Решение № 116019040, 28.12.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/13291/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про:

- визнання противоправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 02.08.2023 №1415 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення зі служби поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) - капрала поліції, молодшого інспектора - кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області з 03.08.2023;

- поновлення на посаді капрала поліції, молодшого інспектора - кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру Головного управління Національної поліції в Полтавській області;

- стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з дня звільнення з роботи, тобто з 03.08.2023, по день поновлення на роботі та стягнення компенсації за невикористану відпустку.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) вказав про непідтвердження, в ході проведення службового розслідування, факту вчинення ним дисциплінарного проступку. Зазначив, що 22.07.2023 після роботи був на відпочинку, не вживав алкогольних напоїв, 23.07.2023 не скоїв адміністративного, дисциплінарного чи кримінального правопорушення, а Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області (далі ГУНП в Полтавській області, відповідач) не доведений факт порушення позивачем службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейських, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджених наказом МВС України від 08.02.2019 №100 і пункту 4 рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 №40, введеного в дію розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 04.04.2023 №196. За відсутності факту дисциплінарного проступку, ОСОБА_1 наполягав на безпідставності та протиправності наказу №1415 від 02.08.2023, наявності підстав для його скасування і, відповідно, поновлення ОСОБА_1 капрала поліції на службі на посаді молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

ГУНП в Полтавській області 17.10.2023 до справи наданий відзив на адміністративний позов, де відповідач проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказав про встановлення в ході проведення ГУНП в Полтавській області службового розслідування допущення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виявилось у порушенні положень п.1 частини першої ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 частини третьої ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України №100 від 08.02.2019, п.4 рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 №40, введеного в дію розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 04.04.2023 №196 та п.5 розділу І, п.3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. Так, дисциплінарна комісія вважає, що капрал поліції ОСОБА_1 , перебував у автомобілі разом з ОСОБА_2 явно усвідомлюючи небезпечність та незаконність дій свого колеги - старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , не вживав жодних дієвих заходів реагування на протиправні дії останнього, не відсторонив ОСОБА_2 від керування автомобілем, у тому числі за необхідності з застосуванням фізичної сили та не повідомив про вказаний факт на короткий номер « 102» у відповідності до вимог п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, а лише усно прохав ОСОБА_2 припинити рух автомобіля та не порушувати вимог правил дорожнього руху. Відповідач вказав, що ОСОБА_1 у повній мірі усвідомлював факт перебування ОСОБА_2 явними ознаками алкогольного сп`яніння, оскільки у своїх поясненнях підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв, у тому числі горілки. Вказане свідчить про порушення етичних, правових та службово-дисциплінарних норм поведінки поліцейського. Відповідно, наказ №1415 від 02.08.2023, яким до ОСОБА_1 капрала поліції застосована дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення зі служби в поліції молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області є законним, обґрунтованим та таким, що скасуванню не підлягає.

Позивачем до матеріалів справи надана відповідь на відзив, за змістом якої ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягав, вказав про безпідставність застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення, адже звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Позивач наголосив про невчинення ним будь яких проступків, що могли призвести до застосування до ОСОБА_1 такого дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Крім того, ОСОБА_1 вказав про індивідуальну відповідальність особи, в даному випадку ОСОБА_2 , який є старшим від позивача за званням. Також позивач зазначив про неврахування в ході службового розслідування всіх обставин події, попередньої бездоганної поведінки і служби позивача, позитивної характеристики ОСОБА_1 та відсутності дисциплінарних стягнень, що призвело до безпідставного застосування стягнення у вигляді звільнення зі служби, що є непропорційним та неспівмірним вчиненому позивачем.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 закрите підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином, від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

Відповідно до наказу №134о/с від 18.03.2022 ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліцію за конкурсом та призначений, новоприйнятий, на посаду молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру, за контрактом строком на два роки, присвоївши йому спеціальне звання молодшого складу поліції «рядовий поліції», з 18.03.2022.

23.07.2023 до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про можливе порушення службової дисципліни, Правил дорожнього руху України старшиною групи обслуговування кінологічного центру ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , а також про можливе порушення службової дисципліни молодшим інспектором - кінологом групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП капралом поліції ОСОБА_1 , молодшим інспектором - кінологом групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_3 та іншими поліцейськими.

З метою з`ясування обставин зазначеного, наказом №707 від 24.07.2023 /а.с.171,т.1/ призначене службове розслідування.

В ході службового розслідування встановлено, що екіпажем УПП в Полтавській області 23.07.2023 був зупинений автомобіль марки ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_2 , який до зупинки рухався по проїжджій частині дороги зі сторони в сторону, при цьому перемикалися світлові покажчики напрямку руху.

Після зупинки членами екіпажу установлено, що водій вказаного транспортного засобу пересів на переднє пасажирське сидіння. Зазначені маніпуляції задокументовано на відеореєстратор вищевказаного службового автомобіля.

В подальшому було встановлено особу що перебувала на пасажирському сидінні автомобіля, яким виявився старшина групи обслуговування кінологічного центру ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_2 , який перебував на руках у молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП капрала поліції ОСОБА_1 (перебував тверезий).

В салоні вищевказаного автомобіля на задньому пасажирському сидінні перебував молодший інспектор-кінолог групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_3 (перебував з ознаками алкогольного сп`яніння).

Під час спілкування з патрульними поліцейськими ОСОБА_2 категорично заперечив факт керування транспортним засобом. У ОСОБА_2 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Останній від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Вивченням, в ході службового розслідування, пояснень молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП капрала поліції ОСОБА_1 , встановлено, що 23.07.2023, о 01.57, у м. Полтава, вул. Серьогіна, 2-А, він був свідком керування ОСОБА_2 транспортним засобом ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_3 , у стані алкогольного сп`яніння, так як попередньо останній вживав горілку. ОСОБА_2 біля АЗС «WOG» за вищевказаною адресою сів за кермо транспортного засобу ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_3 , та почав рух по вул. Серьогіна у бік вул. Комарова.

ОСОБА_1 перебував у вказаному транспортному засобі на передньому пасажирському сидінні. У момент руху транспортного засобу, службовий автомобіль, за кермом якого перебували патрульні поліцейські, подали сигнал про зупинку світловим покажчиком червоного та синього кольору. ОСОБА_2 зупинив транспортний засіб, яким керував та почав переміщатися з водійського сидіння на переднє пасажирське, а саме сів на коліна ОСОБА_1 та почав казати про те, що б вони помінялися місцями. В цей момент до транспортного засобу підійшов патрульний поліцейський та повідомив, що не потрібно було пересідати. ОСОБА_2 факт керування транспортним засобом заперечив.

В ході службового розслідування досліджено відеоматеріали фіксування обставин, що мали місце 23.07.2023 за участі ОСОБА_1 у м. Полтава з яких встановлено, що водій автомобіля марки ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_3 , рухався по проїжджій частині дороги зі сторони в сторону, при цьому перемикав світлові покажчики напрямку руху та був зупинений патрульними поліцейськими. Переглядом відео встановлений факт переміщення з місця водія ОСОБА_2 на переднє місце пасажира.

ОСОБА_1 пояснив також, що він та молодший інспектор-кінолог групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_3 прохали ОСОБА_2 зупинити автомобіль, однак на прохання останній не реагував та продовжував рух.

Дисциплінарна комісія в ході службового розслідування прийшла до висновків, що безпосередній учасник події - капрал поліції ОСОБА_1 , який перебував у автомобілі разом з ОСОБА_2 явно усвідомлюючи небезпечність та незаконність дій свого колеги - старшого сержанта поліції ОСОБА_2 не вжив жодних дієвих заходів реагування на протиправні дії останнього, не відсторонив ОСОБА_2 від керування автомобілем, у тому числі за необхідності з застосуванням фізичної сили та не повідомив про вказаний факт на короткий номер « 102» у відповідності до вимог п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, а лише словесно прохав ОСОБА_2 припинити рух автомобіля та не порушувати вимог правил дорожнього руху. При цьому у повній мірі усвідомлював факт перебування ОСОБА_2 саме з явними ознаками алкогольного сп`яніння, оскільки у своїх поясненнях підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв, у тому числі горілки, під час відпочинку. За таких обставин, непрофесійність дій позивача негативно впливає на імідж та репутацію Національної поліції України та підриває довіру населення до поліцейських.

За висновком службового розслідування /а.с.140-170,т.1/ в діях капрала поліції ОСОБА_1 маються ознаки дисциплінарного проступку, що виявилось у порушенні положень п.1 частини першої ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 частини третьої ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України №100 від 08.02.2019, п.4 рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 №40, введеного в дію розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 04.04.2023 №196 та п.5 розділу І, п.3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. Комісією запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення до позивача у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом №1415 від 02.08.2023 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 частини першої ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 частини третьої ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України №100 від 08.02.2019, п.4 рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 №40, введеного в дію розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 04.04.2023 №196 та п.5 розділу І, п.3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, капрала поліції ОСОБА_1 , молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області, звільнено зі служби в поліції.

Позивач не погодився із наказом №1415 від 02.08.2023, звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України «Про Національну поліцію»).

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону України «Про Національну поліцію»).

Стаття 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює основні обов`язки поліцейського, відповідно по частини 1 цієї статті поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.

За приписами положень частин 1, 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з частинами першою, другою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно із частинами 1-2 статтею 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, які формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України, що визначено частиною 7 статті 15 Дисциплінарного статуту.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, відповідно до частини 9 статті 15 Дисциплінарного статуту, має право: 1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; 2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; 3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування, згідно із частиною 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень встановлений, зокрема, частинами 1-6 статті 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Правила етичної поведінки поліцейських є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місця перебування. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Згідно п. 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі Правила етичної поведінки), поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

У відповідності до вимог п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейський зобов`язаний за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час дотримуватися норм професійної етики.

Відповідно до вимог п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30, 24.02.2022, строком на 30 діб (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023).

Згідно з п. 4 Рішення Ради оборони Полтавської області від 04 квітня 2023 року №40 «Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави», введеної в дію розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 04.04.2023 № 196, на території Полтавської області запроваджено комендантську годину з 00:00 до 04:00, починаючи з 05.04.2023.

Відповідно до частини 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу 7 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.

Частиною 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

1) у зв`язку із закінченням строку контракту;

2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;

3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;

4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

5) через службову невідповідність;

6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

7) за власним бажанням;

8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);

9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;

11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Як випливає з матеріалів справи, позивача зі служби в поліції звільнено відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підставою для висновку про порушення позивачем Дисциплінарного статуту Національної поліції України став висновок службового розслідування, призначеного з метою своєчасного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи наказом ГУНП в Полтавській області від 24.07.2023 №707.

В ході службового розслідування встановлено, що молодший інспектор-кінолог групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП капрал поліції ОСОБА_1 22.07.2023, близько 12:35, із колегами з кінологічного центру прибув на базу відпочинку «Два дубки», а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими. До 21:30, поліцейські перебували на вищевказаній базі відпочинку, відпочивали, вживали алкогольні напої. Особисто ОСОБА_1 алкоголь не вживав, так як на прохання ОСОБА_2 керував транспортним засобом, який належить останньому - ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_3 .

Після закінчення відпочинку, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 попрямували у бік вул. Івана Мазепи, де проживає ОСОБА_7 , а по дорозі вийшла ОСОБА_8 .. Повернувшись на базу відпочинку ОСОБА_1 забрав ОСОБА_2 та вони разом попрямували до місяця проживання ОСОБА_7 , де перебували близько до 01.00, 23.07.2023, а до цього часу ОСОБА_1 розвозив по домівках ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

Близько 01.00, 23.07.2023 після завершення відпочинку, ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_3 , разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_9 направилися у бік ТРЦ «Конкорд», де висадили ОСОБА_9 та направилися у бік АЗС «WOG» по вул. Серьогіна у м. Полтаві з метою придбання тютюнових виробів. Близько 01.30, прибувши на АЗС «WOG», де ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вийшли з автомобіля і пішли придбати тютюнові вироби, та приблизно через 5 хвилин повернулися до транспортного засобу. Далі, ОСОБА_1 сів на водійське місце до транспортного засобу, ОСОБА_2 на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_3 на заднє. ОСОБА_1 намагався завести автомобіль, однак у нього не виходило. ОСОБА_2 сказав: «давай я, зараз вона в мене заведеться» та після чого сів за кермо транспортного засобу. Через деякий час, у ОСОБА_2 вийшло завести автомобіль, та ОСОБА_1 гадав, що зараз вони з ОСОБА_2 поміняються місцями, проте останній захлопнув дверці автомобіля та почав рух.

ОСОБА_1 вказав, що він та ОСОБА_3 прохали ОСОБА_2 зупинити автомобіль, однак на прохання останній не реагував та продовжив рух. Рухаючись по вул. Серьогіна у бік вул. Комарова, їх зупинив автомобіль патрульної поліції. ОСОБА_2 звернув праворуч на АЗС та зупинив автомобіль.

Дисциплінарною комісією встановлено, що позивач допустив протиправну бездіяльність у вигляді невідсторонення свого колеги, який перебував у стані алкогольного сп`яніння від керування транспортним засобом та неповідомлення про факт вчинення правопорушення в порядку, передбаченому пунктом 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100.

За висновком службового розслідування позивачем допущене порушення приписів п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом МВС України від 08.02.2019 №100, п. 4 Рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 №40 «Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави», введеного в дію розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 04.04.2023 №196, п. 5 розділу І, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179.

За вказаного, наказом №1415 від 02.08.2023 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 частини першої ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 частини третьої ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України №100 від 08.02.2019, п.4 рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 №40, введеного в дію розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 04.04.2023 №196 та п.5 розділу І, п.3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, капрала поліції ОСОБА_1 , молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області, звільнено зі служби в поліції.

У висновку службового розслідування вказано про відсутність попередніх стягнень в позивача, за час служби в Національній поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе підготовленим на достатньому рівні працівником. Під час проходження служби намагається здобувати необхідний рівень теоретичної та практичної підготовки. У професійному відношенні підготовлений на задовільному рівні. Намагається продуктивно використовувати свій робочий час, та правильно розподіляти час і сиди на виконання дорученої справи. Відповідально відноситься до завдань, які ставить перед ним керівництво. На службі посередньо проявляє наполегливість і цілеспрямованість в досягненні результатів, трудова віддача в цілому відповідає пред`явленим вимогам, розпочату справу намагається доводити до логічного завершення, На зауваження реагує правильно, намагається усувати вказані недоліки. За характером спокійний, врівноважений. Безпосередньо працює із закріпленою службовою собакою з пошуку вибухових речовин та зброї.

За період 2023 року здійснив 24 виходи на маршрути патрулювання по охороні публічного порядку, 6 виїздів за сигналами про мінування, 9 виїздів на блокпости з метою відпрацювання пошуку вибухових речовин за зброї, 16 проф оглядів.

В колективі користується повагою колег по службі. У стосунках з громадянами та співробітниками ввічливий та тактовний. Не одружений. Відданий справі служіння українському народові. Участі в антитерористичній операції не приймав.

Попередні дисциплінарні стягнення відсутні. Обставини, що пом`якшують та обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відсутні.

Суд, надаючи оцінку застосуванню відповідачем звільнення зі служби як виду дисциплінарного стягнення враховує те, що звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисціплінарного впливу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року продовжений строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2212-IX від 21.04.2022, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року продовжений строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2738-IX від 16.11.2022, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року продовжений строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, який продовжений

Тобто, оскаржуваний наказ №1415 від 02.08.2023 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, був прийнятий під час дії на всій території України воєнного стану.

Положеннями статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, зокрема, відповідно до частини другої зазначеної статті Статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

За змістом ухвали Верховного Суду від 17.04.2023 у справі № 560/8721/22 вид дисциплінарного стягнення, обраний з порушенням послідовності встановленої у статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є незаконним, непропорційним та необґрунтованим.

Отже, у період дії воєнного стану підлягає застосуванню стаття 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині другій якої імперативно визначено чіткий порядок застосування дисциплінарні стягнення, а саме в порядку зростання від менш суворого до більш суворого.

Встановлено, що під час проведення службового розслідування та прийняття наказу №1415 від 02.08.2023 ОСОБА_1 не мав діючих дисциплінарних стягнень.

Тому, відповідно до ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, незалежно від характеру такого проступку, до позивача протиправно застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, відповідно наказ №1415 від 02.08.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині поновлення капрала поліції ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області з 03.08.2023, суд наголошує на тому, що відповідно до положень пункту 2.27 Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93 про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, днем звільнення вважається останній день роботи.

Наказом №397о/с від 03.08.2023 визначений день звільнення 03.08.2023, що є останнім робочим днем позивача на посаді молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області.

Відповідно, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поновлення на посаді молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області з 03.08.2023 задоволенню не підлягають.

Суд вважає за необхідне поновити позивача на посаді молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області з 04.08.2023.

Щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі Порядок №100).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку №100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Ця норма є бланкетною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акту для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.

Такий Порядок і умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі Порядок №260).

Згідно пунктом 9 Розділу 1 Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Розділу III Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Зі змісту Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, необхідно застосовувати норми Порядку №260, беручи до уваги кількість календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.03.2021 у справі №815/6557/16, від 09.04.2020 у справі №540/426/19, від 26.04.2019 у справі №815/1829/17.

При цьому, розрахунок середньоденної заробітної плати повинен здійснюватися відповідно до Порядку №100 з урахуванням положень Порядку №260 в частині застосування при такому розрахунку саме календарних днів відповідного місяця.

Відповідно до пункту 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з наданої суду довідки ГУНП в Полтавській області від 08.09.2023 №1189/115/29/10/01-2023 /а.с.94/ розмір середньоденного (за календарний день) грошового забезпечення позивача на день звільнення складав 119,22 грн.

Суд зазначає, що період вимушеного прогулу позивача обраховується, починаючи з 04.08.2023 по день прийняття рішення суду про поновлення позивача на роботі, тобто по 28.12.2023 року і становить 147 днів. Середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, підлягає стягненню на його користь з відповідача в сумі 119,22 грн х 147 днів = 17525,34 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 лютого 2019 у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Отже, стягненню підлягає сума середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Щодо вимоги позивача про стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку, суд враховує зміст наказу №397о/с від 03.08.2023 про визначення права на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку в році звільнення в кількості 17 календарних днів.

Відповідно до положень статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Позивачем до суду не надано доказів та інформації, що вказує на ненарахування та невиплату ОСОБА_1 сум грошової компенсації за невикористану відпустку, відповідно, позовні вимоги в цій частині необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, суд враховує наступне.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами першою та дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн, позивачем надані до суду договір про надання професійної правничої допомоги №46 від 31.08.2023 року /а.с.18/ та попередній розрахунок витрат професійної правничої допомоги від 3108.2023 /а.с.22/.

Доказів фактичного понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу до матеріалів справи не надано.

Відтак, суд констатує про недоведеність понесення витрат позивачем на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, що заявлено до стягнення із відповідача, у зв`язку із чим позовні вимоги у дані частині задоволенню не підлягають.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Тож суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення капрала поліції ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора-кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області з 04.08.2023 та в частині стягнення з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць з відрахуванням обов`язкових платежів.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ №1415 від 02.08.2023 Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 02 серпня 2023 року №1415 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 (0179240) - капрала поліції, молодшого інспектора - кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області.

Поновити на посаді молодшого інспектора - кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області капрала поліції ОСОБА_1 з 04 серпня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 серпня 2023 року по 28 грудня 2023 року в розмірі 17525,34 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень тридцять чотири копійки) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення капрала поліції ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора - кінолога групи кінологічного забезпечення діяльності територіальних підрозділів кінологічного центру ГУНП в Полтавській області з 04.08.2023 та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць з відрахуванням обов`язкових платежів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва