Постановление суда № 116181369, 08.01.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31729/23

У Х В А Л А

08 січня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши питання про прийняття уточненої позовної заяви по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 08592268) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 16 листопада 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, які полягають у не нарахуванні не виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 24.07.2018 року по 30.09.2018 року - 2 місяці і 8 днів, з 20.02.2019 по 19.05.019 року - 3 місяці, з 13.09.2019 року по 12.06.2020 рік - 9 місяців, з 18.12.2020 року по 29.06.2021 року - 6 місяців і 21 день, з 20.12.2022 по 08.09.2023 (по день звільнення) та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за вказані періоди;

2. Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області нарахувати не виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 24.07.2018 року по 30.09.2018 року - 2 місяці і 8 днів, з 20.02.2019 по 19.05.019 року - 3 місяці, з 13.09.2019 року по 12.06.2020 рік - 9 місяців, з 18.12.2020 року по 29.06.2021 року - 6 місяців і 21 день, з 20.12.2022 по 08.09.2023 (по день звільнення) та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за вказані періоди;

3. Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 18.12.2020 по 08.09.2023 рік;

4. Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 18.12.2020 по 08.09.2023 рік включно до вислуги років.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що проходив службу в органах Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар ГУ МВС України в Одеській області), та має звання майора міліції. Так, Наказом ГУ МВС України в Одеській області № 1336 о/с від 04.11.2015 був звільнений з посади начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 « г » (через скорочення штатів). Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 р. по справі №815/6908/15 зазначений наказ був визнаний протиправним та скасований, а позивача було поновлено в органах внутрішніх справ ГУ МВС України в Одеській області, стягнуто з Біляївського РВ ГУ МВС України в Одеській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 року по 02.03.2016 року (за 3 місяця і 25 днів) в розмірі 17195,40 грн. Не зважаючи на встановлення численними судовими рішеннями факту незаконності звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, після цього відповідач звільняв зі служби в органах внутрішніх справ з наступним поновленням. Так, це були такі накази відповідача: N° 2 від 04.01.2018 р. - про звільнення, №12 о/с від 24.09.2018 - про поновлення, №13 о/с від 28.09.2018 - про звільнення, №3 о/с від 18.04.2019 - про поновлення, №6 о/с від 17.05.2019 - про звільнення, №5 від 18.02.2020 - про поновлення, № 12 о/с від 18.05.2020 про звільнення, №2 о/c від 26.04.2021 - про поновлення, №4 о/с від 25.06.2021 - про звільнення; №7 о/с від 22.05.2023 - про поновлення, №10 о/с від 08.09.2023 - про звільнення (за власним бажанням). Проте, з причин, не залежних від позивача у справі, залишилися неохопленими стягнення виплат середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду: з 24.07.2018 по 30.09.2018 - 2 місяці і 8 днів, з 20.02.2019 по 19.05.2019 - 3 місяці, з 13.09.2019 по 12.06.2020 рік - 9 місяців, з 18.12.2020 по 29.06.2021 - 6 місяців і 21 день, з 20.12.2022 по 08.09.2023 (по день звільнення за власним бажанням) через вимушений прогул, оскільки позивача фактично не було допущено до роботи та з вини відповідача був позбавлений можливості працювати.

ОСОБА_1 наказом Головного управління МВС України в Одеській області № 1336 о/с від 04.11.2015 року був звільнений з посади начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) Головного управління МВС України в Одеській області згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року у запас 3бройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів). Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №6815/6908/15 зазначений наказ був визнаний протиправним та скасований, а позивача було поновлено в органах внутрішніх справ Головного управління МВС України в Одеській області, стягнуто з Біляївського РВ Головного управління МВС України в Одеській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 по 02.03.2016 (за 3 місяця і 25 днів) в розмірі 17195,40 грн. Законність та обґрунтованість даного рішення у подальшому були повністю підтверджені У хвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2017 й ухвалою Одеського апеляційного суду України від 15 листопада 2017 року. Не зважаючи на встановлення численними судовими рішеннями факту незаконності звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, після цього відповідач звільняв зі служби в органах внутрішніх справ з наступним поновленням. Так, це були такі накази відповідача: № 2 від 04.01.2018 р. - про звільнення, №12 о/с від 24.09.2018 р. - про поновлення, № 13 о/с від 28.09.2018 р. - про звільнення, № 3 о/с від 18.04.2019 р. - про поновлення, № 6 о/с від 17.05.2019 р. - про звільнення, № 5 від 18.02.2020 р. - про поновлення, № 12 о/с від 18.05.2020 р. про звільнення, №2 о/с від 26.04.2021 р. - про поновлення, № 4 о/с від 25.06.2021 р. - про звільнення; № 7 о/с від 22.05.2023 р. - про поновлення., № 10 о/с від 08.09.2023 р. - про звільнення (за власним бажанням). Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. ОСОБА_1 звертався з численними Заявами, у яких просив надати посадовий оклад. вказати місце роботи відповідно до наказів про поновлення на посаді та допустити до робочого місця, що підтверджується рішеннями суду та не заперечувалось відповідачем. Проте, з причин, не залежних від позивача в справі, залишилися неохопленими стягнення виплат середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду: з 24.07.2018 по 30.09.2018 - 2 місяці і 8 днів, з 20.02.2019 по 19.05.2019 - 3 місяці, з 13.09.2019 по 12.06.2020 рік - 9 місяців, з 18.12.2020 по 29.06.2021 - 6 місяців і 21 день, з 20.12.2022 по 08.09.2023 (по день звільнення за власним бажанням) через вимушений прогул, оскільки позивача фактично не було допущено до роботи та з вини відповідача був позбавлений можливості працювати.

Ухвалою судді від 21.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн, та зазначенням відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету у позивача та його представника.

Ухвалою судді від 04.12.2023 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

03.01.2024 до суду надійшов уточнений позов (вх..№497/24) представника позивача адвоката Чернеги І.Ф., в якому позовні вимоги викладені в наступній редакції:

- визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, які полягають у не нарахуванні не виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 06.11.2014 - 10.03.2015, з 03.03.2016 -03.01.2018, з 24.07.2018 - 25.09.2018, з 20.12.2018 - 17.04.2019, з 13.09.2019 - 17.02.2020, з 21.12.2020 - 23.04.2021, з 21.12.2022 - 19.05.2023 та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за вказані періоди;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 06.11.2014 - 10.03.2015, з 03.03.2016 -03.01.2018, в 24.07.2018 - 25.09.2018, з 20.12.2018 - 17.04.2019, з 13.09.2019 - 17.02.2020, з 21.12.2020 - 23.04.2021, з 21.12.2022 - 19.05.2023 та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за вказані періоди;

- визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 18.12.2020 по 08.09.2023;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 18.12.2020 по 08.09.2023 рік включно до вислуги років.

Вказана уточнена позовна заява, яка по суті є заявою про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новими, надіслана представником відповідача до суду 02.01.2024 через поштове відділення, тобто у передбачений статтею 44 КАС України тридцятиденний строк та з доказами надіслання копії відповідачу.

Вирішуючи питання про прийняття уточненої позовної заяви, суд виходить з такого.

Визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 ст.47 КАС України).

Вказана стаття регулює порядок реалізації права позивача змінити позовні вимоги. Вимоги статті випливають із принципів диспозитивності та змагальності.

Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.

Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Таким чином, реалізація права на зміну предмету позову може мати наслідком заміну або доповнення позовних вимог.

КАС України також чітко визначені дії суду в такій ситуації. Так, суд при вирішенні питання про задоволення клопотання про зміну позовних вимог повинен перевірити, чи така зміна підстав або предмету позову стосується спірних правовідносин у справі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 по справі №826/13046/16.

Між тим, подану 03.01.2024 заяву суд вважає доповненням вже заявлених позовних вимог.

З урахуванням того, що письмова заява оформлена з додержанням вимог ст.167 КАС України та з дотримання строків для подання вказаної заяви, суд вважає можливим прийняти заяву про уточнення позовних вимог у справі №420/31729/23.

Керуючись ст.ст.47, 167, 171, 236, 241, 248, 256 КАС України

У Х В А Л И В:

Прийняти до провадження уточнену позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Чернеги І.Ф., про уточнення позовних вимог (вх..№ 497/24 від 03.01.2024) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, викладені наступній редакції:

- Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, які полягають у не нарахуванні не виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 06.11.2014 - 10.03.2015, з 03.03.2016 -03.01.2018, з 24.07.2018 - 25.09.2018, з 20.12.2018 - 17.04.2019, з 13.09.2019 - 17.02.2020, з 21.12.2020 - 23.04.2021, з 21.12.2022 - 19.05.2023 та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за вказані періоди;

- Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 06.11.2014 - 10.03.2015, з 03.03.2016 -03.01.2018, в 24.07.2018 - 25.09.2018, з 20.12.2018 - 17.04.2019, з 13.09.2019 - 17.02.2020, з 21.12.2020 - 23.04.2021, з 21.12.2022 - 19.05.2023 та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за вказані періоди;

- Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 18.12.2020 по 08.09.2023;

- Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 18.12.2020 по 08.09.2023 рік включно до вислуги років.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА