Решение № 116259979, 08.01.2024, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1270/23

Провадження № 2/355/73/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Старенької С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» Гребенюк Олександра Сергійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Гребенюк О.С. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь сторони позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 22 лютого 2022 року у розмірі 48315,59 гривень станом на 05 липня 2023 року, а також понесені судові витрати у сумі 2684,00 гривень.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 22 лютого 2022 року здійснено ідентифікацію клієнта та з відповідачкою ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Відповідачкою ОСОБА_1 власноручно на планшеті, що відповідає Постанові НБУ від 13 грудня 2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». З відповідачкою ОСОБА_1 було погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису сторони домовились вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочину виключно до умов, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплекту або здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому банком ОТР паролю на фінансовий номер телефону клієнта. У подальшому відповідач ОСОБА_1 виявила бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка кредит готівкою» ознайомившись із актуальними умовами кредитування та 22 лютого 2022 року підписала паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Після чого відповідачка ОСОБА_1 за допомогою ОТР пароля було підписано кредитний договір б/н від 22 лютого 2022 року про надання строкового кредиту у розмірі 60000,00 гривень шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково з відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою ОТР пароля підписаний графік кредиту. Відповідачка ОСОБА_1 не надала своєчасно стороні позивача грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка ОСОБА_1 станом на 05 липня 2023 року має заборгованість 48315,59 гривень, яка складається з наступного: 42015,59 гривень-заборгованість за тілом кредиту, 6300,00 гривень заборгованість за нарахованими відсотками.

Представник позивача від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до судового засідання не з`явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує просить їх задовольнити проти розгляду справи заочно не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась була належно повідомлена про час, місце розгляду справи на 13 листопада 2023 року о14 годині, однак до суду повернувся поштовий конверт з довідкою у якій було вказано, що адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно цього відповідачку було повідомлено оголошенням на веб сайти Судової влади України про розгляд справи 08 січня 2024 року о 13 годині 30 хвилин. Причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву з заперечення надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріли справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав а саме:

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як слід з копії паспорта відповідачка є громадянкою України. (а.с.8-9)

З копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слід, що позивач знаходиться у реєстрі з ідентифікаційним кодом юридичної особи, має право займатися грошовим посередництвом, кредитуванням, наданням фінансових послуг, управління фінансовими ринками, посередництвом за договорами по цінних паперах, іншою допоміжною діяльністю у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення.(а.с.38)

Сторона позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» має свій статут.(а.с.39-40)

Відповідно до копії заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та відповідачка була ознайомлена з істотними умовами Договору «Кредитні картки», інформацією щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживання, процентною ставкою, відсотками річних, порядком повернення кредиту, нарахування пені, оплатою частинами та Миттєва розстрочка.(а.с.14-25)

Підтвердження відповідачки ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором від 22 лютого 2022 року та доручення банку встановити регулярний платіж з картки/рахунку на погашення заборгованості, кількість платежів 36, графік платежів оплата-щомісяця (не пізніше 22 числа) у розмірі 2566,67 гривень у тому числі проценти за користування кредитом 1,5%-900 гривень, де узгодження було підписано електронним підписом.(а.с.26)

Копією кредитного договору №б/н від 22 лютого 2021 року з яким погодилась відповідачка ОСОБА_1 , а саме з істотними умовами кредитування, загальними положеннями, правами та обов`язками сторін, порядком розрахунків, відповідальністю сторін, форс-мажором, іншими умовами стосовно надання кредиту з яким погодились сторони залишив свої підписи.(а.с.27-33)

Копію графіка платежів з яким також погодились сторони оставив свої електроні підписи.(а.с.33-34)

Копію паспорта споживчого кредиту «Кредит готівкою» АТ КБ «ПриватБанк» відповідно якого відповідачка ОСОБА_1 була ознайомлена з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту, порядком повернення кредиту з якими погодились сторони підписав електронними підписами.(а.с.35-37)

Копію розрахунку заборгованості за договором №б/н від 22 лютого 2022 року укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 станом на 05 липня 2023 року з якого вбачається заборгованість за тілом кредиту 42015,59 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками 6300 гривень, погашено заборгованість за поточним тілом 12700 гривень, погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту 5284,39 гривень, погашення заборгованості по нарахованим відсоткам 2700,00 гривень, погашення заборгованості по простроченим відсоткам 3600,00 гривень, загальна заборгованість за наданими кредитом 48315,59 гривень.(а.с.10-11)

Копію виписки за договором №б/н за період 22 лютого 2022 - 05 липня 2023 року з якого слід, що на картковому рахунку відповідачки ОСОБА_1 мається борг у сумі 60000,00 гривень.(а.с.12)

Копію виписки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідачку ОСОБА_1 (а.с.13)

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч.1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст.536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

За ст.625 ЦК України слід, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч.1 ст.1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, як було встановлено судом, сторона позивача уклавши з відповідачкою ОСОБА_1 кредитний договір, в якості підпису був використаний електронний підпис з погодженням сторін. Сторона позивача виконуючи свої обов`язки надала відповідачці строкові кредитні кошти шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. В свою чергу відповідачка ОСОБА_1 згідно п.4.1 кредитного договору зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки кожного місяця згідно зазначеного графіку. Однак відповідачка ОСОБА_1 своєчасно не повернула стороні позивача грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотки порушила умови кредитного договору.

Вимоги сторони позивача є законні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,12,13,81,89,128,141,223,229,263-265,280 ЦПК України, ст.ст.6,205,207,526,625,626,628,638,639,1048,1050,1052,1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» Гребенюк Олександра Сергійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570 рахунок НОМЕР_2 МФО №305299) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 22 лютого 2022 року у розмірі 48315 (сорок вісім тисяч триста п`ятнадцять) гривень 59 копійок станом на 05 липня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570 рахунок НОМЕР_2 МФО №305299) судові витрати у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень понесені під час подачі позовної заяви до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов