Решение № 115970397, 25.12.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2023 Справа № 914/2915/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТІП-ТРАНС, м. Стрий Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд УА, м. Львів

про стягнення 42 475, 76 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

Представники сторін не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповід альністю ТІП-ТРАНС звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд УА про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезень вантажів №93 від 06.05.2019 на суму 42 475,76 грн, з яких: 8 576, 88 грн - основний борг, 19 897, 86 грн - пеня, 11 725, 23 грн інфляційні втрати та 2 275, 79 грн - 3% річних.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.10.2023 (суддя Щигельська О.І.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до розпорядження Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у зв`язку з наданням судді Щигельській О.І. відпустки з зв`язку з вагітністю та пологами з 14.10.2023 по 16.02.2024 та з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи № 914/2915/23 здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідками якого справу передано судді Галамай О.З.

Ухвалою суду від 24.10.2023 суддя Галамай О.З. прийняла до провадження справу №914/2915/23; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін; відповідачу впродовж 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.

Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали від 24.10.2023 до його електронного кабінету.

Ухвала суду від 24.10.2023 надсилалась відповідачу на юридичну адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана ним 04.11.2023 (згідно з трекінгом поштових відправлень №0600055398000). Одночасно про розгляд справи відповідач повідомлявся шляхом надіслання ухвали на його електронну пошту.

31.10.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з оплатою основного боргу. На підтвердження викладеного долучив платіжну інструкцію 0.0.3279137603.1 від 31.10.2023 на суму 8 576, 88 грн.

07.11.2023 від позивача надійшло клопотання в якому, зокрема, останній підтвердив сплату відповідачем основного боргу 8 576,88 грн. Тому просив стягнути з відповідача 19 897,86 грн пені, 11 725, 23 грн інфляційних втрат, 2 275,79 грн три 3% річних за невиконання умов договору.

Крім цього, просив долучити до матеріалів справи докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача 10 000, 00 грн витрат на послуги адвоката.

12.12.2023 на адресу суду від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності та відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.12.2023 заяву та відзив повернуто відповідачу без розгляду.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач порушив договірні зобов`язання та не здійснив оплати наданих послуг. Тому позивач просив стягнути з відповідача 8 576, 88 грн основного боргу, 19 897, 86 грн пені, 11 725, 23 грн інфляційних втрат та 2 275, 79 грн 3% річних.

Відзив та заяву про застосування позовної давності повернуто відповідачу без розгляду, тому оцінка таким не надається.

Обставини справи.

06 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповід альністю ТІП-ТРАНС (Виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Трейд УА (Замовник) уклали договір №93 (надалі договір), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язується за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у вагонах власності Виконавця.

Відповідно до пункту 2.4.5 договору, Виконавець зобов`язаний складати акти наданих послуг з нарахуванням сум платежів згідно з умовами розділу 3 Договору та надавати їх для узгодження Замовнику.

Пунктом 3.2 договору визначено, що оплата послуг здійснюється у національній валюті України, на умовах попередньої оплати. У разі, якщо сума передоплати перевищує розмір вартості наданих послуг, то сума перевищення враховується, як попередня оплата за організацію майбутніх перевезень.

Відповідно до пункту 4.3 договору у разі виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезень вантажів Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості.

На виконання умов договору позивач надав послуги з організації перевезення вантажів на загальну суму 23 576, 88 грн, що підтверджено актами наданих послуг: №268 від 31.12.2019 на суму 3 073,20 грн, №26 від 17.02.2020 на суму 6 146,40 грн, №71 від 15.04.2020 на суму 14 357, 28 грн.

Замовник до моменту подання позову частково сплатив за надані послуги 15 000, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №D2P0N0410AKV2V.1 від 10.04.2023.

Згідно з наданим розрахунком основна заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 11.09.2023 становила 8 576, 68 грн.

Як ствердив відповідач, та не заперечив позивач, відповідач після подання позову, оплатив суму основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.3279137603.1 від 31.10.2023 на суму 8 576,88 грн.

Позивач підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу, проте наполягав стягнути з останнього 19 897,86 грн пені, 11 725, 23 грн інфляційних втрат, 2 275,79 грн, 3% річних за невиконання умов договору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги на загальну суму 23 576, 88 грн.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять докази сплати відповідачем боргу на суму 15 000 грн до подання позову та 8 576, 88 грн після подання позову.

Стаття 231 Господарського кодексу України визначає, що господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи сплату відповідачем суми основного боргу після подання позову, провадження в цій частині підлягає закриттю.

Щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за порушення зобов`язання встановлена у договорі, зокрема, сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості.

Позивач нарахував відповідачу 19 897, 86 грн пені з 01.01.2020 по 11.09.2023 з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем.

Суд не погоджується зі зазначеним позивачем строком нарахування пені до 11.09.2023, враховуючи таке.

Пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями, зокрема, 232 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно з пунктом 19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Тобто Прикінцеві положення Господарського кодексу України та Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України продовжили як строк нарахування штрафних санкцій на період дії карантину, так і спеціальної позовної давності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №651 від 30.06.2023 останній день карантину 30.06.2023.

Тому позивач мав право нараховувати пеню по 30.06.2023.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені за період 01.01.2020 по 30.06.2023 встановив, що до стягнення підлягає 19 093, 49 грн пені за порушення виконання зобов`язання. У задоволенні решти нарахованої пені слід відмовити.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 11 725, 23 грн інфляційних втрат за період з січня 2020 року по вересень 2023 року та 2 275, 79 грн 3% річних за період з 01.01.2020 по 11.09.2023 Нарахування здійснено з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що такий є правильний та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в частині заявлених до стягнення суми основного боргу 8 576, 88 грн провадження у справі слід закрити та стягнути з відповідача 19 093, 49 грн пені, 11 725, 23 грн інфляційних втрат та 2 275, 79 грн 3 % річних. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу разом з клопотанням позивач надав суду ряд доказів, а саме: копію договору про надання правової (правничої допомоги) №09/12/2022m від 09.12.2022, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю ТІП-ТРАНС та адвокатським об`єднанням Паритет Права в особі керуючого партнера Яніва М.В.; копію додаткової угоди №14 до договору про надання правової (правничої допомоги) від 09.12.2022; копію акта виконаних робіт за договором про надання правової (правничої допомоги) від 09.12.2022; рахунка-фактури №02/10/2023/01 від 02.10.2023 на суму 10 000, 00 грн; платіжної інструкції №1510 від 18.10.2023 на суму від 5 000, 00 грн зі заключною випискою за період з 18.10.2023 по 18.10.2023; платіжної інструкції №1611 від 03.11.2023 на суму 5 000, 00 грн зі заключною випискою за період з 03.11.2023 по 03.11.2023.

Відповідно до пункту 1 акта виконаних робіт Виконавець (адвокатське об`єднання Паритет Права в особі керуючого партнера Яніва М.В.) виконав, а Замовник (Товариство з обмеженою відповід альністю ТІП-ТРАНС) прийняв роботу, а саме: послуги по підготовці та подачі позовної заяви до Господарського суду Львівської області про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд УА по договору про надання послуг з організації перевезень вантажів №93 від 06.05.2019. Загальна вартість виконаних робіт складає 10 000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) грн без ПДВ (пункт 2 акту). Акт виконаних робіт підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Отже позивач просив стягнути з відповідача 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України позивач надіслав відповідачу зазначене вище клопотання з додатками на поштову адресу останнього.

Заперечення відповідача щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходили.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд встановив, що представник позивача представляв інтереси останнього на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ВС №1203106 від 05.05.2023. Матеріали справи містять належним чином надіслане на адресу суду клопотання про долучення доказів; позов підписано адвокатом Янівом М.В., розгляд справи проводився без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Отже, позивач довів надання адвокатом Янівом М.В. послуг в Господарському суді Львівської області.

З огляду на відсутність заперечень відповідача щодо неспівмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи суть спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг, суд вважає обґрунтованими заявлені до стягнення 10 000, 00 витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, при зверненні до суду позивач сплатив 2 684, 00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №1425 від 28.09.2023.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Також згідно з частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача і сплату основної суми заборгованості здійснено після звернення позивача з позовом до суду, беручи до уваги, що позивач наполягав на стягненні з відповідача сплаченої суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись зазначеними вище приписами, а також частковим задоволенням позовних вимог, покладає на відповідача судовий збір на суму 2 633, 17 грн та 9 810, 63 грн витрат на професійну правничу допомогу (тобто з урахуванням суми основного боргу, провадження в якій закрито).

Керуючись статтями 129, 130, 231, 236, 237, 238, 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження в частині заявленого до стягнення основного боргу на суму 8 576, 88 грн.

2. Позов задоволити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд УА (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Карла Мікльоша, будинок 5, ідент. код: 42547035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тіп-Транс (місцезнаходження: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. С. Бандери, будинок 52, квартира 2, ідент. код: 40807713) 19 093, 49 грн пені, 11 725, 23 грн інфляційних втрат, 2 275, 79 грн 3% річних, 2 633,17 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 9 810, 63 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.12.2023.

Суддя Галамай О.З.