Приговор № 116161053, 09.01.2024, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/62/24

Провадження № 1-кп/445/143/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142210000005 від 01.01.2024 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львів, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , 31.12.2023 близько 23:30 години вона та ОСОБА_4 , які спільно проживають однією сім`єю, перебували у кімнаті житлового будинку за місцем свого спільного проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та між ними відбувся словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень. Знаходячись у вказаному місці у вказаний час, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій і відповідні наслідки, та бажаючи їх настання умисно нанесла два удари кулаком правої руки в область правого ока ОСОБА_4 , з яким проживає однією сім`єю.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила домашнє насильство відносно свого співмешканця ОСОБА_4 , яке виразилось у фізичному насильстві та спричинила йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в білковій оболонці правого ока, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Як вбачається з доданої до обвинувального акту письмової заяви ОСОБА_3 , що складена у присутності захисника ОСОБА_5 , обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та надала згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Потерпілий ОСОБА_4 також подав письмову заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали дізнання у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142210000005 від 01.01.2024.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, доведена повністю.

Відповідно до положень ст.50 КК України, до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України,суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжує покарання ОСОБА_3 суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна особа перебуває у сімейних відносинах.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченої, суд бере до уваги, що вона раніше не судима, на обліку з приводу наркологічного чи психіатричного захворювання не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Відтак, з урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченій повинно бути призначено в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільного позову заявлено не було.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 382 КПК України, ст. 50, 53, 65, ч. 1 ст. 125 КК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.381,382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копія вироку не пізніше наступного дня за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1