Решение № 116154035, 08.01.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9922/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)

до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, б. 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Мастюгіна Є.Д., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки під час обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 , а Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не застосування відповідного показника за наслідком звернення до нього позивача.

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки з дня її призначення, а саме з 02.06.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку з 2016 року у ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

02.06.2023 року за заявою переведена з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, однак пенсію за віком призначено без застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 рр. Звернувшись до Відподача-1 із заявою про такий перерахунок отримала відмову.

Вважає дії щодо відмови у застосуванні під час перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки протиправними, оскільки набула право на перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. 40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року перерахунку.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 відкрито провадження в даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (а.с. 22). Відповідачам адміністративний позов та ухвалу суду доставлено в особистий електронний кабінет системи «Електронний суд» (а.с. 24, 25).

03.01.2024 відповідач надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що в 2016 році було призначено пенсію за вислугою років, а з 2023 року позивачу за заявою було призначено пенсію за віком, яка відповідно до положень ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІУ обчислювалась за 2014-2016 роки, На підставі абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058. Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії позивача 02.06.2023 р., на підставі заяви, у зв`язку з переходом на пенсію за віком по досягненню 60 років. При цьому, пенсія позивача, яка обчислена з середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, щороку індексується відповідно до Постанов КМ України. Оскільки пенсію вперше позивачу було призначено у 2016 році, Головне управління не має правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати за період 2020-2022 років. До відзиву додано копію пенсійної справи позивача.

У період з 28.12.2023 року по 05.01.2024 року суддя перебував у щорічній відпустці, а отже справа вирішується 08.01.2024.

Дослідивши наявні у справі матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закону № 1058-IV) з 17.11.2016 року призначена пенсія за вислугою років ( а.с. 13).

Після досягнення 60 років (виповнилось 27.05.2023 року), позивач 02.06.2023 року звернулася до територіального підрозділу Пенсійного фонду із заявою про перехід на інший вид пенсії з пенсії за вислугою років на пенсію за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 08.06.2023 року о/р №935280150385 позивача переведено на пенсію за віком, та призначено пенсію у розмірі 5037,00 грн., без врахування вимог частини 2 статті 40, пунктів 4-3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки. (а.с. 9).

23.10.2023 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області та до ГУ ПФУ у Львівській області із заявами, в яких просила перерахувати та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в України, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.

07.11.2023 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області (а.с. 7) та 08.11.2023 року ГУ ПФУ у Львівській області (а.с.8) листами повідомили позивача, що відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для проведення розрахунку заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки законних підстав не має та повідомлено, що пенсія за віком позивачу розрахована із застосуванням середнього показника заробітної плати по Україні 2014-2016 років.

Позивач не погоджується з такою позицією Відповідачів та вважає, що при розрахунку призначеної йому у 2023 році пенсії за віком відповідач-2 повинен був застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі - Закон №1058-IV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Водночас частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

Водночас, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Суд вважає, що оскільки позивачу з 17 листопада 2016 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (який передбачає особливі підстави та порядок призначення пенсії), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулась вперше 02 червня 2023 року, то відповідач протиправно не призначив позивачу пенсію за віком та не розрахував її з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, факт отримання позивачем до досягнення пенсійного віку пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення», а не за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не позбавляє позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2020-2022 роки.

При цьому, показник середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки складає 12236,71 грн.

Таким чином, відповідачем-2 протиправно розраховано позивачу розмір пенсії за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними та допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Суд вважає, що право позивачки порушене протиправними діями відповідача-2 під час винесення рішення про призначення пенсії. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області, оскільки під час призначення пенсії розрахунок пенсії було проведено без застосування середнього показника заробітної плати за 2020-2022 роки, та зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок пенсії за заявою позивача з 02.06.2023 року (з дати звернення за призначенням).

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 858 грн. 88 коп., що підтверджується квитанцією (а.с. 20).

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки з 02.06.2023 року, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 а (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 858 грн. 88 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО