Решение № 115973621, 26.12.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/8190/23

Провадження № 2-а/711/63/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Скляренко В.М.

при секретарі Копаєвій Є.В.,

за участі:

представника відповідача Олабин Ю. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Коваленко А.С., яка діє на підставі ордеру серії СВ №1069001 від 06.11.2023р., звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову серії БАД №299530 від 27.10.2023р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1, 4 ст. 126, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що підставою притягнення позивача до відповідальності в оскаржуваній постанові зазначено те, що він 27.10.2023р. о 19 год. 50 хв. в смт. Лисянка керував транспортним засобом без права керування, оскільки позбавлений права керування транспортними засобами постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова, не працювала ліва фара в режимі ближнього світла. Натомість позивач стверджує, що не знав і не міг знати про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами відповідним судовим рішенням, оскільки до 06.10.2023р. він ніс службу у ЗСУ, а тому про винесення судом рішення і про розгляд справи йому нічого відомо не було. Зважаючи на те, що позивач не отримував відповідної постанови суду про позбавлення його права керування транспортними засобами, то така постанова не набрала законної сили на момент подій, які обумовили притягнення його до адміністративної відповідальності поліцейським. Також в позові зазначається, що інспектором СРПП Звенигородського РВП не було надано належних, допустимих доказів поза розумним сумнівом вини позивача в інкримінованих правопорушеннях.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у позові. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на те, що інспектором СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Радванським В.О. не було порушено жодних, передбачених законом вимог щодо порядку та процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 126, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. На підтвердження факту вчинення позивачем порушень вимог Правил дорожнього руху та обставин дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача суду надано копію оскаржуваної постанови та диск з відеозаписами з камери №095, що здійснювалися під час фіксації події правопорушення та розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

14.11.2023р. судом відкрито провадження у справі.

22.11.2023р. на адресу суду надійшов письмовий відзив відповідача проти позову.

14.12.2023р. на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника позивача в обґрунтування позовних вимог. В поясненнях вказується, що відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП може наставати лише у випадку, коли правопорушник свідомо, з умислом, будучи обізнаним про те, що він позбавлений права керування транспортним засобом керує ним. Вказується, що позивач не був обізнаним ні про винесення судом рішення про позбавлення його прав керувати транспортними засобами, ні про розгляд справи. В той же час існували поважні причини, які унеможливлювали отримання позивачем за місцем свого проживання судових повісток та самої постанови суду від 05.10.2023р., оскільки позивач з 08.03.2022р. по 06.10.2023р. проходив службу у ЗСУ, а в період з 06.10.2023р. по 10.10.2023р. перебував за своїм зареєстрованим місцем проживання, виконуючи обов`язок стати на військовий облік. Також у поясненнях представник позивача заявила клопотання, в якому просила провести розгляд справи без участі сторони позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, проте у письмових поясненнях представник позивача заявила клопотання, в якому просила провести розгляд справи без участі сторони позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Олабин Ю.І., яка діє в порядку самопредставництва юридичної особи, заперечила проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та просила відмовити у задоволенні позову. Пояснила, що позивач був зупинений екіпажем патрульної поліції через те, що рухався на транспортному засобі в темну пору доби з несправною лівою фарою та закритим номерним знаком. Під час перевірки з`ясувалось, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами та не має полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Під час перевірки документів позивач повідомив, що йому відомо, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП і що такий протокол перебуває на розгляді у суді, а при собі позивач мав тимчасове водійське посвідчення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.1 «а», п.п. 31.4.3 «в», п.п. 2.9 «в», п.п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху позивач жодних клопотань не заявляв. Весь процес зафіксований на відеозаписах, що додані до відзиву, оскільки це відеозапису з бодікамер поліцейських. Будь-яких протиправних дій з боку поліцейських позивач не зазнав.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані учасниками справи суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.10.2023р. по судовій справі №751/6993/23 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно постанови Чернігівського апеляційного суду від 12.12.2023р. постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.10.2023р. по судовій справі №751/6993/23 залишена без змін.

27.10.2023р. о 19 год. 50 хв. в смт. Лисянка по вул. Небесної Сотні позивач керував транспортним засобом Фольцваген LT28, н.з. НОМЕР_1 , без права керування транспортними засобами, оскільки був позбавлений відповідного права постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова, та без полісу страхування транспортних засобів, при цьому на транспортному засобі не працювала ліва фара в режимі ближнього світла та був закритий номерний знак, чим порушив п. 2.1 «а», п.п. 31.4.3 «в», п.п. 2.9 «в», п.п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху (далі ПДР).

У зв`язку з виявленням правопорушення екіпажем патрульної поліції, до складу якого входив інспектор СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Радванський В.О. (далі інспектор Радванський В.О.), було вжито заходів для зупинки транспортного засобу, яким керував позивач.

Інспектором Радванським В.О. було проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення та оголошено рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1, 4 ст. 126, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн., а також порядок примусового виконання такого рішення.

За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором Радванським В.О. було винесено постанову серії БАД №299530 від 27.10.2023р. про накладення на позивача штрафу в розмірі 20400 грн. /а.с. 55/.

Копія оскаржуваної постанови була вручена позивачу на місці відразу після її складання.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, регулюється положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII (далі Закон №580), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. №1395 (далі Інструкція №1395) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону №580 поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п. 1 розділу IV Інструкції №1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції №1395 встановлено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1, 4 ст. 126, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції №1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону №580 поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та ін.

Порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 2.4-а ПДР на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.

Пунктами 2.1 «а», «ґ» ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п.п. 2.9 «в» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Відповідно до п.п. 31.4.3 «в» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам - не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Частиною 4 статті 258 КУпАП визначено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону №580 визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За обставинами події, що стала підставою винесення оскаржуваної позивачем постанови, судом встановлено, що на момент перевірки поліцейським документів позивача, останній не мав при собі діючого полісу страхування та діючого водійського посвідчення. Підставою для зупинки транспортного засобу були ті обставини, що на транспортному засобі був закритий номерний знак і не працювала ліва фара в режиму ближнього світла. Всі зазначені факти не заперечуються самим позивачем і підтверджуються наданим суду відеозаписом з бодікамери інспектора.

Суд відхиляє доводи сторони позивача щодо недопустимості наданого відповідачем відеозапису, оскільки в оскаржуваній постанові зазначено, що до постанови додається «відео з камери 095». В цьому контексті слід звернути увагу, що ненадання позивачу разом з копією постанови копії відповідного відеозапису не тягне за собою недопустимість такого доказу, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена права ознайомлюватись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та отримувати копії всіх доказів, на підставі яких було винесено відповідну постанову. Додатково суд бере до уваги, що в оскаржуваній постанові міститься посилання на конкретний технічний засіб (зареєстрований номер) відеофіксації події адміністративного правопорушення та процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а не абстрактне посилання на наявність відеозапису, а відтак посилання позивача на відповідні постанови Верховного Суду в якості обґрунтування доводів про недопустимість такого відеозапису є помилковими.

Отже, зупинка позивача була правомірною, як і вимога поліцейського пред`явити для перевірки поліс страхування та діюче водійське посвідчення, але позивачем не виконано вимоги вищенаведеного законодавства, що свідчить про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а відтак твердження позивача про безпідставне притягнення його до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою є необґрунтованим.

Суд бере до уваги, що підставою позову та заперечень позивачем наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, є відсутність умислу на вчинення такого правопорушення, що обумовлюється необізнаністю позивача про наявність судового рішення про позбавлення його права керування транспортними засобами.

В цьому контексті суд звертає увагу, що за змістом ст. 9 КУпАП винним діянням (дія або бездіяльність), яке є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, є вчинення особою діяння умисно або з необережності. Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП не визначає наявності обов`язкової форми вини у вигляді умислу, а відтак такою нормою передбачена відповідальність і за вчинення відповідних діянь з необережності.

Необережність як форма вини у теорії права розглядається як самовпевненість та недбалість. Діючи самовпевнено особа передбачає можливість настання негативних наслідків свого діяння, але легковажно розраховує на те, що такі наслідки не настануть. При недбалості особа не передбачає можливості настання негативних наслідків свого діяння, хоча повинна була та могла їх передбачити, якби діяла добросовісно. Об`єктивний критерій недбалості передбачає наявність у особи обов`язку передбачити протиправний характер своїх дій та негативні наслідки свого діяння, а суб`єктивний наявність у особи фактичної можливості передбачити протиправний характер своїх дій та відповідні наслідки.

За обставинами справи судом встановлено, що позивач знав про те, що відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП шляхом накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Зазначене підтверджується змістом відеозапису №095 та тим фактом, що у позивача було тимчасове водійське посвідчення. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП був складений відносно позивача 13.08.2023р., а відтак він мав вживати належних заходів для того, щоб довідатись про результати розгляду такого протоколу судом.

Твердження позивача, що він не знав про результати розгляду судом справи відносно нього та ухвалення судом відповідної постанови від 05.10.2023р. є непереконливими, оскільки судові рішення всіх судів є у вільному доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, і позивач мав змогу з ними ознайомитися.

В цьому контексті варто звернути увагу, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

При цьому суд звертає увагу, що військову службу позивач припинив 06.10.2023р., а подія внаслідок якої було винесено оскаржувану постанову мала місце 27.10.2023р. З огляду на положення ст. 289, ч. 4 ст. 291 КУпАП постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.10.2023р. по судовій справі №751/6993/23 набрала законної сили 17.10.2023р., що відображається у Єдиному державному реєстрі судових рішень. За таких обставин позивач мав об`єктивну можливість довідатись про наявність судового рішення за наслідками розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та дату набрання ним законної сили, якби діяв розумно і добросовісно.

При цьому суд звертає увагу, що відповідна постанова суду була оскаржена позивачем в апеляційному порядку після спливу строку на її оскарження, тобто після набрання нею законної сили, але за наслідками апеляційного перегляду вона залишена без змін.

Отже з урахуванням вищевикладеного суд відхиляє доводи сторони позивача про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП через відсутність в його діях умислу.

За матеріалами справи судом встановлено, що виявивши порушення ПДР, інспектором Радванським В.О. було здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення із дотриманням порядку, передбаченого КУпАП та у відповідності до вимог розділу ІІІ Інструкції.

При цьому виносячи оскаржувану постанову відповідачем взято до уваги положення ст. 36 КУпАП та накладено на позивача одне стягнення в межах санкції за найбільш суворе адміністративне правопорушення, яким в даному випадку є ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи.

По обставинам даної справи суду не надано доказів, які б свідчили про істотне порушення законних прав і свобод позивача, а також про необґрунтованість чи протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність ознак протиправної діяльності в діях інспектора ОСОБА_2 , а доводи позивача про протиправність та необґрунтованість оспорюваної постанови та відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованими.

Тож з урахуванням всіх обставин справи, перевіривши відповідність дій інспектора Радванського В.О. вимогам ст. 2 КАС України при прийнятті постанови серії БАД №299530 від 27.10.2023р., суд доходить висновку, що оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 9, 20, 77, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.9, 126, 245, 251, 283-285, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 26 грудня 2023 року.

Головуючий: В.М. Скляренко