Постановление суда № 115859201, 22.12.2023, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа №485/1940/23

Провадження № 2-о/485/85/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

22 грудня 2023 року м.Снігурівка

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Квєтка І.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Снігурівська міська рада Миколаївської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

встановив:

21 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт належності їй права спільної сумісної власності згідно Свідоцтва про право власності на житло, видане 29.10.1997 Бюро приватизації РАЙВО.

Ознайомившись із матеріалами зазначеної заяви, приходжу до висновків, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 318 ЦПК України.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті ( ч.1 ст. 315 ЦПК України).

Суд розглядає справи про встановлення, зокрема інших фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення ( ч.2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності їй права спільної сумісної власності згідно правовстановлюючого документу, який містить помилку у написанні її імені " ОСОБА_2 " замість правильного "Меланія", мотивуючи тим, що встановлення такого факту необхідне їй для реєстрації за нею права спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди інших співвласників.

У відповідності до п.1, 5, 12, 17 Постанови Племуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності. Заяви про встановлення факту володіння будинком на праві власності не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, якщо будівництво не було закінчено і будинок не був прийнятий в експлуатацію або його було збудовано самовільно чи зареєстровано за іншою особою.

Тобто, суд може встановити факт належності особі правовстановлюючого документа на нерухоме майно або визнати факт володіння ним заявником на праві спільної сумісної сумісної власності за надання доказів належності цій особі такого нерухомого майна.

В заяві заявниця не зазначила, факт володіння яким майном на праві спільної сумісної власності вона просить встановити та, зокрема, які саме докази підтверджують належність їй такого майна.

Крім того, до участі у справі заявник не залучає інших співвласників нерухомого майна у якості заінтересованих осіб, хоча зазначає, що становлення даного факту необхідне для реєстрації за заявником права спільної сумісної власності на спільну квартиру без згоди співвласників, що може вплинути на їх права та обов`язки.

Крім того, із змісту заяви не зрозуміло, які юридичні наслідки для заявниці породжує встановлення факту належності їй права спільної сумісної власності на квартиру, враховуючи, що із встановленням такого факту правовий статус квартири як спільної не зміниться, відповідно і порядок державної реєстрації прав на неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За даних обставин заяву слід залишити без руху, а заявнику необхідно надати строк для виправлення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Недоліки заяви слід виправити шляхом надання нової заяви із уточненими вимогами.

Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Снігурівська міська рада Миколаївської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, - залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Квєтка