№ 11620473, 07.10.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4716/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Галенко Р. В.

розглянувши у відкритому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

08.09.2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій, а саме: за порушення законодавства про РРО в розмірі 315,68 грн.; за порушення порядку зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 1700 грн.; за порушення законодавства про патентування в сумі 8,57 грн. Свої вимоги мотивує тим, що при проведенні перевірки господарської одиниці відповідача, було встановлено порушення останнім вимог чинного законодавства, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій; ведення обліку товарних записів за місцем їх реалізації з порушенням встановленого порядку; здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту; зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених до Єдиному реєстру місць зберігання, у звязку з чим до відповідача було застосовано штрафні санкції. Оскільки відповідачем вказану суму фінансових санкцій у встановлений законодавством термін не сплачено, тому позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Позивач в судове засідання не зявився про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином , натомість через канцелярію суду надав заяву від 07.10.2010 року про розгляд справи без участі представника податкового органу, а також вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечення на позов не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи з участю їх повноважних представників для реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Фіксування судового процесу не здійснювалося відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 25.02.2008 року, взято на облік як платника податків в ДПІ у м. Чернігові 16.09.2008 року.

На підставі Законів України «Про державну податкову службу в Україні» від 06.07.1995 року, «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.03.1996 року, «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 01.06.2000 року, «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 19.12.1995 року, «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року, Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та направлень від 04.02.2010 року № 120 посадовими особами Державної податкової адміністрації у м. Чернігові 04.02.2010 року було проведено перевірку бару, що належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, про що складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 0042/25/26/23/2535114640 , копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 9-10).

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 (далі - Порядок).

Згідно з п. 1.3 розділу 1 вказаного Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

В цьому ж пункті визначено, що акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Даною перевіркою були встановлені наступні порушення: п.1, п. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР; ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року № 98/96-ВР; ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР; наказу ДПА України від 28.05.2002 року № 251 «Про затвердження порядку ведення Єдиному державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місць зберігання до Єдиному державного реєстру».

Відповідач з актом ознайомився, один примірник акта отримав, про що свідчить його особистий підпис.

За результатами розгляду висновків акту перевірки 04.02.2010 року позивачем 12.02.2010 року були винесені наступні рішення: № 0000762323/1867/14/23-336 про застосування фінансових санкцій, яким до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених до Єдиному реєстру місць зберігання; № НОМЕР_2 від 12.02.2010 року про застосування фінансових санкцій, яким до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 8,57 грн. за здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту; № НОМЕР_3 від 12.02.2010 року про застосування фінансових санкцій, яким до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 315,68 грн. за порушення п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року. Вказані рішення були отримані відповідачем 17.02.2010 року, про що свідчить його особистий підпис.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиному державного реєстру місць зберігання. Єдиному державний реєстр місць зберігання - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиному реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиному реєстру. Внесення даних до Єдиному реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням. Довідка про внесення місця зберігання до Єдиному реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Єдиному реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиному реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі. Виключення місць зберігання з Єдиному реєстру здійснюється органом державної податкової служби, який вносив його до Єдиному реєстру, на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб'єкту господарювання відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав. Орган державної податкової служби повинен надати суб'єкту господарювання, що був заявником, засвідчену копію письмового розпорядження про виключення місця зберігання з Єдиному реєстру протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.

Відповідно до ст.17 вищевказаного Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиному реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

У відповідності до статті 2 вищезазначеного Закону про патентування, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини 4 цієї статті.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти, в тому числі, магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину.

Зважаючи на зазначені вище норми чинного законодавства, торгівельна діяльність може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів тільки при наявності патенту.

Законодавство пов'язує право на здійснення торгівельної діяльності тільки з фактом одержання патенту, а тому відповідач не міг здійснювати торгівельну діяльність до вирішення в установленому порядку питання щодо отримання від органів податкової служби відповідного патенту та до фактичного його одержання.

Зазначені висновки підтверджуються також змістом статті 8 Закону про патентування. А саме, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушення.

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3 стаття 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України №637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень.

За порушення вимог зазначеного Закону до субєктів підприємницької діяльності застосовуються санкції визначені статтями 17-24 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні», 04.12.1990 року за № 509-ХІІ.

З аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано встановлений законодавством України порядок прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувались, тому сума штрафної санкції є узгодженою. Доказів зворотнього або сплати заявленої до стягнення суми на час розгляду справи в суді відповідачем не надано.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено позивачем правомірно, в межах його компетенції, обґрунтовано, з дотриманням принципів неупередженості, рівності перед законом, а тому позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.17,18,104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 ПАТ «ВіЕй Банк», МФО 380537) в доход Державного бюджету: на р/р 31110104700002, код 21080900, код 22825965, банк ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 штрафні санкції за порушення законодавства про РРО в розмірі 315,68 грн.; на р/р 31118106700002, код платежу 21081100, код ЄДРПОУ 22825965, банк одержувача ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 штрафні санкції за порушення порядку зберігання алкогольних та тютюнових виробів в розмірі 1700 грн.; в доход місцевого бюджету на р/р 3141951570002, код 14070200, код 22825965, банк ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 штрафні санкції за порушення законодавства про патентування в розмірі 8,57 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Баргаміна Н.М.