Решение № 116081682, 21.12.2023, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/51/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Бережанський районний суд Тернопільської області

"21" грудня 2023 р.

В складі:

Головуючого судді Німко Н.П.

При секретарі судового засідання Олексів О.Б., Саламон Ю.О.

З участю:

представників позивача - Бевсюк А.С., Гарькавої Л.Р., Франчук М.М., Нікуліної В.А., Лехняк Г.М., Стахів Н.В., Рогуцької Н.І.

відповідачки - ОСОБА_2

представника відповідачки - адвоката Дарморіс О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості до відповідача ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Тернопільський обласний центр зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості (далі - позивач, Бережанський РЦЗ, центр зайнятості) звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_2 (відповідачка) із вимогами ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідачки на користь позивача незаконно отриману допомогу по безробіттю на суму 48 735 (сорок вісім тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 76 коп. та судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 коп.

У судовому засіданні представники сторони позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити й ухвалити судове рішення, яким стягнути на користь позивача із відповідачки 48 735 (сорок вісім тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 76 коп. незаконно отриманої нею допомоги по безробіттю та судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 коп. Підтримали подані їх стороною суду заяви по суті справи.

Загалом, в обґрунтування заявлених вимог, сторона позивача послалася на те, що під час перебування на обліку у позивача в статусі безробітної з 18 червня 2018 року, відповідачці з 30 березня 2017 року уже була призначена пенсія за вислугу років. Поряд з цим, звернувшись 18 червня 2018 року до позивача із заявою про взяття її на облік, як безробітної, відповідачка свідомо приховала від позивача вказаний факт призначення їй пенсії і надала неправдиві відомості про відсутність у неї доходу - пенсії за вислугу років, яка була їй призначена ще з 30 березня 2017 року. Такі обставини відповідачка свідомо та умисно приховувала від позивача й упродовж подальшого періоду пошуку роботи (час перебування на обліку у позивача), а саме з 18 червня 2018 року по 15 квітня 2019 року. А тому, сторона позивача вважає, що відповідачка безпідставно, не маючи на те права, отримала від позивача допомогу по безробіттю за період з 25 червня 2018 року по 21 березня 2019 року в розмірі 48 735, 76 грн., яку з неї й слід стягнути на користь позивача. На думку сторони позивача, доказом умисності таких дій відповідачки є те, що вона свідомо звернулася за виплатою допомоги по безробіттю (розмір якої становив близько 4000,00 грн.), а не за виплатою пенсії (розмір якої б становив близько 2000,00 грн.). Вибір відповідачкою більшої за розміром виплати, й свідчить про те, що вона явно переслідувала мету отримання незаконної виплати в більшому розмірі, а тому, як набувач незаконної виплати, діяла не добросовісно. У свою чергу, сторона позивача упродовж всього періоду виплати належних відповідачці сум, діяла у відповідності до закону, виконувала весь комплекс заходів щодо збору, перевірки достовірності інформації, визначеної законодавством при призначенні, нарахуванні та\або здійсненні державних виплат. Так, на день звернення відповідачки до них за отриманням статусу безробітної, так і за увесь період перебування її на обліку у вказаному статусі, стороною позивача виконувався увесь комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та\або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат відповідно до Порядку здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, який затверджено постановою Кабінету Міністрів від 18 лютого 2016 року №-116 ( в редакції постанови КМУ від 22 травня 2019 року № 443). У даних верифікації державних виплат та достовірності інформації, які надходили в систему ЄІАС.NЕТ по ОСОБА_2 щомісяця, починаючи з 28.09. 2018 року по 29.07.2019 року відсутні відомості про призначення пенсії по вказаній особі. Відповідно й не було підстав не надавати відповідачці статусу безробітної. Ознака отримання доходу 301 «Пенсія за вислугу років» у державному реєстрі було відображено лише 29.07.2019 року. Саме це послугувало причиною звернення позивача за відповідною інформацією до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області). 08 листопада 2021 року, у відповідь на вказаний запит позивачем отримано інформацію про те, що відповідачці, відповідно до поданої нею 30 березня 2017 року заяви призначено пенсію за вислугу років; з 18 квітня 2017 року виплата такої пенсії позивачці була припинена згідно поданої нею 18 квітня 2017 року заяви; з 15 квітня 2019 року (на підставі заяви відповідачки від 16 квітня 2019 року), виплату такої пенсії відповідачці поновлено. Також, що ГУПФ в Тернопільській області прийнято рішення про перегляд дати поновлення виплати відповідачці пенсії за вислугу років. З врахуванням норм чинного законодавства, виплату пенсії поновлено з 01 травня 2018 року, з 02 травня 2018 року - припинено та з 16 червня 2018 року повторно поновлено у зв`язку із звільненням з роботи, про що було повідомлено відповідачку ОСОБА_2 листом від 28 жовтня 2021 року №-1900-0306-832013. Вважають безпідставними письмові заперечення сторони відповідача. Оскільки відповідачка добровільно не повернула таких коштів, позивач змушений звернутися із згаданими вимогами до суду.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Дарморіс О.М. у судовому засіданні позову не визнали, просили відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Як зазначено у відзиві на позовну заяву, сторона відповідача не визнала заявлених позовних вимог в цілому, просила застосувати до них наслідки спливу строку позовної давності, передбачені ст. 267 ЦК України та відмовити у їх задоволенні. У подальшому, сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.

Так, сторона відповідача вважає недоведеним у судовому засіданні факт недобросовісності поведінки відповідачки при зверненні до позивача за сприянням у працевлаштуванні, - як 18 червня 2018 року, так і упродовж періоду отримання нею від позивача допомоги по безробіттю та перебування на обліку, як безробітної (з 18 червня 2018 року до '15 квітня 2019 року).

Вважає, що сторона позивача не довела, що відповідачка за вказаних обставин свідомо та умисно приховала від позивача факт призначення їй з 30 березня 2017 року пенсії по віку і надала неправдиві відомості про відсутність у неї доходу - пенсії за вислугу років.

Як стверджує сторона відповідачки, ОСОБА_2 у цьому випадку діяла добросовісно, подала на вимогу компетентного працівника центру зайнятості всі документи, які у неї вимагали, у тому числі й трудову книжку, яка містила записи про звільнення 20 березня 2017 року з роботи у зв`язку з виходом на пенсію. Вважає, що за таких обставин, саме працівник позивача мав можливість і був зобов`язаний перевірити всі обставини, які мали істотне значення для вирішення питання про можливість взяття відповідачки на облік, як безробітної та виплату їй допомоги по безробіттю. Оскільки такі дії відповідальним працівником позивача вчинені не були, його обов`язки у даному випадку ним не були виконані належним чином, то саме з його вини, а не з вини відповідачки й відбулася виплата зазначених коштів.

Суд, заслухавши представників сторін, допитавши в якості свідка відповідачку ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено таке:

Як вбачається із наданих стороною позивача записів у трудовій книжці відповідачки ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.25-27), 29 березня 2017 року відповідачка звільнилася за власним бажанням (вихід на пенсію) із роботи у Комунальній установі Тернопільської обласної ради «Бережанського обласного протитуберкульозного диспансеру», на підставі ст. 38 КЗпПУ, - запис №16 (т.1 а.с. 25-26).

Із 30 березня 2017 року ОСОБА_2 було призначено пенсію за вислугу років, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Із 18 квітня 2017 року (на підставі заяви ОСОБА_2 ), виплату їй пенсії було припинено у зв`язку із працевлаштуванням на роботу за посадою, яка дає право на пенсію за вислугу років (ст.7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення) (лист ГУ ПФУ в Тернопільській області, адресований ОСОБА_2 08 грудня 2021 року (т.1 а.с. 64)).

Згідно п.20 записів трудової книжки, 02 травня 2018 року відповідачка зарахована на посаду лаборанта у Тернопільський обласний протитуберкульозний диспансер. А 18 червня 2018 року (п.21 записів) - звільнена із займаної посади по ст. 36 КЗпПУ за згодою сторін (т.1 а.с. 27).

У подальшому 18 червня 2018 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до директора Бережанського районного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного ( далі - заява про надання статусу безробітного) ( т.1 а.с.10).

Із 18 червня 2018 року їй такий статус позивачем надано на підставі ч.1 ст. 43 ЗУ «Про зайнятість населення»; припинено - з 15 квітня 2019 року, на підставі абз.17 пп.1 п.37 Порядку ( т.1 а.с. 09).

Таким чином, з 25 червня 2018 року ОСОБА_2 , на підставі наданих відомостей та поданих документів призначено виплату допомоги по безробіттю. За період з 25 червня 2018 року по 21 березня 2019 року позивач нарахував та виплатив ОСОБА_2 допомогу по безробіттю у розмірі 48 735, 76 грн.

Із 15 квітня 2019 року, на підставі заяви ОСОБА_2 їй знову поновлено виплату пенсії за вислугу років ( лист ГУ ПФУ в Тернопільській області, адресований ОСОБА_2 08 грудня 2021 року (т.1 а.с. 64)).

У подальшому, 29 липня 2019 року у ході звірки інформації з приводу доходів ОСОБА_2 , як безробітної із державним реєстром, відобразилася ознака отримання ОСОБА_2 доходу 301 - «пенсія за вислугу років», із датою призначення - 30 березня 2017 року (на час надання ОСОБА_2 статусу безробітної 18 червня 2018 року така звірка не проводилася й такої інформації у позивача не було).

У зв`язку із отриманням таких відомостей, позивач звернувся із відповідним запитом до Головного Управління Пенсійного Фонду України у Тернопільській області (вих. №15-011133 від 01 жовтня 2021 року) (т.1 а.с.16-17).

Як вбачається з інформації Головного УПФ України у Тернопільській області (надісланої на згаданий запит позивача 08 листопада 2021 року, №-933) … « ОСОБА_2 …., у відповідності до поданої нею заяви з 30.03.2017 року призначено пенсію за вислугу років (заява від 30.03.2017 року). З 18.04.2017 року виплату пенсії припинено (заява від 18.04.2017 року) та з 15.04.2019 року виплату пенсії поновлено (заява від 16.04.2019 року). На даний час прийнято рішення про перегляд дати поновлення виплати пенсії за вислугу років. З врахуванням норм чинного пенсійного законодавства та записів трудової книжки, виплату пенсії поновлено з 01.05.2018 року, з 02.05.2018 року - припинено, та з 16.06.2018 року повторно поновлено у зв`язку із звільненням з роботи, про що повідомлено ОСОБА_2 листом від 28.10.2021 року №1900-0306-8\32013 (т.1 а.с.18-20).

Як вбачається із листа ГУ ПФУ в Тернопільській області, адресованого ОСОБА_2 08 грудня 2021 року (т.1 а.с. 64),- «… На виконання запиту Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 01 жовтня 2021 року №15-011133, Вашу пенсійну справу було переглянуто та прийнято рішення про перегляд дати поновлення виплати пенсії за вислугу років».

Виходячи із вказаного вище, суд приходить до висновку, що ГУПФУ в Тернопільській області, за відсутності відповідних заяв ОСОБА_2 , тобто діючи з власної ініціативи, прийняв рішення про перегляд дат поновлення (припинення ) виплати пенсії ОСОБА_2 за вислугу років, яку їй було призначено з 30 березня 2017 року і фактично провів такі виплати у виді пенсії за віком на користь відповідачки після 08 листопада 2021 року.

У свою чергу, позивач, отримавши згадану інформацію від ГУПФУ в Т\обл, актом № 72 від 09 листопада 2021 року, провів звірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2 (допомоги по безробіттю) і виснував, що отримана ОСОБА_2 допомога по безробіттю у Бережанській районній філії Тернопільського ОЦЗ у період з 25 червня 2018 року по 21 березня 2019 року, підлягає поверненню (т.1 а.с. 21-22). До повернення підлягали 48 735,76 грн. ( т.1 а.с. 23,24).

Про повернення вказаних коштів відповідачка ОСОБА_2 належно повідомлена листом директора Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 12 листопада 2021 року ( т.1 а.с. 28, 29).

У добровільному порядку ОСОБА_2 згадані кошти на користь позивача не повернула.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка, під присягою, відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що при зверненні до позивача 18 червня 2018 року із заявою про надання їй статусу безробітної, вона надала працівнику центру зайнятості свою трудову книжку і повідомила про всі факти, про які її питали. Про обов`язок повідомити, що їй раніше було призначено пенсію, яку вона фактично не отримувала на час звернення до позивача, їй ніхто не роз`яснював і не попереджав; якби її про це спитали, то звісно, вона б сказала. Категорично заперечила, що свідомо приховала від позивача такий факт; вважає, що саме до обов`язку працівника позивача, який повинен нести відповідальність за свою роботу, входила перевірка тих фактів, які були важливими для надання їй статусу безробітного і саме вони цього не зробили.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Згідно п. 1 ч.1 ст. 43 вказаного Закону, статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається особам, які зазначені у ч.1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення".

Так, у відповідності до положень п.1 частини 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Пунктом І Розділу І Порядку, надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року № 613 (далі - Порядок №613)(у редакції чинній, станом на 18 червня 2018 року), визначено процедуру, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, та механізм обчислення районними, міськими, районними у містах та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості (далі - центри зайнятості) страхового стажу.

Пунктом 4 частини 2 Розділу 1 Порядку №-613 у визначено, що реєстрація безробітного це внесення даних про особу, що звернулася за сприянням у працевлаштуванні, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з подальшим наданням їй (набуттям нею) статусу зареєстрованого безробітного

Положеннями п.1 Розділу ІІ Порядку №-613, визначено, що допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

Положеннями частини 9 Розділу ІІ Порядку №-613 визначено таке: якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру, для військовослужбовців - після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи або за рішенням суду.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №-613 визначено, що страховий стаж заявника обчислюється центрами зайнятості за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 2011 року, з певними урахуваннями.

Положеннями пунктів 1, 2 Загальної частини Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (Із змінами і доповненнями в редакції станом на 18 червня 2018 року, внесеними постановою Кабінету Міністрів України 11 квітня 2018 року N263) (далі - Порядок реєстрації безробітних), визначено процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, центром зайнятості державної служби зайнятості (далі - центр зайнятості)…. реєстрація безробітного - внесення даних про особу, що звернулася за сприянням у працевлаштуванні, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з подальшим наданням такій особі статусу зареєстрованого безробітного.

Частиною 1 Розділу Реєстрація безробітних Порядку реєстрації безробітних, визначено, що реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім`я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення", підставу для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Форма персональної картки та додатки до неї затверджуються Мінсоцполітики.

Обробка персональних даних безробітних здійснюється центром зайнятості відповідно до закону.

Реєстрація проводиться за умови пред`явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Особа, яка втратила трудову книжку, пред`являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи або цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує період зайнятості такої особи.

Частинами 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції чинній на 18 червня 2018 року), визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положеннями ст. 1215 ЦК України, передбачено, що підставами за яких безпідставно набуте майном не підлягає поверненню, крім іншого є заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплату проведено фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз наведених норм закону та ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» свідчить, що надміру сплачені, безпідставно нараховані суми допомоги по безробіттю можуть бути утримані із заявника (застрахованої особи, яка отримала таку виплату), лише за умови зловживань з боку заявника або умисного подання недостовірних даних.

У відповідності до п. 14, 18 ч.2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції чинній станом на 18 червня 2018 року) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань, зокрема здійснюють обмін інформацією з Пенсійним фондом України для забезпечення виконання вимог цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Таким чином, центр зайнятості мав наданий йому законом постійний доступ до індивідуальних відомостей про застраховану особу і в будь-який момент мав змогу звірити їх з базою даних центрального органу виконавчої влади (тобто верифікувати).

Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України 20 березня 2013 року №198) форма заяви про надання (поновлення) статусу безробітного та направлення на працевлаштування (у редакції, чинній на 18 червня 2018 року), містить зокрема обов`язок заявника повідомити, що він не отримує пенсію на пільгових умовах та за вислугу років.

Обов`язку повідомити у такій заяві, що така пенсія такого виду відповідачці не призначена, на час її звернення до позивача із згаданою заявою, чинним на той час законодавством, для відповідачки встановлено не було.

У дотримання чинних вимог закону, у згаданій заяві про надання статусу безробітного, відповідачка своїм підписом поінформувала позивача, що пенсію на пільгових умовах та за вислугу років на час подання заяви, вона не отримує. Достовірність такого факту учасниками процесу не заперечено і вона знайшла своє підтвердження у процесі судового розгляду справи.

Також, у заяві зазначено, що персональні дані заявниці (відповідачки) будуть оброблені з метою здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої нею для нарахування та тримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Суд констатує, що твердження сторони позивача, що відповідачка при поданні вказаної заяви свідомо приховала від позивача факт призначення їй 30 березня 2017 року пенсії за вислугу років і надала неправдиві відомості про відсутність у неї доходу - пенсії за вислугу років за період з 30 березня 2017 року по 18 червня 2018 року, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Як вважає суд, на підтвердження таких фактів, сторона позивача не надала суду належних доказів.

Як з`ясовано у судовому засіданні, відповідачка, діючи відкрито й добросовісно, разом із поданням нею заяви (визначеної чинним законом форм та змісту) про надання їй статусу безробітного, добровільно надала уповноваженому працівнику позивача оригінал своєї трудової книжки, у якій містився вже згаданий вище запис про її звільнення з роботи 29 березня 2017 року за власним бажанням - вихід на пенсію.

Окрім цього, у наданій стороною позивача персональній картці №190318061800006 від 18 червня 2018 року ОСОБА_2 , зазначені відомості про періоди її зайнятості, зокрема й дата припинення трудових відносин 29 березня 2017 року, відображені працівником центру зайнятості (т.1 а.с. 9).

Як з`ясовано у судовому засіданні, таку інформацію уповноважений працівник позивача отримав із трудової книжки відповідачки.

Вказане приводить до висновку, що працівник позивача мав реальну можливість ознайомитися із такими відомостями у трудовій книжці відповідачки, врахувати їх при вирішенні її заяви, як і верифікувати повідомлену заявницею інформацію.

Як випливає із вказаної вище норми закону - п.1 ч.1 ст. 43 ЗУ « Про зайнятість населення», а також із самої суті ( підстав) позову, з`ясування наявності або відсутності факту призначення пенсії за віком особі, яка звернулася за наданням їй статусу безробітного, є обов`язковим, оскільки наявність такого факту є законною підставою для відмови такій особі у наданні їй статусу безробітної.

Поряд з цим, зважаючи на вищевикладені положення Порядку та чинного законодавства, безумовним є те, що суб`єктом, до повноважень якого належить проведення перевірки наявності або відсутності такого факту (обставини), є посадова особа центру зайнятості, до компетенції якої законом віднесено вирішення питання про надання (або відмову у наданні) особі статусу безробітного. Такого обов`язку відповідачки, у цій справі, сторона позивача у судовому засіданні не довела, як і того факту, що позивачка була поінформована про обов`язок повідомити про такий факт сторону позивача при зверненні до нього із заявою про надання статусу безробітного.

Отже, суд констатує, що відповідачка ОСОБА_2 діяла добросовісно, оскільки в межах обов`язків, визначених для неї законом, як для заявника, що звертається за отримання статусу безробітного, повідомила відомості, запитувані у неї компетентною особою, уповноваженою на прийняття рішення про надання (або відмову у наданні) статусу безробітного, подала для цього запитувані у неї документи, нічого не приховуючи і не повідомляючи неправдивої інформації.

Закон у даному випадку не покладав на відповідачку обов`язку повідомити позивача про наявність факту призначення їй пенсії за віком; відповідачка мала обов`язок повідомити про факт отримання нею доходу (будь-якого виду, в т.ч. і пенсії за віком) під час отримання допомоги по безробіттю. Проте, такого доходу відповідачка в період з 18 червня 2018 року по 21 березня 2019 року не отримувала і такий факт стороною позивача визнано й не заперечено.

А тому, суд не приймає й відкидає, як необґрунтовані твердження сторони позивача, що, отримавши трудову книжку відповідачки, уповноважений працівник центру зайнятості, перевірив у ній записи лише щодо трудової діяльності за останні 12 місяців, що передували реєстрації заяви відповідачки про надання їй статус безробітної, а тому стороні позивача обставини щодо призначення пенсії відповідачці не були і не могли бути відомими, інакше, як шляхом повідомлення про них самою відповідачкою.

У ході розгляду справи жодним чином не було встановлено фактів наявності рахункової помилки при виплаті спірних коштів відповідачці або ж недобросовісності з її боку. Оскільки при цьому кошти позивачем були виплачені добровільно, зважаючи на положення ст. 1215 ЦК України, правові підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про неможливість покладення тягаря відповідальності, а саме цивільно-правової відповідальності на відповідачку за недотримання органами державної влади Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у редакції від 20.08.2010 року).

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.1212, 1215 ЦК України, ст.ст.1, 22, 40, 43, 44 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»,Порядку, надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року №, ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259,263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у повному обсязі у задоволенні позову Тернопільського обласного центру зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення з відповідачки на користь позивача незаконно отриманої за період з 25 червня 2018 року по 21 березня 2019 року допомоги по безробіттю в розмірі 48 735 (сорок вісім тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 76 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляцій

Рішення суду може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.0 Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У зв`язку із складністю даної справи, відповідно до положень ч.6 ст. 259 ЦПК України, повне рішення у справі складено 29 грудня 2023 року.

Сторони

Позивач: Тернопільський обласний центр зайнятості в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості, філія - код ЄДРПОУ 42173460, адреса: вул. Л. Українки, 16 м.Бережани Тернопільського району Тернопільської області, 47501; обласний центр зайнятості - код ЄДРПОУ 05392691, вул.Текстильна, 1 «Б», м.Тернопіль, 46007.

Відповідачка: ОСОБА_2 , прож. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко