Решение № 115961496, 26.12.2023, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/769/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Коломійцевої В.І.,

секретаря судового засідання Слободянюк О.С.,

за участю представника позивача - адвоката Солоненка Б.М.,

представника третьої особи Мельник Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: орган опіки та піклування Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Солоненка Б.М. (повноваження представника на а.с.42-43) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначає, що з 1999 по 2014 рік позивач проживав без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3 , яка зареєстрована та проживає в с.Жван Могилів-Подільського району Вінницької області зі своїм батьком - ОСОБА_1 . З 12.03.2022 ОСОБА_1 мобілізований та наразі перебуває на військовій службі, тому ОСОБА_4 проживає з бабою ОСОБА_5 . Утриманням та вихованням дитини до часу мобілізації на військову службу займався батько, а з березня 2022 - ще й ОСОБА_5 . Мати дитини - ОСОБА_2 з 2014 року, з дитиною не проживає, не спілкується, допомоги на утримання дочки не надає, ухиляється від участі в її утриманні, проживає окремо, не займається вихованням, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, тобто умисно неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки.

Ухвалою суду від 15 листопада 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі, залучено до участі в справі Орган опіки та піклування Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області. Підготовче засідання призначено на 13.12.2023.

Ухвалою суду від 13 грудня 2023 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 26 грудня 2023.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Солоненко Б.М. позовні вимоги свого довірителя підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно та належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що відповідає положенням ст.128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов відповідач не надала, а тому суд вважав можливим розглянути справу у відсутності відповідача, і ухвалити заочне рішення на підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України.

Представник Органу опіки та піклування підтримала висновок від 26 жовтня 2023 року.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного:

Так, встановленим фактам відповідають правовідносини, які витікають з прав та обов`язків батьків та дітей, що регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою покладення на них відповідальності. Статтею 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27 січня 2006 року (а.с. 11) .

Дитина зареєстрована та мешкала спільно з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою старости Жванківського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради №242 від 31.10.2023 (а.с.22) та витягами з реєстру територіальної громади №2023/005802686 від 31.07.2023 та №2023/007955271 від 03.10.2023 (а.с.10,14).

З 12.03.2022 року батько дитини ОСОБА_1 мобілізований та перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_2 (а.с.15).

На даний час дитина проживає зі своєю бабою ОСОБА_5 в с.Жван Могилів-Подільського району Вінницької області, навчається на І курсі у «Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» (а.с.37).

Місце перебування матері дитини наразі невідомо, остання відома адреса її реєстрації: АДРЕСА_2 (а.с.16-17).

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 02.12.2015 року ОСОБА_2 було визнано такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_3 . Рішення набуло законної сили 15.12.2015 року (а.с.18-21).

Як слідує з матеріалів справи, відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно неповнолітньої доньки, не бере участі у її вихованні та утриманні, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, проживає окремо, донька проживає разом з батьком та знаходиться на його повному утриманні і вихованні.

Підтвердженням свідомого нехтування відповідачкою обов`язками про піклування та виховання дитини є також зокрема, інформація старости Жванківського старостинського округу про те, що мати ОСОБА_6 , ОСОБА_2 з 2014 року в сім`ї не проживає та ніякої участі у вихованні дочки не приймає. З 9-ти років дитину виховує та утримує батько (а.с.23). Згідно характеристики Комунального закладу «Мурованокуриловецький спортивний ліцей» Вінницької обласної ради №01-46/266 від 03.10.2023 (а.с.36), в якому навчалася неповнолітня ОСОБА_3 , слідує, що за роки навчання ОСОБА_6 в Мурованокуриловецькому спортивному ліцеї мати не відвідувала навчальний заклад, не спілкувалася з педагогами класу, не приймала участі у навчанні та вихованні доньки, не цікавилася здоров`ям та успіхами ОСОБА_6 .

За поясненнями дитини, в останнє вона бачила мати, коли їй було 10 років, 9 років мати проживає окремо від неї, не спілкується з нею, не надавала коштів на її утримання, нічим не допомагала. Її вихованням займався лише батько. Просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неї.

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов від 06.10.2023 слідує, що ОСОБА_3 проживає в задовільних умовах під постійним доглядом бабусі ОСОБА_5 . Батько забезпечує її фінансово і матеріально (а.с.23).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Мурованокуриловецької селищної ради, затвердженого рішенням №156 від 26.10.2023 виконавчого комітету Мурованокуриловецької селищної ради (58-60), визнано доцільним позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню до своєї дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків.

Відповідно до п. 16 зазначеної постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від свого батьківського обов`язку по вихованню дитини, не спілкується з нею, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не цікавиться нею та не проявляє до неї належної турботи, не забезпечує матеріально, що негативно впливає на її розвиток як на складову виховання.

Вищенаведені фактори суд розцінює як винну поведінку матері по відношенню до дитини, як свідоме нехтування своїми обов`язками і байдужість до долі дитини, тому ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При ухваленні рішення суд, відповідно до вимог ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, враховує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

У позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача просить стягувати із відповідачки на користь дитини аліменти в розмірі 1/4 частини її заробітку, але не менше ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, щомісячно, починаючи з дня подання до суду заяви до досягнення дитиною повноліття.

Наведеними вище доказами в суді доведено, що відповідачка протягом дев`яти років не приймає участі в матеріальному забезпеченні дитини. Ухилення матері від утримання дитини, в тому числі, стало підставою для висновку суду про доцільність позбавлення її батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 .

Нормами Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати своїх дітей з моменту їх народження до досягнення ними повноліття. Такий обов`язок є рівною мірою обов`язком як матері так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи припинено їх шлюб.

Форма і спосіб утримання дітей визначається за домовленістю між батьками дитини (частини 1 і 2 ст. 181 СК України). Як вбачається із позовної заяви, такої домовленості між сторонами не досягнуто, а тому позивач правомірно звернулася до суду за захистом прав та інтересів дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Позивач заявив вимогу про стягнення аліментів у частці від заробітку, а тому ця його вимога підлягає до беззаперечного задоволення.

Сімейне законодавство (ст. 182 СК України) зобов`язує суд при визначенні розміру аліментів враховувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних осіб, рухомого і нерухомого майна, а також інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів та виду їх стягнення, в даному випадку, суд виходить із того, що відомості про офіційне працевлаштування відповідачки в матеріалах справи відсутні, інших доказів, які б підтверджували обставини визначені в ст. 182 СК України та які мають враховуватися при визначенні розміру аліментів суду надано не було.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У зв`язку з тим, що позивач просив суд стягувати з відповідачки аліменти на утримання дитини у мінімальному розмірі передбаченому законом, суд вважає за можливе стягувати з відповідачки аліменти у заявленому розмірі.

Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто у даній справі з 01.06.2023 року.

У відповідності до п. 1. ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судовий збір на користь держави має бути стягнутий з відповідачки у розмірі, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тобто в сумі 1073 грн. 60 коп.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1073 грн 60 коп. сплаченого останнім судового збору.

Розрахунок судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу представником позивача не було надано, однак у позовній заяві ним зроблено заяву про те, що він буде наданий відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 164, 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавити батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання відома зареєстрована адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого чинним законодавством на дитину відповідного віку, з дня подачі заяви до суду, тобто починаючи з 13.11.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , судові витрати в сумі 1073 гривні 60 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 1073 гривні 60 копійок судового збору на користь держави.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа: орган опіки та піклування Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області, адреса місцезнаходження: 23400, вул.. Соборна, 45 смт.Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області. .

Повне рішення складено 27.12.2023.

Суддя: __