Решение № 116198520, 18.12.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3002/23

н/п 2/953/2686/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), Харківська міська рада Харківської області (адреса: 61000, м. Харків, площа Конституції, буд. 7) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 21.04.2023 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визнати відповідача особою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову зазначив, що 10.06.1981 виконавчим комітетом Київської ради народних депутатів міста Харкова було видано ордер № 001433 на вселення ОСОБА_2 та членів його сім`ї: дружини - ОСОБА_2 , дочки - ОСОБА_4 та сина - ОСОБА_3 , до квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Багато років тому батько родини - ОСОБА_2 - змінив місце проживання та самостійно за власним бажанням знявся з місця реєстрації. Донька - ОСОБА_4 - після укладення не першого шлюбу має прізвище « ОСОБА_5 ». На теперішній час зазначена квартира є неприватизованою та права і обов`язки наймача жилого приміщення здійснює саме позивачка. Станом на момент подання позовної заяви у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивачка та її мати - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 - фактично проживали і проживають у зазначеному житловому приміщенні. Відповідач - брат позивачки ОСОБА_3 вже багато років - з 2001 року не проживає у квартирі. Всі обов`язки стосовно житлового приміщення, а саме: оплату за житлово - комунальні послуги, збереження та підтримання квартири у належному стані - здійснення поточних ремонтних робіт тощо здійснює лише позивачка. На теперішній час достеменно не відомо місце перебування відповідача, позивачка володіє інформацією про фактичне проживання відповідача у Російській Федерації. Факт відсутності відповідача за зареєстрованим місцем проживання понад 20 років можуть підтвердити сусіди родини, що проживають у квартирах поруч. В підтвердження обставин фактичної відсутності відповідача у житловому приміщенні за місцем реєстрації складено акт, який підписано сусідами та засвідчено житлово - експлуатаційною організацією за місцем проживання, який позивачем надано суду у якості доказу. Позивачка та член її сім`ї - мати, що фактично проживають та зареєстровані у житловому приміщенні на теперішній час мають наміри приватизувати квартиру. Але, оскільки у квартирі зареєстрований відповідач, який фактично там не проживає вже понад 20 років, не здійснює своїх обов`язків щодо житлового приміщення та місце перебування якого не відомо, мати з дочкою не можуть реалізувати відповідно до законодавства свої права на безоплатне отримання від держави житлового приміщення у власність.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з призначенням в підготовче судове засідання з повідомленням сторін (а.с. 27).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2023 викликано в судове засідання у якості свідків: ОСОБА_6 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ; закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 37).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 10.08.2023 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Харківську міську раду Харківської області до участі у цивільній справі за вказаною позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням (а.с. 47).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовну заяву, просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, повідомлявся належним чином про час і місце судового розгляду справи (а.с. 38, 40-41, 49-50, 64-65).

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 підтримала позовну заяву, просила її задовольнити.

В судове засідання представник третьої особи Харківської міської ради Харківської області не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив (а.с. 51, 62, 66, 67).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов, зокрема: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив.

Зі згоди позивача (а.с. 72) суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

В ході судового розгляду встановлено, що:

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №342016899 від 08.08.2023, об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування, ХІ сесій ХХІІІ скликання, серія та номер: б/н, виданий 17.11.1999, видавник: Харківська міська рада Харківської області, належить Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області (а.с. 44).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 04.04.2023, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 19).

Згідно копії ордеру №001433 від 10.06.1981, виданого Виконавчим комітетом Київської Ради народних депутатів міста Харкова, ОСОБА_2 , сім`я котрого складається з 4-ьох осіб, має право на заняття трьох кімнат житловою площею 39,84 кв.м в квартирі АДРЕСА_5 . Склад сім`ї: ОСОБА_2 - дружина; ОСОБА_4 - донька; ОСОБА_3 - син (а.с. 20-21).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьки: батько - ОСОБА_2 ; мати - ОСОБА_2 (а.с. 16).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 21.02.2001, 05.09.1995 розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 17).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 13.09.2006, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 06.11.2004 уклали шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_5 » (а.с. 18).

Згідно акту, підписаного ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , вони засвідчують факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 2001 року по теперішній час не проживає за вказаною адресою. Місце перебування ОСОБА_3 на теперішній час невідоме (а.с. 9).

В судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_6 , який пояснив, що він мешкає за адресоє: АДРЕСА_3 . Останній раз бачив ОСОБА_3 коли йому було 12-13 років. 20 років його не бачив. Він живе в квартирі АДРЕСА_6 , в цій квартирі жила його тітка, він весь час навідувався до неї, а потім почав там мешкати, прописався в квартирі у 2015 році. У квартирі НОМЕР_6 живе сім`я ОСОБА_1 , її син ОСОБА_11 , ОСОБА_2 . Підтвердив, що ОСОБА_3 не створюються перешкоду у користуванні вказаною квартирою. Також підтвердив, що підписував акт разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 2001 року по теперішній час не проживає за вказаною адресою.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що через реєстрація відповідача за вказаною адресою, вона не може реалізувати відповідно до законодавства свої права на безоплатне отримання від держави житлового приміщення у власність, у зв`язку з чим просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Статтею 61 Житлового кодексу України визначено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо перелічені особи перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Частиною 3 ст. 71 ЖК України передбачені випадки зберігання жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, а саме 1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п`яти років перебування на дійсній військовій службі; 2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; 3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім`ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях; 4) виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов`язків; 5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них; 6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому; 7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї. Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім`ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 за № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу УСРСР» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім`ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу. Якщо ж він вселився в жиле приміщення всупереч волі членів сім`ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу. Коли в жилому приміщенні не залишалися члени сім`ї особи, яка була відсутня, його повернення в це приміщення до часу розгляду спору в суді є істотною обставиною, але вона не може бути безспірною підставою до відмови в позові, а повинна оцінюватись у сукупності з іншими обставинами. Наявність рішення суду про право громадянина користуватися жилим приміщенням не є перешкодою до розгляду і задоволення позову про визнання його таким, що втратив це право з мотивів, що після набрання рішенням законної сили або після його виконання він був відсутнім понад шість місяців, у тому числі і в тих випадках, коли строк для виконання рішення не скінчився. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

Будь-яких доказів, що ОСОБА_3 чинять перешкоди у користуванні квартирою, суду не надано.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 відсутній у жилому приміщенні понад шість місяців без поважних підстав і його відсутність підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 11,12, 76, 81, 82, 128, 133, 144, 223, 247, 258, 259, 261, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), Харківська міська рада Харківської області (адреса: 61000, м. Харків, площа Конституції, буд. 7) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Третя особа: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Третя особа: Харківська міська рада Харківської області (адреса: 61000, м. Харків, площа Конституції, буд. 7)

Суддя Муратова С.О.