Постановление суда № 116263099, 11.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 січня 2024 рокуСправа №160/26390/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Галайди А.В.,

представника позивача: Біленького Д.В.,

представника відповідача: Потапенко В.В.,

третьої особи: Телли Д.С.,

представника третьої особи: Вовчука О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду у справі №160/26390/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/26390/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в якій позивачем заявлено такі позовні вимоги:

- визнати протиправними дії Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо опису та арешту майна ОСОБА_1 , а саме: квартири, загальною площею 22,7 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати Постанову серія та номер: 60966997, видана 10.06.2020р., видавник: старший державний виконавець Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, відповідно до якої було зареєстроване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52598654 від 10.06.2020р.;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 10.11.2020р. у виконавчому провадженні №60966997, що видана старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Потапенко Вірою Вікторівною;

- зобов`язати Перший правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений на квартиру, загальною площею 22,7 кв. м. (житловою площею 12,4 кв. м.), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2015383212101) на підставі Постанови серія та номер: 60966997, видана 10.06.2020р., видавник: старший державний виконавець Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023р. задоволено клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі №160/26390/23 та залишено позовну заяву ОСОБА_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов і зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, а також встановлено позивачеві строк п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску цього строку звернення.

На виконання вимог ухвали суду від 11.12.2023р. представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій останній просить суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до адміністративного суду із позовною заявою у справі №160/26390/23, посилаючись на те, що позивач жодних документів з виконавчого провадження №60966997, в тому числі й оскаржуваних постанов, до вересня 2023 року не отримував, що не спростовано відповідачем. Також позивач не отримував й листа старшого державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Потапенко В.В. від 22.08.2023 року №79966-1,2,3/в, направленого на адресу ОСОБА_1 у Солонянській виправній колонії №21, в якому повідомлялося про те, що у рамках виконавчого провадження №60966997 старшим державним виконавцем 10.11.2020 року було описано та арештовано майно боржника, 05.07.2023 року призначено оцінювача ринкової вартості квартири АДРЕСА_2 , а 14.08.2023 року була визначена вартість цієї квартири. Факт неотримання позивачем означеного листа відповідача від 22.08.2023 року підтверджується листом АТ «УКРПОШТА» від 15.12.2023 №1.10.004.-22563-23, згідно з яким поштове відправлення №0600040651982 від 22.08.2023р. Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) надійшло до відділення поштового зв`язку 52406 Аполлонівка 25.08.2023р. та було вручено 30.08.2023р. уповноваженій на отримання поштових відправлень Солонянської виправної колонії №21 на підставі довіреності. Отже, ОСОБА_1 30.08.2023р. не отримував та не міг отримати лист відповідача від 22.08.2023р. №22.08.2023/2ш, оскільки даний лист отримувався виключно представником Солонянської виправної колонії № 21 на підставі довіреності. Після 30.08.2023р. ОСОБА_1 вказаний лист відповідача не доводився до відома ані відповідачем, ані представниками Солонянської виправної колонії №21. При цьому відповідачем не надано жодного доказу, зокрема, відповідного опису вкладення, яким би підтверджувалося, що у поштовому відправленні №0600040651982 було надіслано саме листа відповідача від 22.08.2023р. №22.08.2023/2ш. Натомість, у серпні 2023 року ОСОБА_1 зі слів матері, яка проживає у спірній квартирі, довідався, що навколо цієї квартири відбуваються незрозумілі речі, а саме: приходять невідомі особи, які цікавляться станом квартири. У зв`язку із цим ОСОБА_1 звернувся за правничою допомогою і після цього представником позивача здійснено перевірку відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень на предмет обліку у виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 , за результатами якої встановлено існування трьох виконавчих проваджень щодо позивача, серед яких й відкрите виконавче провадження №60966997. У серпні 2023 року представником позивача направлений перший адвокатський запит до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження №60966997 з ідентифікатором доступу. Однак, у відповідь на цей запит відповідач листом від 21.08.2023р. №2841/79359/6 направив представнику позивача лише незасвідчену копію постанови про відкриття виконавчого провадження №60966997 без ідентифікатору доступу до виконавчого провадження, що унеможливлювало будь-який доступ та/або ознайомлення стороною з матеріалами виконавчого провадження. При цьому в листі відповідача від 21.08.2023р. №2841/79359/6 не повідомлено про наявність оскаржуваних постанов. В подальшому представником позивача направлено до відповідача другий запит від 06.09.2023р. з метою отримання відомостей та копій документів виконавчого провадження №60966997, при цьому у вказаному запиті, зокрема, акцентовано увагу на тому, що стороні залишаються невідомими обставини та підстави накладення обтяження у межах вищевказаного виконавчого провадження на спірну квартиру. Однак, відповідь на адвокатський запит від 06.09.2023р. станом на поточну дату не надходила на адресу представника позивача. З огляду на наведене, представником позивача 19.09.2023р. направлено на адресу відповідача заяву щодо зняття арешту з нерухомого майна та припинення вчинення заходів із примусового виконання судового рішення стосовно об`єкту нерухомого майна, в якій також зазначено, що позивачеві невідомі обставини та підстави, через які було накладене обтяження у межах виконавчого провадження №60966997 на об`єкт нерухомого майна. У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 25.09.2023р. №9504716, отриманим представником позивача адвокатом Біленьким Д.В. 28.09.2023р., повідомив про прийняття та вчинення ним оскаржуваних у цій справі рішень і дій щодо арешту та опису майна позивача. Відтак до отримання листа відповідача від 25.09.2023р. №9504716 у позивача була відсутня реальна можливість дізнатися про порушення своїх законних прав та інтересів оскаржуваними діями та рішеннями. З огляду на наведене, представник позивача стверджує, що строк звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 фактично пропущено не було, бо дізнавшись про порушення своїх прав оскаржуваними діями і рішеннями відповідача 28.09.2023р., позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження протягом 10 днів, як це і передбачено ст.287 КАС України.

У судовому засіданні 11.01.2024р. представник позивача підтримав подану ним заяву про поновлення строку звернення до суду та, посилаючись на викладені в ній доводи, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.01.2024р. заперечував проти задоволення заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що лист старшого державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Потапенко В.В. від 22.08.2023 року №79966-1,2,3/в, направлений на адресу ОСОБА_1 у Солонянській виправній колонії №21, яким позивача, зокрема, було повідомлено про те, що у рамках виконавчого провадження №60966997 старшим державним виконавцем 10.11.2020 року було описано та арештовано майно боржника, 05.07.2023 року призначено оцінювача ринкової вартості квартири АДРЕСА_2 , а 14.08.2023 року була визначена вартість цієї квартири, був відправлений за трекінгом №0600040651982 і згідно з інформацією з сайту АТ «Украпошта» вручений адресату особисто 30.08.2023 року. Таким чином, будучи обізнаним про оскаржувані дії і рішення вже 30.08.2023 року, позивач звернувся до суду лише 09.10.2023 року, тобто у строк понад 10 днів, встановлених ст.287 КАС України, що свідчить про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду.

У судовому засіданні 11.01.2024р. представник третьої особи та третя особа також заперечували проти задоволення заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що представник позивача помилково відраховує строк звернення до суду з цим позовом з дати отримання повної інформації про виконавче провадження №60966997 з листа відповідача від 25.09.2023р., отриманого представником позивача 28.09.2023р., бо поряд з цим у заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача самостійно зазначає, що позивач ще у серпні 2023 року дізнався, що на майно накладено арешт, тобто про оскаржувані дії відповідача ОСОБА_1 було відомо раніше, ніж з 28.09.2023р. при цьому доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду представником позивача не надано.

Заслухавши думку учасників справи відносно заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють питання строків звернення до суду, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч. 2, ч.3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлено ст.287 КАС України.

Так, ч.1 ст.287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, з позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що останнім оскаржуються дії та постанови відповідача щодо арешту та опису майна позивача, а саме: квартири, загальною площею 22,7 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вчинені (прийняті) відповідачем 10.06.2020р. та 10.11.2020р., при цьому, з позовною заявою про їх оскарження ОСОБА_1 звернувся до суду лише 09.10.2023р., що підтверджується поштовою накладною на конверті, в якому ця позовна заява надійшла до суду.

Разом з цим, під час розгляду справи судом встановлено, що про оскаржувані дії і рішення відповідача щодо арешту і опису майна позивача, вчинені 10.11.2020р., позивач дізнався ще у серпні 2023 року, оскільки листом старшого державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Потапенко В.В. від 22.08.2023 року №79966-1,2,3/в, направленим ОСОБА_1 (вказаний як адресат) на адресу Солонянської виправної колонії №21, де позивач відбуває покарання, позивача, зокрема, було повідомлено про те, що у рамках виконавчого провадження №60966997 старшим державним виконавцем 10.11.2020 року було описано та арештовано майно боржника, 05.07.2023 року призначено оцінювача ринкової вартості квартири АДРЕСА_2 , а 14.08.2023 року була визначена вартість цієї квартири.

Відповідно до Списку згрупованих відправлень №22.08.2023/2ш від 22.08.2023р. цей лист був відправлений за трекінгом №0600040651982.

Згідно з інформацією з сайту АТ «Украпошта» відправлення за трекінгом №0600040651982 вручено адресату особисто 30.08.2023 року.

Доводи представника позивача відносно того, що позивач вказаного листа фактично не отримував, бо відповідно до листа АТ «УКРПОШТА» від 15.12.2023 №1.10.004.-22563-23 поштове відправлення №0600040651982 від 22.08.2023р. Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) було вручено 30.08.2023р. саме уповноваженій на отримання поштових відправлень Солонянської виправної колонії №21 на підставі довіреності, а не безпосередньо ОСОБА_1 , не спростовують того, що вказаний лист після отримання його уповноваженою особою Солонянської виправної колонії №21 був переданий позивачеві. Доказів того, що вказаний лист не вручався ОСОБА_1 у Солонянській виправній колонії №21 представником позивача суду не надано.

Таким чином, з 30.08.2023р. позивач був обізнаний про оскаржувані рішення і дії відповідача щодо арешту і опису майна позивача, вчинені 10.11.2020р., тому, з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.287 КАС України, повинен був звернутися до суду з позовом про їх оскарження не пізніше 11.09.2023р.

Крім цього, суд враховує, що і у заяві про поновлення строку звернення до суду, і у судовому засіданні самим представником позивача було зазначено, що ще у серпні 2023 року мати позивача, яка проживає у спірній квартирі, повідомляла ОСОБА_1 , що відносно квартири вчиняються певні дії, внаслідок чого позивач звернувся за правничою допомогою, а у вересні 2023 року позивач, намагаючись здійснити реєстраційні дії щодо вищевказаного нерухомого майна, з`ясував, що на це майно на підставі рішення органу державної виконавчої служби накладено арешт.

Відтак, доводи представника позивача стосовно того, що позивач дізнався про оскаржувані рішення і дії відповідача щодо арешту і опису майна лише 28.09.2023р., отримавши лист відповідача від 25.09.2023р., і саме з 28.09.2023р. слід обраховувати строк звернення до суду є помилковими.

За наведених обставин, зважаючи на те, що з цією позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 09.10.2023р., що підтверджується поштовою накладною на конверті, в якому ця позовна заява надійшла до суду, позивач пропустив встановлений п.1 ч.2 ст.287 КАС України десятиденний строк звернення до суду з такими позовними вимогами до відповідача - органу державної виконавчої служби.

Водночас, суд зауважує, що жодних інших доказів, які б підтверджували, що позивач дізнався або міг дізнатися про прийняття (вчинення) оскаржуваних постанов (дій) раніше, ніж 30.08.2023р., матеріали виконавчого провадження №60966997 не містять і учасниками справи надано не було.

Тому, саме з 30.08.2023р. слід обраховувати строк звернення до суду з цим позовом.

З огляду на означене, суд не погоджується з висловленими представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду доводами стосовно дотримання строку звернення до суду.

Разом з цим, суд вважає, що означені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду доводи свідчать саме про поважність причин пропуску цього строку, з огляду на таке.

Як встановлено судом, позивач, отримавши лист відповідача від 22.08.2023 року №79966-1,2,3/в, яким ОСОБА_1 , зокрема, було повідомлено про те, що у рамках виконавчого провадження №60966997 старшим державним виконавцем 10.11.2020 року було описано та арештовано майно боржника, 05.07.2023 року призначено оцінювача ринкової вартості квартири АДРЕСА_2 , а 14.08.2023 року була визначена вартість цієї квартири, дізнався про вчинення та прийняття відповідачем оскаржуваних дій і рішень.

Однак, до вказаного листа відповідача від 22.08.2023 року не було долучено копій оскаржуваних постанов, що безпосередньо унеможливлювало ознайомлення з їх змістом та, відповідно, з`ясування підстав їх прийняття, що, у свою чергу, є необхідним для їх оскарження у судовому порядку.

З метою ознайомлення зі спірними постановами у серпні 2023 року представником позивача направлений перший адвокатський запит до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження №60966997 з ідентифікатором доступу.

У відповідь на цей запит відповідач листом від 21.08.2023р. №2841/79359/6 направив представнику позивача лише незасвідчену копію постанови про відкриття виконавчого провадження №60966997 без ідентифікатору доступу до виконавчого провадження, що підтверджується наданими представником позивача доказами (т.3 а.с.41-44). Наведене унеможливлювало будь-який доступ та/або ознайомлення стороною з матеріалами виконавчого провадження. При цьому у вказаному листі відповідача від 21.08.2023р. №2841/79359/6, копія якого міститься в матеріалах справи, не було зазначено ані про наявність, ані реквізитів, ані змісту постанов про опис та арешт майна позивача.

В подальшому представником позивача направлено до відповідача другий запит від 06.09.2023р. з метою отримання відомостей та копій документів виконавчого провадження №60966997, при цьому у вказаному запиті, зокрема, акцентовано увагу на тому, що стороні залишаються невідомими обставини та підстави накладення обтяження у межах вищевказаного виконавчого провадження на спірну квартиру.

Однак, відповідь на адвокатський запит від 06.09.2023р. відповідачем надано не було.

19.09.2023р. представником позивача направлено на адресу відповідача заяву щодо зняття арешту з нерухомого майна та припинення вчинення заходів із примусового виконання судового рішення стосовно об`єкту нерухомого майна, в якій також зазначено, що позивачеві невідомі обставини та підстави, через які було накладене обтяження у межах виконавчого провадження №60966997 на об`єкт нерухомого майна.

У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 25.09.2023р. №9504716, отриманим представником позивача адвокатом Біленьким Д.В. 28.09.2023р., повідомив, зокрема, про те, що відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №60966997, відкритому з примусового виконання виконавчого листа №191/2932/18, виданого 23.12.2019 Новомосковським районним судом Дніпропетровської області про конфіскацію на користь Держави всього майна, яке є власністю ОСОБА_1 , на майно боржника 10.06.2020 року накладено арешт, при цьому оскільки згідно з вказаним виконавчим листом конфіскації на користь Держави підлягає все майно, яке є власністю боржника, державним виконавцем здійснено опис майна, призначено експерта який визначив вартість майна, а саме квартири АДРЕСА_2 та передано майно на реалізацію.

При цьому, як слідує з заяви про поновлення строку звернення до суду, ідентифікатор доступу до виконавчого провадження №60966997 було надано відповідачем представнику позивача лише в усній формі після отримання листа від 25.09.2023р., що відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

За змістом приписів ч.ч.1-3 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Разом з цим, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.

З урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі Іліан проти Туреччини встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018р. у справі №569/16060/17 роз`яснив, що у визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об`єктивна - наявність факту порушеного права, суб`єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов`язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою. При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.

Також суд касаційної інстанції роз`яснив, що обов`язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.

У даному випадку суд враховує, що хоча позивач і пропустив строк звернення до суду з цим позовом, дізнавшись про існування оскаржуваних дій та рішень 30.08.2023р., проте здійснив це через поважні причини, а саме: у зв`язку із неотриманням до 28.09.2023р. копій оскаржуваних постанов і ідентифікатору доступу до виконавчого провадження №60966997, що безпосередньо унеможливлювало ознайомлення зі змістом спірних рішень та, відповідно, з`ясування підстав їх прийняття, що, у свою чергу, є необхідним для їх оскарження у судовому порядку.

Означені обставини є поважними і такими, що не залежали від волі позивача.

При цьому дізнавшись про реквізити та підстави прийняття оскаржуваних рішень 28.09.2023р., позивач протягом нетривалого часу (09.10.2023р.) звернувся до суду з позовом про їх оскарження.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне поновити пропущений позивачем процесуальний строк та задовольнити подану представником позивача заяву про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст.121-123, 240, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду у справі №160/26390/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов і зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.

Суддя: О.М. Турова