Постановление суда № 116257973, 08.01.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

08 січня 2024 року Справа № 915/1769/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., при секретарі Степановій І.С., розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Юридична служба підтримки інтересів громадян та підприємств», код 34707279 (м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська, буд. 81-К, кв. 11), яка пред`явлена до відповідача: Миколаївської міської ради, код 26565573 (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), про визнання додаткової угоди укладеною.

Сторони у підготовче засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 04.05.2012 року за № 8792, в редакції, запропонованій позивачем.

Ухвалою суду від 27.11.2023 року відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 08.01.2024 року о 14:30 год.

12.12.2023 року до суду від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі (Документ сформований через систему «Електронний суд» 12.12.2023 року), на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, з доданими документами.

08.01.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про відмову від позову (Документ сформований через систему «Електронний суд» 08.01.2024 року) з доданими документами. В заяві просить прийняти відмову від позову з посиланням на те, що 08.12.2023 року між позивачем та відповідачем на підставі рішення Миколаївської міської ради від 31.07.2023 року № 22/48 укладено договір про зміни № 41-23 до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 04.05.2012 за № 8792, яким строк оренди продовжено до 31.07.2027 року. З огляду на це, позивач не підтримує свої позовні вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. Також просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у загальному розмірі 22684,00 грн., з якої: 2684,00 грн. судовий збір; 20000,00 грн. витрати на правничу допомогу.

08.01.2024 року у підготовче засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі до електронного кабінету сторін.

08.01.2024 року у підготовчому засіданні судом було оголошено про складання та підписання вступної та резолютивної частини ухвали.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмові заяві. До ухвалення судового рішення, у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відмова від позову є формою реалізації передбаченого ст. 14 ГПК України принципу диспозитивності господарського судочинства.

Оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана повноважним представником позивача, то за таких підстав відмова позивача від позовних вимог підлягає прийняттю судом.

У відповідності до ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи те, що позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Щодо клопотання представника позивача, яке міститься у заяві про відмову від позову, про стягнення понесених позивачем судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно платіжної інструкції №0.0.3302506199.1 від 14.11.2023 року позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Отже, з огляду на відмову позивача від позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у сумі 1342,00 грн., решту судового збору у сумі 1342,00 грн., слід покласти на відповідача.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що в цій частині заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката, представником позивача до заяви про відмову від позову надано відповідні докази, а саме: копію договору № 12/10-1 про надання правничої допомоги від 12.10.2023 року; копію додаткової угоди № 1 від 12.12.2023 року до договору від 12.10.2023 року; копію акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 05.01.2024 року за договором від 12.10.2023 року; копію прибуткового касового ордеру № 05/01 від 05.01.2024 року.

Згідно ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Проте, доказів надсилання зазначених вище документів, які підтверджують понесені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката, позивачем на адресу відповідача до заяви про відмову від позову не додано. Зважаючи на це, вимоги заяви позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 46, ч.1 ст. 130, ч. 3 ст. 191, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача №б/н від 08.01.2024 року задовольнити частково.

2. Прийняти відмову позивача від позову.

3. Провадження у справі № 915/1769/23 за позовом приватного підприємства «Юридична служба підтримки інтересів громадян та підприємств» до відповідача Миколаївської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною закрити.

4. Повернути з державного бюджету приватному підприємству «Юридична служба підтримки інтересів громадян та підприємств», код 34707279 (м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська, буд. 81-К, кв. 11) 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1342,00 грн.

5. Стягнути з відповідача Миколаївської міської ради, код 26565573 (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) на користь позивача приватного підприємства «Юридична служба підтримки інтересів громадян та підприємств», код 34707279 (м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська, буд. 81-К, кв. 11) 50% судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову у розмірі 1342,00 грн.

6. В іншій частині заяви позивача щодо стягнення з відповідача Миколаївської міської ради, код 26565573 (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) на користь позивача приватного підприємства «Юридична служба підтримки інтересів громадян та підприємств», код 34707279 (м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська, буд. 81-К, кв. 11) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.01.2024 року.

Суддя А.П. Алексєєв