Решение № 116263177, 12.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 рокуСправа №160/29758/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у відмові надання статусу їй члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період часу з 1991 року по 18 квітня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, та в результаті проживання однією сім`єю у них народились спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що встановлено судом в рішенні суду по справі №190/958/22. ОСОБА_1 зазначає, що вона проживаючи однією сім`єю з ОСОБА_2 перебувала на повному його утриманні, та шлюб не реєстрували в органі державної реєстрації актів цивільного стану з релігійних переконань ОСОБА_2. 01.03.2022 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу та в період з 02.03.2022 року до 18.04.2022 року проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №123 від 01.05.2022 року. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 загинув під час захисту Батьківщини, про що ОСОБА_1 було направлено «Сповіщення сім`ї», що дає підстави для подання документів для призначення матеріальної допомоги і надання пільг. 05.07.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації з заявою про надання їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, так як ОСОБА_2 являвся членом її сім`ї, та єдиним її утриманцем. Управлінням соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації листом №0943/2 від 07.07.2023 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що їй відмовлено в наданні статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, з тих підстав, що ОСОБА_1 не зареєструвала в органі державної реєстрації актів цивільного стану шлюб з ОСОБА_2 . Позивачка не погоджується із такими діями відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 15.12.2023 року. Також вказаною ухвалою суду зобов`язано Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали інформацію щодо наявності зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з належним чином завіреними доказами на підтвердження такої інформації.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

06.12.2023 року на адресу суду від Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надійшов письмовий відзив на позов, в якому управління не визнає в повному обсязі позовні вимоги з наступних підстав. Особа, яка проживала однією сім`єю із загиблим (померлим) Захисником чи Захисницею України, зокрема, якщо це встановлено судом, за відсутності реєстрації шлюбу між ним, не може бути визнана дружиною (чоловіком), а надання особам, що проживали в незареєстрованому шлюбі, таких самих прав у частині соціального захисту, встановленого державою для офіційно зареєстрованого подружжя, позбавляло б доцільності державну реєстрацію шлюбу. З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, оскільки визнання судом факту проживання однією сім`єю із померлим Захисником чи Захисницею України за відсутності реєстрації шлюбу не є підставою визнання ОСОБА_1 одним із подружжя відповідно до кодексу та Закону. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

08.12.2023 року на адресу суду від Вільногірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла витребувана судом письмова інформація.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року по справі №190/958/22 (провадження №2-о/190/51/22) заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задоволено та встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 з 1991 року по 18 квітня 2022 року.

Вказаним рішенням встановлено, що в період часу з 1991 року по 18 квітня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. В них народились спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

01.03.2022 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу та в період з 02.03.2022 року до 18.04.2022 року проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №123 від 01.05.2022 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 загинув під час захисту Батьківщини, про що ОСОБА_1 було направлено «Сповіщення сім`ї», що дає підстави для подання документів для призначення матеріальної допомоги і надання пільг, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 23.04.2022 року, виданим Вільногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

05.07.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації з заявою про надання їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника України.

Управлінням соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації листом №0943/2 від 07.07.2023 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що їй відмовлено в наданні статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, з тих підстав, що ОСОБА_1 не зареєструвала в органі державної реєстрації актів цивільного стану шлюб з ОСОБА_2 . Так, у вказаному листі зазначено, що згідно статті 10.1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" право на встановлення статусу "Члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України" має, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні. Згідно зі статтею 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не с підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Водночас статтею 36 Кодексу визначено, що саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Тому, факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України.

Позивачка, не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у наданні їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

В силу вимог статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Положеннями пункту 13 статті 14 Закону № 2011-XII передбачено, що особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма і порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону № 2011-XII, дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

У відповідності до статті 10-1 вищевказаного Закону № 3551-XII, до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:

1) сім`ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

2) сім`ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

3) сім`ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

4) сім`ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

5) сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

6) сім`ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці п`ятому цієї статті, статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

а) клопотання про надання статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;

б) витяг з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

в) висновок судово-медичної експертизи.

До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №740 (далі - Порядок №740).

Пунктом 2 Порядку №740 визначено, що статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається, зокрема: сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до пункту 3 Порядку №740, до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

За приписами підпункту 4 пункту 4 Порядку №740, підставами для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, є: для осіб, зазначених в абзаці п`ятому (крім членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади) пункту 2 цього Порядку: свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

Згідно пункту 5 Порядку №740, для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.

Положеннями пункту 7 Порядку №740 визначено, що посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України» видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.

В силу вимог чч. 2-4 ст. 3 Сімейного Кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Так, стосовно поняття «член сім`ї» Конституційний Суд України у Рішенні 03 червня 1999 року у справі № 5-рп/99 виходив з об`єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства.

Як зазначив Конституційний Суд України у даному Рішенні, другу групу членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство.

При цьому, Конституційний Суд України вказав, що обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб`єктом права на пільги щодо оплати житлово комунальних послуг спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Питання про визнання членом сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони інших осіб (крім подружжя, дітей, батьків) вирішуються відповідними органами і організаціями, а у спірних випадках - судами загальної юрисдикції, які з`ясовують характер відносин з військовослужбовцем.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації листом №0943/2 від 07.07.2023 року відмовлено ОСОБА_1 в отриманні посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Відповідач зазначає, що законодавчо не встановлено, шо особи, які проживали однією сім`єю в незареєстрованому шлюбі мають такі самі права як подружжя в зареєстрованому шлюбі, зокрема, на отримання пенсії в разі втрати годувальника, допомоги або інших виплат та пільг, установлених законом.

При цьому, на переконання відповідача, установлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки, за законом подружжя утворюється після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

З даного приводу, слід зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать, що 01.03.2022 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу та в період з 02.03.2022 року до 18.04.2022 року проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_2 .

Факт отримання травми та причини смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини підтверджується Витягом із протоколу РВЛК від 26.07.2022 року № 1191.

Суд вважає, що родинні зв`язки ОСОБА_2 із ОСОБА_1 , як особою, з якою загиблий проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу підтверджено рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року по справі №190/958/22 (провадження №2-о/190/51/22). Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також, судом береться до уваги факт того, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народились спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2022 року по справі №190/958/22 (провадження №2-о/190/51/22).

Беручи до уваги вищевказане в сукупності, суд дійшов висновку про те, що в межах даних правовідносин, відповідач, в першу чергу, повинен виходити з тлумачення поняття «члена сім`ї» у більш широкому розумінні, а не обмежуватися лише положеннями пункту 6 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, суд вважає за необхідне відновити порушені права позивача шляхом зобов`язання Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1073,60 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у відмові надання статусу їй члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (вул. Тиха, буд. 122, м. П`ятихатки, Кам`янський район, Дніпропетровська область, 52100, код ЄДРПОУ 44389261) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (вул. Тиха, буд. 122, м. П`ятихатки, Кам`янський район, Дніпропетровська область, 52100, код ЄДРПОУ 44389261) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна