Приговор № 116136766, 08.01.2024, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/695/20

Номер провадження 1-кп/950/23/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження №. 12020200090000009 від 09.01.2020 про обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедина, Сумської області, громадянин України, не працюючого, що зареєстрований по адресі - АДРЕСА_1 , фактично проживав по адресі - АДРЕСА_2 , не одруженого, не судимого,

-по ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України,

з участю: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника, адвоката - ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника потерпілих - ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

О 20 год. 00 хв. 8 січня.2020 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своїм батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєю дружиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітніми дітьми ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проходили по АДРЕСА_2 . В цей час біля подвір`я по АДРЕСА_2 перебував ОСОБА_3 , який затіяв словесну суперечку з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Під час словесної суперечки ОСОБА_3 о 20 год. 10 хв. 08.01.2020 року, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та з метою спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, та, відповідно, і шкоди здоров`ю останньому, із значною силою, наніс удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_6 . Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: 1) Поєднаної краніофаціальної травми; 2) ЗЧМТ, струсу головного мозку; 3) перелому лівої виличної кістки зі зміщенням; 4) перелому гілки нижньої щелепи зліва зі зміщенням; 5) перелому стінок лівої гайморової пазухи, лівобічний гемосинус які є середньої тяжкості тілесними ушкодженнями.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 по ч. 1 ст.122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Крім того, ОСОБА_3 , о 20 год. 15 хв., 8 січня 2020 року, в ході словесної сварки яку він затіяв з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та з метою спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, та, відповідно, і шкоди здоров`ю останньому, наніс три удари кулаком правої та лівої руки в обличчя ОСОБА_7 . Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: 1) ЗЧМТ, струсу головного мозку; 2) синця розміром 4x3 см. верхнього та нижнього ока лівого ока; 3) набряку м`яких тканин та синця розміром 6x4 см. лівої скроневої ділянки; 4) двох ран розмірами 1x0,3 см. та 0,8x0,2 см. слизової поверхні нижньої та верхньої губи; 5) закритого перелому кісток носу без зміщення які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 по ч. 2 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. .

У судовому засіданні ОСОБА_3 винуватість не визнав повнстю, цивільний позов не визнав у повному обсязі, та суду пояснив, що 8 січня 2020 року він, разом зі своєю дівчиною і другом їхали на автомобілі Міцубісі, позаду за ними їхали його знайомі на автомобілі ВАЗ. Під`їхавши до його будинку, поруч з будинком проходили Древалі, їм щось не сподобалось і вони почали робити зауваження, виник конфлікт, сварка. Древалі почали їх штовхати. У ОСОБА_12 впали окуляри. Він виніс окуляри ОСОБА_12 , так як вони впали у хвірточці. Потім вони зайшли у двір. Наступного дня він дізнався, що ОСОБА_12 у лікарні, він разом з ОСОБА_13 поїхали до лікарні, провідав ОСОБА_12 , він почав погрожувати та вимагати гроші. У старшого ОСОБА_12 бачив кров, він впав, коли їх виштовхували з двору. Він нікого не бив, у лікарню їздив щоб поговорити, так як з них вимагали гроші, він хотів залагодити конфлікт. У лікарні у ОСОБА_6 він бачив тілесні ушкодження, звідки вони взялися, він не знає.

Суд, дослідивши під час судового розгляду надані сторонами кримінального провадження докази на предмет їх належності, достовірності, допустимості та достатності, визнає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що 8 січня 2020 року до нього у гості приходив син зі своєю сім`єю, приносив вечерю, вони посиділи за столом, випили невелику кількість алкоголю, посиділи за столом, потім пили чай. Коли збирались додому, він вийшов проводжати за двір і він вирішив провести сина з сім`єю, їх було п`ять чоловік, він, його син ОСОБА_6 , невістка ОСОБА_9 та двоє неповнолітніх дітей, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Коли вони дійшли до перехрестя з вул. Котляревського вони побачили, що назустріч «летять» два автомобіля, на той час вони не знали, що це був ОСОБА_16 і хто там був за кермом, вони кричали, з другого автомобіля наполовину висунулись з вікна його товариші. Діти пішли вперед, вони перелякались, що автомобілі їдуть на такій швидкості, і невістка та син побігли вперед до дітей. Він пройшов далі, це було десь 100 метрів. Коли він підійшов то побачив, що товариш ОСОБА_3 висунувся з вікна автомобіля та тримав його сина за груди. Він спитав, що сталося, на що товариш ОСОБА_3 повідомив, що він так реагує на зауваження його сина, так як він сказав, що вони дуже швидко їздять п`яні на автомобілях. Він сказав, що його ніхто не чіпав та щоб вони далі займалися своїми справами. ОСОБА_3 в цей час відчиняв ворота до свого двору. Звідки вискочила вівчарка, діти злякалися, здійнявся крик. Поки він розмовляв з ОСОБА_17 , ОСОБА_3 вже наніс удар синові, від якого він був у нокауті. Невістка почала кричати, що тут б`ють. Він підбіг до ОСОБА_3 схопив його за плечі, розвернув. Він розвернувся і наніс удар у обличчя, розбив окуляри. Ві цей момент підбіг ОСОБА_17 , наніс сильний удар ззаду. Також були присутні, батько ОСОБА_3 , ще один його товариш і дівчина. З їхньої сторони було чотири чоловіка. Батько ОСОБА_3 почав погрожувати ножем, підняли ґвалт. Він намагався їх заспокоїти, була викликана швидка допомога, поліція. Батько ОСОБА_3 був взагалі не адекватний. Потім вони зачинились у будинку, поліція стукала, але вони не відчиняли, батько ОСОБА_3 погрожував їх і порізати, і постріляти. Їм була надана медична допомога, йому у автомобілі була зроблена ін`єкція, тому, що підвищився тиск. Потім їх привезли до лікарні, зробили рентген і направили до лікарні у м. Суми. Синові робили томографію і виявили, що у нього великі ушкодження та він потребує невідкладної госпіталізації до нейрохірургічного відділення, куди його і помістили, потім його перевели до стоматологічного відділення де йому робили операцію по витягуванню кістки. Його лікар відправив додому, тому що на знімку не було видно, що у нього був переламаний ніс із зміщенням, а відділення не є гуртожитком, він поїхав разом з родичами додому. Вранці звернувся до лікарні, тому що у нього була закрита черепно мозкова травма. На прийомі у ЛОР лікаря було виявлено, що у нього перелом носа. Коли був огляд місця пригоди, у той же день близько 10 години вечора, там була присутня його дочка, поняті, а ОСОБА_16 закрилися у будинку і не виходили. Коли проходив слідчій експеримент то ОСОБА_16 відкрили ворота і точно так вибігла вівчарка. Коли у лікарню приїжджали ОСОБА_16 , пропонували заплатити за операцію, але він відмовився, тому, що його син не закінчив лікування і не було відомо, як буде проходити лікування і відновлення ділі. Він відмовився отримувати гроші тому, що він працює у москві, знаходиться на лікарняному, щоб отримати лікарняний у рф йому потрібно лікарняний перекласти, завірити у нотаріуса здати до медичного закладу, який на підставі українського лікарняного підтвердять його дію як російського і тоді він може попасти до оплати. ОСОБА_3 з ОСОБА_17 пропонували заплатити за операцію сину та дати йому коштів на «мазь». Він з сином не приховував того, що у той день випивав, вони випили 150 грамів горілки і не були п`яними, про що є висновки. Коли до нього приїжджати ОСОБА_18 з батьком то до них вийшла його дружина. Яка є особою з інвалідністю та запитала, як з ними домовлятись, оскільки не розуміє чому він наніс тілесні ушкодження її синові. ОСОБА_18 коли загнав автомобіль до двору, вийшов через ворота, зразу він підійшов до його сина та майже одразу наніс йому удар, тому що його син зробив зауваження ОСОБА_3 , він у цей час був на відстані 6-7 метрів. ОСОБА_3 наніс удар правою рукою у голову. Від удару син був непритомний, ОСОБА_3 був над ним. Він підскочив до ОСОБА_3 та відтягував за плечі від сина, він повернувся та наніс три удари правою і лівою рукою у обличчя, ззаду по спині його бив ОСОБА_17 .. Після того як його син упав на землю йому більше ударів не наносили, так як перейшли до нього. Дружина його сина та діти були біля подвір`я, між ними бігав собака, всі кричали. У ОСОБА_3 на руці була «печатка», від якої його син отримав перелом. У нього розбились окуляри, випав телефон та залетів у двір. Потім йому винесли телефон і батько ОСОБА_3 виносив ліхтарик та шукали окуляри, які потім виявились розбитими. Він свідомість не втрачав. Син був без свідомості не довго, його привела до свідомості дружина. Потім ходив ОСОБА_3 та пропонував його вдарити, синові та йому. На місці з боку ОСОБА_3 були його батько, дівчина, яка бігала заспокоювала ОСОБА_3 та казала, якщо він не заспокоїться то вона більше до нього не приїде, ОСОБА_17 та іще один товариш, який був за кермом. Коли наносили удари де був батько ОСОБА_3 він не бачив, дівчина ОСОБА_3 була поруч. Коли ОСОБА_3 наносив йому удари ОСОБА_17 був у нього за спиною. Фізичний конфлікт тривав близько 15 хвилин. Він того дня викликав поліцію о 21 год. 37 хв., а швидку допомогу о 21 год. 53 хв. його невістка теж телефонувала до поліції та швидкої. ОСОБА_3 він побачив на третій день після подій, тілесних ушкоджень у нього не було. Єршов бив його, щоб він бив його сина, не бачив. У квітні 2020 року ОСОБА_3 пропонував 15000 грн., він не відмовлявся, але сказав, що сума не реальна, після цього він грошей не пропонував. Він приїхав до України з рф на суд і тепер не може виїхати через коронавірус. Вулиця під час події була не освітлена, ліхтарів не було. Він завжди користується окулярами, людей вдалину він бачить добре. До цього випадку у нього з сім`єю ОСОБА_16 неприязних відносин не було. Хто був за кермом автомобіля Міцубісі він не бавив у автомобілі ВАЗ 2106 на передньому пасажирському сидінні був ОСОБА_17 . Він точно бачив, що ОСОБА_17 не наносив ударів його сину. Йому ОСОБА_3 наніс три удари, ОСОБА_17 бив його ззаду по голові, каптур перед цим спав. Без окулярів він бачить добре. ОСОБА_3 зрозумів, що сума 1500 грн. замела для примирення та закриття справи.

Потерпілий ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що 8 січня 2020 року близько 20 години вони з дружиною поверталися з вул. Довгалівки до вул. Горького через провулок Котляревського додому. Були у батьків і у вечірній час повертались додому. Вони повертались з двома малолітніми дітьми, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Вони дійшли до перехресті і сказали батькові щоб він повертався додому. По вул. Довгалівка до провулка ОСОБА_19 їхали два автомобіля, вони рухались на великій швидкості. У другому автомобілі, це був ВАЗ 2106 було відкрите вікно та звідти викрикували вітання зі святом. Його діти були попереду, трохи повернули до провулку, туди ж на великій швидкості повернули і автомобілі. Коли автомобіль ОСОБА_3 перекрив вид на дітей, його це стурбувало і він кинувся в тому напрямку. Коли перший автомобіль заїжджав у двір то інший не міг проїхати по провулку далі. На той момент він не знав, що вони разом. Він побачив, що з дітьми все гаразд, але вибігла собака і почала хватати його дітей. Потім з другого автомобіля вийшов ОСОБА_13 і ухватив його за шкаматки. Він сказав ОСОБА_17 про те, що вони їхали з великою швидкістю та могли позбивати дітей. В цей час підбігли батько та дружина. Він намагався захистити від собаки дітей і продовжував рух по провулку. В цей момент ОСОБА_20 зачиняв ворота, його автомобіль перебував вже на подвір`ї. ОСОБА_3 без розбору наніс удар у голову, від якого він став на коліна. Удар був нанесений правою рукою, він був з «печаткою». Від удару зламалися кістки, була кров та він знепритомнів. Дружина і батько намагались з`ясувати чому таке відбувається, оскільки вони не несли ніякої агресії. Потім з автомобіля вийшов ОСОБА_17 та вони почали бити батька, один тримав інші били, також ОСОБА_18 бив батька. Йому теж наносили ще удари. Дружина намагалася їх розмиряти. Потім його батька звалили на землю. Батько ОСОБА_21 погрожував ножем та рушницею.Потім викликали поліцію та швидку допомогу. Він був госпіталізований. Від батьків вони вийшли о 20 годині 8 січня 2020 року. Коли підходили до господарства ОСОБА_16 він був попереду, якраз біля подвір`я, діти були далі за 5-7 метрів, батько був позаду, дружина та батько були на відстані 2-3 метри від нього. Із ОСОБА_3 у нього не було навіть розмови, він вийшов і наніс удар у ліву частину обличчя, правою рукою. Лівою рукою бив по тулубу, це було два три удари і після цього він став на коліна, у подальшому ОСОБА_3 його не бив. З яких причин били його батька він не знає. Як ОСОБА_3 бив його батька він бачив, це було декілька ударів кулаками у голову, верхню частину тіла. Потім батько впав. Лежав на спині, ОСОБА_3 вдарив його близько двох разів. Дружина намагалася допомогти підвестись батькові. Його діти підбігали до нього, обіймали так як бачили як ОСОБА_3 наніс йому удар. Фізичний конфлікт тривав 7-10 хвилин, потім були образи, потім вони зайшли у двір і закрили ворота. Його дружина викликала поліцію і швидку допомогу, першою приїхала швидка допомога, хвилин за 10-15, поліція приїхала через 4 хвилини після швидкої допомоги. Йому надавали допомогу, забрали до лікарні, потім повезли у м. Суми до лікарні, до обласної нейрохірургії. Один тиждень він був нейрохірургії, потім його перевели до стоматологічного відділення де він далі лікувався до 25 січня. З його боку проявів агресії ні до кого не було, ударів він не наносив. Коли відбувались події ОСОБА_17 був п`яний, за ОСОБА_3 він сказати нічого не може. У лікарню до нього приїжджав ОСОБА_3 з ОСОБА_17 та своєю дівчиною, це було на другий день після обіду. ОСОБА_3 питав чого так вийшло, він нічого не пропонував. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 не було, була знята «печатка» і на цьому місці палець був синім. Після цього він з ОСОБА_3 не зустрічався. На місці події був собака, німецька вівчарка, яка хапала дітей за руки та одяг. Причини, з якої ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження йому не відомі. У той вечір він випив дві чарки самогону, по 30 грамів. На вулиці було темно, ліхтарів на вулиці не було, світло було від будинків та автомобілів, що проїжджають. Вулиця тротуарів не мала, вона вузька. Вони йшли ближче до правого боку. У автомобілі ВАЗ був ОСОБА_22 , він його до цього не знав, водія він не знав і не знає на даний час. Він сказав ОСОБА_23 «куди ви так летите?», потім ОСОБА_17 вийшов і вхопив його за куртку. Удари не наносив ні він ні ОСОБА_17 водій автомобіля ВАЗ вийшов пізніше, коли від`їхав далі, він утримував за куртку його батька, коли ОСОБА_17 наносив удари по верхній частині тіла руками. Це було декілька ударів. Чи били батька ногами він не бачив. Батько був у окулярах, без них він теж бачить. Коли наносили удари то окулярів на батькові вже не було. Коли ОСОБА_3 відкрив ворота, зразу вискочив собака. Батько ОСОБА_3 вийшов після того, к йому були нанесені удари. ОСОБА_17 наносив йому удари руками по голові, можливо один, можливо декілька. «Печатка» у ОСОБА_3 була на правій руці на безіменному пальці, вона була з металу, випуклої форми. Він вважає, що кістки зламались від дії саме «печатки». Його батько лежав на спині на лінії воріт. Ніж у батька ОСОБА_3 був великий близько 30 см., він ним лише погрожував. Його дружина намагалась припинити бійку, загороджувала собою, ставала між ними. Скільки тривала бійка точно він сказати не може. Бійка припинилась через те, що вийшла дівчина ОСОБА_3 , та його батько, якби вони не втрутились бійка продовжувалась.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_6 , 8 січня 2020 року вони йшли від батьків, з вул. Довгалівка до себе додому. Йшла, вона, її чоловік та двоє дітей, їх проводив батько. Коли дійшли до перехрестя з провулком Котляревського, вони попрощалися, але зі сторони вул. Сумської їхали автомобілі на великій швидкості. Діти були попереду них, так як вони вважали, що там безпечна вулиця. Коли вони підійшли до автомобілів, то хлопці почали щось викрикувати. Коли вони підійшли то з автомобіля ВАЗ вийшов хлопець і почав за одежу утримувати її чоловіка, коли це побачив батько то почав їх заспокоювати. Батько розмовляв з цим хлопцем, на той час вони обійшли цей автомобіль, а перший автомобіль вже заїхав у двір, ворота були відчинені. З двору вийшов ОСОБА_24 , вискочила вівчарка і підійшовши, без попередження ОСОБА_3 наніс удар її чоловікові, який впав, вівчарка почала бігати, діти плакати, меншу дитину вівчарка вхопила за рукав, той хлопець, який на автомобілі ВАЗ був за кермом почав відтягувати вівчарку. Коли ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_6 він впав на землю, на 10-15 секунд знепритомнів. Побачивши це батько повернувся і йому теж нанесли удар від якого він упав на куті воріт, біля клумби, у нього спали і відлетіли окуляри. Діти плакали. Вона піднімала ОСОБА_6 , її свекор ОСОБА_7 теж піднімався, щоб заспокоїти ситуацію. Коли вона підняла ОСОБА_6 він постояв з 10 хвилин. Йому стало зле. Вони посадили його на лавку біля сусідів. ОСОБА_3 з друзями вели себе зухвало, він розповідав, що займається кікбоксінгом і міг би вбити з одного удару двох, але ж не вбив. Потім вийшов батько ОСОБА_3 та почав погрожувати, що повідрізає їй руки і ноги, потім повернувся до двору, виніс здоровий кинжал. ОСОБА_3 затягнув його з тим кинжалом до двору і зачинив ворота. Також була присутня дівчина, вона заспокоювала ОСОБА_3 , просила його заспокоїтись, якщо не заспокоїться казала, що більше не приїде. Потім викликали швидку допомогу та поліцію, ОСОБА_16 заховалися у дворі, ті хто їхали на автомобілі ВАЗ вийшли, перегнали автомобіль у тупик, щоб він не загороджував проїзд, зайшли назад до двору, закрилися і більше не виходили. Коли приїхала поліція, стукали, але ніхто не вийшов. Коли приїхала швидка допомога, ОСОБА_25 зробили ін`єкцію магнезії, забрали їх у лікарню, у лікарні ОСОБА_26 зробили рентген, і черговий лікар-нейрохірург направив його до лікарні у м. Суми. Там йому зробили операцію і він був на лікуванні майже місяць. На це все було витрачено багато коштів. Діти отримали психологічну травму, менша дочка, якій на той час було шість років, пів року після цього випадку, з переляку страждала на нетримання сечі. І на цей час її чоловік продовжує лікування, оскільки були ускладнення. Ці події відбувались близько 21 години. ОСОБА_18 вдарив правою рукою у ліву скроню її чоловіка, при цьому на руці була каблучка. Весь цей час вона була поруч зі своїм чоловіком. Після удару її чоловік впав на землю. Потім підбіг його батько та хотів відтягнути ОСОБА_3 і в цей час батько також отримав удар від ОСОБА_3 від якого він впав. Скільки точно було ударів вона не пам`ятає. Від удару батько впав, з нього злетіли окуляри, потекла кров. Вони його піднімали. Поруч був ОСОБА_17 і інший хлопець, який бу за кермом автомобіля ВАЗ, молода дівчина і батько ОСОБА_21 , всі були неподалік. ОСОБА_17 не бив ОСОБА_7 він його тягав за куртку. Інший хлопець їх відтягував. Коли вона почала викликати поліцію та швидку допомогу ситуація утихла. Щоб когось бив батько ОСОБА_3 вона не бачила. Також під час сварки виходила бабуся хотіла забрати дітей до хати. Потім коли ОСОБА_16 зачинили ворота і вимкнули світло у дворі, стало темно і вона увімкнула ліхтарик на телефоні то побачила, що у її чоловіка набрякло ліве око, скроня була заплюснута всередину, взагалі був великий набряк і текла кров. У ОСОБА_7 був синець, ліве око було набрякле і з перебитого носа текла кров. Куртка, светр були у крові. Ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_6 нікому тілесних ушкоджень не наносили, тілесних ушкоджень у нього не було. ОСОБА_18 приїжджав до її чоловіка у лікарню, наступного дня з ОСОБА_17 і дівчиною, казали, що потрібно все владнати, що він теж винен, їм без різниці кому платити, чи «мєнтам». Чи пропонували вони якусь суму вона не знає. До ОСОБА_7 приїжджав батько ОСОБА_3 просив все закінчити, оскільки буде тяганина не рік і не два, пропонував «пожарити шашликів» і все забути, оскільки вони сусіди. Її чоловік лікувався місяць, придбавалось багато ліків, йому робили операцію, також придбавалась їжа, яку він би міг їсти через трубку, оскільки у нього після операції, була зв`язана щелепа. Діти йшли на відстані біля 20 метрів попереду. Автомобілі їхали на швидкості близько 50 км/год, першим їхав автомобіль ОСОБА_16, хто був за кермом видно не було. Другим їхав автомобіль ВАЗ де були відкриті вікна та звідти доносилися п`яні голоси «колядую, колядую!». Її чоловік сказав у відкрите вікно автомобіля ВАЗ «хлопці, куди ви так летите», як виявилось пізніше там був ОСОБА_17 , водія вона не знає. ОСОБА_17 удари не наносив, він тягав за куртку ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . У двір до ОСОБА_16 не заходили. Телефон і окуляри відлетіли у ОСОБА_27 коли він впав. Всі події відбувались на межі двору.

Допитаний у судовому засіданні сідок ОСОБА_17 суду пояснив, що 8 січня 2020 року вони їхали в автомобілі за автомобілем ОСОБА_16, він за кермом не був. Автомобіль ОСОБА_3 був на дорозі попереду, потім коли доїхали до двору ОСОБА_3 , він загнав свій автомобіль до двору, а його автомобіль водій поставив збоку, тому що там дуже вузька вуличка. Потім до нього підбіг якийсь чоловік, почав щось кричати та намагатися його витягнути з автомобіля через вікно, на той час він не був з ним знайомий. Він вигукував, що вони швидко їхали, а там бігали діти. ОСОБА_18 був у себе у дворі. Він вже вийшов з машини, щоб дізнатися що трапилось. Він почав далі розповідати, що там бігали діти, а вони ледь не наїхали. Потім підійшов, ще один чоловік. ОСОБА_18 вийшов з двору і запитав, що трапилось і що за скандал, і цей чоловік, що підійшов першим, з криками побіг на ОСОБА_3 до двору. Другий чоловік залишився з ним і розповідав, що вони на когось ледь не наїхали. На що він відповідав, що він є пасажиром. Що відбувалось між ОСОБА_28 і іншим чоловіком він не бачив, тому що розмовляв з іншим чоловіком. Все це відбувалось біля двору на вулиці. Як ОСОБА_18 наносив тілесні ушкодження потерпілим він не бачив. Вони хотіли зайти у двір, щоб цей конфлікт закінчився, але ці чоловіки не давали їм зайти у двір. Потім, коли їх відштовхували, його хтось звалив, біля двору під паркан, хто саме він не пам`ятає, оскільки було темно, обличчя не було видно. Коли цей чоловік сидів на ньому, його хтось відштовхнув, і вони зайшли у двір. Кулаками і ногами удари не наносились, їх тільки відштовхували руками, долонями, від цього ніхто не впав. Конфлікт відбувався від пів години до години. Чи приїжджала поліція, швидка допомога він не бачив. У потерпілих тілесних ушкоджень не бачив, на вулиці було темно. Водій з його автомобіля також заходив у двір до ОСОБА_16 . Щоб цей водій наносив комусь тілесні ушкодження він не бачив. На наступний день він бачив тілесні ушкодження у ОСОБА_6 з яким зустрічалися, щоб дізнатися, чому ОСОБА_3 викликають до поліції, оскільки вони не були причетні, так як це саме вони «полізли» до них. Вони хотіли дізнатись це саме у ОСОБА_6 , він казав, що йому наніс тілесні ушкодження ОСОБА_18 . ОСОБА_18 не просив вибачення та не пропонував кошти. Казали про те, що конфлікт розпочали не вони, і вони у цьому не винні. У нього тілесних ушкоджень після конфлікту не було. Напевно у ОСОБА_3 теж не було тілесних ушкоджень. Від чого були тілесні ушкодження у ОСОБА_6 він не знає. Чи носив на той час ОСОБА_18 перстень він не звертав уваги. Його рук не роздивлявся. Він нікого не бив умисно, лише відштовхував. Хто з потерпілих сидів на ньому він сказати не може, було темно. Його водій. Це ОСОБА_29 . Хто бив потерпілого він не бачив, він сам нікого не бив, він тільки відштовхував. ОСОБА_30 з двору не вискакувала, вона була у дворі. Батько ОСОБА_3 виходив із двору, ні рушниці ні ножа у нього у руках не було. Він намагався допомогти, щоб вони зайшли у двір, після того закрили хвіртку і все. Конфлікт завершився тим, що вони зайшли до будинку. Коли приїжджала поліція, вони знаходились у будинку. Вони рухались по вулиці не швидко, близько 30 км/год. з вікна він не висувався, він просто сидів у автомобілі та співав. Вони зупинились, тому, що хотіли зайти до ОСОБА_16 . Коли був конфлікт, собаки на вулиці не було, можливо вона вибігала коли заїжджав автомобіль. Коли вони їхали дітей не бачили. Коли відбувався конфлікт. Чи були поруч діти він сказати не може, там було темно. Водій намагався, також відштовхнути потерпілих, для того, щоб зайти у двір. Те, що була викликана поліція йому не відомо. Автомобіль ВАЗ стояв з лівого боку, щоб був проїзд для інших автомобілів. За кермом був не він, оскільки він випив спиртне. Він, ОСОБА_31 нікого не били. Хто наніс тілесні ушкодження потерпілим він не бачив. Коли його витягував з автомобіля потерпілий, у нього начеб то тілесних ушкоджень не було, було темно. ОСОБА_3 він знає давно, навчалися у одній школі.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що він є батьком ОСОБА_3 , 8 січня 2020 року він приїхав додому з сином та його дівчиною і перебував у дворі, за кермом був його син ОСОБА_32 . Це було біля 20 години. Позаду їхала інша автівка, у ній були ОСОБА_31 та ОСОБА_17 своїм автомобілем вони заїхали у двір, інший автомобіль стояв навпроти двору за десять метрів. Коли вони заїхали до двору, він пішов до воріт і побачив, що хтось до них біжить, і з матюками все почалось. Це був ОСОБА_6 він бігав по двору і лаявся. ОСОБА_17 та ОСОБА_33 він не бачив. Він не встиг розглядіти коли вийшов з автомобіля. Коли він ішов закривати ворота, його син ішов позаду, і в цей час ОСОБА_6 бігав по його двору і кричав, ворота були не зачинені. ОСОБА_6 налетів на нього, зачепив. Він його хотів спіймати однією рукою, оскільки у іншій була тарілка з холодцем. Потім його спіймали і намагались виштовхати з двору. ОСОБА_34 його вдарив, коли він його ловив, збив його окуляри. У дворі був ОСОБА_18 , також вийшла ОСОБА_35 - дівчина сина. Вони спіймали ОСОБА_6 і виштовхали із двору, чи наносив він тілесні ушкодження він не знає, оскільки його ловили поспіхом, штовхали і може він десь якось його зачепив. Він наносив удари і виштовхував ОСОБА_36 , він був дуже агресивним. ОСОБА_18 не наносив ударів ОСОБА_6 , у дворі він був дві - три хвилини. ОСОБА_7 також забігав у двір, хапав ОСОБА_37 і вони його виштовхали. Що робив ОСОБА_17 він взагалі не пам`ятає. І старший і менший Древалі дралися з ОСОБА_17 . Виходила ОСОБА_35 і казала, що викличе поліцію, на що ОСОБА_7 сказав, що він тут поліція. Потім їх посили віддати окуляри, він пішов по ліхтар, щоб шукати окуляри. Знайшов окуляри біля клумби, хотів віддати і побачив, як ОСОБА_7 дереться з ОСОБА_17 і товче його, ОСОБА_7 сидить на ньому зверху і наносить удари. В цей час ОСОБА_6 стояв і бився об сусідський паркан. Він забрав ОСОБА_17 , в цей час хтось із потерпілих хапав його за рукав. Він заштовхав ОСОБА_17 до хвіртки. Хтось вхопив його за руку і починає лізти у хвіртку, можливо хотіли забрати у нього ОСОБА_17 коли він заходив у хвіртку він спіткнувся. Він когось торохнув хвірткою зачинив і вже нікому не відчиняв. Коли зачиняв хвіртку у ОСОБА_7 він бачив розбитий ніс і кров, хто це йому спричинив не бачив. ОСОБА_17 залишився у них, явних тілесних ушкоджень у нього не бачив, можливо він казав, що у нього щось болить. Коли він ходив у будинок за ліхтарем ОСОБА_32 був вже там і після цього вже не виходив, тілесних ушкоджень у нього не було. Дружина ОСОБА_6 прийшла пізніше разом з дітьми. Коли вони під`їжджали діти були в кінці вулиці, потім за ними сходила дружина ОСОБА_6 і повернулася. Під час конфлікту з початку дружини ОСОБА_6 він не бачив, потім, коли вони вже виштовхали з двору потерпілих, він на вулиці побачив і дружину ОСОБА_6 і дітей. Йому відомо, що викликали швидку допомогу і поліцію, оскільки він чув рух біля двору, але його працівники поліції не викликали. ОСОБА_7 приїжджав вночі разів п`ять, газував, стукав у хвіртку. Коли він взнав, що ОСОБА_7 , написав заяву, він прийшов до нього взнати, що це за ситуація. Він прийшов до ОСОБА_7 з сином, чи були у нього тілесні ушкодження він не бачив. Він до ОСОБА_7 звертався з проханням пояснити, чому він написав заяву, оскільки вони прибігали до нього у двір, злякати собака не могла, і конфлікт був з ОСОБА_17 , з ОСОБА_38 у нього конфлікту не було. В той вечір він спиртних напоїв не вживав. ОСОБА_30 з двору не вибігала, вона крутилася там де була метушня. Це дресирована добра собака, порони німецька вівчарка. Чи підбігала до дітей він сказати не може, такого не бачив. Щоб залагодити конфлікт він пропонував пожарити шашлики, гроші не пропонував.

Свідок ОСОБА_39 суду пояснила, що вона зустрічається з ОСОБА_3 8 січня 2020 року вона, ОСОБА_24 та його батько їхали додому, за кермом був ОСОБА_24 , вони були у бабусі ОСОБА_37 , і їхали на АДРЕСА_2 . Вони приїхали до двора, ОСОБА_32 пішов відчиняти ворота, вона заносила продукти до будинку, потім вона почула якісь крики, там були якісь люди. Коли вийшла побачила, як ОСОБА_17 б`ється з двома незнайомими чоловіками. Вадим хоті їх розмирити, вона почала кричати, що вона вагітна, думала, що вони злякаються і підуть. Щоб ОСОБА_24 наносив комусь з цих чоловіків удари вона не бачила. ОСОБА_17 , ОСОБА_24 та його батько намагались виштовхнути цих чоловіків з двору, щоб зачинити ворота. Вони зачинили ворота, а потім вона побачила на подвір`ї телефон та окуляри. Вона подумала, що це окуляри батька ОСОБА_37 , але він сказав, що це не його. Вона пішла їх віддати і виявилось, що старший чоловік, ОСОБА_40 почав штовхати молодшого до них у двір, вона почула від них запах спиртного, і почала казати, що викличе поліцію. Вона віддала телефон і окуляри старшому. Потім прийшов батько ОСОБА_3 і ОСОБА_17 , виштовхали їх із двору і зачинили хвіртку. ОСОБА_18 у цей час її заспокоював. чи приїжджала поліція вона не знає, вона чула що хтось стукає, думала, що це знову ці чоловіки і попросила не виходити, щоб не провокувати ситуацію. ОСОБА_18 не носе прикраси і вона такого не спостерігала. З ким саме бився ОСОБА_17 бився вона сказати не може. тому що їх не знає. Це відбувалось на вході у ворота, на території подвір`я. те, що штовхали один одного вона бачила, а те, що наносили удари не бачила. Це була бійка, вони штовхались, але ударів вона не бачила. Як ОСОБА_17 наносив удари вона бачила, він наносив удари рукою по обличчю. Вона стояла біля дверей у хаті. Вона була на відстані семи метрів. Також наносились удари ОСОБА_17 у відповідь, молодший чоловік взагалі його кинув і заліз на нього і наносив удари по обличчю. ОСОБА_18 був поруч з нею і заспокоював її, тому, що вона плакала. Батько ОСОБА_37 був біля автомобіля. На вулиці ще був водій ОСОБА_17 , де він був вона не бачила. Дружина потерпілого була на вулиці, що вона робила не пам`ятає. Вона була за декілька кроків від воріт. Спочатку вона стояла, потім намагалася припинити бійку, забирала чоловіка від ОСОБА_17 . Чи були діти, вона не пам`ятає. Конфлікт тривав п`ять - десять хвилин. Конфлікт закінчився, тому, що потерпілих виштовхали з двору та зачинили хвіртку. Коли вона віддала окуляри і телефон то потерпілі хотіли знову пробратися до двору, але ОСОБА_41 , ОСОБА_24 та ОСОБА_42 , виштовхали їх з двору після чого зачинили хвіртку. Коли віддавала окуляри і телефон потерпілим, видимих тілесних ушкоджень вона не бачила. У ОСОБА_17 були подряпини на обличчі. ОСОБА_17 наносив декілька ударів ОСОБА_7 рукою у обличчя, якою саме не пам`ятає. Чи наносив ОСОБА_17 удари ОСОБА_6 вона не бачила. Коли вони приїхали, вона взяла продукти і пішла до будинку, потім повернулася, коли була у будинку, бачила, що ОСОБА_16 був у дворі тому, що двері були відчинені. Вона може стверджувати, що ОСОБА_3 нікого з потерпілих не бив, тому, що вона це бачила. Коли вона була відсутня що робив ОСОБА_18 їй не відомо. Взагалі у потерпілих тілесних ушкоджень вона не бачила, можливо були подряпини. Коли віддавала окуляри потерпілому, вони не були цілими, детального вигляду вона не пам`ятає. В той момент вона собаки не бачила. Де знаходились діти, вона не пам`ятає, на подвір`ї їх не було. Коли приїжджала швидка допомога, вона не бачила. Водія ОСОБА_17 вона бачила на початку. Вона з ОСОБА_38 та ОСОБА_43 їздили до потерпілого ОСОБА_6 у лікарню, так як хотіли з`ясувати, чому так сталося, що вони хотіли проникнути до них у двір і з чого виникла ця ситуація, вона запитувала, але потерпілий сказав, що він не хоче з ними розмовляти, щоб вони розмовляли з його батьком.

Допитна у судовому засіданні свідок ОСОБА_44 суду пояснила, що у той вечір вона вийшла зачинити курей, на вже було темно. Коли вийшла то почула на вулиці плач дітей, коли вийшла на вулицю побачила сина ОСОБА_7 , який сидів на лавці та спирався на паркан і каже, що йому зле. Вона запропонувала зайти до хати, випити води, або якісь ліки. Але молодиця сказала, що викликала швидку допомогу та поліцію і вони зараз проїздять. Потім вона зайшла до скубе додому і більше не виходила і нічого не бачила. Також бачила двох дівчаток і молодицю. Її господарство знаходиться по сусідству з господарством ОСОБА_16 .

Свідок ОСОБА_31 , допитаний у судовому засіданні повідомив, що події 8 січня 2020 року він пам`ятає, вони їхали двома автомобілями, попереду їхав ОСОБА_3 , за кермом з двома пасажирами, позаду їхав він на автомобілі ОСОБА_17 ВАЗ 2106, сірого кольору, за кермом, а ОСОБА_17 сидів попереду на пасажирському сидінні. Вони під`їжджали до будинка ОСОБА_3 і коли його автомобіль зупинився біля воріт, а ОСОБА_3 відчиняв ворота, вони зупинились. За декілька секунд до автомобіля підбіг якийсь чоловік. Скло в правих передніх дверях було відчинене наполовину. Той засунув руку до вікна і почав хапати ОСОБА_17 за куртку, за горло і з того моменту вони познайомилися. Коли вони вийшли з автомобіля там був чоловік віком близько 35 років, через декілька хвилин підійшов інший чоловік і дві жінки і в той момент все сталося. Чоловік, який витягав з автомобіля ОСОБА_17 щось кричав за дітей, вони не зрозуміли тому, що він був дуже п`яним, ледве стояв на ногах. Коли під`їжджали на повороті бачили декілька людей, але не він не знає чи то були вони чи інші люди, було темно і він звернув уваги. Вони їхали зі швидкістю 10-15 км/год. коли до автомобіля підбіг чоловік, він допоміг ОСОБА_17 прибрати його руку, вони вийшли з автомобіля, і цей чоловік продовжував кричати і нападати на ОСОБА_17 коли підійшов інший чоловік та дві жінки, ОСОБА_3 вже припаркував свій автомобіль у дворі і все сталося ближче до двору. Тому, що вони почали штовхатись з ОСОБА_17 , молодший чоловік побіг до ОСОБА_16 у двір, він побіг за ним, тому що не знав, що він хоче зробити. Чому саме цей чоловік пред`являв претензії ОСОБА_17 він не знає. Молодший потерпілий з ОСОБА_17 наносили один одному удари пізніше, після того, як він забіг у двір до ОСОБА_3 , і вони їх звідти виштовхали та вже потім вони наносили удари. Але він детально не бачив. Потім він знову почав ломитися у двір через хвіртку. Увесь цей час ОСОБА_3 був у дворі. Виходив на вулицю тільки тоді, коли виштовхували цього чоловіка з двору. Коли виштовхали, він зачинив ворота і вони з ОСОБА_28 зайшли у двір. Коли конфлікт був між ОСОБА_6 та ОСОБА_17 . ОСОБА_3 був вже у дворі. ОСОБА_7 приймав участь у конфлікті, але він був більш тверезий, по закінченню, вже коли вони зачинили ворота він розповідав йому особисто, що попереду були діти, але ніяких дітей ніхто не бачив, діти з`явилися вже під кінець. Що то були за жінки він не знає, бо потерпілі ломилися у двір, він боявся за своє життя та за життя других. Жінки стояли, щось говорили і кричали. До двору спочатку прибіг ОСОБА_6 потім ОСОБА_7 у дворі ще були ОСОБА_3 , ОСОБА_26 , дівчина ОСОБА_3 . ОСОБА_59 та ОСОБА_17 коли вони були у дворі були відчинені і порота і хвіртка. Коли потерпілі зайшли у двір, їм ніхто не заважав, коли вони хотіли вже щось зробити, можливо проникнути до будинку почали їх виштовхувати з двору, це робили він, ОСОБА_3 та ОСОБА_17 світло у дворі не горіли, було лише світло фар, оскільки він так поставив автомобіль. Коли потерпілі намагались зайти до подвір`я ніхто нікому не намагався нанести тілесні ушкодження. Конфлікт почався з ОСОБА_17 та ОСОБА_6 , вони були в стані алкогольного сп`яніння, потім коли закривали ворота вони почали бійку, але ОСОБА_6 ледь стояв на ногах і тому це не можливо назвати бійкою. ОСОБА_17 стояв на колінах, голову закривав руками, а ОСОБА_6 стояв над ним і не міг попасти, наносячи йому удари. Він їх рознімав. Як ОСОБА_3 наносив комусь тілесні ушкодження він не бачив. Після того, як зачинили хвіртку та ворота, потерпілі та ті хто з ними був стукали у хвіртку, але вони пішли до будинку, зачинили двері і були там до ранку. Чи приїжджала швидка допомога та поліція він не знає. У ОСОБА_17 після цього було, щось з губою, тільки він не знає від чого це, на руках тілесних ушкоджень не було. Щоб у потерпілих були якісь тілесні ушкодження він теж не бачив. У ОСОБА_16 є собака, вона до двору не вибігала, вона була на іншій частині двору, яка огороджена парканом. Діти підійшли до двору, коли ОСОБА_17 бився з ОСОБА_6 . ОСОБА_7 був більш тверезим і не ліз до них у бійку. ОСОБА_7 прийшов з двома жінками, цім жінкам було років по п`ятдесят. Коли рухався автомобіль було відкрите вікно і ОСОБА_17 співав у автомобілі. Він все пам`ятає чітко. Те, що ОСОБА_6 був у стані сп`яніння він визначив по тому, що від нього був запах алкоголю, він не чітко стояв на ногах. Коли він розмиряв ОСОБА_17 та ОСОБА_6 він не тримав за руки останнього, ОСОБА_6 йому здавався нетверезим. ОСОБА_7 на перший погляд йому здався тверезим але у кінці, коли він почав лізти у двір через хвіртку, він зрозумів що п`яний. Пізніше, коли вже закрили ворота він вийшов і поставив автомобіль ВАЗ до сусіднього будинку, через 3 години він вийшов і переставив цей автомобіль у двір. Пішов звідти пішки. Ці події відбувались десь о 22-23 годині. Ліхтарів на вулиці не було. Щоб ОСОБА_3 наносив удари потерпілим, він не бачив.

З дослідженого під час судового розгляду протоколу огляду місця події від 8 січня 2020 року (т. 2 а.с. 1-6) встановлено, що місцем події є територія місцевості біля господарства АДРЕСА_2 . Під час огляду були виявлені плями бурого кольору, а саме на воротах: на висоті 20 см. від низу, та 8 см. від правого краю, праворуч діаметром 2 см.; на висоті 26 см. та 8 см. від правого краю, діаметром 0,5 см.; на висоті 73 см. від нижнього краю воріт та 17 см. від правого краю, 1Х0.7 см.; на площі 90х20 см. в нижньому правому куті розміром від 0,1х0,1 см. до 0,1х0,3 см.; на ґрунті та на бетонній плиті, яка виглядає з під воріт на площі 74х75 см. множинні плями бурого кольору. Також під час огляду на відстані 190 см. від правого краю воріт, під бетонним парканом виявлені окуляри для зору з розбитим лівим склом. За таких обставин суд доходить висновку, що зазначений доказ підтверджує покази потерпілих, про місце події, щодо місця заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та покази свідка ОСОБА_9 саме на вулиці, водночас спростовує покази обвинуваченого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , ОСОБА_45 та ОСОБА_33 в частині виникнення конфлікту на території подвір`я.

З дослідженого під час судового розгляду висновку судово-медичної експертизи №06 від 9 січня 2020 року (т.2 а.с.14-15) встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_7 , 1961р.н., з урахуванням обставин випадку, даних медичної документації, експерт дійшов до наступних висновків: 1. при огляді ОСОБА_7 , 196Ір.н., виявлено наступні тілесні ушкодження: на верхньому та нижньому віках лівого ока синець фіолетового кольору, розмірами 4x3см., в лівій скроневій ділянці набряк м`яких тканин та синець фіолетового кольору, розмірами 6x4см, на слизовій поверхні нижньої та верхньої губи дві рани покриті білим нальотом, розмірами 1x0,3см та 0,8x0,2см відповідно. На передній поверхні лівого та правого колін, лівої гомілки 4 синці та садно, розмірами від 5x2,5см та 2x1см. Інші ушкодження відсутні. Представлена медична документація: висновок торакального хірурга КНП СОР «СОКЛ» від 09.01.2020 року: діагноз: ЗТГК, забій грудної клітини зліва. Лікар ОСОБА_46 . На краніограмах черепа в 2-х проекціях № 113-4 від 08.01.2020 року: кістково-деструктивних змін не виявлено. 13.01.2020 року. ЛОР: закритий перелом кісток носу без зміщення. 13.01.2020 року. Невролог. ЗЧМТ. Забій м`яких тканин черепа в області глазниці зліва. Окуліст. Міома сітківки обох очей. Гематома вік лівого ока. Рентгенографія кісток носу № 212 - 3 від 13.01.2020 року: перелом кісток носу без зміщення. 2. Ушкодження, у вигляді синців та саден нижніх кінцівок, кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження. Ушкодження, у вигляді ЗЧМТ. Струсу головного мозку, синців обличчя та ран слизової поверхні верхньої та нижньої губи, закритого перелому кісток носу без зміщення, кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Вищеописані ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, з обмеженою поверхнею, ідентифікуючі ознаки в ушкодженнях не відтворились, можливо від ударів кулаками в обличчя, але не від заподіяння власноручно та не від падіння, про що свідчить характер ушкоджень, діагноз: ЗТГК, забій грудної клітини - поняття клінічне, і тому на підставі п.п. 4.6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затвердженого наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб`єктивних факторів і не підтверджується об`єктивними відомостями. 3.Час утворення тілесних ушкоджень, може відповідати часу, вказаному в постанові, на що вказують дані медичної документації та колір синців. 4. 3гідно результату аналізу крові у гр. ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в кількості 0,02 проміле, така концентрація тилового спирту в крові могла свідчити про факт вживання алкоголю, але не відноситься до ступеню алкогольного сп`яніння.

З дослідженого під час судового розгляду висновку судово-медичної експертизи №23 від 29 січня 2020 року (т.2 а.с.16-17) встановлено, що судово-медичному експерту була надана медична документація,, яка отримана у відповідь на запит ст. слідчого СВ Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_47 : КНП СОР «СОКЛ» від 20.01.2020 року № 13 в.о. директора ОСОБА_48 : адміністрація повідомляє, що гр.. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - з 09.01.2020 року по 14.01.2020 року знаходився на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні з діагнозом: Поєднана краніо-фаціальна травма. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Уламкові переломи скуло орбітального комплексу зліва зі зміщенням. Лінійний перелом нижньої щелепи зліва. Гемосинус. Проводилось медикаментозне лікування - з 14.01.2020 по сьогодні знаходиться на стаціонарному лікуванні в стоматологічному відділенні з діагнозом: Перелом лівої виличної кістки зі зміщенням. Перелом гілки нижньої щелеп зліва зі зміщенням. Перелом стінок лівої гайморової пазухи, лівобічний гемосинус. 15.01.2020 року проведена репозиція лівої виличної кістки. Двощелепне шинування з гумовою тягою. Результат аналізу на наявність етилового спирту в крові: дата та час забору 21 год. 35 хв. 08.01.2020 року в хірургічному відділенні протокол № 10, дата доставки в КДЛ 09.01.2020 року: виявлений етиловий спирт в кількості 0,05 проміле. Дата видачі результату 13.01.2020року. Лікар ОСОБА_49 . Довідка КНП СОР «СОКЛ» від 17.01.2020 року видана ОСОБА_6 , в тому що він знаходиться на лікуванні в стоматологічному відділенні з 14.01.2020 року по теперішній час з діагнозом: Перелом лівої виличної кістки зі зміщенням. Перелом гілки нижньої щелеп зліва зі зміщенням. Перелом стінок лівої гайморової пазухи, лівобічний гемосинус. Двощелепне шинування з гумовою тягою. Зав. віділенням ОСОБА_50 . Довідка КНП СОР «СОКЛ» від 13.01.2020 року видана ОСОБА_6 , 1984р.н., в тому що він знаходився на лікуванні в нейрохірургічному відділенні КНП «СОКЛ» з 09.01.2020 року по теперішній час (станом на 13.01.2020 року) 14.01.2020 року переведений у стоматологічне відділення діагноз: Поєднана краніо-фаціальна травма. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Уламкові переломи скуло орбітального комплексу зліва із зміщенням. Лінійний перелом нижньої щелепи зліва. Гемосинус. Проведене медикаментозне лікування. На підставі даних судово-медичної експертизи но медичній; документації гр.. ОСОБА_6 , 1984р.н., з урахуванням обставин випадку, даних медичної документації, експерт дійшов до наступних висновків: 1. Згідно представленої медичної документації КНП СОР «Сумської обласної клінічної лікарні» відомо, що ОСОБА_6 1984р.н., знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 09.01 по 13.01.2020 року, з діагнозом: поєднана краніо-фаціальна травма; ЗЧМТ; струс-головного мозку; уламкові переломи скуло орбітального комплексу зліва, зі звіщенням; лінійний перелом нижньої щелепи зліва; гемосинус; в стоматологічному відділенні з 14.01.2020 року по 20.01.2020 року (на час видачі довідки) з діагнозом: перелом лівої виличної кістки зі зміщенням; перелом гілки нижньої щелеп зліва зі зміщенням; перелом стінок лівої гайморової пазухи, лівобічний гемосинус. 2. Дані ушкодження, кваліфікуються, як середньої тяжкості тілесні ушкодження, так як для зрощення переломів необхідний час більше 21 дня, і могли утворитися від дії тупих предметів, з обмеженою поверхнею, можливо від удару кулаком в ліву половину обличчя, але не від падіння та не від заподіяння власноручно, про що свідчать дані медичної документації. 3. Час утворення тілесних ушкоджень, може відповідати часу, вказаному в постанові, на що вказують дані медичної документації. 4. Згідно результату аналізу крові на етиловий спирт у гр. ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт в кількості 0,05 проміле. Така концентрація - етилового спирту в крові могла свідчити про факт вживання алкоголю, але не відноситься до ступню алкогольного сп`яніння.

Стороною захисту зазначила про те, що вказані висновки експертів є недопустимими з тих підстав, що медична документація на підставі якої були проведені судово-медичні експертизи була отримана слідчим без отримання тимчасового доступу ухвалою слідчого судді. Натомість стороною захисту не було обґрунтовано, яким чином ці обставини вплинули на результат проведених судово-медичних експертиз та порушили права обвинуваченого ОСОБА_3 .

Так відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Виходячи з наведеного суд може визнати дані висновку експертизи недопустимими доказами лише за умови, якщо проведення судово медичної експертизи по медичній документації, яка отримана на запит слідчого, а також надана потерпілими призвела до порушення прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією або Конституцією України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі 756/10060/17 де зазначено, що «суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення».

І оскільки стороною захисту не було зазначено про порушення прав ОСОБА_3 та невідповідність висновків експерта фактичним обставинам у зв`язку з проведенням судових експертиз на підставі такої медичної документації, а також ці обставини не були встановлені судом під час судового розгляду у суду відсутні підстави для визнання висновків №06 від 9 січня 2020 року (т.2 а.с.14-15) та №23 від 29 січня 2020 року (т.2 а.с.16-17) недопустимими.

Дослідивши зазначені висновки судово-медичних експертиз суд доходить висновку, що ними у повній мірі стверджуються обставини спричинення тілесних ушкоджень, їх ступінь, те, що ОСОБА_6 були причинені тілесні ушкодження внаслідок одного удару рукою, що також було стверджене поясненнями судово медичного експерта ОСОБА_51 , допитаної у судовому засіданні, яка пояснила, що ці тілесні ушкодження виникли в результаті одного удару предметом з обмеженою поверхнею, яким і є рука стиснута в кулак, а також з цих же причин ці тілесні ушкодження не виникли в результаті падіння. Крім того зазначеними висновками стверджені покази потерпілих в частині того, що вони не перебували у стані алкогольного сп`яніння, так як у вказаних висновках встановлений лише факт вживання алкоголю потерпілими, але не знаходження їх у стані алкогольного сп`яніння, натомість спростовують покази ОСОБА_33 , ОСОБА_52 .

З дослідженого протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксації проведеного з потерпілим ОСОБА_6 від 28 січня 2020 року (т.2 а.с.21-27) та оригіналом відеозапису на флешнакопичувачі (т. 2 а.с.28) встановлено, що був проведений слідчий експеримент з участю потерпілого ОСОБА_6 , судово-медичного експерта ОСОБА_51 під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 на місці, а саме на вул. Котляревського у м. Лебедині Сумської області біля воріт у господарство з номером 8 пояснив, яким чином відбувався конфлікт в результаті якого йому та потерпілому ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_3 зазначені пояснення цілком узгоджуються з показами, наданими потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_53 , а також виявленими слідами крові відповідно до протоколу огляду місця події від 8 січня 2021 року (т. 2 а.с. 1-6).

З висновку судово медичної експертизи №26 від 29 січня 2020 року (т2 а.с.30) встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , 1984р.н., з урахуванням обставин випадку, судово медичний експерт дійшов до наступних підсумків: характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_6 , відповідає механізму, продемонстрованому останнім під час слідчого експерименту 28.01.2020 року, а саме нанесення одного удару кулаком у ліву половину обличчя.

З висновку судово медичної експертизи №27 від 29 січня 2020 року (т2 а.с.32) встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизии, з урахуванням обставин випадку, судово медичний експерт дійшов до наступних підсумків: характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_7 , відповідає механізму, продемонстрованому ОСОБА_6 під час слідчого експерименту 28.01.2020 року, а саме нанесення трьох ударів у ліву половину обличчя ОСОБА_7 .

З дослідженого протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксації проведеного з потерпілим ОСОБА_7 від 10 січня 2020 року (т.2 а.с.33-39) та оригіналом відеозапису на флешнакопичувачі (т. 2 а.с.40) встановлено, що був проведений слідчий експеримент з участю потерпілого ОСОБА_7 , судово-медичного експерта ОСОБА_51 під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 на місці, а саме на вул. Котляревського у м. Лебедині Сумської області біля воріт у господарство з номером 8 пояснив, яким чином відбувався конфлікт в результаті якого йому та потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_3 зазначені пояснення цілком узгоджуються з показами, наданими потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_53 , а також виявленими слідами крові відповідно до протоколу огляду місця події від 8 січня 2021 року (т. 2 а.с. 1-6).

З висновку судово медичної експертизи №24 від 29 січня 2020 року (т2 а.с.42) встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , 1984р.н., з урахуванням обставин випадку, судово медичний експерт дійшов до наступних підсумків: характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_6 , відповідає механізму, продемонстрованому ОСОБА_7 під час слідчого експерименту 10.01.2020 року, а саме нанесення одного удару кулаком у ліву половину обличчя.

З висновку судово медичної експертизи №10 від 29 січня 2020 року (т2 а.с.44) встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизии ОСОБА_7 , з урахуванням обставин випадку, судово медичний експерт дійшов до наступних підсумків: характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_7 , відповідає механізму, продемонстрованому останнім під час слідчого експерименту 10.01.2020 року, а саме нанесення трьох ударів у ліву половину обличчя.

З дослідженого протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксації проведеного з свідком ОСОБА_9 від 10 січня 2020 року (т.2 а.с.45-52) та оригіналом відеозапису на флешнакопичувачі (т. 2 а.с.53) встановлено, що був проведений слідчий експеримент з участю свідка ОСОБА_9 , судово-медичного експерта ОСОБА_51 під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_9 на місці, а саме на вул. Котляревського у м. Лебедині Сумської області біля воріт у господарство з номером 8 пояснила, яким чином відбувався конфлікт в результаті якого потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_3 зазначені пояснення цілком узгоджуються з показами, наданими гню у судовому засіданні, а також наданими потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , та свідком ОСОБА_44 а також виявленими слідами крові відповідно до протоколу огляду місця події від 8 січня 2021 року (т. 2 а.с. 1-6).

З висновку судово медичної експертизи №25 від 29 січня 2020 року (т2 а.с.64) встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , 1984р.н., з урахуванням обставин випадку, судово медичний експерт дійшов до наступних підсумків: характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_6 , відповідає механізму, продемонстрованому свідком ОСОБА_9 під час слідчого експерименту 10.01.2020 року, а саме нанесення одного удару кулаком у ліву половину обличчя.

З висновку судово медичної експертизи №11 від 29 січня 2020 року (т2 а.с.66) встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , з урахуванням обставин випадку, судово медичний експерт дійшов до наступних підсумків: характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_7 , відповідає механізму, продемонстрованому свідком ОСОБА_9 під час слідчого експерименту 10.01.2020 року, а саме нанесення трьох ударів у ліву половину обличчя.

Отже, оцінюючи всі зібрані у справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд доходить висновку, що усі вище перелічені та досліджені у судовому засіданні докази не викликають у суду сумніву, оцінені судом, як належні та допустимі докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, також не встановлено.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_17 , ОСОБА_54 , ОСОБА_33 в частині того, що потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебували у стані алкогольного сп`яніння, були ініціаторами конфлікту та намагалися проникнути у двір, та ОСОБА_3 не наносив ударів потерпілим, оскільки їх покази різняться в цілому та є суперечливими і непослідовними, а також суперечать встановленим судом обставинам справи та дослідженим доказам в їх сукупності, в тому числі фактичним даним, що містяться в показах свідків, письмових доказах, наведених вище.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого про обставини скоєного ним кримінального правопорушення та розцінює їх як його намагання пом`якшити собі покарання.

З огляду на докази, здобуті у даному кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 при наведених у вироку обставинах, в ході конфлікту який виник між ним, ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , ОСОБА_55 з одного боку та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 з іншого о 20 год. 00 хв. 8 січня.2020 року по провулку Котляревського, м. Лебедин Сумської області умисно наніс один удар кулаком у ліву половину обличчя потерпілому ОСОБА_6 спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження, також умисно наніс три удари кулаком у ліву половину обличчя потерпілому ОСОБА_7 спричинивши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Крім того суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, не одружений, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, також має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується. Також суд враховує ту обставину, що ОСОБА_25 займався волонтерською діяльністю з 2 липня 2022 року по 25 жовтня 2022 року, про що свідчить надане ОСОБА_3 посвідчення волонтера (т.1 а.с.197) виданого Благодійною організацією «Благодійний фонд «Разом ми сила» 2 липня 2022 року та дійсне до 25 жовтня 2022 року, Наказу №8 від 1 липня 2022 року (т.1 а.с.198, т. 2 а.с.75) про зарахування з 2 липня 2022 року до складу волонтерів Благодійної організації «Благодійний фонд «Разом ми сила» без укладення трудового договору та виплати заробятної плати ОСОБА_3 після 25 жовтня 2022 року жодних документів, які б підтверджували зайняття ОСОБА_3 волонтерською діяльністю суду надано не було, на запити до представника Благодійної організації «Благодійний фонд «Разом ми сила», який підписав лист від імені організації 11 липня 2022 року з №02-12/61, оригінал якого наданий суду і міститься в матеріалах кримінального провадження (т2 а.с.76) та яким повідомлено що ОСОБА_3 є волонтером та зазначене прохання сприяти діяльності ОСОБА_56 , що надсилалися судом 18 листопада 2022 року (т.1 а.с.225), 26 жовтня 2023 року (т.2 а.с.127) відповіді не надійшло. За таких обставин суд не може взяти до уваги те, що ОСОБА_3 після 25 жовтня 2022 року і на час постановлення вироку займається волонтерською діяльністю, а займався нею у зазначений вище період.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог, передбачених ст.ст. 66, 67 КК України, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Показання ОСОБА_3 під час судового розгляду свідчать про те, що він не визнає встановлених судом фактичних обставин справи, тобто відсутнє визнання вини, за таких обставин вказане не свідчить про наявність негативного ставлення до вчиненого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком та не тяжким умисним злочином, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також відомості про особу обвинуваченого наведені вище.

Також при призначенні покарання суд враховує те, що прокурор просив визнати винуватим ОСОБА_3 та призначити покарання по ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді трьох років обмеження волі, по ч. 2 ст. 125 КК України у виді одного року обмеження волі; потерпілий ОСОБА_7 та представник потерпілих ОСОБА_8 наполягали на застосуванні до ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, мотивуючи це ставленням ОСОБА_3 до вчиненого та не відшкодуванням шкоди; захисник ОСОБА_3 у судових дебатах просила ухвалити вирок, яким виправдати останнього, але у разі, якщо суд дійде висновку про визнання винуватим ОСОБА_3 просила звільнити його від кримінальної відповідальності по. ч. 2 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а по ч.1 ст. 122 КК України призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, оскільки ОСОБА_3 позитивно характеризується, вчинив злочин вперше та займається волонтерською діяльністю.

З урахуванням вищевикладеного, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , беручи до уваги, обставини вчинення кримінальних правопорушень, відсутність негативного ставлення до вчиненого, розкаяння, відшкодування матеріальної шкоди завданої здоров`ю та потребою у лікуванні, суд приходить до висновку, що його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливо без призначення покарання у вигляді обмеження волі та без реального відбування покарання. У зв`язку із чим суд приходить до висновку, що немає правових підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положень статей 69, 75 КК України, а також призначення покарання у вигляді виправних робіт, у тому числі у зв`язку з не працевлаштуванням ОСОБА_3 .

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України відноситься до категорії проступків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Судом не встановлено обставин, які б вказували на наявність підстав для зупинення або переривання трирічного строку давності, передбаченого ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

З урахуванням строків притягнення до кримінальної відповідальності по ч.2 ст.125 КК України, визначених положеннями ч.1 ст.49 КК України, враховуючи, що кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_3 , мало місце 8 січня 2020 року, то з дня вчинення кримінального правопорушення минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Однак, під час судового розгляду клопотань про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності з цих підстав обвинувачений та його захисником не заявлялось, зазначене клопотання було заявлене захисником ОСОБА_3 у судових дебатах, за умови визнання його винуватим.

Таким чином, враховуючи, що на час постановлення вироку, минуло більше трьох років з дня вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, приходить до висновку про необхідність звільнення останнього від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у відповідності до положень ст. 49 КК України.

У кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 був заявлений цивільний позов про відшкодування потерпілим ОСОБА_7 матеріальної шкоди у сумі 69929 грн. 02 коп. та 100000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_6 матеріальної шкоди у сумі 32468 грн. та моральної шкоди у сумі 300000 грн., позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок побиття - ОСОБА_6 09.01.2020 року був госпіталізований спочатку у Лебединську районну лікарню, а потім переведений у нейрохірургічне відділення Сумської обласної лікарні, де перебував до 14.01.2020 року, після чого був переведений у стоматологічне відділення обласної лікарні, де перебував до 25.02.2020 року, коли були зняті післяопераційні шви. Після чого він перебувавав на амбулаторному лікуванні у Лебединській районній лікарні. За час перебування на лікуванні у медичних закладах йому було зроблено декілька операцій, що підтверджується медичними документами та витрачено на придбання ліків відповідно до чеків, які зберіглися на суму 6318.04 грн. Під час його побиття була пошкоджена куртка. Зазначена куртка визнана речовим доказом і внаслідок пошкодження та залиття кров`ю в подальшому використанню не підлягає. Вартість куртки становить 1150 грн. За час перебування в лікарні він втратив заробіток, т.я. до цього працював у приватних осіб без оформлення та не перебував на обліку у центрі зайнятості. Виходячи із середньомісячного заробітку в Сумській області в розмірі 10000 грн. на місяць, ним втрачено на 25.02.2020 року - 25 000 грн. Всього йому заподіяна матеріальна шкода в розмірі 32468.04 грн

Крім того, умисними протиправними діями ОСОБА_3 щодо нього заподіяна значна моральна шкода, так як до цього часу страждає фізично від болю, пов`язаного із побиттям, перенесених кількох челюстних операцій, його обличчя не є симетричним, на вилиці від удару печаткою залишився шрам, на цей час він проходе амбулаторне лікування та звернувся до МСЕК для встановлення групи інвалідності, він несе значні матеріальні витрати на відновлення здоров`я.

Крім того, внаслідок нападу ОСОБА_3 на його сім`ю, його доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 і ОСОБА_15 23.12.2013 року були налякані діями останнього, вони змушені були звертатись до психолога і відповідно до висновку психолога дівчата перебувають у стані підвищеної тривожності і потребують лікування у психолога.

Все вище зазначене істотно позначилось на його психічному стані, потребує значних зусиль для відновлення психічного стану здоров`я, він займаюсь непритаманною для нього діяльністю, витрачає свій час на участь у слідчих діях, зверненні до адвоката, збору документів та інше, тому вважає, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 щодо нього заподіяна значна моральна шкода, яку я оцінюю в розмірі 300000 грн.

В наслідок побиття ОСОБА_3 - ОСОБА_7 проходив курс лікування в Лебединській районній лікарні з 08.01.2020 р. по 25.01.2020 року. На лікування витрачено 850 грн. Під час нападу на нього ОСОБА_3 розбив окуляри, в зв`язку із чим він був змушений заказати нові окуляри, на що витратив 1848 грн., що підтверджується відповідним чеком. Він був змушений перервати лікування, так як його його син ОСОБА_6 потребував постійного догляду і піклування. Для забезпечення сина медичними препаратами, дієтичним лікуванням, так як син міг їсти тільки рідку протерту суміш, соки і бульони, він кожного дня їздив до нього до Сумської обласної лікарні, в зв`язку із чим на поїздки витрачено на паливо 4308.38 грн., що підтверджується чеками автозаправок.

Він офіційно працевлаштований в м.москві в АО «Объединённая двигателестроительная корпорация» в якості токаря відповідно до трудового договору № 29671 від 17.04.2019 року на невизначений строк. Його заробітна плата в грудні 2019 року становила 65930.96 руб. і премія в розмірі 14301.70 руб, а всього 80232.66 руб., що підтверджується доданим до позову трудовим договором і розрахунковими листками. У зв`язку із його перебуванням в лікарні та в безоплатній відпустці, необхідної для участі в слідчих діях із ним, в січні 2020 року отримав заробіток в розмірі 8172.40 руб. рф , тому втратив заробіток в розмірі 72060.26 руб. рф, що згідно курсу валют до гривні на січень 2020 р. 10 = 3.95 , становить 28463.80 грн. В лютому 2020 р. він знову перебував в безоплатній відпустці в зв`язку із необхідністю участі в слідчих діях та ознайомлення із матеріалами справи і отримав заробітну плату в розмірі 8172.40 руб. рф, внаслідок чого втратив заробіток в розмірі 72060.26 руб., що згідно до курсу валют до гривні на лютий місяць 10= 3,65 становить 26302 грн. На залізничні квитки з м.москва до м. Лебедин і у зворотному напрямку ним витрачено 5126.84 грн., що підтверджується довідкою виробничого підрозділу вокзалу станції Суми.

Внаслідок побиття була повністю пошкоджена його одежа, яка визнана речовим доказом та на придбання нової одежі / куртки , джинсів і футболки / витрачено 3030 грн. Всього розмір заподіяної ОСОБА_3 матеріальної шкоди становить 69929.02 грн. (850+1848+4308.38+28463.80+26302+5126.84+3030)

Також діями ОСОБА_3 . ОСОБА_7 заподіяна моральна шкода, яка пов`язана із втратою здоров`я, фізичним болем, приниженням його честі та гідності, так як напад був здійснений молодим чоловіком на нього, значно старшу від нього людину, у присутності сина, невістки, двох онучок, які були дуже перелякані, плакали, що добавляло йому додаткових страждань. Моральні страждання пов`язані із тим, що протягом значного часу відновлював своє пошкоджене здоров`я, піклувався за сина, займається непритаманною йому діяльністю, а саме витрачає свій час на участь у слідчих діях, у зверненні до адвоката, до збору документів на підтвердження позову та інші дії. Заподіяну йому моральну шкоду оцінює в розмірі 100 000 грн.

Також вони звернулись до адвоката за наданням їм професійної правничої допомоги, яка на цей час становить 7000 грн. (підготовка і складання позову, участь на досудовому розслідуванні ) та в подальшому ми маємо намір укласти договір із адвокатом на участь в судовому розгляді справи, за що буде сплачений відповідний гонорар.

Цивільний позов потерпілий ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної з витратами на лікування, пошкодженням майна та втраченою заробітною платою суд вважає підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Потерпілим ОСОБА_6 надані квитанції на придбання ліків (т.1 а.с.37-41) на загальну суму 6318 грн. 04 коп.

Потерпілим ОСОБА_7 надані квитанції на придбання ліків (т.1 а.с.37-41) на загальну суму 850 грн.

Також під час розгляду було встановлено, що внаслідок нанесення удару були пошкоджені окуляри ОСОБА_7 , ним були придбані нові окуляри вартість яких склала 1848 грн.(т.1 а.с.39)

Під час перебування на лікуванні ОСОБА_6 у медичному закладі у м. Смуи ОСОБА_7 поніс витрати на паливо, для поїздок до м. Суми на суму 4308 грн. 38 коп., що стверджується копіями касових чеків (т.1. а.с. 40).

Також під час судового розгляду було встановлено, що під час конфлікту внаслідок дій обвинуваченого був пошкоджений одяг потерпілих, який має сліди крові, забруднений та визнаний речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме пошкоджена куртка ОСОБА_7 вартість якої відповідно до квитанції (т. 1 а.с.43) склала 1150 грн., пошкоджені куртка джинси і футболка ОСОБА_6 вартість яких відповідно до квитанцій (т. 1 а.с. 42) склала 3030 грн.

Таким чином суд доходить висновку, що всі перелічені витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь потерпілих, оскільки вони є підтвердженими відповідним доказами, а також напряму пов`язані з кримінальними правопорушеннями вчиненим обвинуваченим. А за таких обставин підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 в сумі 8156 грн. 38 коп., на користь ОСОБА_6 в сумі 9348 грн.04 коп.

Щодо вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування неотриманої заробітної плати ОСОБА_6 , який не був працевлаштований офіційно, працював у приватних осіб неофіційно і оцінює втрачену заробітну плату в сумі 25000 грн. та вимог ОСОБА_7 , який був офіційно працевлаштований в м.москві в АО «Объединённая двигателестроительная корпорация» в якості токаря відповідно до трудового договору № 29671 від 17.04.2019 року та його заробітна плата в грудні 2019 року становила 65930.96 руб. і премія в розмірі 14301.70 руб, а всього 80232.66 руб. Суд вважає необхідним зазначити наступне відповідно до ст. 22 ЦК України збитками, що були завдані внаслідок упущеної вигоди, є такі збитки, які могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Системне тлумачення вказаної норми цивільного законодавства свідчить про те, що позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов`язаний надати суду докази, які підтверджують той факт, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Вказаної правової позиції дотримувався також Верховний Суд в постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-237цс16 та у постанові від 26 серпня 2021 року справа № 468/46/18-к.

Так потерпілим ОСОБА_6 до на підтвердження упущеної вигоди до цивільного позову не додано жодного доказу а сума обрахована з власних міркувань.

Потерпілим ОСОБА_7 до цивільного позову на підтвердження упущеної ними вигоди від заподіяння йому легких тілесних ушкоджень було надано копію трудового договору, (т.1 а.с.46-47), який складений іноземною мовою, не завірений належним чином, також іноземною мовою зазначено, що договір укладений з «Древаль Владимиром», натомість потерпілий ОСОБА_7 не є ОСОБА_57 , також у вказаному договорі не зазначені інші дані, які б могли свідчити, що стороною вказаного договору є саме потерпілий ОСОБА_7 , оскільки серія та номер його паспорта затертий фарбою, дата і місце народження, по батькові не вказано, також не вказане громадянство, номер облікової картки платника податків, або інші дані, які б давали підстави вважати, що стороною договору є саме потерпілий.

За таких обставин суд доходить висновку, що потерпілими не було надано жодних доказів на підтвердження того факту, що в отримували дохід від своєї трудової діяльності, а тому цивільний позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимог ОСОБА_7 про відшкодування витрат на поїздки до рф суд вважає за необхідне відмовити, оскільки ці поїздки мали добровільний характер і вони ніяким чином не стосуються обставин спричинення останньому тілесних ушкоджень і мають добровільний характер.

Стосовно витрат на відшкодування правової допомоги потерпілим у сумі 7000 грн., суд зазначає наступне, відповідно до вимог ч. 2 ст. 120 КПК України передбачено, витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження, а за таких обставин вони не підлягають стягненню з ОСОБА_3 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 гривень, суд вважає підлягає частковому задоволенню, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_7 були спричинені моральні страждання, що виразилися в отриманням тілесних ушкоджень, відсутності спокою і життєвого задоволення, порушенням нормального способу життя. Та враховуючи всі обставини, характер та обсяг страждань потерпілого, які не мали тривалого характеру та не потребували довготривалого лікування, вимоги ст. 1167 ЦК України, виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, суд визначає розмір стягнення цієї шкоди в сумі 15000 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в сумі 300000 гривень, суд вважає підлягає частковому задоволенню, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 були спричинені моральні страждання, що виразилися в отриманням тілесних ушкоджень, необхідності тривалого лікування у тому числі пов`язаного з потребою у проведення оперативного лікування та тривалого строку видужання під час якого ОСОБА_6 був позбавлений можливості звичного спілкування та прийняття їжі внаслідок перелому щелепи та її іммобілізації, а також відсутності спокою і життєвого задоволення, порушенням нормального способу життя. Та враховуючи всі обставини, характер та обсяг страждань потерпілого, вимоги ст. 1167 ЦК України, виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, суд визначає розмір стягнення цієї шкоди в сумі 35000 гривень.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 застосовувався, підстави для застосування запобіжного заходу відсутні.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі, звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання по ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років обмеження волі

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає АДРЕСА_3 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на відшкодування матеріальної шкоди 8156 грн. 38 коп., на відшкодування моральної шкоди 15000 грн., всього стягнувши 23156 грн. 38 коп.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає АДРЕСА_4 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на відшкодування матеріальної шкоди 9348 грн.04 коп., на відшкодування моральної шкоди 35000грн., всього стягнувши 44348 грн. 04 коп.

Речові докази: змив та контрольний змив речовини бурого кольору №1 з воріт господарства АДРЕСА_5; змив та контрольний змив речовини бурого кольору №2 з воріт господарства АДРЕСА_5; зразок грунту з речовиною бурого кольору та контрольний зразок грунту зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №3 (м. Лебедин), Сумського РУП ГУНП в Сумській області, вул. Т.Шевченка, 12, м. Лебедин, Сумської області - знищити; куртку балонову, темно синього кольору, з написом «stal gert fashion project», з пошкодженнями та нашаруванням грунту, футболку з написом KHAN, синього кольору, в горизонтальну смужку з нашарування речовини бурого кольору; штани джинсові SPEED KEYS, синього кольору, з пошкодженнями та нашаруванням речовини бурого кольору, що зберігаються у потерпілого ОСОБА_7 , вважати переданими власнику.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: ОСОБА_1