Постановление суда № 115963479, 08.12.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3316/18

1-кп/205/84/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017040030001833 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника цивільного відповідача ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 24 червня 2017 року, приблизно о 05 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ЗІЛ 431612-СПГ», д/н НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить МКП Дніпропетровський електротранспорт, рухався по вул. Маяковського з боку пр. Сергія Нігояна (Калініна) в напрямку ж/м Західний, де в районі електроопори № 473, зупинився для посадки та висадки пасажирів.

Після цього, ОСОБА_3 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, перед початком руху та виконанням маневру повороту ліворуч (розвороту), не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, відновив свій рух зі зміною напрямку руху вліво (розвороту), не надав дорогу зустрічному транспортному засобу - автомобілю «Mercedes-Benz 310», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в зустрічному напрямку, виїхав на його смугу для руху, тим самим, скоїв небезпеку для його руху, в наслідок чого водій ОСОБА_7 , з метою уникнення зіткнення, змінив свій напрямок руху праворуч, де допустив наїзд на перешкоду - електроопору № 473.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла:

- закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, 4-х забійних ран в лобній області праворуч з переходом на проекцію правої брови, в проекції носо-губної складки праворуч;

- закритої травним грудної клітини з закритим косим переломом 6-го ребра праворуч по задньо-пахвовій лінії з задовільним стоянням відламків, не менше 27-ми рубців, що є наслідками загоєння глибоких саден чи поверхневих ран в проекції правої лопатки, в поперековій області праворуч;

-6-ти ділянок осадження по зовнішній та задній поверхні правого передпліччя від верхньої до середньої третини, по зовнішній поверхні правого променево-зап`ясткового суглобу, по тильній поверхні правої кисті в проекції 2-ї п`ясної кістки, що за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення степеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6- термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося у тому, що ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «3IЛ 431612-СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п. 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України, які свідчать:

-п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

-п. 10.2. «Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає», невиконання яких знаходять в причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Дії ОСОБА_3 , що виразилися в порушені Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України.

У судовому засіданні захисником адвокатом ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього, відповідно до ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла і він не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1ст. 286 КК Українина підставіст. 49 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків давності.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про місце та час його проведення повідомлений належним чином, письмових заяв про відкладення судового засідання не подав.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував щодо заявленого клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч.1ст.286КК України підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, кримінальне правопорушення ОСОБА_3 було вчинено 24.06.2017 року. До суду обвинувальний акт надійшов 16.05.2018 року.

Згідно ч. 4ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За частиною 1статті 285 КПК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим,або просто зайвим. Тому, недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цьогост. 49 КК Українивстановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2ст. 4 КК Україникримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.Стаття 5 КК Українивизначає, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, що мало місце 24 червня 2017 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 КК України, яка була чинна на час вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Ч. 1ст. 286 КК Українив редакції, чинній на 24.06.2017 року, яка визначала відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачала покарання у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно дост. 12 КК Україниу редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 286 КК України, відносилось до злочину невеликої тяжкості, а згідно чинної редакції ч. 1ст. 12 КК Українивідноситься до кримінального проступку. Також, дане кримінальне правопорушення є необережним діянням.

Відомості про оголошення обвинуваченого в розшук, вчинення ним нового кримінального правопорушення в період з 24 червня 2017 року до дня розгляду вказаної справи суду не надані. В матеріалах провадження відсутні відомості про ухилення ОСОБА_3 від слідства.

Враховуючи положення ч. 4ст. 286 КПК України, суд розглядає вищезазначене клопотання невідкладно, не з`ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження, та не перевіряючи їх доказами у порядкустатей 347 - 363 КПК України.

У судовому засіданні не встановлено наявності підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3ст. 49 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що йому відомо наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав та він наполягає на задоволенні заявленого клопотання.

Отже, зважаючи на те, що з дня вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України, який є в редакції КК України, чинній на 24.06.2017 року, злочином невеликої тяжкості, минуло більше ніж три роки, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся і не переривався, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 надав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд вважає можливим звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження щодо нього.

Цивільний позов ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, та цивільний позов ОСОБА_8 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення слід залишити без розгляду, оскільки відповідно дост. 129 КПК України, суд вирішує цивільний позов у кримінальному провадженні по суті лише у разі ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи постановлення виправдувального вироку у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на залучення експертів, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 449/1689/19 (провадження № 51-3089км21), відповідно до якого Верховний Суд підкреслив, що з ч. 1ст. 118 КПК Українивстановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають і пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Верховний Суд наголосив, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Таким чином, питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до приписів ст. ст.122,124 КПК України, оскільки кримінальне провадження закривається з нереабілітуючих підстав.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. 284 КПК України, суд -.

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12017040030001833 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України- закрити.

Цивільний позов ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_8 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілому ОСОБА_7 та цивільному позивачу ОСОБА_8 , що вони мають право звернутися з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової автотехнічної експертизи № 5/10.1/118 від 12.03.2018 року в розмірі 1144,00 грн. (одна тисяча сто сорок чотири гривні); судової автотехнічної експертизи № 5/10.1/279 від 23.04.2018 року в розмірі 1144,00 грн. (одна тисяча сто сорок чотири гривні).

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_1