Решение № 116153847, 08.01.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року Київ справа №320/1202/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2022 до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо неповернення стягнутих з позивача коштів у розмірі 6540 грн. 68 коп. за вимогою Головного Управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-135651-53 від 14.11.2018 р. протиправними;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, м.Київ) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) стягнуті з неї кошти за вимогою Головного Управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-135651-53 від 14.11.2018 р. у розмірі 6540 грн. 68 коп.;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, м.Київ) протягом десяти календарних днів з дати набрання законної сили судовим рішенням надати суду у письмовій формі звіт про виконання судового рішення, із зазначенням: реквізитів рішення суду, стану його виконання, повного переліку дій відповідача щодо виконання цього рішення, причин невиконання, якщо рішення невиконане або виконано не повністю, та з наданням документів на підтвердження інформації, викладеної у звіті.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що сплачені суми єдиного внеску за вимогою були сплачені помилково, а сама вимога про сплату боргу скасована за рішенням суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 21.03.2022 (суддя Журавель В.О.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 01.05.2023 за № 949/0/15-23 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 30.10.2023 №231-р/ка.

Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/1202/22 передано 13.11.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Парненко В.С.) від 16.11.2023 справу №320/1202/22 прийнято до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, поданий 06.12.2023 р., згідно якого відповідач повідомляє про відсутність підстав для повернення коштів, оскільки станом на 06.08.2021 р. та 23.11.2023 р. в інтегрованій картці платника рахується переплата в сумі 1320,00 грн. Також відповідач вказує, що скасування вимоги про сплату боргу судом не є підставою для повернення сплачених позивачем нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області як платник податків.

Органом доходів і зборів відносно позивача була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №ф-135651-53 від 14.11.2018 про сплату боргу в сумі 6540,68 грн.

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу, позивач оскаржила її до суду.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2020 у справі №640/699/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 р. визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Київській області №ф-135651-53 від 14.11.2018 про сплату боргу в сумі 6540,68 грн.

04.08.2021 р. через електронний кабінет платника податку позивачем подано заяву про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 6540,68 грн.

Листом №29345/6/10-36-24-09 від 06.08.2021 р. відповідач залишив зазначену заяву без задоволення, мотивуючи свою відмову тим, що в інтегрованій картці платника по єдиному соціальному внеску сума переплати становить 1320,00 грн. Крім того, відповідач зазначив, що судове рішення про скасування вимоги не скасовує суми нарахувань єдиного внеску.

Відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону № 2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статей 9, 11 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункту 22 Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321, та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказом Міністерства фінансів України №417 від 23.07.2021 затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (далі Порядок №417).

Порядок №417 визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску, в тому числі тих, які сплачені через єдиний рахунок.

Відповідно до п. 3 Порядку №417, у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

надміру сплачені кошти - суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані на належний рахунок 3556 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону);

неналежний Платник - платник, з рахунку якого здійснено помилкове списання коштів та/або який не є платником єдиного внеску;

податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи;

помилково сплачені кошти - суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані не на належний рахунок 3556 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника;

рахунок 3556 - відповідний небюджетний рахунок за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», відкритий в Державній казначейській службі України.

Пунктами 4-7 Порядку №417 встановлено, що у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3556 податковим органом здійснюється зарахування цих сум у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань Платника з цього платежу.

Повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Кодексом та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, здійснюється відповідно до вимог статті 43 Кодексу.

Заява може бути подана Платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви Платник обов`язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі - електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється Платником особисто.

Після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.

Відповідно до положень п. 9-17 Порядку №417 у разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку або приймає рішення про відмову у задоволенні Заяви.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку;

недостовірність викладеної у Заяві інформації;

подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;

ненадання документа, що додається до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.

У разі відмови в задоволенні Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, надає Платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів за підписом керівника цього підрозділу із зазначенням причин такої відмови.

У разі подання Заяви в електронній формі таке повідомлення надається через електронний кабінет.

У разі якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів, формує та реєструє в Журналі Висновок.

На кожний сформований Висновок накладається кваліфікований електронний підпис керівника структурного підрозділу, що сформував Висновок.

Сформований Висновок з накладеним кваліфікованим електронним підписом самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, засобами інформаційно-телекомунікаційної системи діловодства надсилає до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку. Усі реквізити Висновку, в тому числі кваліфікований електронний підпис, посада, власне ім`я та прізвище керівника самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, який підписав Висновок, мають бути візуалізовані.

У разі відсутності технічної можливості сформувати та підписати Висновок засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів, самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, формує такий Висновок у паперовій формі, підписує його та разом із супровідним листом надає структурному підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку.

Самостійним структурним підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, ведеться облік Висновків та заключень територіальних органів ДПС на повернення коштів, які надійшли з єдиного рахунку на рахунок 3556 внаслідок виявлення технологічної та/або методологічної помилки (підпункт 5 пункту 5 цього Порядку) (далі - Заключення) в розрізі символів звітності в порядку черговості їх отримання цим структурним підрозділом.

На підставі Висновку та за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556 за відповідним символом звітності, у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, засобами системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» (далі - система Казначейства) формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі (далі - головне управління Казначейства).

Головне управління Казначейства виконує розрахунковий документ територіального органу ДПС за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.

Повернення коштів, які були надміру та/або помилково сплачені на рахунки 3556, відкриті за символами звітності, які втратили чинність, у зв`язку з чим такі рахунки закрито, здійснюється з рахунків 3556, відкритих за символом звітності « 204», у тому числі за рахунок поточних надходжень на такі рахунки.

Повернення Платникам коштів здійснюється за рахунок поточних надходжень на рахунок 3556, на який сплачено кошти, що повертаються, крім випадку, визначеного у пункті 14 цього Порядку.

З метою повернення коштів самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, формує у встановленому порядку розрахункові документи у порядку черговості отримання Висновків у розрізі символів звітності.

У разі недостатності або відсутності на рахунку 3556 поточних надходжень за день для повернення коштів одноразово на загальну суму самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, формує у встановленому порядку розрахункові документи на повернення коштів частковими сумами.

У разі недостатності або відсутності впродовж десяти робочих днів з дня отримання Висновку на рахунку 3556 поточних надходжень для здійснення повернення коштів самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, для підкріплення коштами цього рахунку не пізніше одинадцятого робочого дня з дня отримання Висновку направляє разом з копією Висновку звернення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку (далі - Звернення територіального органу ДПС) до ДПС, через інформаційно-телекомунікаційну систему діловодства.

Самостійним структурним підрозділом ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, ведеться облік Звернень територіальних органів ДПС в розрізі символів звітності в порядку черговості їх надходження до цього підрозділу.

Після направлення Звернення територіального органу ДПС повернення коштів за відповідним Висновком самостійно за рахунок поточних надходжень територіальним органом ДПС не проводиться.

У такому разі поверненню підлягають кошти за наступними за чергою Висновками.

Аналогічні за змістом положення містились також у Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6, та який був чинний до прийняття Порядку №417 (тобто на момент виникнення спірних відносин).

У спірному випадку на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №ф-135651-53 від 14.11.2018 про сплату боргу в сумі 6540,68 грн.

В той же час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2020 у справі №640/699/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 р. визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Київській області №ф-135651-53 від 14.11.2018 про сплату боргу в сумі 6540,68 грн.

Тобто вищевказаним рішенням встановлено протиправність нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 6540,68 грн.

Зазначені у вказаних рішеннях судів обставини мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи по суті.

Таким чином, зазначені відповідачем підстави для відмови у поверненні позивачу примусово стягнених з неї коштів в сумі 6540,68 грн., у даному випадку не можуть бути застосовані до сплачених особою сум недоїмки, оскільки були безпідставно нараховані контролюючим органом, що зокрема підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині визнання дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо неповернення стягнутих з позивача коштів у розмірі 6540 грн. 68 коп. за вимогою Головного Управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-135651-53 від 14.11.2018 р. протиправними та зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, м.Київ) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) стягнуті з неї кошти за вимогою Головного Управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-135651-53 від 14.11.2018 р. у розмірі 6540 грн. 68 коп.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, м.Київ) протягом десяти календарних днів з дати набрання законної сили судовим рішенням надати суду у письмовій формі звіт про виконання судового рішення, із зазначенням: реквізитів рішення суду, стану його виконання, повного переліку дій відповідача щодо виконання цього рішення, причин невиконання, якщо рішення невиконане або виконано не повністю, та з наданням документів на підтвердження інформації, викладеної у звіті, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто положеннями вказаної норм закріплено право саме суду встановлювати контроль за виконанням судового рішення і вирішувати у яких випадках належить подавати відповідний звіт; при цьому, строк встановлює також саме суд.

Втім, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

Проаналізувавши обставини справи та зміст позовних вимог, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вказаній адміністративній справі на момент ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 992,40 грн.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -задовольнити частково;

Визнати дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо неповернення стягнутих з позивача коштів у розмірі 6540 грн. 68 коп. за вимогою Головного Управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-135651-53 від 14.11.2018 р. протиправними;

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, м.Київ) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) стягнуті з неї кошти за вимогою Головного Управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-135651-53 від 14.11.2018 р. у розмірі 6540 грн. 68 коп.;

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяПарненко В.С.