Решение № 116208248, 09.01.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/8179/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податковий борг у розмірі 10404,68 грн. по платежу 50 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв`язку з несплатою нею визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб. Такі податкові зобов`язання були нараховані контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях, що надсилались на адресу відповідача, не оскаржувалися ні в адміністративному, ані в судовому порядку. Однак сума визначеного податкового зобов`язання позивачем сплачена не була. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зазначену ухвалу направлено на адресу реєстрації місця проживання відповідача, відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, рекомендованою кореспонденцією з повідомлення вручення поштового відправлення та вручено 18 жовтня 2023 року.

Проте відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подала, про причини неподання суд не повідомила, про продовження процесуального строку для подання такого не клопотала.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) Головним управлінням ДПС у Закарпатській області (далі ГУ ДПС у Закарпатській області) податковими повідомленнями-рішеннями було нараховано ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) орендну плату з фізичних осіб, за наступні періоди:

-за 2019 рік у розмірі 3360,34 грн (податкове повідомлення-рішення №3894-1-5433-0713 від 17.04.2020);

-за 2021 рік у розмірі 3360,34 грн (податкове повідомлення-рішення №47397-2407-0713 від 07.04.2021);

-за 2022 рік у розмірі 3684,00 грн (податкове повідомлення-рішення №460726-2412-0713 від 15.09.2022).

Вказані податкові повідомлення-рішення надісланні відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_2 , однак повернулися до контролюючого орган без вручення адресату з відмітками органу поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».

В подальшому у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 нарахованого контролюючим органом податкового зобов`язання відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України було виставлено податкову вимогу від 22.10.2020 №3152-13. Вказана податкова вимога була скерована контролюючим органом за адресою: АДРЕСА_2 . Однак ОСОБА_1 вручена не була та повернулася до контролюючого орган без вручення адресату з відміткою органу поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «неправильно зазначена (відсутня) адреса».

З метою стягнення суми податкового зобов`язання, самостійно нарахованого контролюючим органом платнику податків за результатами проведеної податкової перевірки, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Платниками плати за землю в розумінні п. 269.1 ст. 269 ПК України є, в тому числі, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПК України).

Пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлює обов`язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Нормами п. 287.5 ст. 287 ПК України встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Спірні правовідносини виникли з приводу стягнення в судовому порядку з платника податків суми податкового боргу.

Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «податковий борг», відповідно до якого таким є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини не стосовно законності податкового повідомлення-рішення на підставі якого здійснюється стягнення, а які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема, встановлення факту його сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі, в черговості, та за рахунок платежів, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Вказане повноваження контролюючого органу кореспондується також з положеннями п. 87.11 ст. 87 ПК України.

Таким чином, законодавством встановлено обов`язок контролюючого органу вчиняти дії щодо забезпечення стягнення з платника податків податкового боргу, в тому числі, шляхом звернення з відповідним позовом до суду.

Разом з тим, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зазначене узгоджується також з встановленим нормами ст. 59 ПК України обов`язком контролюючого органу надіслати платнику податків, у якого виник податковий борг, податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином обов`язковою передумовою для звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу є надіслання платнику податків податкової вимоги.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог податкового законодавства ГУ ДПС у Закарпатській області надіслало ОСОБА_1 податкову вимогу №3152-13 від 22 жовтня 2020 року. Зазначена податкова вимога була скерована на наступну адресу: АДРЕСА_3 та у зв`язку з не врученням адресату була повернута органом поштового зв`язку до контролюючого органу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та «неправильно зазначена (відсутня) адреса».

Водночас судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказане узгоджується також з наявною в особовій картці платника податків контролюючого органу інформацією стосовно реєстраційних даних ОСОБА_1 , відповідно до яких податковою адресою останньої є: АДРЕСА_3 (арк. спр. 5).

Окрім того, відомості щодо місця проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_3 , наявні також в договорі оренди землі, на підставі якого контролюючим органом й був нарахований спірний податок.

Отже, суд робить висновок, що ГУ ДПС у Закарпатській області знало про дійне місце реєстрації (проживання) ОСОБА_1 .

Незважаючи на наявні відомості щодо місця реєстрації ОСОБА_1 та неодноразове повернення як податкових повідомлень-рішень, так і податкової вимоги з підстав неправильного зазначення адреси платника податків, контролюючий орган не вчинив жодних дій, спрямованих на скерування таких за правильною адресою та належного повідомлення відповідача про необхідність сплати податкових зобов`язань.

Більше того, суд враховує положення п. 287.5 ст. 287 ПК України, відповідно до яких обов`язок фізичної особи сплачувати плату за землю виникає протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Нормами п. 42.1 ст. 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Зазначене кореспондується з п. 6 розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи в розумінні ст. 45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Проте в спірних правовідносинах податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_1 були нараховані податкові зобов`язання з орендної плати, в порядку ст. 42 ПК України скеровані не були, а тому не можуть вважатися врученими.

Суд зазначає, що контролюючий орган безумовно наділений повноваженнями щодо вчинення дій, спрямованих на стягнення з платників податків суми наявного податкового боргу. Разом з тим, реалізація зазначеного повноваження повинна здійснюватися на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, тобто з дотриманням визначеної процедури.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає, що податковим органом не надані докази щодо належного надіслання за місцем проживання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення податкової вимоги, а тому позов про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у зв`язку з несплатою такої заборгованості є передчасним.

Зазначена позиція узгоджується також з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.08.2018 року у справі №802/467/16-а у подібних правовідносинах, що, з огляду на положення ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом.

За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДПРОУ ВП 44106694) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін