Постановление суда № 116142295, 12.04.2023, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2799/21

Провадження № 2/0203/95/2023

УХВАЛА

12 квітня 2023 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Сядро Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи питання про залишення позовної заяви без розгляду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2021 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про захист прав споживачів, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні безкоштовно індивідуального лічильника обліку природного газу;

- зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» встановити безкоштовно індивідуальний лічильник обліку природного газу для споживача ОСОБА_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 року, цивільну справу №203/2799/21, провадження №2/0203/1119/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

Ухвалою суду від 19.07.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 07.10.2021 року було задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження в цивільній справі та зупинене провадження в цивільній справі до перегляду рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.02.2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11.07.2019 року у справі №212/5836/17 у подібних правовідносинах у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

З Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що 26.10.2021 року постановою Великої Палати Верховного Суду було задоволено частково касаційну скаргуу справі №212/5836/17; рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року скасованов частині відмови в задоволенні позову та ухвалено у цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову: визнано незаконними дії ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла облікув будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов`язаноПАТ «Криворіжгаз»поновити позивачам режим нарахування природного газу за період: з 01травня 2017 року і до 07 лютого 2019 рокувідповіднодо норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»; з 08 лютого 2019 року і до 06 березня 2019 рокувідповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 63 «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами»; з 07 березня 2019 року (і до затвердження нових норм)відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 143 «Питання споживання природногогазу». У рештірішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 рокузалишено без змін

Ухвалою суду від 16.06.2022 року було поновлено провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судові засідання, призначені після поновлення провадження у справі на 18.08.2022 року, 02.11.2022 року, 13.12.2022 року, 21.02.2023 року, 12.04.2023 року, учасники справи не з`явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Позивач 07.10.2021 року подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, проте з`явився у судове засідання 07.10.2021 року, в якому брав безпосередню участь, зазначивши, що бажає брати участь у судових засіданнях, отримав ухвалу суду про зупинення провадження у справі.

Проте після поновлення провадження у справі ухвалою суду від 16.06.2022 року позивач у жодне судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань до суду щодо участі у судових засіданнях не надсилав, поважність причин неявки у судові засідання суду не повідомив.

Представник відповідача подав до суду пояснення по справі, в яких просив суд розглянути справу за його відсутності.

При цьому суд зазначає, що на виконання вимог ст. ст. 128, 223 ЦПК України суд направляв судові повістки про виклики засобами поштового зв`язку та електронного зв`язку, що підтверджується довідками про доставку смс-повідомлень, поштовим конвертом з поштовим вкладенням, що повернувся з адреси позивача з відміткою пошти: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд, з урахуванням викладеного вище, враховуючи, що позивач повторно не з`явився у судові засідання без поважних причин, на підставі положень ст.ст. 128, 211, 223, ч. 2 ст. 247, ст. 257 ЦПК України дійшов висновку про необхідність вирішення питання про залишення без розгляду позовної заяви, у зв`язку з повторною неявкою у судові засідання позивача, за відсутності учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач не з`явився у судові засідання після поновлення провадження у справі, призначені на 18.08.2022 року, 02.11.2022 року, 13.12.2022 року, 21.02.2023 року, 12.04.2023 року, належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення судових засідань. Це підтверджується довідками про доставку смс-повідомлень на номер телефона, вказаний позивачем у позові, конвертом з поштовим вкладенням, що повернувся з адреси позивача з відміткою пошти: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд бере до уваги те, що позивач після поновлення провадження у справі не повідомив суд про зміну місця свого проживання, не подав до суду заяв про розгляд справи за його відсутності та клопотань про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 130 ЦПК України передбачено, щоу випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 131 ЦПК Україна, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з положеннями статей 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 28.10.2021 року, справа№465/6555/16-ц, наголосив на тому, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі №465/205/17, провадження №61-9536св21.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.03.2021 року у справі №558/9/18, провадження №61-13892св20, законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Так, позивач, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без її участі, заяву про розгляд справи за її відсутності не подавала, чим умисно затягувала розгляд справи та позбавляла суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина 2 ст. 257 ЦПК України),тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року, справа №465/205/17, провадження №61-9536св21.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз викладених вище норм ЦПК України, з урахуванням судової практики Верховного Суду, встановлених обставин щодо належного повідомлення позивача та реалізації позивачем процесуального права на участь у судових засіданнях, вказує, що позивачу було відомо про судові засідання, призначені для розгляду справи по суті, та він був належним чином повідомленим про дати, час та місце проведення судових засідань. Однак, позивач повторно не з`явився у судові засідання без поважних причин, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, що унеможливлює розгляд позовної заяви по суті.

Також суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету. Питання повернення судового збору у разі залишення позову без розгляду регулюється ст. 142 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Зі змісту ст. 142 ЦПК України та ст.7Закону України«Про судовийзбір» видно, що у разі залишення позову без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача у судові засідання, судовий збір, сплачений при його поданні, позивачу не повертається.

При цьому позивач відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», звільнений від сплати судового збору, а тому у суду відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору в ухвалі про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 13, 43, 257, 261, 263, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про захист прав споживачів залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення без розгляду позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ф.М. Ханієва