Постановление суда № 116140675, 08.01.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

08.01.2024 Єдиний унікальний номер 205/13673/23

Провадження № 2/205/57/24

У Х В А Л А

08 січня 2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення фактів та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 надала до суду вищевказану позовну заяву.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, оскільки вона була подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків.

03 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 надала до суду позовну заяву з усуненням недоліків, що були вказані у мотивувальній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Фактично вказану позовну заяву з усуненням недоліків передано судді канцелярією суду 08 січня 2024 року.

Однак вказана позовна заява надана до суду без усунення усіх недоліків, що були вказані у мотивувальній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням зазначених обставин вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає повторно залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір - це грошова сума, яку сплачує особа, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), правовідносин, з яких він виник, і предмету позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн. станом на час подання позову позивачем), аставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6Закону України«Про судовийзбір» передбачено,що заподання позовноїзаяви,що маєодночасно майновийі немайновийхарактер,судовий збірсплачується заставками,встановленими дляпозовних заявмайнового танемайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Відповідно до змісту позовної заяви та вимог позивач просить встановити факти, а саме: що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є одна й та сама особа; що він є рідним братом ОСОБА_5 ; що вона є рідною племінницею ОСОБА_5 ; визнати її спадкоємцем за законом після смерті рідної тітки ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та рідної бабусі ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином позовна заява містить вимоги як немайнового характеру, так і майнового характеру.

Представник позивача у позовній заяві з усуненням недоліків посилається на те, що у позовній заяві є дві вимоги про встановлення факту родинних відносин, а тому за подання заяви про встановлення факту родинних відносин сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536,80 грн. станом на час подання позову позивачем), однак позивач звернулася до суду саме з позовною заявою в порядку позовного провадження, а не з заявою в порядку окремого провадження, тому судовий збір повинен сплачуватися як за подання позовної заяви, що має немайновий характер.

З матеріалів справи суддею встановлено, що позивачем долучено до позовної заяви квитанції про сплату судового збору в розмірі 1610,40 грн. і 1610,40 грн. за чотири немайнові вимоги, а також 5622 грн. за майнову вимогу.

Однак, позивачем не виконано зазначені вимоги закону в повному обсязі, оскільки з позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що вона містить чотири вимоги немайнового характеру, за які судовий збір слід сплачувати у розмірі по 1073,60 грн. за кожну немайнову вимогу на загальну суму в розмірі 4294,40 грн., а позивачем сплачено лише 3220,80 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивачем не сплачено в повному обсязі судовий збір при зверненні до суду з позовом та враховуючи характер спору, їй необхідно доплатити судовий збір ще за одну позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1073,60 грн.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, вищевказані вимоги закону позивачами не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява з усуненням недоліків не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а тому позовна заява ОСОБА_1 повторно підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення фактів та визнання права власності повторно залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко