Постановление суда № 116160196, 09.01.2024, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/35/24

Провадження № 2/484/380/24

УХВАЛА

про залишення позову без руху

09 січня 2024 року м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Маржина Т.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Денис Миколайович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевич Степан Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Д.М., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевич Степан Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 1465 від 19.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» кредитної заборгованості в сумі 33 441 грн 03 к.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Статтями175,177 ЦПК Українивизначено вимоги, яким повинна відповідати позовна заява.

Відповідно до ч.4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до ч.1ст. 3 Закону України "Про судовий збір"судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.

Згідно до п.1.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має немайновий характер, фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до п.1.4 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.

Отже, ставка судового збору за подання позовної заяви, що має немайновий характер, становить 1073 грн 60 к.

Ні позивачем, ні його представником до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.

Натомість позивач посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Порушені права споживачів можуть захищатися як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права, а тому споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу, зокрема, при апеляційному та касаційному перегляді судових рішень.

Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу, аналіз даних Єдиного державного реєстру судових рішень дає підстави для висновку про те, що на рівні суду касаційної інстанції усталеним є підхід,за яким положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не підлягають застосуванню у разі звернення до суду з вимогами про визнання виконавчого напису нотаріуса таким,що не підлягає виконаннюта/або у разі оскарження судових рішень у таких справах (ухвали Верховного Суду від 25 липня 2019 року (справа № 159/1215/18, провадження № 61-11857ск19) та від 27 травня 2021 року (справа № 320/10834/18, провадження № 61-7345ск21).

У постанові від 12 серпня 2020 року, справа № 638/6060/18 (провадження № 61-2657св19) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що: «позов про визнання іпотечного договору недійсним, виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню, не пов`язаний з порушенням прав споживача».

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 у справі № 640/2755/16-ц, Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. Крім того, щодо сплати судового збору висновок у постанові ВС по справі № 638/6060/18 від 12.08.2020 є пріоритетним як за датою постановлення, так і за правовим змістом щодо даного виду спорів.

Оспорювання боржником виконавчого напису по суті є оспорюванням права стягувача на позасудовий порядок реалізації права на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 розділу ІІІ Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, враховуючи, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з оспоренням нотаріальної дії, в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів» нотаріус не є надавачем нотаріальних послуг по відношенню до позивача, тому на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються, а відтак посилання позивача на ст. 22 зазначеного Закону, відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, є безпідставними.

Наведене свідчить про те, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,підстави для застосування статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в контексті звільнення позивачів від сплати судового збору, відсутні.

Крім того, позивач просив звільнити його від сплати судового збору, так як він є військовослужбовцем. Проте, до позову не додано документів, що підтверджують його статус військовослужбовця або учасника бойових дій. Однак, навіть при наявності такого статусу, це не є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Згідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Предмет спору у цій справі не пов`язаний з порушенням прав позивача як учасника бойових дій, а виник у позивача із цивільних правовідносин.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, зазначено, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.

За таких обставин позивач має сплатити судовий збір за вимогою немайнового характеру в розмірі 1 073 грн 60 к. та надати до суду докази на підтвердження сплати судового збору на такий рахунок: отримувач: Миколаїв.ГУК/ тг м.Первомайськ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку UA658999980313111206000014474, кодкласифікації доходів бюджету22030101.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, до позову не додано жодного доказу в його обґрунтування, навіть і самого виконавчого напису, а також не заявлено клопотання про витребування документів, які стали підставою вчинення виконавчого напису, не додано документів, які б свідчили про те, що позивач самостійно намагався, але не зміг отримати такі документи.

У зв`язку з вищевикладеним суддя позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно дост. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Денис Миколайович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевич Степан Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без руху.

Надати позивачу десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Роз`яснити позивачу, що у разі виконання вимог ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде визнана неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: