Решение № 115996745, 21.12.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6693/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Анохіна А.М.

за участю: секретаря судового засідання Лазуренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейське туристичне страхування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тез Тур» про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейське туристичне страхування», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тез Тур» про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.01.2022 між ТОВ «Тез Тур» і надалі, також, ТОВ «Тез Тур» та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір №0102/22 на туристичне обслуговування №0102/22.

Від імені та за дорученням туроператора на підставі агентського договору №7400 від 29.03.2017 діяла фізична особа-підприємець ОСОБА_4 .

Відповідно до п.1.1 договору на туристичне обслуговування, туроператор відповідно до замовлення, поданого туристом(тами) турагенту за плату зобов`язується надати туристу(там) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт, турпродукт).

Загальна вартість туристичного продукту, замовленого туристом (тами) 46 865 грн, що еквівалент 1 635,2 дол. США (або Євро) за комерційним курсом туроператора, який наведений на сайті www.www.tez-tour.com. Оплата туроператору через турагента вартості замовлених туристичних послуг проводиться у готівковій або безготівковій формі за домовленістю з турагентом.

В день укладення договору на туристичне обслуговування, 06.01.2022 ОСОБА_1 була перерахована сума у розмірі 46 865 грн 00 коп., еквівалент 1 635,2 дол. США. Код одержувача НОМЕР_1 - ФОП ОСОБА_4 , яка здійснює діяльність у турагенції «Бажаю у відпустку», саме до якої і звернулась позивач для отримання туристичних послуг.

Отже, було оплачено туристичний продукт повністю, включаючи і страховку.

06 січня 2022 року туроператором як страховиком через турагента було надано страховий поліс - Пам`ятка застрахованої особи до Генерального Договору №G 02/20 від 05.03.2020 серія КМ № 73377352 ПрАТ «Європейське туристичне страхування» в якому зазначені умови страхування, у тому числі відміна поїздки, страхова сума на одну особі 2000 доларів США, франшиза - 20%. Водночас, зазначені застраховані особи, у тому числі позивач.

03 лютого 2022 року позивачем та її чоловіком ОСОБА_5 були зроблені тести на коронавірус. 04.02.2022 позивач отримала позитивний результат тесту на COVID-19, тому 5 лютого 2022 року вона не змогла вилетіти відпочинок і отримати туристичну послугу, за яку були заплачені кошти. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 туристичну послугу отримали.

Отже, для позивача настав страховий випадок, а саме неможливість здійснення подорожі внаслідок раптової, непередбаченої і ненавмисної події, що відбулась до да початку подорожі, а саме раптове захворювання на COVID-19.

Відповідно пам`ятки та згідно п. 2.8 додатку №1, позивач негайно тобто, цього дня (04.02.2022) звернулась до амбулаторії КНП «ЦПМСД №1» до лікаря і отримала амбулаторне лікування, по закінченню лікування, у п`ятницю 11.02.2022, позивачу була надана відповідна виписка.

Надалі, у понеділок 14 лютого 2022 року, тобто протягом 30 календарних днів моменту настання страхового випадку та в порядку ст. 5.10.2 додатку №1, позивач звернулась до офісу страхової компанії ПрАТ "Європейське Туристичне Страхування" адресою: вул. Спаська, 5, 04071, м. Київ, Україна та надала заяву та усі необхідні документи.

У зв`язку з тим, що в кіпці лютого 2022 року на території України почались військові дії та якоїсь відповіді чи страхового відшкодування позивач так і не отримала, позивачу довелося ще раз звертатись до страхової компанії ПрАТ "Європейське Туристичне Страхування" шляхом електронного листування.

У відповідях страховик посилається на Генеральний договір, який не було надано позивачу для ознайомлення. У пам`ятці міститься посилання https://eurotravelins.com.ua/offers/km/GA eurotravelins.com.ua.pdf, яке відсилає саме до додатку №1 (умови страхування). Більш того, на офіційному веб-сайті відповідача eurotravelins.com.ua відсутній Генеральний договір добровільного страхування подорожуючих за межами України №G02/20 від 05.03.2020.

Позивач вважає, що відповідачем вчинено порушення прав позивача як споживача послуги страхування тим, що її не було ознайомлено із тими умовами, на які посилається відповідач у своїх відповідях, а також відповідач не виплачує страхове відшкодування, на яке позивач має право згідно умов договору (Пам`ятки) та за законом.

З урахуванням наведеного, просить задовольнити позовні вимоги.

11 серпня 2022 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.08.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

07 вересня 2022 року до суду позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.09.2022 в справі відкрито спрощене позовне провадження. Справу було призначено до розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

16 грудня 2022 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, яким позов не визнав та заперечував проти задоволення позову. Зазначає, що ПрАТ «ПрАТ «Європейське туристичне страхування» та ТОВ «Тез Тур» є різними суб`єктами господарювання, мають різні види діяльності, різні ліцензії на проведення діяльності і пов`язані лише відповідними договірними відносинами, тому, якщо грошові кошти надходять від третіх осіб одній компанії - це не означає, що вони автоматично надходять на рахунки іншої компанії. Також, відповідач у відзиві зазначив, що згідно з ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Статтею 3 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 16 Закону договором страхування визнається письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.18 Закону договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. При цьому ст. 21 Закону передбачено, що страхувальник зобов`язаний своєчасно сплачувати страхові платежі.

Крім того, відповідно до ст. 16 Закону України «Про туризм» страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) для ТУРОПЕРАТОРІВ є обов`язковим і забезпечується суб`єктами туристичної діяльності на основі угод із страховиками. Інформація про умови обов`язкового страхування має бути доведена до відома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування. Туристи вправі самостійно укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов`язані завчасно підтвердити туроператору чи турагенту наявність належним чином укладеного договору страхування. Інформація про умови обов`язкового страхування має бути доведена до відома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.

05 березня 2020 року на виконання вимог Закону України «Про туризм» між ТОВ «Тез Тур» та ПрАТ «Європейське туристичне страхування» було укладено Генеральний договір добровільного страхування подорожуючих за межами України №G02/20.

Відповідно п.1.1. предметом страхування за даним договором є майнові інтереси громадян, що уклали договір на туристичне обслуговування зі страхувальником, пов`язані з життям, здоров`ям і непередбаченими медичними, а також додатковими витратами під час подорожі.

При цьому 5.1.8 Генерального договору передбачено, що при невиконанні страхувальником своїх зобов`язань по даному Генеральному Договору, що стосуються строків оплати страхової премії, страховик, вважає себе вільним від зобов`язань перед застрахованими особами й всі зобов`язання страховика за даним договором переходять до страхувальника.

Зазначає, що згідно п. 10.16.13 Додатку №1 до Генерального договору, страховик не здійснює страхові виплати, пов`язані з відшкодуванням моральної шкоди

Таким чином, договір страхування був укладений між ПрАТ «ЄТС» та ТОВ «Тез Тур», і діяв у відношенні туристів, які придбали подорож у ТОВ «Тез Тур», список яких вказується у відповідних Бордеро застрахованих осіб за умови сплати ТОВ «Тез Тур» відповідних страхових платежів на рахунок ПрАТ «ЄТС», при цьому обов`язок ознайомлення Застрахованих осіб (туристів) з умовами та правилами страхування згідно умов Генерального договору, як це і передбачено ст.ст. 19-1, 24 ЗУ «Про туризм» покладеного та страхувальника - туроператора ТОВ «Тез Тур».

06 січня 2022 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та ФОП ОСОБА_4 , яка діяло від імені та за дорученням ТОВ «Тез Тур» уклали договір на туристичне обслуговування.

Згідно розділу 1 туристичного договору туроператор відповідно до замовлення, поданого туристами (додаток №1) до якого входить страхування, за плату зобов`язується надати туристам комплекс туристичних послуг (туристичний продукт, турпродукт).

Згідно розділу 2 цього договору, який визначає предмет договору, туроператор зобов`язався забронювати замовлені туристом туристичні послуги.

При цьому, згідно договору сторони, в тому числі туроператор несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства, а відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.

Розділом 6 передбачено, що підписанням даного договору туристи ознайомилися з умовами та правилами страхування та погоджуються бути застрахованим туроператором на період туристичної поїздки на умовах страхової компанії - партнера туроператора. П. 5.1.6 Генерального Договору передбачено, що страхувальник зобов`язаний до початку дії страхового захисту ознайомити застрахованих осіб із правилами й умовами страхування, викладеними в даному Генеральному договорі, таким чином під умовами та правилами страхування мається на увазі умови всього Генерального договору та додатку №1.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 оплатили туристичний продукт, до складу якого входило страхування, яке туроператор, тобто ТОВ «Тез Тур» повинен був замовити та оплатити у страховика, однак він не оплатив послугу, яка є такою самою як оплата проживання в готелі, проїзд в літаку тощо, тому обов`язок перед туристом щодо надання туристичних послуг, в тому числі забезпечення страхуванням, ТОВ «Тез Тур» не виконав, а значить страховий захист не діяв взагалі, тому згідно договору на туристичне обслуговування, Закону «Про туризм» та п. 5.1.8 Генерального договору страхування відшкодування шкоди лежить на ТОВ «Тез Тур» якщо останніми не було сплачено страхові платежі.

Таким чином, ПрАТ «ЄТС» вважає, що ним протиправних дій вчинено не було, тому умови договору не порушувало, а у даній справі взагалі є неналежним відповідачем. Зважаючи на викладене, вважає, що підстав для стягнення моральної шкоди також не має, з огляду на наступне. У даній справі ухвалою суду від 15.08.2022, яка не була оскаржена і вступила в законну силу, суд зазначив, що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Крім того, у своїй позовній заяві позивач, зокрема посилається на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», при цьому судом встановлено, що до правовідносин відносно яких виник спір вказаний закон не застосовується. При цьому, ЗУ «Про страхування» відшкодування моральної шкоди не передбачено, а умовами Генерального договору взагалі визначено, що моральна шкода не відшкодовується.

Також, позивач зазначає що причиною виникнення її моральних страждань є противоправна поведінка щодо неї що виразилася у неналежному інформуванні відповідачем про умови договору страхування, однак дане твердження не відповідає дійсності, оскільки як відмічалося вище і відповідно умов Генерального договору страхуванні, і відповідно до умов договору на туристичне обслуговування, і відповідно до ЗУ «Про туризм» обов`язок ознайомлювати туристів з умовами страхування (договором страхування) покладено на туроператора, тому вважаємо не доведеною позицію позивача саме в чому полягала протиправна поведінка відповідача. Крім того, підпис позивачки в договорі на туристичне обслуговування підтверджує ознайомлення з умовами страхування в цілому.

Крім того, доданими до позовної заяви документами не доведено, що дійсно у позивача мав місце нервовий стрес, і якщо мав, то він стався саме через відмову у виплаті страхового відшкодування, а не через інші події, зокрема які, нажаль, відбуваються і в країні.

29 грудня 2022 року представником позивача було подано відповідь на відзив, яким позовні вимоги підтримано в повному обсязі та просить задовольнити останні.

06 січня 2023 року представником позивача подано заперечення на відповідь на відзив в якому вказано, що відмови у виплаті страхового відшкодування не було. У своєму листі відповідач не посилався ні на норми Закону, ні на умови договору страхування, якими передбачені підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування. Натомість, відповідач у своєму листі повідомив позивача про те, що страховий захист у її відношенні не діяв, оскільки ТОВ «Тез Тур» не сплатив належні страхові платежі, тому підстав для виплати не має, оскільки страхування не діяло взагалі.

Ухвалою суду від 13.06.2023 було залучено до участі у справі співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тез Тур».

13 червня 2023 року представником відповідача 1 подано додаткові пояснення та зазначив, що у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь на відзив, відповідач 2 як страхувальник не виконав свої зобов`язання перед страховиком по сплаті страхових платежів чим порушив умови договору страхування, в зв`язку з чим відповідач 1 у відповідності до ЗУ «Про страхування» та Генерального договору припинив надавати страховий захист туристам відповідача 2.

В 2023 році після довготривалих перегорів, страховик, маючи на меті захистити права та законні інтереси Застрахованих осіб-клієнтів ТОВ «Тез Тур», які мали відбути у подорож у лютому 2022 року, та які як і все населення України додатково постраждали від злочинних дій рф, прийняв рішення поновити дії Страхового захисту відносно цих осіб за умови сплати страхувальником (ТОВ «Тез Тур») належних за їх страхування страхових платежів.

Так, починаючи з 11 квітня 2023 року ТОВ «Тез Тур», як страхувальник почав здійснювати оплату страхових платежів за страхування туристів що мали відбути у подорож 2023 року частинами у відповідності до поданого бордеро, тобто по порядку.

Станом на 09.05.2023 ТОВ «Тез Тур» було перераховано на рахунок ПрАТ «ЄТС» 200 000 гривень, тобто за страхування туристів з порядковим номером від 1 до 818 у бордеро.

Таким чином, тільки 09.05.2023, враховуючи порядковий номер в Бордеро, за страхування туристів ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був сплачений страховий платіж.

07 липня 2023 року представником відповідача 2 подано відзив на позов, яким не визнав усі позовні вимоги та не визнав обставини, наведені позивачем у позовній заяві з огляду на наступне. Як вбачається з позовної заяви, 06.01.2022 між ТОВ «Тез Тур» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір на туристичне обслуговування №0102/22. Крім того, зазначається, що від імені туроператора на підставі агентського договору №7400 від 29 березня 2017 року, діяла ФОП ОСОБА_4 . Однак, до позовної заяви додана копія вказаного договору, з якої вбачається, що з боку турагента він був підписаний двома особами. Основна частина договору підписана дійсно ФОП ОСОБА_4 (турагент), а додаток № 1 до нього (програма туристичного обслуговування) підписаний невідомою особою, ОСОБА_8 . Таким чином, відсутні підстави вважати доданий до позовної заяви договір на туристичне обслуговування тим договором, який був укладений між групою туристів і відповідачем 2 за посередництва турагента. Крім того, позивач порушила порядок звернення до страхової компанії при настанні страхової події та не звернулась до відповідача 1. Вона в позовній заяві вказує, що звернулась до страхової компанії лише через 10 днів після початку захворювання, що є порушенням зазначеного вище порядку. Позивач вважає, що вчинила відповідно до умов страхування, безпідставно посилаючись на п. 2.8 Додатку №1, який не має стосунку до страхової події. Жодних обґрунтувань недотримання строку повідомлення до позовної заяви не додано. На думку відповідача 2, зазначене порушення порядку також є ще однією підставою для відмови позивачу у страховій виплаті. Також, позивач для виплати страхового відшкодування не надала відповідачу 1 увесь пакет необхідних документів, передбачений пунктом 5.12 Додатку №1, а саме договір із суб`єктом туристичної діяльності про надання туристичних послуг. Наданий позивачем договір не можна вважати дійсним, оскільки він підписаний не встановленою особою. Отже, позивач не має права на страхове відшкодування і несвоєчасна сплата відповідачем 2 страхової премії відповідачу 1 не повинна братися до уваги. Позивач не правильно визначає суму страхової виплати та безпідставно визначає розмір страхової виплати в еквіваленті до іноземної валюти. Позивач безпідставно вимагає відшкодувати завдану моральну шкоду. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

11 вересня 2023 року позивачем подано відповідь на відзив в якому просить задовольнити позовні вимоги.

25 вересня 2023 року відповідач 2 подав до суду заперечення на відзив, яким вважав аргументи позивач, викладені у відповіді на відзив, не обґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, відповідях на відзив та запереченнях та просила задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача 1 позов не визнала та просила у позові відмовити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача 2 позов не визнала та просила у позові відмовити повністю.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, до суду представниками відповідачів подано заяви про розгляд справи без їх участі.

За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників процесу.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд встановив що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про туризм», «Про страхування» та Цивільним кодексом України.

06 січня 2022 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та ТОВ «Тез Тур» від імені якого та за дорученням якого на підставі агенського договору №7400 від 29.03.2017 діяла ФОП ОСОБА_4 , було укладено уклали договір на туристичне обслуговування №0102/22.

Згідно розділу 1 туристичного договору туроператор відповідно до замовлення, поданого туристами (додаток №1) до якого входить страхування, за плату зобов`язується надати туристам комплекс туристичних послуг (туристичний продукт, турпродукт).

Згідно розділу 2 цього договору, який визначає предмет договору, туроператор зобов`язався забронювати замовлені туристом туристичні послуги.

Згідно з додатком № 1 до договору на туристичне обслуговування № 0102/22 від 06.01.2022 визначено такі умови туристичної послуги:

- дата поїздки: з 05.02.2022 до 12.02.2022, тривалість (ночей) 7;

- проживання, готель: THE COVE ROTANA RESORT, номер Pool Viev;

- харчування: all;

- трансфер: груповий;

- перевезення: літак, виліт (виїзд) зі Києва (Жуляни) 05.02.2022, повернення Київ (Жуляни) 12.02.2022 загальна вартість якого відповідно до п. 4.1. туристичного договору становила 46 865 (сорок шість тисяч вісімсот шістдесят п`ять).

Ст. 16 Закону України «Про туризм» визначають, що страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов`язковим і забезпечується суб`єктами туристичної діяльності на основі угод із страховиками. Туристи вправі самостійно укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов`язані завчасно підтвердити туроператору чи турагенту наявність належним чином укладеного договору страхування. Інформація про умови обов`язкового страхування має бути доведена до відома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування. Також, за бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов`язаних з анулюванням договору на туристичне обслуговування з ініціативи туриста, або угоду про страхування для покриття витрат, пов`язаних з передчасним поверненням до місця проживання при настанні нещасного випадку або хвороби.

При цьому згідно з п. 9 ч. 4 ст. 19-1 Закону України «Про туризм» до укладення договору на туристичне обслуговування споживачеві туристичного продукту надається інформація про порядок забезпечення туроператором обов`язкового та/або добровільного страхування туристів, розмір, порядок і умови виплати страхового відшкодування, а також можливість та умови добровільного страхування витрат, пов`язаних з розірванням договору на туристичне обслуговування за ініціативою туриста, страхування майна.

Системний аналіз даних положень закону свідчить про те, що законодавець зобов`язав саме туроператора забезпечити обов`язкове страхування туриста шляхом укладення відповідного договору із страхувальником та доведення до відома туриста умов даного договору та порядку і умов виплати страхового відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

05 березня 2020 року на виконання вимог Закону України «Про туризм» між ТОВ «Тез Тур» та ПрАТ «Європейське туристичне страхування» було укладено Генеральний договір добровільного страхування подорожуючих за межами України №G02/20.

Відповідно п.1.1. предметом страхування за даним договором є майнові інтереси громадян, що уклали договір на туристичне обслуговування зі страхувальником, пов`язані з життям, здоров`ям і непередбаченими медичними, а також додатковими витратами під час подорожі.

Згідно розділу 3 Генерального договору Програма для оформлення та випуску Пам`ятки застрахованій особі (додаток №3) силами та коштом страхувальника імплементується у програмне забезпечення (ПЗ) страхувальника для бронювання туристичних послуг. Страхувальник заводить у своє програмне забезпечення (ПЗ) страхові тарифи, передбачені додатком №2 до цього договору. У випадку укладення додаткової угоди про зміну тарифу, страхувальник зобов`язаний вести в ПЗ нові погоджені тарифи протягом строку, передбаченого додатковою угодою. Самостійна зміна страхувальником тарифів без погодження із страховиком забороняється.

П.п. 3.5, 3.6. Генерального договору передбачено, що при оформленні кожного договору на туристичне обслуговування, споживачеві туристичних послуг для ознайомлення з орядком дій при настанні страхових випадків, а також з Ппрограмами комплексного страхування викладеному в даному договорі, видається пам`ятка. Підпис застрахованої особи або її уповноваженого представника в договорі на туристичне обслуговування підтверджує факт згоди зі страхуванням і ознайомлення з умовами страхування.

Згідно з розділом 4, 5 Генерального договору страховою премією є плата за страхування, яку страхувальник зобов`язаний сплатити страховикові відповідно до договору страхування до 5 числа місяця, наступного за звітним (звітна дата визначається по даті початку періоду страхування медичних витрат). Страхова премія обчислюється як сума страхових премій за кожну застраховану особу. Сума страхових премій, вказується в актах виконаних робіт, складених на підставі щомісячного Бордеро застрахованих осіб, яке в свою чергу складається з суми даних зазначених в щоденних бордеро. При цьому страховий захист по відношенню до кожної Застрахованої особи починається з дати, зазначеної у пам`ятці й Бордеро, при умові своєчасного надходження Бордеро застрахованих осіб та страхової премії до страховика.

При цьому 5.1.8 Генерального договору передбачено, що при невиконанні страхувальником своїх зобов`язань по даному Генеральному Договору, що стосуються строків оплати страхової премії, страховик, вважає себе вільним від зобов`язань перед застрахованими особами й всі зобов`язання страховика за даним договором переходять до страхувальника.

Також, Генеральним договором визначено, що:

Страхувальник зобов`язаний до початку дії страхового захисту ознайомити застрахованих осіб із правилами й умовами страхування, викладеними в даному Генеральному договорі, а також розмістити у місці, доступному для споживачів, повний текст умов страхування (п.5.1.6); до прийняття на страхування застрахованих осіб (оформлення пам`ятки) страхувальник додатково надає інформацію про: вид страхування, що пропонується надати, із зазначенням вартості цієї послуги; умови надання додаткових послуг зі страхування та їх вартість; порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання послуги; правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення страхування; механізм захисту прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання послуг;

невід`ємною частиною цього договору, є зокрема додаток №1 (п.11.6)

Страховик має право припинити надання страхових послуг застрахованим особам при порушенні страхувальником строків подання Бордеро та перерахування страхової премії, як зазначено в п. 4.3 цього договору.

Окремо слід зазначити, що згідно п.10.16.13 додатку №1 до Генерального договору страховик не здійснює страхові виплати, пов`язані з відшкодуванням моральної шкоди

Таким чином, договір страхування укладений між ПрАТ «ЄТС» та ТОВ «Тез Тур», і діє у відношенні туристів, які придбали подорож у ТОВ «Тез Тур», список яких вказується у відповідних Бордеро застрахованих осіб за умови сплати ТОВ «Тез Тур» відповідних страхових платежів на рахунок ПРАТ «ЄТС», при цьому обов`язок ознайомлення Застрахованих осіб (туристів) з умовами та правилами страхування згідно умов Генерального договору, як це і передбачено ст.ст.19-1, 24 ЗУ «Про туризм» покладеного та страхувальника - туроператора ТОВ «Тез Тур».

Також, Генеральним договором визначено, що невід`ємною частиною цього договору, є зокрема додаток №1 (п.11.6) в якому викладені умови страхування для застрахованих осіб (посилання на додаток також розміщено на пам`ятці https://eurotravelins.com.ua/upload/products/production/erv/contract/km/GA_eurotravelins.com.ua.pdf ).

Згідно п.5.3. додатку №1 максимальна страхова сума за умовами страхування фінансових ризиків не може перевищувати суми, еквівалентної 2000 (Дві тисячі) EUR/USD за курсом НБУ на дату оформлення пам`ятки на кожну застраховану особу, яка зазначена у договорі на туристичне обслуговування або іншому документі, що підтверджує факт бронювання послуг та оплату їх вартості. При цьому, у будь-якому разі, у пам`ятці зазначається загальна страхова сума на всіх зазначених у пам`ятці застрахованих осіб.

В п.5.5. додатку №1 визначено, що страховим випадком є факт понесення застрахованою особою збитків через неможливість здійснення подорожі внаслідок раптової, непередбаченої і ненавмисної події, що відбулася до дати початку подорожі, та внаслідок якої застрахована особа була змушена скасувати (відмовитися від) подорож (і), зокрема отримання травми або раптове захворювання, в тому числі на COVID-19, які вимагають амбулаторного або стаціонарного лікування застрахованої особи, або члена її сім`ї, або супутника (п.5.5.2, 5.5.3)

Згідно п.5.11 який має назву «Витрати, які відшкодовуються Страховиком» додатку №1 при скасуванні подорожі (підпункти 5.5.1 - 5.5.13) сума страхового відшкодування розраховується як різниця між фактично понесеними витратами застрахованої особи по придбанню пакета послуг для подорожі та повернутою суб`єктом туристичної діяльності сумою у відповідності зі ставками штрафних санкцій, встановлених постачальниками туристичних послуг. Із суми страхового відшкодування утримується франшиза у розмірі 20%, якщо інше не вказано у пам`ятці.

Також, п. 5.12. визначено умови здійснення страхової виплати, а саме страховик здійснює страхову виплату на підставі наступних документів:

- заява на отримання страхового відшкодування;

- договір із суб`єктом туристичної діяльності про надання туристичних послуг або іншим постачальником послуг для заброньованої подорожі;

- чеки, квитанції, що свідчать про сплату вартості послуг заброньованих для подорожі;

- документи від суб`єкта туристичної діяльності або іншого постачальника послуг для заброньованої подорожі, що підтверджують бронювання та оплату послуг для Застрахованої особи;

- документи від постачальника послуг, зокрема від транспортних підприємств, консульств, готелю та інших організацій, послуги яких були замовлені та оплачені для Застрахованої особи, що підтверджують штрафні санкції внаслідок скасування подорожі;

- документи від суб`єкта туристичної діяльності або іншого постачальника послуг для заброньованої подорожі, щодо суми коштів повернутої Застрахованій особі внаслідок скасування подорожі;

- офіційну виписку із картки амбулаторного або стаціонарного хворого, або офіційний висновок лікаря із медичного закладу про травму (захворювання, лікування), медичні приписи та застереження щодо подорожі, копії документів, що підтверджують родинні зв`язки Застрахованої особи та особи через хворобу якої скасовується подорож (якщо така особа не є Застрахованою особою), копії договорів комплексного страхування супутників, що мали здійснювати спільну із Застрахованою особою подорож.

При цьому, в п.п. 10.4, 10.5. визначено, що рішення про страхову виплату або відмову у виплаті приймається страховиком протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання страховиком усіх необхідних документів, наданих в порядку, передбаченому умовами по конкретному виду страхування. Страховик здійснює страхову виплату протягом 5 (п`яти) банківських днів після прийняття рішення про здійснення страхової виплати або страхового відшкодування.

Суд встановив, що позивач 04.02.2022 захворіла на корона вірусну хворобу в зв`язку з чим змушена була відмовитися від запланованої подорожі, про що того ж дня повідомила відповідача 1 електронною поштою, а 14.02.2022 подала письмову заява на отримання страхового відшкодування до якої додала договір на туристичне обслуговування №0102/22 від 06.01.2022, виписку з медичної карти амбулаторного хворого, оригінал пам`ятки про страхування з підписом позивачки в графі «З умовами страхування згоден», дублікат квитанції про оплату туру, копія картки фізичної особи-платника податків, внутрішнього паспорту та паспорту для подорожей за кордон України на ім`я ОСОБА_1 , копія свідоцтва про шлюб та про народження. При цьому документів про застосування штрафних санкцій з боку туроператора надано не було.

ПАТ «Європейське туристичне страхування», розглянувши поданий позивачем пакет документів, встановило, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 оплатили туристичний продукт, до складу якого входило страхування, яке туроператор, тобто ТОВ «Туз Тур» повинен був замовити та оплатити у страховика, однак він не оплатив послугу, яка є такою самою як оплата проживання в готелі, проїзд в літаку тощо, тому обов`язок перед туристом щодо надання туристичних послуг, в тому числі забезпечення страхуванням, ТОВ «Туз Тур» не виконав, а значить страховий захист не діяв взагалі, про що листом від 25.07.2023 за вих.№83 повідомив позивача зазначивши, що в разі надходження належних страхових платежів від ТОВ «Тез Тур» перегляне прийняте рішення.

В подальшому, починаючи з 11 квітня 2023 року ТОВ «Тез Тур», як страхувальник почав здійснювати оплату страхових платежів за страхування туристів що мали відбути у подорож 2023 року частинами у відповідності до поданого бордеро, тобто по порядку. Станом на 09.05.2023 ТОВ «Тез Тур» було перераховано на рахунок ПрАТ «ЄТС» 200 000 гривень, тобто за страхування туристів з порядковим номером від 1 до 818 у бордеро. Таким чином, тільки 09.05.2023, враховуючи порядковий номер в Бордеро, за страхування туристів ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був сплачений страховий платіж. В подальшому, отримавши 09.05.2023 страховий платіж за страхування позивача, відповідач 1, маючи на меті врегулювати випадок, направило запит до ТОВ «Тез Тур» з метою отримання інформації які штрафні санкції були застосовані в зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від подорожі.

16 травня 2023 року від туроператора ТОВ «Тез Тур» надійшла відповідь, що внаслідок ануляції туру до ОАЕ для туристки ОСОБА_1 ТОВ «Тез Тур» не була відшкодована сума 5 531,38 гривень, яка є штрафними санкціями постачальників послуг та підтверджується листом компанії TEZ International GmbH, тури якої реалізує на території України відповідач 2 на підставі договору комісії від 12.11.2014 № 1. Вказаний розмір визначений не простим діленням вартості туру на три, а з врахування тієї обставини, що дві інші особи, які уклали договір на туристичне обслуговування туром скористалися в повному обсязі. Вони увесь період туру проживали у заброньованому та оплаченому номері готелю, який був замовлений групою туристів при укладенні договору на туристичне обслуговування. Заяв від туристів на перебронювання номеру готелю на номер меншої місткості не надходило.

Так, п. 10.4 додатку № 1 до договору передбачено, що рішення про страхову виплату або відмову у виплаті приймається страховиком протягом 10 робочих днів з дня отримання страховиком усіх необхідних документів, наданих в порядку, передбаченому умовами по конкретному виду страхування.

Зважаючи на отриману інформацію, у встановлений договором строк який відраховується від дати отримання останнього документа, ПрАТ «ЄТС» прийняло рішення сплатити страхове відшкодування, в сумі 4 425,10 гривень (розрахунок: від розміру штрафу, який є загальним збитком Застрахованої особи по договору туристичного обслуговування в сумі 5 531,38 гривень відняти 20% франшизи), про що 18.05.2023 року були складено страховий акт №18489, а 19.05.2023 відповідно до платіжних доручень №82/2 сплачене страхове відшкодування.

З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що ПАТ «Європейське туристичне страхування» в повному обсязі виконані зобов`язання за договором щодо виплати ОСОБА_9 страхового відшкодування.

Щодо стягнення з відповідача 1 на користь ОСОБА_1 пені у зв`язку з несвоєчасним здійсненням страхової виплати за період, а також інфляційних відшкодувань та розміру 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Статтею 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею 992 ЦК України встановлено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Підпунктом 5.2.7 пункту 5.2 договору визначено, що страховик зобов`язаний при несвоєчасному здійсненні страхової виплати сплатити застрахованій особі пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми страхової виплати за кожен день прострочення.

Пунктом 10.4 розділу 10 додатку № 1 до договору передбачено, що рішення про страхову виплату або відмову у виплаті приймається страховиком протягом 10 робочих днів з дня отримання страховиком усіх необхідних документів, наданих в порядку, передбаченому умовами по конкретному виду страхування.

Оскільки, відповідачем 1 сплачено страхове відшкодування в встановлений договором термін (від дати отримання останнього документа) суд прийшов до висновку про відсутність обов`язку у відповідача 1 сплатити на користь позивача штрафних санкцій.

Також, суд вважає, що у відповідача 2 також відсутній обов`язок сплати штрафних санкцій з огляду на наступне. Вчасній сплаті страховий платежів на рахунок відповідача 1 завадило широкомасштабне вторгнення російської федерації в Україну 24.02.2022. Обставини склались так, що співробітники відповідача 2 вимушені була евакуюватися разом зі своїми малолітніми дітьми за кордон. Усі технічні засоби, необхідні для здійснення переказу коштів відповідачу 1 та іншим кредиторам, залишились в офісі компанії. Усі інші працівники бухгалтерії, яка є суто жіночим колективом, також евакуювались. Вказані дії працівників відповідача 2 є цілком правомірними, бо кожен з них має право на власну безпеку, а напад росії на Україну зазіхнув на це природне право і створив реальні умови його порушення. Як тільки стало можливим здійснювати необхідні розрахунки з кредиторами, відповідач 2 погасив борг перед відповідачем 1, що дало можливість останньому провести виплату позивачу. Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем 2 зобов`язань зі сплати страхової премії за лютий 2022. Відповідачу 1 відбулося через дію обставин непереборної сили, що також підтверджується листом Торгово-промислової палати України (ТПП) від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, у якому зазначається, що ТПП України підтверджує, що агресія росії проти України з 24 лютого 2022 року до її офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Зазначені обставини форс-мажору в силу положень ст. 617 ЦК України звільняють відповідача 2 від відповідальності за прострочення сплати страхової премії відповідачу 1 і, як наслідок, страхової виплати позивачу.

Щодо стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, суд зазначає таке. Безпідставність вимоги про відшкодування моральної шкоди полягає у тому, що ні відповідач 1, ані відповідач 2 не вчинив по відношенню до позивача жодних протиправних дій, як підстави відповідальності за шкоду.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається ст. 23 ЦК України.

Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Отже, виходячи з аналізу зазначених правових норм, ні чинним законодавством ні договором на туристичне обслуговування, не передбачено право Позивачки на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з тими обставинами, на які вона посилається.

Варто вказати, що аналогічна до викладеної вище правова позиція висловлена у нещодавній судовій практиці судів касаційної інстанції, а саме: в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року № 645/997/15-ц та в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року N 6-1790цс15.

Варто також зазначити, що оскільки між позивачем та відповідачем 2 існували договірні правовідносини, то до них не можуть бути застосовані підстави відшкодування шкоди, передбачені ст. 1167 ЦК України, яка регулює позадоговірні (деліктні) відносини. Аналогічну позицію висловлює Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 06.07.2016р. № 201/4215/15-ц.

Крім того, вимога позивач щодо відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Крім того, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору, зокрема договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордоном, між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору Закон України «Про захист прав споживачів» не може застосовуватись.

У своїй позовній заяві Позивач, зокрема посилається на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», при цьому судом встановлено, що до правовідносин відносно яких виник спір вказаний закон не застосовується. При цьому, ЗУ «Про страхування» відшкодування моральної шкоди не передбачено, а умовами Генерального договору взагалі визначено, що моральна шкода не відшкодовується.

Крім того, позивач зазначає що причиною виникнення її моральних страждань є противоправна поведінка щодо неї що виразилася у неналежному інформуванні відповідачем про умови договору страхування, однак дане твердження не відповідає дійсності, оскільки відповідно умов Генерального договору страхуванні, і відповідно до умов договору на туристичне обслуговування, і відповідно до ЗУ «Про туризм» обов`язок ознайомлювати туристів з умовами страхування (договором страхування) покладено на туроператора, тому суд вважає не доведеною позицію позивача саме в чому полягала протиправна поведінка відповідачів.

Крім того, підпис позивача в договорі на туристичне обслуговування та пам`ятці підтверджує ознайомлення з умовами страхування в цілому (не окремо додатком №1). Також, доданими до позовної заяви документами не доведено, що дійсно у позивача мав місце нервовий стрес, і якщо мав, то він стався саме через відмову у виплаті страхового відшкодування, а не через інші події, зокрема які, нажаль, відбуваються і нашій країні.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, а також те, що у задоволенні даного позову відмовлено повністю, виходячи з предмету та ціни пред`явленого позову судовий збір необхідно компенсувати за рахунок держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейське туристичне страхування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тез Тур» про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М.Анохін