Решение № 116154050, 08.01.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року справа № 1140/2764/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про накладення штрафу і вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду зі заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі Управління 2) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про накладення штрафу і вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 06 вересня 2018 року у кількості 14 одиниць (Том 1 а.с.6-12).

30 жовтня 2018 року судом відкрито загальне позовне провадження (Том 1 а.с.2-4).

23 березня 2023 року суд замінив Управління 2 правонаступником, яким стало Управління (Том 17 а.с.226-227).

23 березня 2023 року суд прийняв відмову від позову в частині позовних вимог, яка пояснювалась погодженням з висновками експерта, і закрив частину провадження (Том 17 а.с.232-234).

Так, позивач відмовилась від оскарження податкових повідомлень-рішень і рішення (6 одиниць) у повному обсягу і податкових повідомлень-рішень, рішення і вимоги (5 одиниць) в частині визначення грошових зобов`язань та штрафних санкцій.

Наполягає на визнанні протиправними і скасуванні 3 податкових повідомлень-рішень у повному обсязі.

Так, предметом позову залишились такі податкові повідомлення-рішення, рішення про накладення штрафу і вимога про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування:

-№0006711303, №0006721303, №0006731303 (повне оскарження);

-№0006751303 в частині визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 259308,47 грн і штрафу 64827,12 грн;

-№0006741303 в частині накладення штрафу у сумі 428,25 грн і нарахування пені 778,27 грн;

-№0001971303 в частині накладення штрафу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у сумі 35740,95 грн;

-№0006701303 в частині визначення грошового зобов`язання з військового збору у сумі 21028,71 грн і штрафу 5257,18 грн;

-№Ф-0000851303 в частині донарахування зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у сумі 195333,71 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали остаточні вимоги позову.

Представники пояснили, що, ознайомившись з висновком судово-економічної експерти, платник податків погоджується з ним і позовні вимоги привів у його відповідність.

Зазначив, що експерт детально пояснила, що ФОП ОСОБА_1 не допустила порушень податкового законодавства в частині оскаржених рішень податкового органу.

Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.116-124).

У судовому засіданні представники пояснили, що платник податків під час перевірки не надав усіх документів первинного бухгалтерського обліку.

При дослідженні наданих документів встановлено ряд порушень податкового законодавства, які знайшли відображення в акті перевірки і рішеннях керівника.

05 вересня 2023 року сторони до суду не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи (Том 18 а.с.6-8, 13).

Представники сторін подали клопотання про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (Том 18 а.с.9-13).

Суд, керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, зробив висновок про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка і експерта та дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.

Так, основними видами діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним і продаж алкогольних напоїв, які здійснюються на підставі ліцензій (Том 1 а.с.33-92).

ФОП ОСОБА_1 перебуває на загальній системі оподаткування.

Торгівлю здійснює на двох автомобільних газозаправних пунктах і у барі.

У період з 18 червня по 09 липня 2018 року Управління 2 провело документальну планову виїзну перевірку діяльності позивача за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року (Том 1 а.с.33-92).

Під час перевірки платник податків надав: податкову звітність; реєстри виданих і отриманих податкових накладних, розшифрування співставлення податкових зобов`язань і кредиту; платіжні документи (платіжні доручення, реєстр виписок банку про рух коштів по рахунку; первинні бухгалтерські документи (рахунки, квитанції, видаткові накладні на придбання товарів, акти виконаних робіт); договори про оренду приміщень, постачання електроенергії, транспортування); податкові накладні на придбання і постачання; довідка про склад дебіторської, кредиторської заборгованості, про склад залишків, структуру витрат; відомості про нарахування заробітної плати, розрахунково-платіжні відомості, табеля робочого часу; місячні «Z» звіти РРО; Книги обліку розрахункових операцій, КОРО; контрольні касові стрічки; паспорти якості.

Податкові інспектори застосували суцільний порядок дослідження документів.

ФОП ОСОБА_1 не надала Книги обліку доходів і витрат, що визнав у судовому засіданні її представник.

Також не надано документів стосовно діяльності у барі за 2015-2017 роки (втрата).

Водночас не надано добові відомості на заправку пальним.

Податкові інспектори зробили висновок про заниження загального оподаткованого доходу на суму 1239835,14 грн.

За 2015 рік 93676,82 грн, 2016 рік 481259,54 грн, 2017 рік 664898,78 грн.

Такий висновок зроблено на підставі дослідження виписок банків про рух коштів по розрахунковому рахунку, Книги обліку розрахункових операцій, звітів РРО і відомостей податкових декларацій.

Розрахунки з платником податків здійснювали у готівковій і безготівковій формі.

Податкові інспектори зробили висновок про завищення витрат на загальну суму 287879,58 (380340,81 + 252807,93 345269,16) грн.

За 2015 рік завищення становить 380340,81 грн, за 2016 рік завищення становить 252807,93 грн, а за 2017 рік заниження склало 345269,16 грн.

Податкові інспектори зазначили, що такий висновок зроблено, оскільки: платник податків не надав документів у повному обсязі; у фіскальних звітних чеках відсутня інформація щодо кількості реалізованого пального.

Враховано інформацію про рух коштів по розрахункових рахунках, а для встановлення кількості і вартості реалізованого пального взято до уваги податкові накладні на придбання і реалізацію газу. Також враховано структуру понесених витрат.

У підсумку податкові інспектори зробили висновок, що платник податків занизив оподаткований дохід на загальну суму 1527741,42 (1239835,14 + 287879,58) грн.

Отже, на думку Управління 2, ФОП ОСОБА_1 занизила зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, з військового збору і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (278498, 44 грн; 22915,76 грн; 238987,50 грн).

Податкові інспектори встановили заниження і завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 274102 грн і 22969 грн.

Суть порушення: не повне включення до податкових зобов`язань сум коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок, готівкових коштів, які отриманні через реєстратор розрахункових операцій і коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок з призначенням платежу «відшкодування за операцію торгового еквайрингу», за реалізацію газу.

Нараховане грошове зобов`язання з податку на додану вартість склало 226369 грн.

Податкові інспектори встановили заниження податкового зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 129926,73 грн.

Суть порушення: заниження обсягів реалізації палива, алкогольних напоїв.

Нараховане грошове зобов`язання з акцизного податку склало 110196,73 грн.

Також встановлено неподання декларації з акцизного податку за лютий 2015 року і несвоєчасне подання таких же декларацій за грудень 2015 року, січень червень 2016 року.

Керівник Управління 2 погодився з висновками ревізорів і прийняв 14 податкових повідомлень-рішень, рішень і вимогу від 06 вересня 2018 року (Том 1 а.с.13-26).

Позов подано до суду 11 жовтня 2018 року (Том 1 а.с.98-99).

Позивач оскаржує 3 податкові повідомлення-рішення у повному обсязі.

Ними є такі:

-податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 226369 грн і накладено штраф 56592,25 грн;

-податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф з акцизного податку у сумі 1190 грн;

-податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з акцизного податку суму 110196,73 грн і накладено штраф 27549,18 грн.

Позивач оскаржує 5 податкових повідомлень-рішень, рішення і вимогу в частині.

Ними є такі:

-податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 278498,44 грн і накладено штраф 69624,61 грн, в частині грошового зобов`язання 259308,47 грн і штрафу 64827,12 грн;

-податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1866 грн і визначено пеню 778,27 грн, в частині 428,25 грн і пені 778,27 грн;

-податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з військового збору на суму 22915,76 грн і накладено штраф 5728,94 грн, в частині грошового зобов`язання 21028,71 грн і штрафу 5257,18 грн;

-рішення, яким накладено штраф зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у сумі 48837,09 грн, в частині 35740,95 грн;

-вимогу, якою визначено грошове зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у сумі 238987,50 грн, в частині 195333,71 грн.

Штрафні санкції стосовно нарахованих грошових зобов`язань складають 25% від суми останніх (порушення вчиненні вперше).

За клопотанням позивача судом призначено судово-економічну експертизу, виконання якого доручено судовому експерту Гавриш Г.О. (Том 16 а.с.49-224).

Експерт виконала ухвалу суду і склала висновок від 17 серпня 2020 року №11/1-179.

Суд упродовж декількох засідань допитав експерта в присутності представників відповідача (податкових інспекторів).

Експерт неодноразово витребувала у ФОП ОСОБА_1 документи господарської діяльності, котрі надано.

Експерт не взяла до уваги Книгу обліку доходів і витрат (під час перевірки не надали), так як заповнена не в повному обсязі, містила виправлення і закреслення.

Експерт досліджувала первинні документи бухгалтерського обліку, податкову звітність, рух коштів по банківських рахунках і інше.

Суд зазначить лише ті висновки експерта, які стосуються оскарження 8 податкових повідомлень-рішень, рішення про накладення штрафу і вимоги про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування:

1. Частково документально підтверджується висновок податкового органу стосовно заниження грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 19189,97 грн за 2015 рік;

2. Частково документально підтверджується висновок податкового органу стосовно заниження грошового зобов`язання з військового збору у сумі 1887,05 грн за 2015 рік;

3. Частково документально підтверджується висновок податкового органу стосовно заниження зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 43653,79 грн за 2015 рік;

4. Документально не підтверджується висновок податкового органу про заниження і завищення податкового зобов`язання з податку на додану вартість;

5. Не видається документально підтвердити висновок податкового органу про неподання і несвоєчасне подання декларацій з акцизного податку;

6. Документально не підтверджується висновок податкового органу про заниження акцизного податку.

Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.

1. Питання правомірності податкових повідомлень-рішень з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності і військового збору, вимоги зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і рішення про накладення штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частинах, які оскаржуються.

Так, згадані рішення прийняті на підставі висновку про заниження оподаткованого доходу за 2015-2017 роки на загальну суму 1527741,42 грн.

Судовий експерт ОСОБА_2 зробила висновок, що заниження оподаткованого доходу мало місце лише у 2015 році (152549,31 грн (оподаткований дохід за рік, з якого мали обчислюватись грошові зобов`язання).

Відмінність висновків пояснюється і тим, що на вимогу експерта платник податків надав відомості заправок (акти звірок з контрагентами за кожний звітний період, що використані під час дослідження сум доходів).

Представники відповідача стверджували, що платник податків під час перевірки не надав таких актів, хоча контрагенти сплатили кошті і отримували пальне. Відсутність актів звірок унеможливила провести повне дослідження і висновки акту перевірки ґрунтуються на аналізі наданих документів. Наполягали на тому, що платник податків не мав права під час судового розгляду подати додаткові документи, а експерт їх досліджувати. Визнали, що якби платник податків під час перевірки надав акти звірок, то висновки могли бути іншими.

Приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спір між платником податків і податковим органом, Верховний Суд зробив такий правовий висновок (постанова від 07 грудня 2022 року у справі №200/6156/20) (Том 18 а.с.14-20).

«За приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.»

Отже, ФОП ОСОБА_1 могла подати до суду документи, які були відсутні під час перевірки, а у експерта виник обов`язок їх дослідити.

Водночас суд зазначає, що акти звірок лише підтверджують обсяги реалізації пального, яка доводиться змістом видаткових накладних і розрахункових документів, котрі надали податковим інспекторам під час перевірки.

Таким чином експерт дослідив документи бухгалтерського обліку у повному (більшому) обсязі.

Експерт встановила причини розбіжності даних акту перевірки і платника податків.

Ними є такі:

-включення сум податку на додану вартість до доходів 2015 року;

-неспівпадіння і неврахування сум по актах скасування помилково проведених сум розрахунків через реєстратори розрахункових операцій;

-неврахування сум заправних відомостей за безготівковими розрахунками;

-подвійне включення до доходів сум еквайрингу.

Висновок експерта містить усі необхідні арифметичні розрахунки і посилання на нормативно-правові акти.

Суд визнає його повним, обґрунтованим і допустимим.

Представники відповідача не спростували висновків експерта в цій частині дослідження.

Тому суд зробив висновок про протиправність і скасування податкових повідомлень-рішень з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності і військового збору, вимоги зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і рішення про накладення штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частинах, які оскаржуються.

2. Питання правомірності податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість.

Так, згідно акту перевірки податкові інспектори встановили заниження і завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 274102 грн і 22969 грн.

Суть порушення: не повне включення до податкових зобов`язань сум коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок, готівкових коштів, які отриманні через реєстратор розрахункових операцій і коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок з призначенням платежу «відшкодування за операцію торгового еквайрингу», за реалізацію газу.

Нараховане грошове зобов`язання з податку на додану вартість склало 226369 грн.

Акт перевірки не містить жодного пояснення, стосовно яких господарських операцій (дата, вид, контрагент) допущено порушення, що є обов`язковим для звинувачення у недотриманні податкового законодавства.

Заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість з операцій продажу пального може полягати у такій площині: не складання податкової накладної; включення до податкового зобов`язання не всієї суми податку.

Акт перевірки не містить висновку про не складання податкових накладних.

Тому податкові інспектори зробили висновок про включення до податкового зобов`язання не всієї суми податку з операцій продажу пального, не зазначивши її ідентифікуючих ознак (дата, вид, контрагент).

Про неналежне обґрунтування висновку податкових інспекторів вказав і судовий експерт.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість.

3. Питання правомірності податкових повідомлень-рішень з акцизного податку.

Так, податкові інспектори встановили заниження податкового зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 129926,73 грн.

Суть порушення: заниження обсягів реалізації палива, алкогольних напоїв.

Нараховане грошове зобов`язання з акцизного податку склало 110196,73 грн.

Висновок акту перевірки не містить належного обґрунтування пояснення, як податкові інспектори встановили заниження зобов`язання у кожному періоді (кожного місяця).

Встановлення суми заниження зобов`язання треба довести арифметичними діями, які вказують на конкретні господарські операції, за котрими не сплачено зобов`язання.

У акті перевірки цього не відображено.

Податкові інспектори зазначають, що висновок є похідним від порушень, встановлених перевіркою і викладених у якомусь пункті акту перевірки.

Водночас не зазначають, про який пункт акту йде мова.

Про неналежне обґрунтування висновку податкових інспекторів вказав і судовий експерт.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення з акцизного податку, яким визначено грошове зобов`язання і накладено штраф.

Водночас податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф з акцизного податку у сумі 1190 грн за несвоєчасне подання 7 декларацій.

Мова про декларації за грудень 2015 року, січень-червень 2016 року.

Відповідач зазначає, що граничний строк подання декларацій 20 число наступного місяця, а подані 23 серпня 2016 року.

За кожне порушення накладено штраф у сумі 170 грн (7 х 170 =1190 грн).

ФОП ОСОБА_1 надала пояснення, в яких зазначила, що своєчасно надсилала декларації до Олександрійської ОДПІ Управління 2 (далі Інспекція) і її Петрівського відділення (далі Відділення) (Том 1 а.с.198).

Пояснила, що Відділення не приймало декларації з причини, яка не залежала від її волі.

Судом встановлено, що щомісяця позивач надсилала по одній декларації до Інспекції і Відділення, оскільки реалізовувала паливо на двох заправних станціях, які розташовані у смт.Петрове і м.Олександрія.

Згідно електронної квитанції №1 від 20 січня 2016 року Відділення декларацію за грудень 2015 року не прийняло (Том 1 а.с.199).

Підстава Відділення закрито 23 грудня 2015 року.

Отже, у платника податків виник обов`язок надсилати декларації до Інспекції.

За інформацією Інспекції ФОП ОСОБА_1 декларації за грудень 2015 року, січень червень 2016 року щодо діяльності в смт.Петрове надіслало до Інспекції 23 серпня 2016 року (Том 16 а.с.96).

Декларації за грудень 2015 року, січень-червень 2016 року щодо діяльності в м.Олександрія подані вчасно (Том 16 а.с.96).

Приписами пункту 223.2 статті 223 ПК України встановлено, що платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Отже, позивач допустила порушення стосовно своєчасного подання декларацій щодо діяльності в смт.Петрове за грудень 2015 року, січень червень 2016 року.

Причини цього залежали від її волі.

Приписами пункту 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, суд зробив висновок про правомірність податкового повідомлення-рішення, яким накладено штраф з акцизного податку у сумі 1190 грн.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 8810 грн (Том 1 а.с.5, 104).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України, враховуючи, що позивач відмовилась від частини позовних вимог.

Так, позивач оскаржувала рішення майнового характеру на загальну суму 1106801,92 грн (Том 1 а.с.99-101).

ФОП ОСОБА_1 після початку розгляду справі по суті відмовилась від оскарження рішень на загальну суму 102202,10 (84533,95 (часткова відмова від позову) + 17668,15 (повна відмова від позову)) грн.

Також суд відмовив у задоволенні позову на суму 1190 грн.

Таким чином суд задовільнив позов на 90,7% первинно заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 226369 грн і накладено штраф 56592,25 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з акцизного податку суму 110196,73 грн і накладено штраф 27549,18 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 278498,44 грн і накладено штраф 69624,61 грн, в частині грошового зобов`язання 259308,47 грн і штрафу 64827,12 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1866 грн і визначено пеню 778,27 грн, в частині 428,25 грн і пені 778,27 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з військового збору на суму 22915,76 грн і накладено штраф 5728,94 грн, в частині грошового зобов`язання 21028,71 грн і штрафу 5257,18 грн.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, яким на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 48837,09 грн, в частині 35740,95 грн.

Визнати протиправним і скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 06 вересня 2018 року, якою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 238987,50 грн, в частині 195333,71 грн.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7990,67 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ