Постановление суда № 116238076, 11.01.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17852/23

УХВАЛА

11 січня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2023 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Хмельницької міської ради щодо неприйняття у встановлений законом спосіб та строк рішення за результатами розгляду по суті клопотання (заяви) ОСОБА_1 , зареєстрованого 08.08.2023 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 (біля земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:37:001:0273), для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Зобов`язано Хмельницьку міську раду розглянути по суті клопотання (заяву) ОСОБА_1 , зареєстрованого 08.08.2023 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 (біля земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:37:001:0273), для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Суд зазначає, що відповідно до рішення суду по справі № 560/17852/23 від 26.12.2023 розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювався, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору та не сплачував його. Інші заяви про наявність судових витрат в матеріалах справи були відсутні.

Представником позивача 05.01.2024 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про судові витрати, а саме стягнути Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу по справі в сумі 35000,00 гривень.

Хмельницька міська рада подала до суду клопотання, в якому просить залишити без розгляду заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки заява подана після 5 днів після ухвалення рішення суду. Також зазначено, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Позивач цих умов не дотримався.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 ст. 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Тобто, законодавець визначає обов`язкові умови для розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення, а саме: поважність причин неподання доказів до закінчення судових дебатів, подання відповідної заява про це до закінчення судових дебатів, диспозитивність рішення суду (може вирішити питання) про судові витрати.

Згідно з частинами 1-3 статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом даної норми встановлені часові межі, в межах яких можуть процесуальні дії, пов`язані з розглядом справи.

Суд зазначає, що провадження у справі № 560/17852/23 відкрито 09 жовтня 2023 року. Розгляд справи розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Рішення по справі ухвалено 26 грудня 2023 року. Тобто, з 10 листопада 2023 року до 26 грудня 2023 року позивач не був обмежений в праві подати заяву про поважність причин неподання доказів, що підтверджують розмір понесені судових витрат та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд вважає помилковими доводи позивача про те, що зазначення у прохальній частині позовної заяви вимоги про стягнення судових витрат на користь позивача (одним реченням без обґрунтування) є тотожним до окремої процесуальній дії - подання заяви про вирішення питання про судові витрати. Тобто, зазначення вимоги вимоги про стягнення судових витрат на користь позивача не може вважатися належною заявою, яка зроблена у відповідності до вимог ч.7 ст.139 КАС України. Протягом всього розгляду справи позивач (його представник) не зробили жодної заяви, яка б доводила факт неможливості подачі до завершення розгляду справи доказів понесених судових витрат, не наведено таких обґрунтувань і в позовній заяві.

Більше того, несвоєчасність підписання акту прийому-передач виконаних робіт в рамках договору про надання юридичних послуг також не є поважною причиною пропуску встановленого законодавством п`ятиденного строку для подачі заяви після ухвалення рішення суду, оскільки такий акт можна було долучити пізніше, знову ж таки зробивши про це відповідну заяву.

Відповідно до абзацу 3 частини 7 статті 139 КАС України за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем подано до суду заяву про вирішення питання про судові витрати та додані до неї докази понесення таких витрат з порушенням порядку, встановленого ч.7 ст.139 та ч. 3 ст. 143 КАС України, зазначена заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

в ухваленні додаткового судового рішення відмовити.

Заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуюча суддя Д.Д. Гнап