Решение № 115869960, 19.12.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/151/23

Справа №754/11572/23

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Париста А.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з вищезазначеним адміністративним позовом.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Масленим Олегом Володимировичем було складено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7506579 від 11.08.2023 року за частиною 1 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В постанові вказав, що ОСОБА_1 11.08.2023 року о 16 год. 28 хв. в селі Сираї траса М01 71 км. водій керував транспортним засобом «MAZDA CX-30» державний номерний знак НОМЕР_1 у населеному пункті село Сираї, Козелецького району, Чернігівської області, позн. Д.з.5.49 та рухався зі швидкістю 86 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год. Прилад TruCam LTI20/20, TC001115| чим порушив п.12.4.ПДР - порушення швид. режиму в населених пунктах (дозвол.швид. не більше 50 км/год.). Місце розгляду справи пункті село Сираї, Козелецького району, Чернігівської області, траса М01,71 км. Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки дане адміністративне правопорушення він не вчиняв.

Позивач звертає увагу суду, що 11.08.2023 року о 16 год. 28 хв. керуючи транспортним засобом «MAZDA CX-30» державний номерний знак НОМЕР_1 він рухався трасою М01 орієнтовно в районі села Сираї 71 км., зі швидкістю 86 км/год., оскільки інформаційно-вказані знаки 5.49 Початок населеного пункту відсутні точного місцезнаходження вказати він не може. Був зупинений інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Масленим Олегом Володимировичем на автодорозі М01 на якій не було встановлено знаків про обмеження швидкості руху, в тому числі знаки п.5.45 ПДР (населений пункт). Також не був встановлений знак 5.70 ПДР, який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних приладів та (або) технічних засобів. Після зупинки мого транспортного засобу інспектор ОСОБА_2 повідомив, що підставою зупинки транспортного засобу інспектор ОСОБА_2 повідомив, що підставою зупинки його транспортного засобу було те, що він керував транспортним засобом «MAZDA CX-30» державний номерний знак НОМЕР_1 у населеному пункті с. Сираї, позн.Д.з.5.49 зі швидкістю 86 км/год. чим порушив п.12.4. ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах, яке було зафіксоване на прилад TruCam LTI20/20, TC001115. Ознайомившись з його документами, працівник поліції почав складати протокол про адміністративне правопорушення і постанову в справі про адміністративне правопорушення мотивуючи це тим, що він керуючи транспортним засобом порушив вимогу п.12.4. ПДР- порушення швидкісного режиму в населених пунктах, яке було зафіксоване на прилад LTI20/20, TC001115.

Разом з тим на усне клопотання ОСОБА_1 надати докази, що ним порушено пункт 12.4. ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах інспектор 1 батальйону 4 роти старший лейтенант поліції ОСОБА_2 не показав стопкадр з приладу TruCam LTI20/20, TC001115, який знаходився в одного з працівників поліції в руках, що є порушенням статті 40 Закону України «Про національну поліцію» відповідно до якої при проведені фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону, натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації суперечить приписам ст..40 Закону. Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCam, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача. Швидкість руху вимірювалась за допомогою приладу «TruCam LTI20/20, TC001115», який не був встановлений стаціонарно, а знаходився в руках працівника поліції і переміщався в просторі, а саме вимірювання швидкості відбувалось не в автоматичному, а в ручному режимі.

Також, позивач зазначає щодо неправомірності розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу в порядку скороченого провадження. Поліцейським підготовку до розгляду справи здійснено не було, протокол про адміністративне правопорушення не складався, без можливості подання клопотань по справі на реалізацію своїх прав, в тому числі права на правову допомогу.

При накладені штрафу працівником поліції не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які враховуються при визначенні адміністративного стягнення.

Тому, Позивач просить визнати неправомірними дії інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Масленого Олега Володимировича щодо винесення 11.08.2023 року відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7506579 від 11.08.2023 року. Скасувати винесену 11.08 2023 року відносно ОСОБА_1 інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Масленого Олега Володимировича постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режими серії ЕАТ №7506579 від 11.08.2023 року.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 28.08.2023 року відкрито провадження в справі. Призначено до розгляду в позовному провадженні.

Відповідач скористався своїм правом на подання Відзиву на позовну заяву, згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

В поданому відзиві відповідач зазначив, що викладені Позивачем аргументи не відповідають дійсності, а позовні вимоги необґрунтованими до норм матеріального та процесуального права та такими, що не підлягають задоволенню судом.

15 листопада 2023 року Позивачем подано клопотання про заміну належного відповідача.

Сторони в судове засідання не з`являлись, про час та місце судового розгляду сторони повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом учасників справи, а згідно із ст. 205 ч. 3 п. 2 КАС України у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов за відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності та які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що Постановою серія ЕАТ №7506579 від 11.08.2023 року о 16 год.28 хв.ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «MAZDA CX-30» державний номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі М01 у населеному пункті село Сираї, Козелецького району, Чернігівської області, позн. Д.з.5.49 та рухався зі швидкістю 86 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год., швидкість руху вимірювалась приладом TruCam LTI20/20, TC001115| чим порушив п.12.4.ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозвол.швид. не більше 50 км/год.).

За дане правопорушення, відповідальну особу, ОСОБА_1 . було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Постанову виніс Інспектор 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області старший лейтенант поліції Маслений Олег Володимирович.

Відповідно до ч.1,2 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в т.ч. про порушення правил дорожнього руху, ст.122. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів та підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно до ч. 1ст. 122 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 12.4 Правил, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач порушив швидкісний режим, визначений п. 12.4 ПДР України більш ніж на 20 км/год. При цьому, в оскаржуваній постанові відповідач покладався на доказ, який підтверджує обставини щодо перевищення швидкості руху транспортним засобом під керуванням позивача це здійснення вимірювання швидкості руху приладом TruCam LTI20/20, TC001115.

Перевіряючи обґрунтованість доводів позивача, суд у судовому засіданні достовірно встановив наступне.

До відзиву на позов відповідачем надано свідоцтво про повірку від 02.06.2023, експертний висновок, копію сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки з приладу TruCam LTI20/20, TC001115 та диск DVD-R з відеозаписом факту порушення. Оглянувши в судовому засіданні диск суд прийшов до висновку, що, враховуючи якість зйомки та кут під яким велась фіксація транспортного засобу, не можливо встановити де саме рухався транспортний засіб, де перебуває дорожній знак 5.45 (населений пункт) - до чи після місця знаходження приладу. Тобто не можливо встановити чи дійсно правопорушення було скоєне в межах населеного пункту.

Суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях та припускати, що у період з 16:28:32 відбувався безпосередньо процес розгляду справи про адміністративне правопорушення, який повинен в себе включати представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, оголошення, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснення особам, які беруть участь у розгляді справи, їх прав і обов`язків, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідження доказів і вирішення клопотань. Після дотримання всіх вимог законодавства, відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Проте, всі необхідні дії інспектора не відображені ані у постанові ані у відеозаписі, крім того заперечуються позивачем.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення і відповідно процедури розгляду адміністративної справи за цим фактом, відповідачем надано диск з відеозаписом, тоді як в оскаржуваній постанові взагалі відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Отже, відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України, не може вважатися належним доказом по справі про адміністративне правопорушення.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Керуючись статтями 122, 283, 287-289, 293 КУпАП України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Постанову серії ЕАТ № 7506579 від 11 серпня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 340 гривень за порушення, передбаченого за ч.1 ст. 122 КУпАП України скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя