Решение № 116154676, 08.01.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4458/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участі секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №313667-2405-0462 від 02.03.2021 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що після ознайомлення з матеріалами справи № 420/1956/23 ним встановлено існування податкового повідомлення-рішення №313667-2405-0462 від 02.03.2021 року. Вказаним рішенням визначено до сплати суму грошового зобов`язання у розмірі 269 333,82 грн. з земельного податку. У належному порядку вказане рішення позивачу направлено не було, як і не було наведено розрахунку суми податкового боргу, внаслідок чого неможливо встановити правомірність нарахування суми зобов`язання.

Ухвалою від 17.03.2023 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

10.04.2023 року за вх.№11161/23 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, а також за вх.№11162/23 - заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до відзиву, відповідач позов не визнає, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, оскільки ОСОБА_1 набув у власність будівлю картоплесховища, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 - в силу положень ч.1, ч.2 ст.120 Земельного кодексу України у поєднанні з положеннями ст.377 Цивільного кодексу України у нього виникло право користування земельною ділянкою, на якій розташований цей об`єкт та обов`язок сплачувати земельний податок.

Розрахунок суми зобов`язання було здійснено відповідно до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру від 16.10.2019 року № 10132. Оскільки, інформацію про розмір нормативної грошової оцінки відповідач отримав згідно даних уповноваженого органу - Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, тому розмір земельного податку на 2021 рік розраховано вірно.

Ухвалою суду Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення №313667-2405-0462 від 02.03.2021 року було залишено без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 року - задоволено.

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення №313667-2405-0462 від 02.03.2021 року направлено до суду першої інстанції на продовження розгляду.

Ухвалою суду від 03.10.2023 року справу прийнято до провадження.

17.10.2023 року за вх.№35494/23 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, а також за вх.№35495/23 - заяву про залишення позову без розгляду.

У повторному відзиві відповідачем підтримано раніше викладену позицію.

Ухвалою суду від 08.01.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Крім цього, 22.05.2023 року за вх.№16552/23 від представника Дніпровської міської ради надійшло клопотання про залучення ради до участі у справі у якості третьої особи.

Ухвалою суду від 08.01.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Дніпровської міської ради про залучення її у якості третьої особи до участі у справі.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність даної позовної заяви Одеському окружному адміністративному суду.

Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, у лютому 2023 року ОСОБА_1 стало відомо, що Одеським окружним адміністративним судом ухвалою від 06 лютого 2023 року було відкрито провадження по справі № 420/1956/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.

Так, після ознайомлення з матеріалами вищезгаданої справи позивачем встановлено, що, як зазначає ГУ ДПС у Дніпропетровській області у своїй позовній заяві: «заборгованість по земельному податку виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 269 333,82 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 313667-2405-0-162 від 02.03.2021, термін сплати 27.09.2021 на суму 269 333,82 грн.»

Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення № 313667-2405-0-162 від 02.03.2021 року протиправним, з огляду на що і звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Особливості нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку як однієї із форм плати за землю врегульовано приписами статті 288 ПК України.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Разом з тим, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України містить застереження щодо належного розміру орендної плати.

З 01 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» 21 грудня 2016 року №1797-VIII, яким підпункт 288.5.1 викладено в такій редакції: « 288.5.1. не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII, який набрав чинності 01 січня 2018 року, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України викладено в наступній редакції: "288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області».

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно із пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 286.1 статті 286 ПК України).

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Зміст наведених норм свідчить про те, що для визначення розміру орендної плати використовується НГО земельних ділянок. При цьому законодавцем визначено нижню (а в деяких випадках і верхню) граничну межу ставки орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі. Так, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення ставки або розміру орендної плати, ПК України вимагає, щоб річна сума платежу була не меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак, і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. При цьому нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням НГО земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (підпункт 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (частина друга статті 18 Закону №1378-IV).

Відповідно до частини другої статті 20 Закону №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частина перша статті 23 Закону №1378-IV встановлює, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя статті 23 Закону №1378-IV).

Частиною першою статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №160/2185/20).

У постанові від 12 липня 2021 року у справі № 640/9862/20 Верховний Суд, оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання. Отже, цей вартісний показник об`єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку.

У постанові від 27 січня 2020 року (справа №804/886/18) Верховний Суд відхилив доводи платника податків про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, яке було прийняте на підставі листа Держгеокадастру, що не відповідає встановленій законом формі (витяг або довідка), з тих підстав, що чинне законодавство, зокрема підпункт 286.1 статті 286 ПК України, не встановлює певну форму , в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію на запит контролюючого органу. Разом з тим, надання такої інформації у формі листа, у разі якщо остання відповідає відомостям ДЗК, не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Про можливість використання податковим органом лише інформації, відображеної в державному земельному кадастрі, Верховний Суд також вказував у постановах від 13 травня 2021 року (справа №826/13362/17), від 18 листопада 2021 року (справа №160/7381/19).

Таким чином, базою для сплати та розрахунку плати за землю є нормативна грошова оцінка певної ділянки, яка існує поза фактом оформлення витягу як документа, в якому ця грошова оцінка відображена. Отримання витягу - це лише спосіб отримання (відображення) інформації про існуючу грошову оцінку землі. Саме по собі оформлення такої інформації листом, за умови, що відображені у ньому відомості відповідають даним державного земельного кадастру, не є свідченням протиправності здійсненого податковим органом нарахування.

Як слідує із матеріалів справи, відповідно до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру від 16.10.2019 року № 10132, площа частки користування по 02.06.2019 була 0,3436 га, а з 03.06.2019 - 0,4193 га, коефіцієнт Км2 = 1,22, сукупний коефіцієнт КмЗ = 1,09 та коефіцієнт Кф = 2,50.

Середня базова вартість 1 кв. м. земель міста Дніпра у 2021 році складає:

Цнм=644,05 грн.

Вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами розраховується за формулою:

Цнз=Цнм*Км2=644,05* 1,22=785,74 грн.

Вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно- геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно- інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою:

Цн=Цнз*Кф*КмЗ=785,74*2,50*1,09=2141,14 грн.

Розрахунок земельного податку з фізичних осіб за земельну ділянку площею 8=0,4193 га (4193 кв. м), розташовану за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 169А:

Цн*8=2141,14*4193=8977800,02 грн.

8977800,02 грн. х 3% = 269333,82 грн.

Підпункт 20.1.24 пункту 20.1 статті 20 ПК України надає контролюючим органам, зокрема, право отримувати безоплатно від органів, що забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, необхідну для здійснення повноважень контролюючих органів щодо забезпечення погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону №3613-VI ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі - Порядок №1386), пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;

З аналізу наведених норм права слідує, що використання податковим органом для розрахунку податкового зобов`язання інших джерел інформації про нормативну грошову оцінку землі само по собі не створює передумови для протиправності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, яким визначено грошові зобов`язання з плати за землю, якщо вони є достовірними та відповідають реальним показникам, які містяться у Державному земельному кадастрі.

Як слідує із матеріалів справи та встановлено судом, розрахунок заборгованості здійснено відповідно до Інформації щодо суб`єкта та об`єкта земельних відносин Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру від 16.10.2019 року № 10132. Оскільки, інформацію про розмір нормативної грошової оцінки відповідач отримав згідно даних уповноваженого органу - Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, тому розмір земельного податку на 2021 рік розраховано вірно, а тому підстави для визнання спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

З огляду на це, судом не встановлено обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення, з огляду на що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч.1. ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2693,34 грн.

З урахуванням наведеного, враховуючи відмову у задоволенні позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 132, 134, 139, 194, 205, 242-246, 255, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.01.2024 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.