Постановление суда № 115909435, 22.12.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/13792/23

№ 1-кс/183/3412/23

22 грудня 2023 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської федерації, громадянина України, маючого середньо - спеціальну освіту, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , судимого:

- 28.03.2003 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 06.05.2004 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст.70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбуту частину строком 3 місяці. До відбуття покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений від відбуття покарання 27.12.2005 з не відбутим строком 1 рік 3 місяці;

- 02.06.2008 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину строком 3 місяці. До відбуття покарання 1 рік 3 місці позбавлення волі. Звільнений від відбуття покарання 22.04.2009 у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 31.08.2011 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. 20.12.2014 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений з не відбутим строком 4 місяці 26 днів;

- 20.08.2018 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 роки 6 місяців позбавлення волі. 31.03.2021 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений з не відбутим строком 1 рік 3 місяці 11 днів;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_6

встановив :

ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме в тому, що в період дії воєнного стану, а саме 01 листопада 2023 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , проїздив на велосипеді поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , на території якого останній побачив легкосплавне титанове колеса з шиною «Bridgstone Blizzak LM-25, 225x45 R17». У цей момент у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, а саме легкосплавного титанового колеса з шиною «Bridgstone Blizzak LM-25, 225x45 R17», яке знаходиться на території вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій прямий умисел, 01 листопада 2023 року приблизно о 13 годині 05 хвилин, ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, зайшов на частково огороджену парканом територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, таємно викрав легкосплавне титанове колесо з шиною «Bridgstone Blizzak LM-25, 225x45 R17», вартістю 6924 гривні 50 копійок. Після чого, ОСОБА_4 , присвоївши викрадене майно, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 6924 грн. 50 коп.

Слідчий в клопотанні зазначає, що є достатньо підстав вважати підозру у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Вважає наявними ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим підозрюваному ОСОБА_4 неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, просить застосувати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 32 доби.

Слідчим у клопотанні не надано суду беззаперечних доказів наявності ризиків передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України а прокурор наявність таких ризиків не довів до рівня застосування їх для обрання запобіжного заходу, з чого, слідчий суддя робить висновок про його відсутність.

Прокурор підтримала заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки, на її думку, наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає неможливим застосувати підозрюваному ОСОБА_8 інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Він переховується, вчиняє злочини.

Підозрюваний ОСОБА_4 , пояснив, що підозру визнає,проти арешту,просить врахувати, що доглядає за батьком,єдиний годувальник у сім`ї, буде виконувати свої обов`язки, з`являтися до слідчого.

Захисник ОСОБА_6 , вказав, що заперечує проти застосування запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 ,він маєродину,батьків пристарілих,хворіє вітчим,самостійно з`являвсядо слідчого,місце проживанняпокидати небуде,проживає вдома,військовозобов`язаний,та маєнамір служитив Збройнихсилах України.Також проситьврахувати,що ОСОБА_4 відшкодував збитки, просить застосувати цілодобовий домашній арешт.

Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, захисника, пояснення підозрюваного у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 181 КПК України, вважає його не обґрунтованим в частині застосування запобіжного заходу тримання під вартою, але достатньо обґрунтованим для застосування запобіжного заходу домашнього арешту.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що серед вказаних у клопотанні слідчого ризиків є доведеним тільки один, який і дає підстави для застосування запобіжного заходу домашнього арешту, але не є достатнім для застосування запобіжного заходу тримання під вартою.

22 листопада 2023 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухавши доводи учасників досудового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, слідчий суддя вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, тому суд встановив, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Слідчим суддею встановлено, що прокурором не доведено необхідність застосування запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 , тому слідчий суддя, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішив, на основі принципу змагальності відмовити слідчому в застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою, але при цьому суд вважає обґрунтованими наявність підстав для застосування ОСОБА_4 , більш м`якого запобіжного заходу домашнього арешту.

Пронаявність ризику,передбаченого п.5ч.1ст.177КПК України,свідчить те,що ОСОБА_4 , неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив тяжкого злочину проти власності.Крім того,слідчий суддявраховує,що на теперішній час на розгляді Новомосковського міськрайонного суду перебувають обвинувальні акти відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190; ч. 3 ст. 185 КК України, що свідчить про те, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість вчинити інші кримінальні правопорушення.

Такі обставинисвідчать проте,що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та маючи можливість вільного пересування, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Вказані обставини свідчать про те, що суду необхідно вжити заходів щодо запобігання спробам підозрюваного вчинити інші кримінальні правопорушення. Але наявність вказаного ризику не є достатнім на необхідним для застосування ОСОБА_4 , найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, при цьому слідчий суддя враховує показання ОСОБА_4 , щодо належного ним виконання своїх процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя не встановив наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який прокурор посилається у клопотанні, та у судовому засіданні підтримав, оскільки вони нічим об`єктивно не доведені, а тому на думку слідчого судді це є припущенням слідчого та прокурора, без належного підтвердження доказами наявності таких ризиків, тому зазначені ризики для обґрунтування при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя врахувати не може.

Слідчий суддя встановив, що підстави на які посилається прокурор, при підтриманні клопотання про обранні запобіжного заходу тримання під вартою, є недостатніми. Крім того, прокурор не обґрунтував будь яких доказів неможливості обрання будь якого іншого, менш тяжкого запобіжного заходу. На думку суду сам факт вчинення кримінального правопорушення, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу тримання під вартою, як покарання за правопорушення, у якому винуватість ОСОБА_4 , судом не встановлена.

Згідно ч.3ст.176КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихчастиною першоюцієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Слідчий суддя переконався, що можливо застосувати більш м`який запобіжний захід домашній арешт, враховуючи, що підозрюваний визнає вину, має міцні соціальні стосунки, самостійно з`явився до відділу поліції, добровільно відшкодував збитки.

Таким чином слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки обґрунтування наявних ризиків для цього виду запобіжного заходу суд вважає недостатнім.

При цьому слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 необхідно задовольнити, застосувавши більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Враховуючидосліджений ризикпередбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає його обґрунтованим та достатнім для застосування до клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком до 23 січня 2024 року, що буде необхідним та достатнім для належного виконання підозрюваним клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183 КПК України, слідчий суддя, -

постановив :

в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід домашній арешт, заборонивши ОСОБА_4 залишати житло за адресою АДРЕСА_2 цілодобово, строком до 23 січня 2024 року.

На час дії запобіжного заходу зобов`язати ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та повідомляти слідчого прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу передати на виконання до Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення повного тесту ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1