№ 116070542, 27.12.2023, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3250/23

Провадження № 3/175/1623/23

Постанова

Іменем України

27 грудня 2023 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребров С.О., при секретареві Гейко К.С., за участю: захисника Щербака А.Г., особи яка притягується ОСОБА_1 розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст. 130 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу ААД №489394 від 05.07.2023 року у 01-00 год. за адресою: Дніпропетровська область м. Підгородне водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Мерседес Бенц 108 державний номер НОМЕР_1 на вимогу поліцейського про зупинку т\з, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору, увімкнення спецсигналу. Чим порушив вимоги п.2.4, 8.9 б Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того складений протокол ВАВ №927702 від 05.07.2023 року про те що у 01-00 год. за адресою: Дніпропетровська область м. Підгородне водій ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а саме: не реагував на зауваження, хапав за формений огляд. Чим скоїв правопорушення, передбачене ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

05 липня 2023 року о 01-00 год. за адресою: Дніпропетровська область м. Підгородне водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Мерседес Бенц 108 державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер та у закладі медичної установи у присутності двох свідків. Чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За згодою правопорушеника та його захисника адміністративні матеріали за №№175/3250/23, 175/3251/23, та 175/3252/23 відносно ОСОБА_1 були об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 , винним себе у скоєнні зазначених правопорушень не визнав, та дав наступні пояснення. В той вечір його собака ощенилась та він коли допомагав собаці приймати щенят, у якості антисептика вилив на руки спирт, та прийняв заспокійливий препарат. Він затримався та вже в ночі приблизно о першій годині 05 липня 2023 року йому потрібно було перегнати автомобіль «Мерседес Віта» червоного кольору, тому він сів за кермо. Він був дуже втомлений та пізно помітив, що за ним слідує авто поліцейських. Він не зупинявся та тікав від них, оскільки хвилювався, що вони йому видадуть повістку до військкомату. Наполягав на тому, що в той день алкогольні напої не вживав. Наздогнавши автомобіль його затримали представники поліції та відвезли до райвідділу, та близько о 03-00 год. до ВП №8 прийшли поняті. Повідомив, що поліцейські пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі та на місці, але він відмовився. Заперечував проти того, що він здійснював опір працівникам поліції.

Суд критичноставиться допояснень правопорушниката доводівсторони захистуяка наполягалана закриттіпровадження,посилаючись наістотні порушенняз бокупрацівників поліціїпри оформленніпротоколів відносно ОСОБА_1 .

Наголосив, що у протоколі не вказано чи керував транспортним засобом саме ОСОБА_1 . ОСОБА_2 не міг бачити чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім цього, просив визнати протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом через те, що пояснення не підписані понятими.

Суд заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Порядок огляду для встановлення стану сп`яніння встановлено ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 09.11.2015 року, згідно з якими огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Перелік технічних засобів, для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлений наказом МВС №33 від 01.03.2010. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Не дивлячись на невизнання вини ОСОБА_1 у правопорушенні за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП його вина доведена матеріалами справи.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується:

-протоколами про адміністративне правопорушення ААД №489394 від 05.07.2023 р., ВАВ №927702 від 05.07.2023 р., ААД №489393 від 05.07.2023 р.

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

-направленням на огляд водія т\з з метою виявлення сп`яніння.

-поясненнями свідків.

-рапортом працівника поліції.

-актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

-протоколом АА № 170500 від 05.07.2023 р. про адміністративне затримання.

-та відеозаписами, доданими до матеріалів справи.

В судовому засіданні було переглянуто відеозаписи з бодікамер поліцейських, на яких зафіксовано обставини правопорушення, які підтверджуються показами свідків та обставинами зазначеними у протоколі.

Крім цього, суд не погоджується із твердженнями захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення необхідно визнати недопустимим доказом, оскільки пояснення понятих не підписані. Оскільки, як вбачається із матеріалів справи (а.с. 3, 9-10, 35) пояснення понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скріплені їх підписом.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 працівники поліції які повідомили суду, що патрулюючи в комендантську годину м. Підгородне, двома екіпажами побачили т\з «Мерседес Віто» червоного кольору, вирішили його перевірити. Включили проблискові маячки, але водій не реагував на прохання зупинки, водій продовжував рух по м.Підгородне, маневрував. Після зупинки шляхом перекриття дороги, водій ОСОБА_7 різко вийшов з авто, почав тікати, але одразу впав. Від водія було чути різкий запах алкоголю, та його поведінка мала характерні ознаки алкогольного сп`яніння. Він почав хапати за форму, лаявся, ображав працівників поліції. ОСОБА_6 склав три протоколи. У ВП йому роз`яснили йому права та обов`язки. Затриманий пропонував гроші за те, щоб вони його відпустили. Через те, що він себе агресивно поводив, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наділи на нього кайданки, повідомляв, що їхав на заправку за цигарками, а тікав, бо випив та в нього було застілля. В Доманського були ознаки алкогольного сп`яніння зазначені у протоколі, та йому пропонували пройти медичний огляд .

«Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.»

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку № 1103, а саме: у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння та відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» було складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, де зафіксовано така відмова. Крім того водій відмовився від огляду у медичному закладі, отже наявне при матеріалах справи направлення до медичного закладу залишилося нереалізованим. При цьому, під час неодноразових пропозиції йому пройти огляд на стан сп`яніння поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису.

Крім того, суд звертає увагу на те, що погодження особи на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння має бути актом волевиявлення, який би виражався в активних діях особи, щодо погодження на проходження огляду.

При цьому, у разі ухиляння водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду чи доставлення особи до закладу охорони здоров`я.

Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративних правопорушень, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.

Диспозицією статті 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог про зупинку. А відтак, суд приходитьдо висновку,що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки останній не виконав вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Тому, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Також, визнати винним за ч. 1 ст. 122-2 та ст. 185 КУпАП, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 та мали місце 05.07.2023 року.

Положення ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що злісність непокори є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважаю за доцільне піддати ОСОБА_1 мірі адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом (ст. 40-1 КУпАП).

Ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Керуючись ч. 2 ст. 36, 40-1, 122-2, 130, 185, 251, 280 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130, 185 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП та примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 34 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. (отримувач: ГУК у Дн-кій обл/ОТГсмтСлобож/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37988155 банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA2089999803131512506000004457, «00» Без деталізації за відомчою ознакою).

Копію постанови для відома направити ОСОБА_1 та начальнику ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Крім того, копію постанови для виконання в частині сплати судового збору та штрафу, у разі добровільної несплати, направити для виконання відповідному відділу ДВС у Дніпропетровській області.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.

Постанова набрала законної сили ___ __ 202__ року.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя С.О. Ребров