Решение № 116268551, 12.01.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року Справа № 280/9356/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР), а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 року № 0051123-2410-0828- UA23060070000082704 на суму 792,99 гривень (квартира за адресою: АДРЕСА_2 )

- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 року № 0051127-2410-0828- UA23060070000082704 на суму 261,08 гривень (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 )

- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 року № 0051126-2410-0828- UA23060070000082704 на суму 1446,00 гривень (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 )

- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 року № 0051124-2410-0828- UA23060070000082704 на суму 1043,39 гривень (нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ).

Крім того, просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єктом житлової нерухомості квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 76,79 кв.м, проте, не враховано, що органом місцевого самоврядування в межах наданих повноважень визначено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м для квартир. Крім того, при визначенні розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єктом нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 96,4 кв.м., відповідачем застосовано невірну ставку податку у розмірі 2% від розміру мінімальної заробітної плати, у той час як органом місцевого самоврядування в межах наданих повноважень встановлено ставку податку 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування. Позивач зазначає, що вищевказані розрахунки зроблені з порушенням вимог закону, адже ставки податку чітко регламентовані та затверджені, більш того не змінювались. Окрім того відповідач взагалі не зазначає базу оподаткування за які конкретно квадратні метри, що перевищують норму, було розраховано податок. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

27.11.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що згідно даних ІКС «Податковий блок», Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивач є власником об`єктів нерухомого майна: квартира, загальною площею 76,79 кв.м.; нежитлове приміщення, XVIII, напівпідвалу літ. А-5 загальною площею 96,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Податкове зобов`язання щодо об`єкту житлової нерухомості визначено на підставі положень статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з урахуванням встановленої законом пільги 60 кв.м та у відповідності до рішення органу місцевого самоврядування щодо ставки податку 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування, що становить 47,23 грн за 2020 рік. Податкове зобов`язання щодо об`єкту нежитлової нерухомості визначено з урахуванням рішення Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015 «Про затвердження Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», зі змінами, яким встановлено ставку податку на нежитлові приміщення у розмірі 0,25 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м бази оподаткування, що становить на 2020 рік - 11,8075 грн, на 2021 рік 15,00 грн, на 2022 рік 16,25 грн. На підставі вищенаведеного та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України сформовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які відповідач вважає обґрунтованими. Просить у задоволені позову відмовити.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач є власником нерухомого майна, а саме:

- з 23.04.2015 квартира, загальною площею 76,79 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;

- з 26.01.2016 нежитлове приміщення, XVIII, напівпідвалу літ. А-5 загальною площею 96,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Головним управлінням ДПС у Запорізький області сформовано та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено належну до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за даними об`єктами нерухомості, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051123-2410-0828- UA23060070000082704 на суму 792,99 гривень (квартира за адресою: АДРЕСА_2 ) за податковий період 2020 рік. Розмір податкового зобов`язання розраховано з розрахунку 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (4723,00 грн), за 1 кв.м бази оподаткування;

- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051124-2410-0828- UA23060070000082704 на суму 1043,39 гривень (нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72) за податковий період 2020 рік. Розмір податкового зобов`язання розраховано з розрахунку 0,25 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (4723,00 грн), за 1 кв.м бази оподаткування;

- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051126-2410-0828- UA23060070000082704 на суму 1446,00 гривень (нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72) за податковий період 2021 рік. Суму податкового зобов`язання розраховано з розрахунку 0,25 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (6000,00 грн), за 1 кв.м бази оподаткування;

- податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051127-2410-0828- UA23060070000082704 на суму 261,08 гривень (нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72) за податковий період 2022 рік. Суму податкового зобов`язання розраховано з розрахунку 0,25 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (6500,00 грн), за 1 кв.м бази оподаткування, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022.

Вважаючи протиправними зазначені податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно з пункт 10.1 статті 10 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Приписами пункту 10.3 статті 10 ПК України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

За приписами підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України у разі, якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

У відповідності до пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, крім іншого:

12.4.1.встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;

12.4.2.визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу;

12.4.3.прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Пункт 12.5 статті 12 ПК України передбачає, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Підстави, порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК України.

Так, згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 та підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного податкового законодавства, можна дійти висновку, що повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільг зі сплати наведеного податку, належать сільським, селищним, міським радам, радам об`єднаних територіальних громад.

Рішенням Запорізької міської ради від 28 січня 2015 року № 5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено "Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)" (далі - Положення).

До вказаного Положення вносились зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року за №5, від 26 лютого 2016 року за №30, від 25 серпня 2016 року за №50, від 21 грудня 2016 року за №49, від 26 квітня 2017 року за №51, від 27 травня 2020 за №49.

Пунктом 2.4. Положення врегульовані питання застосування пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, відповідно до підпункту 2.4.1. пункту 2.4 Положення база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

За підпунктом 2.4.2 пункту 2.4 Положення міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя з об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно з пунктом 1 рішення міської ради від 26.02.2016 №30: абзац 1 підпункту 2.5.2 пункту 2.5 частини 2 Положення після слів «за 1 кв. метр бази оподаткування» доповнений словами «за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:

- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;

- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;

- різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів».

Отже, Положенням встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжі щодо об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі у 2020 році, зокрема, для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 м.кв.

Відповідачем були додані до відзиву розрахунки податкового зобов`язання, визначеного відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 13.10.2023 року № 0051123-2410-0828-UA23060070000082704 на суму 792,99 гривень за 2020 рік (квартира за адресою: АДРЕСА_2 ):

(76,79 мІ - 60 м.кв) * 47,23 грн = 792,99 грн.

де: 47,23 грн = 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. метр бази оподаткування; 76,79 мІ - загальна площа квартири; 60 мІ - пільгова площа на яку зменшується об`єкт оподаткування.

Водночас, оскільки належний позивачу об`єкт житлової нерухомості квартира за адресою: АДРЕСА_2 , має загальну площу 76,79 м.кв, що не перевищує 120 м.кв, до такого об`єкта нерухомого майна застосовується нульова ставка податку у 2020 році, а тому відповідач безпідставно визначив позивачу податкове зобов`язання з податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік за вказаним об`єктом нерухомості.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 року № 0051123-2410-0828-UA23060070000082704 прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області всупереч приписів підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України, абзацу 1 підпункту 2.5.2 пункту 2.5 «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 (зі змінами), у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначених відносно об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення XVIII, напівпідвал літера А5, за адресою: АДРЕСА_4 , яке перебуває у власності позивача, суд зазначає таке.

Згідно Рішення Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015 (зі змінами) ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 0,25 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Відповідно до п.п. 52 прим 5. розділу ХХ "Перехідні Положення" ПК України об`єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПК України в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Відповідачем були додані до відзиву розрахунки податкових зобов`язань відповідно до сформованих податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 13.10.2023 року (нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72), а саме:

- за 2020 рік № 0051124-2410-0828-UA23060070000082704 на суму 1043,39 грн:

96,4 м.кв * 11,8075 грн / 12 міс. * 11міс. = 1043,39 грн, де: 11,8075 грн. - 0,25 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування; 96,4 м.кв - загальна площа об`єкта нежитлової нерухомості;

- за 2021 рік № 0051126-2410-0828-UA23060070000082704 на суму 1446,00 грн:

96,4 м.кв * 15,00 грн = 1 446,00 грн, де: 15,00 грн. = 0,25 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування; 96,4 м.кв- загальна площа об`єкта нежитлової нерухомості;

- за 2022 рік № 0051127-2410-0828-UA23060070000082704 на суму 261,08 грн:

96,4 м.кв * 16,25грн / 12міс. * 2міс. = 261,08 грн, де: 16,25 грн. = 0,25 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування; 96,4 м.кв- загальна площа об`єкта нежитлової нерухомості.

Наведений розрахунок відповідає нормами статті 226 ПК України та Положення, узгоджується з наданими до матеріалів справи письмовими доказами.

Водночас, твердження позивача про застосування контролюючим органом у вказаних періодах ставки податку 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи та спростовується змістом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в яких зазначено про застосування ставки податку на рівні 0,25 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051124-2410-0828-UA23060070000082704, № 0051126-2410-0828-UA23060070000082704 та №0051127-2410-0828-UA23060070000082704 (нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72) прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області з дотриманням вимог чинного законодавства, підстави для визнання таких податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування відсутні, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем обґрунтовані судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 240,26 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У позові також заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн, яке у відповідності до ч.7 статті 139, ч.3 статті 143 КАС України підлягає вирішенню після ухвалення рішення по суті позовних вимог за умови подання доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2023 № 0051123-2410-0828-UA23060070000082704, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 240,26 грн (двісті сорок гривень 26 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663.

Повне судове рішення складено 12.01.2024.

Суддя М.О. Семененко