Решение № 116064510, 01.01.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/33082/23

Провадження № 2/127/4317/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 січня 2024 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивувало тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №454685424від 28лютого 2020року у форміелектронного документуз використаннямелектронного підпису, за умовами якого відповідачу було надано грошові кошти. Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладений договір факторингу № 28/1118-01 та 31 грудня 2020 року його сторони уклали цей договір в новій редакції. Відповідно до реєстру боржників №88 від 08 липня 2020 року до цього договору факторингу до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за кредитним договором №454685424 від 28 лютого 2020 року.

20 жовтня 2022 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уступило отримані права та обов`язки ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу № 20102022. Відповідно до реєстру прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 17740,80 грн, з яких: 7749,40 грн сума заборгованість за основною сумою боргу, 9991,40 грн сума заборгованість за відсотками. Вказана сума заборгованості не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача вказаної заборгованості за кредитним договором №454685424 від 28 лютого 2020 року в розмірі 17740,80 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2023 було відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідачка, отримавши вказану ухвалу з матеріалами позовної заяви 20 листопада 2023 року, про що свідчать матеріли справи, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подала.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом установленонаступні фактичніобставини справи,яким відповідаютьправовідносини,врегульовані нормамист.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом установлено, що 28 лютого 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір № 454685424, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 7750,00 грн строком повернення 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, із сплатою відсотків за кредитом у розмірі 1,70 % річних від суми кредиту за кожний день користування кредитом понад вказаного строку повернення коштів, а в межах обумовленого строку повернення застосовується дисконтна ставка сплата відсотків у розмірі 0,01 % за кожний день користування кредитом.

Підписавши цей договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил текст яких розміщений на сайті товариства.

Як вбачається з матеріалів справи спірний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вказаного договору.

Відповідно до п.1.3, 1.4 кредитного договору, на період строку визначеного п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою розмірі 0,01 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом. У випадку користування кредитом понад строк встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентною ставкою за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).

Згідно п. 1.7 розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2 цього договору зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Графіку розрахунків сторони погодили термін платежу 29 березня 2020 року, суму кредиту 7750,00 грн, нарахований процент 23,40 грн. Сукупна вартість кредиту за дисконтною карткою складає 100,30% від суми кредиту, що становить 7773,40 грн (додаток № 1 до договору №454685424 від 28 лютого 2020 року.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору сторони погоджують, що строк дії цього договору, вказаний в п.1.2. договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права та виконують обов`язки за цим договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або процентною ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань, передбачених договором.

Відповідно до п.4.3 договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.2 цього договору, є процентами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

29 березня 2020 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №454685424 відповідно до умов п. 1.3 якої було погоджено продовження строку повернення кредиту на 30 днів та змінено розмір дисконтної процентної ставки, яка підлягає застосуванню, починаючи з 29 березня 2020 року для сплати відсотків за користування кредитом на 1,70 відсотків в день.

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладена додаткова угода №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої договір факторингу між ними був викладений в новій редакції та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги за кредитними договорами.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», яке отримало право вимоги на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а останнє приймає права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, за кредитними договорами, укладеними між кредитором і боржниками.

Відповідного до п. 4.1 вищевказаного договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги по формі встановленій у додатку до цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача на загальну суму 17740,80 грн, з яких: 7749,40 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9991,40 грн - сума заборгованості за відсотками.

Договір є правомірним, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність даних договорів матеріали справи не містять.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора щодо кредитного договору №454685424 від 28 лютого 2020 року. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Відповідно до наданих розрахунків заборгованість відповідача за кредитним договором №454685424 від 28 лютого 2020 року становить 17740,80 грн, з яких: 7749,40 грн сума заборгованість за основною сумою боргу, 9991,40 грн сума заборгованість за відсотками,

Дана сума встановлена судом на підставі наявних у справі доказів. Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування суми заборгованості не надав.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач свої договірні зобов`язання не виконує належним чином, існує порушення виконання своїх зобов`язань, право позивача порушене, тому порушене право підлягає захисту, відповідач повинний нести відповідальність відповідно до умов договорів та сплатити на користь позивача суму заборгованості, розмір якої встановлений в судовому засіданні.

Отже з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №454685424 від 28 лютого 2020 року в сумі 17740,80 грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2684,00 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 454685424 від 28 лютого 2020 року в сумі 17740,80 грн, а також 2684,00 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: