вирішенні даного спору слід відокремлювати бажання заявника отримати інформацію виключно у тому ключі, який останній вважає вірним від обставин протиправної відмови суб`єкта владних повноважень від надання запитуваної інформації.

Тобто, не надання інформації заявнику через призму його бачення, як має бути надана інформація, не свідчить про те, що надання відповідної інформації суб`єктом владних повноважень в іншій формі можливо прирівнювати до протиправної відмови у наданні відповіді на запит.

Суд враховує, що відповідь надана ФЕУ СБУ, має певні недоліки, зокрема стислість її викладення, не врахування положень Закону України «Про звернення громадян», які мали бути застосовані, виходячи із критеріїв запитуваної ОСОБА_1 інформації, проте наголошує, що такі недоліки не можуть бути беззаперечною підставою для задоволення адміністративного позову.

При цьому, суд, досліджуючи матеріали справи також акцентує увагу на тому, що запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації сформований фактично у зв`язку із його не згодою із розміром складових грошового забезпечення, визначених ФЕУ СБУ у довідці про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) - начальника 4 відділу Центру технічного захисту інформації Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення Служби безпеки України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 26.08.2020 №21/3/2-9/878-847.

Отже, резюмуючи всі фактичні обставини даної адміністративної справи, суд вважає відсутніми підстави стверджувати про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 .

Додатково, суд звертає увагу на те, що абзац 2 пункту 2 прохальної частини уточненої позовної заяви в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії - викладені в іншому змісті, аніж у запиті на отримання інформації, зокрема шляхом виключення ним слів - «у середніх розмірах», в частині чого, серед іншого, і зосереджувалась позиція ОСОБА_1 щодо не ненадання відповідачем відповідної інформації.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.