Постановление суда № 116130065, 03.01.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 січня 2024 рокум. Ужгород№ 260/11271/23

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким просить суд:

- витребувати від відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали ВП НОМЕР_2 від 20.12.2010 року та ВП № НОМЕР_1 від 22.11.2012 року для огляду в судовому засіданні для повного та всебічного розгляду даного позову;

- ухвалити рішення про зняття арешту з належного ОСОБА_1 - рухомого і нерухомого майна, що було накладено в межах ВП № НОМЕР_3 від 20.12.2010 року та ВП № НОМЕР_1 від 22.11.2012 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

За приписами ч.1 та 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.5 та 9 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів порушеного права.

У позовній заяві позивач зазначає про проблеми із користуванням та розпорядженням належним йому рухомим і нерухомим майном, пов`язані із накладенням арештів у межах виконавчих проваджень та зазначив, що арешти на майно, не було знято при завершені двох виконавчих проваджень НОМЕР_2 від 20.12.2010 року та НОМЕР_1 від 22.11.2012 року щодо стягнення адміністративних штрафів.

Суд констатує, що позивач не зазначив у позовній заяві на яке майно накладено арешт та не надано доказів, чи взагалі були накладені арешти в межах виконавчих проваджень НОМЕР_2 від 20.12.2010 року та НОМЕР_1 від 22.11.2012 року.

Враховуючи вищенаведене, у суду відсутня можливість встановити, чи були порушені права, свободи або законні інтереси позивач, яким чином таке порушення вчинене, яке саме право, свобода або законний інтерес позивача підлягають захисту і в який спосіб.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС Українм позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд звертає увагу, що позивачем до позовної заяви не надано належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів звернення до будь-якого суб`єкта владних повноважень, як і доказів того, що він відмовляв у задоволенні вимог щодо надання інформації чи відмови у знятті накладених арештів.

Саме по собі існування в 2010 та 2012 роках виконавчих провадження, щодо відповідача не встановлює факту порушеного права позивача чи існування арешту на майно.

Тобто, позивачем не надано доказів порушення таким відповідачем його прав, які підлягали би захисту у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, ч.1 ст.287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем оскаржено дії щодо можливого накладення арешту Державною виконавчою службою у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали у виконавчих провадженнях за 2010 та 2012 роки.

Водночас, з даним позовом до суду позивач звернувся 29.12.2023 року.

Суд зазначає, що законодавець пов`язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Відповідно до статті 17 закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Разом з тим, заяву про поновлення пропущеного строку звернення, в якій викладаються мотиви поважності пропуску строку звернення до суду з позовом, зазначаються й надаються письмові докази про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, позивачем до суду не подано.

Приписами ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що до позовної заяви позивачем було подано витяги з реєстру, які були сформовані 14 листопада 2023 року, а з позовом він звернувся тільки 29 грудня 2023 року.

З огляду на викладене позивачу необхідно надати суду вмотивоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та надати докази, які підтверджують обставини викладені у клопотанні.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір.

Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України від 06.12.2016р. №1774-VIII) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема:

за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме:

1) майнового характеру, який подано:

- суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) немайнового характеру, який подано:

- суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 2684,00 грн.

Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн. та надати докази на підтвердження такої сплати.

Вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити:

- отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Разом з позовною заявою заявлено клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ч.1, 4 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ч.3 ст.80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Крім того, за приписами ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для його задоволення, виходячи з того, що позивач не позбавлений права письмово звернутися до відповідача стосовно надання інформації.

Позивач не надав жодного документу, який би свідчив про намір отримання ним зазначених в клопотанні документів, відтак у зазначеному слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи до якої долучити:

- позовну заяву у новій редакції із зазначенням доказів, що підтверджують обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень та обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

- докази порушення відповідачем прав позивача;

- заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та надати відповідні докази, які підтверджують обставини;

- докази сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача про необхідність протягом семи днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.П.Микуляк