Решение № 116113442, 04.01.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/6890/23

04 січня 2024 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з позовною заявою до Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 14 жовтня 2023 року про відмову ОСОБА_2 в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ,

зобов`язати Кременецький відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач та її дочка зверталися до відповідача із заявою від 16.09.2023 про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, подавши необхідні документи.

За результатами розгляду заяви та доданих документів відповідач рішенням від 14.10.2023 відмовив у оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, оскільки заявником подано не всі документи, необхідні для оформлення паспорта громадянина України, а саме відсутнє рішення суду.

Ухвалою суду від 30.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

10.11.2023 від відповідача поступив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Кременецький відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законом України, оскільки позивачем не було подано усі документи, необхідні для оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги до задоволення не підлягають. Також звертає увагу, що територіальним підрозділ ДМС було правомірно роз`яснено ОСОБА_2 її право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин у зв`язку з якими було відмовлено в оформленні та видачі паспорта зразка 1994 року.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

16.09.2023 до Кременецького відділу УДМС у Тернопільській області із заявою про видачу паспорта громадянина України у зв`язку із досягненням 16-ти річного віку звернулася ОСОБА_2 і подала наступні документи:

1) заяву про видачу паспорта громадянина України, Додаток 1 до Тимчасового порядку №456;

2) 2 фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см.;

3) свідоцтво про народження;

4) копію паспорта законного представника;

5) витяг з реєстру територіальної громади від 12.09.2023.

14.10.2023 Кременецьким відділом УДМС у Тернопільській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року на її ім`я, у зв`язку із тим, що при зверненні заявником подано не всі документи, необхідні для оформлення паспорта.

Як видно зі змісту спірного рішення в порушення вимог Тимчасового порядку, 16.09.2023 при зверненні до територіального підрозділу ДМС ОСОБА_2 рішення суду про зобов`язання Кременецького відділу УДМС у Тернопільській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, на її ім`я, не подала. При цьому роз`яснено, що заявник має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які було відмовлено в оформленні паспорта.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких, в тому числі, відноситься паспорт громадянина України; та 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Частинами першою, другою, четвертою, п`ятою статті 14 цього Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно частини першої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, що також кореспондується з нормами Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (далі - Положення №2503-XII).

Нормами пункту 3 Положення №2503-XII передбачена можливість виготовлення бланків паспортів як у вигляді паспортної книжечки, так і у вигляді паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 5, 6 Положення визначено, що паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис Україна, нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис Паспорт. На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис Паспорт громадянина України. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.

Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

Пунктом 3 Постанови №302 установлено, що: прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302" (далі - Постанова №398), до Постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови №302, Постанови №398 затверджено Тимчасовий порядок №456.

Згідно пунктом 1 Тимчасового порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Згідно пункту 3 Тимчасового порядку №456 подача заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядкує є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України "Про захист персональних даних".

Окрім цього, суд також звертає увагу, що погодження людини на оформлення паспорта-картки відповідно до Закону №5492-VІ є згодою на присвоєння унікального номера запису в Реєстрі, який відповідно до статей 4, 10 цього закону за своєю суттю є довічним незмінним ідентифікатором конкретної людини, складеним із її персональних даних. Будь-яке примушування до оформлення паспорта-картки без згоди на те особи свідчить про порушення принципу невтручання в особисте та сімейне життя суб`єкта, шляхом електронної обробки персональних даних у процесі оформлення паспорту у формі ID-картки.

Так, пунктом 131 затвердженого Постановою №302 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація, як біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Статтею 2 Закону №2297-VI встановлено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Разом з тим, відповідно до частин п`ятої, шостої статті 6 Закону №2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Водночас, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.

При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, у межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Вказані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу-використання традиційних методів ідентифікації особи.

Як слідує з матеріалів справи прохання ОСОБА_2 отримати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки пов`язане тим, що вона не надає згоди на збір і обробку персональних даних та передачі таких до Єдиного державного демографічного реєстру, що в свою чергу є необхідною умовою для видачі паспорта у формі ІD-картки.

У статті 8 Конвенції про захист осіб у зв`язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06.07.2010 №2438-VI, зазначено: "Будь-якій особі надається можливість: a) з`ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у статтях 5 і 6 цієї Конвенції; …".

За сталою практикою ЄСПЛ першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване статтею 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну "закон" є автономним, та до якості "закону" ставляться певні вимоги (див. рішення ЄСПЛ у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, заява № 18139/91, п.37). Під терміном "закон" … слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" та "передбачуваності".

Разом з цим, статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 №475/97-ВР, передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.

Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне і сімейне життя, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

При прийнятті рішення у спірних правовідносинах суд враховує ту обставину, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а тому відсутність такого є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації. Суд зауважує також, що у даному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя.

Таким чином, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про належність ОСОБА_2 права отримати паспорт громадянина у формі книжечки, оскільки таке право прямо передбачено Законом №5492-VI, а саме частиною другою статті 14 цього Закону.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), що в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України враховуються судом при ухваленні рішення.

Прийняття після винесення постанови Великою Палатою Верховного Суду декількох підзаконних нормативно-правових актів не позбавляє даної справи ознак, які відповідають ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної вище зразкової справи.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки у відповідності до Положення №2503-ХІІ у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати такий.

Наразі порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України регламентовано Законом №5492-VI, Постановою №302 та Тимчасовим порядком №456.

Пункт 5 розділу І Тимчасового порядку №456 визначає, що заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.

Відповідно до пункту 1 розділу IІІ Тимчасового порядку №456 для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

З аналізу вказаної норми суд зазначає, що одним із документів, що позивач має надати до заяви для оформлення паспорта є наявність рішення суду. Також, із аналізу законодавчих актів у сфері паспортизації громадян вбачається, що для видачі паспорта передує особисте звернення особи із пакетом документів, які дають підстави для посвідчення особи заявникам та підтвердження громадянства України.

При цьому, підпунктом 5 пункту 1 розділу X Тимчасового порядку №456 визначено, що територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта.

Відповідач, приймаючи 14.10.2023 рішення про відмову у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі зразка 1994 року, зазначив, що ОСОБА_2 не подала рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 зазначила, що самі по собі дії відділу УДМС щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону №5492-VI.

За сукупністю встановлених обставин, суд приходить до висновку про відповідність рішення про відмову у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі зразка 1994 року вимогам чинного законодавства, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Разом з цим, щодо дотримання всіх необхідних вимог при зверненні до органу міграційної служби щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин щодо наявності у позивача права на отримання паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки (на паперових носіях), відповідач не має права діяти на власний розсуд, а саме оформлювати або не оформлювати паспорт у вигляді паспортної книжечки.

Проте вказаний обов`язок відповідач повинен виконати при наявності відповідних документів, надання яких встановлено законодавством, а саме Тимчасовим порядком №456.

За висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 31.03.2020 у справі №520/4214/19, реалізувати своє право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року можливо лише за наявністю рішення суду.

Щодо покликання позивача на правові висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, як підставу неправомірності оскаржуваної відмови, суд зазначає, що такі є безпідставними, оскільки право на отримання позивачем паспорта-книжечки відповідачем не заперечується, а відмова в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року мотивована неповною подачею документів, яку позивачем не усунуто.

Таким чином, враховуючи, що одним із документів, які ОСОБА_2 має надати до заяви для оформлення паспорта є наявність рішення суду, суд приходить до висновку, що для належного захисту прав позивача, що діє в інтересах неповнолітньої, та виконання рішення суду у майбутньому, з наведених вище мотивів та підстав, позовні вимоги належить задовольнити шляхом зобов`язання Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994 року відповідно до вимог Тимчасового порядку №456.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Підстави для відшкодування судових витрат, визначені статтею 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Кременецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Кременецький відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, в порядку, визначеному Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено і підписано 04 січня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 );

відповідач:

- Кременецький відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Драгоманова, 9, м. Кременець, Тернопільська область, 47001, код ЄДРПОУ: 37839038).

Головуючий суддя Мартиць О.І.