Решение № 115827650, 19.10.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 року №320/18532/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Шапор Л.П., представника відповідача Шостака В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування розпорядження та постанови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП з від 11.04.2023 №653 «Про накладення штрафу на ТОВ Фірма «Технова» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушень Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходу державного регулювання» та Розпорядження від 11.04.2023 №99-р «Про усунення порушення Ліцензійних умов з виробництва енергетичної енергії ТОВ Фірма «Технова».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що Постановою № 653 встановлено порушення підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467 (далі Ліцензійні умови) в частині надання до НКРЕКП інформації (дані, відомості, звітність), необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП, а саме встановлено порушення термінів подання звітності за окремі періоди 2021 та 2022 років.

Зокрема, актом №159 встановлено порушення позивачем термінів подання звітності на виконання вимог постанов НКРЕКП від 28.02.2012 № 282 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення» (зі змінами) та від 29.03.2019 № 450 «Про затвердження форм звітності з моніторингу для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення» (зі змінами), а також ненадання позивачем інформації відповідно до додатків 1, 2 та 3 Тимчасового порядку дій суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та/або з виробництва теплової енергії на атомних електростанціях, на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, з відновлення об`єктів виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.07.2022 № 689 позивач посилається на незалежні від його волі обставини, які зумовили пропуск строків подання звітності.

Позивач вказав, що ним не заперечується факт порушення термінів подання звітності, проте послався на те, що вживав усіх можливих заходів, щоб у встановлені терміни направляти форми звітності до НКРЕКП, і що зазначене прострочення зумовлено дією обставин, які не залежали від волі позивача.

Зокрема, позивач стверджував, що у зв`язку із запровадженням заходів щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим постановами Кабінету міністрів України, збільшенням кількості хворих та дотриманням режиму самоізоляції, звітність було подано до НКРЕКП шляхом розміщення у скриньку для зберігання документів, що не унеможливило відслідковування дати виїмки звітності та її реєстрації.

Крім того, позивач посилався на те, що починаючи з 25.02.2022 через військову агресію російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2101-IX, ЄМК КЕП Чернігівська ТЕЦ перейшло в особливий режим роботи. Істотній вплив на виконання позивачем своїх обов`язків щодо надання звітності мали постійні повітряні тривоги, перебування працівників у бомбосховищах, часовий обмежений доступ до електроенергії, мережі інтернет та засобів електронного зв`язку, відбувалися перебої у роботі громадського транспорту, обмеження постачання електричної енергії у відділах зв`язку АТ «Укрпошта», скорочені години роботи та перерви у зв`язку з повітряними тривогами, які є загальновідомими обставинами.

Щодо порушення постанови НКРЕКП від 06.04.2017 №491, а саме Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) та «Звіту про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» позивач зазначив, що ним були надані виправлені форми з роз`ясненнями, тобто порушення були усунуті до прийняття оскаржуваної постанови.

Також, щодо недотримання підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині невиконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені рішенням НКРЕКП, позивач зазначив, що постановою від 20.07.2022 № 797 відповідач зобов`язав позивача кошти у сумі 500874,49 тис. грн. спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною такою, що прийнята поза межами компетенції відповідача, оскільки пошкодження та руйнування ЄМК КЕП «Чернігівська ТЕЦ» сталося внаслідок військової агресії російської федерації проти України. Згідно із п. 4.2 Договору оренди єдиного майнового комплексу №1 від 25.12.2000 (надалі Договір) джерелом для відновлення ЄМК є амортизаційні відрахування. Відповідно до п. 6.7 зазначеного договору реконструкція, технічне переоснащення та поліпшення орендованого майна можуть здійснюватися за рахунок доходу (прибутку) від орендованого майна та нерозподіленого прибутку. При цьому, амортизаційні відрахування відповідно до умов договору оренди мають бути спрямовані на відновлення майна, пошкодженого внаслідок його звичайного (нормального) зносу. В свою чергу, на переконання позивача, реконструкція та технічне переоснащення мають бути направлені на покращення орендованого майна, а не на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна внаслідок обставин, що є незалежними від волі сторін. Відповідно до п. 7.2 Договору ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованого майна (ЄМК) несе орендодавець. За таких обставин Чернігівською міською радою як власником ЄМК було прийнято рішення від 30.06.2022 №18/VIII-6 «Про створення КП ТКЕ ЧМР», від 30.06.2022 №18/VIII-7 «Про затвердження Програми відновлення єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства «Чернігівська ТЕЦ», від 30.06.2022 №18/VIII-8 «Про уповноваження на здійснення заходів щодо відновлення єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства «Чернігівська ТЕЦ».

Крім того, позивач зазначав, що покладення на ліцензіата обов`язку спрямувати грошові кошти на визначені регулятором цілі не передбачено жодним законом, а прийняття відповідачем постанови від 20.07.2022 № 797 виходить за межі його повноважень. Також позивач вказав, що постанова від 20.07.2022 № 797 оскаржується у судовому порядку в рамках адміністративної справи № 320/6150/23.

Щодо порушення підпункту 3 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині порушення вимог щодо заповнення звітності та строків сплати внесків на регулювання позивач зазначив, що несвоєчасне подання звітності та сплати внесків є наслідком бойових дій у м. Чернігові протягом І-ІІ кварталів 2022 року, пов`язаних з цим руйнуванням виробничих об`єктів та складнощів щодо визначення обсягів виробництва теплової та електричної енергії.

Позивач зазначив, що заборгованість позивача перед НЕК «Укренерго» за отримані послуги відповідно до умов укладених договорів виникла через відсутність коштів, яка спричинена неоплатою заборгованості НЕК «Укренерго» на користь позивача за договором про надання допоміжних послуг від 16.11.2022 №0558-16013 та договором про участь у балансуючому ринку (ідентифікатор договору № 0558-04013, дата акцептування 07.07.2019). При цьому заборгованість НЕК «Укренерго» перед позивачем перевищує заборгованість позивача перед НЕК «Укренерго».

Стверджує, що обґрунтування щодо проекту оскаржуваної постанови не містять оцінки зазначених обставин та їх впливу на можливість виконання позивачем умов укладених з НЕК «Укренерго».

Щодо порушення підпункту 3.5.1 пункту 3.5 глави ІІІ Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 позивач зазначив, що перевіркою встановлено ненадання позивачем у листопаді 2022 року додаткових послуг на 2 145,35 МВт від акцептованого обсягу, у грудні 2022 року - 13 436,26 МВт, січні 2023 року - 180,72 МВт, лютому 2023 року 7 417,55 МВт. В якості обставин, які зумовили відхилення фактичних послуг від заявок, позивач посилається на те, що енергетична інфраструктура неодноразово піддавалась ракетним обстрілам, внаслідок чого відбувались аварійні відключення з втратою виробництва електричної енергії обладнанням позивача, крім того, під час ракетних атак надавались команди диспетчерами АТ «Чернігівобленерго» на від`єднання від ОЕС України, що також призводило до зменшення обсягу генерації електричної енергії. На переконання позивача, ненадання додаткових послуг у відповідних обсягах не є наслідком дій чи бездіяльності позивача, а є результатом незалежних від позивача обставин. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано Програму дій при виділенні Чернігівської ТЕЦ на роздільну роботу з ОЕС України у випадку загрози ракетного удару з боку РФ.

Вказав, що в обґрунтуванні до проекту постанови №653 та заявах по суті спору відповідач обмежився констатацією факту відхилення надання позивачем допоміжних послуг без надання оцінки обставинам, на які посилається позивач, та які були встановлені в акті №159.

Також, щодо порушення пункту 10.10 розділу Х Правил ринку (в редакціях, що діяли з15.02.2021 до 06.05.2022) та пункту 10.9 розділу Х Правил ринку (в редакції, що діє з 07.05.2022) в частині невідповідності обсягів наданих заявок на РДН встановленим граничним обсягам обов`язкової заявки на продаж електричної енергії на РДН позивач зазначив, що ним помилково було надано інформацію, а саме замість заявок (пропозицій) на РДН було надано акцептовані заявки на РДН. За твердженням позивача, помилки були виправлені під час перевірки, але відповідач не взяв виправлені дані до уваги.

В обґрунтуванні щодо проекту оскаржуваної постанови відповідачем відображено дані, зазначені на сторінці 67 акту №159. У відзиві на позов відповідач не заперечував того, що до закінчення перевірки позивачем були надані оновлені дані, які не були відображені в акті №159. Отже, оскаржувана постанова була прийнята без урахування оновлених даних. Водночас, відповідач стверджує, що надані позивачем матеріали підтверджують факт виявленого порушення, проте не надає інформації щодо оновлених даних, які підтверджували б наявність порушення Правил ринку.

Щодо порушення підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов в частині порушення обов`язку мати необхідні резерви відповідного палива позивач зазначає, що порушення є наслідком системної енергетичної кризи, яка відбувається в Україні, та ускладняється рядом чинників (припиненням поставок вугілля, перешкоджанням транспорту вугілля з деяких країн тощо). У позивача встановлені котлоагрегати, які спроектовані під спалювання вугілля марки АШ Донецького басейну, антрацитової групи, яка наразі не видобувається на підконтрольній Україні території, позивач змушений здійснювати пошук контрагентів для можливості забезпечення ТЕЦ енергоносіями. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано листи на ім`я Прем`єр-міністра України, Міністра енергетики України, на адресу посольства США, посольства Австралії (листи від 06.07.2021 № 926, від 06.07.2021 № 925, від 04.11.2021 №1631 та від 21.03.2022 №296 відповідно).

Позивач стверджує, що постанова №653 в частині зобов`язання позивача у термін до 01 червня 2023 року невикористані кошти відповідно до пункту 1 постанови НКРЕКП від 20 липня 2022 року № 797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану» (далі постанова № 797) спрямовувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону, про що повідомити НКРЕКП з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів є незаконною та необґрунтованою, оскільки постанова №797 прийнята поза межами повноважень відповідача та оскаржується позивачем в суді в рамках справи №320/6150/23.

Позивач, з посиланням на обґрунтування щодо проекту оскаржуваного розпорядження, зазначив, що відповідачем визнано факт усунення порушення підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, у зв`язку з чим, у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваного розпорядження.

Також позивач зазначає, що в бухгалтерському обліку позивача розподіл палива між виробництвом електричної та теплової енергії на ТЕЦ при комбінованому виробництві здійснюється відповідно до Стандарту підприємства «Питомі витрати палива на відпущену електричну енергію та теплоту при їх комбінованому виробництві на КЕП «ЧЕРНІГІВСЬКА ТЕЦ» ТОВ ФІРМИ «ТЕХНОВА» при спалювання природного газу, вугілля та змішаного палива (вугілля - газ). Методика визначення», розробленого ПРАТ «ЛЬВІВОРГРЕС» (далі Стандарт підприємства). На підтвердження правомірності застосування Стандарту підприємства позивач посилається на Висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень законодавства України, виконаної відповідно до звернення ТОВ «ФІРМА «ТЕХНОВА» на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» та Висновок експертів за результатами проведення комплексного електротехнічного та економічного дослідження від 18.08.2022 №10762/22-72/10763/22-46.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. Вказав, що у позивач був спроможний вчасно надавати звітність, оскільки відповідно до постанов НКРЕКП від 28.02.2012 №282 та від 29.03.2019 №450 звітність ліцензіатом має надаватися в електронній формі. Крім того, відповідач наголошував, що відповідно до постанови НКРЕКП від 21.06.2022 №622 звітність, яка мала бути подана у період з 24.02.2022 до дня набрання чинності цією постановою, подається протягом місяця з дня оприлюднення цієї постанови.

Відповідач зазначив, що твердження позивача щодо порушення постанови НКРЕКП від 06.04.2017 №491, а саме Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) та «Звіту про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та останнім усунуті до прийняття оскаржуваної постанови, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки встановлений факт правопорушення, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Також, відповідач стверджував, що доводи позивача викладенні у позовній заяві не спростовують факт порушення підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, оскільки постанова НКРЕКП від 20.07.2022 № 797 позивачем не виконана.

Щодо порушення позивачем підпунктів 14 та 33 пункту 2.2 Ліцензійних умов відповідач наполягав, що ліцензіат повинен неухильно дотримуватися вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов, а перевірка дотримання вимог законодавства НЕК «Укренерго» проводиться при здійсненні заходу державного регулювання НЕК «Укренерго».

Відповідач також зауважив, що твердження позивача щодо порушення пункту 10.10 розділу Х Правил ринку (в редакціях, що діяли з15.02.2021 до 06.05.2022) та пункту 10.9 розділу Х Правил ринку (в редакції, що діє з 07.05.2022) в частині невідповідності обсягів наданих заявок на РДН встановленим граничним обсягам обов`язкової заявки на продаж електричної енергії на РДН, що останнім помилково було надано інформацію, а саме замість заявок (пропозицій) на РДН було надано акцептовані заявки на РДН та у подальшому надані оновлені дані, підтверджують факт виявленого порушення.

Зазначив, що порушення позивачем підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов в частині порушення обов`язку мати необхідні резерви відповідного палива, вказав, що оскільки було руйнування обладнання ТЕЦ, у зв`язку з чим його робота на вугільному паливі неможлива та використання вугілля було припинено з 11.03.2022.

В якості підстав для скасування пункту 1 оскаржуваної постанови позивач також посилається на порушення відповідачем принципів недопущення дискримінації, пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають носити стримуючий вплив.

Відповідач вказав, що позивач наводить ряд постанов відповідача, якими на ліцензіатів в аналогічних умовах були застосовані санкції у вигляді застереження, а не штрафу, зокрема, постанову від 12.03.2021 №441, постанову від 16.05.2023 №886, постанову від 17.05.2022 №503, постанову від 02.05.2023 №815, постанову від 23.05.2023 №946 та постанову від 24.05.2022 №530.

Проте відповідач посилається на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №480/2675/20 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі №640/17821/21, та стверджує, що вирішення питання щодо визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП. Вважає, що штраф на рівні 85000 гривень був застосований до позивача в межах дискреційних повноважень, з урахуванням сукупності чинників (серйозності і тривалості правопорушення, наслідків правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, обтяжуючі обставини).

Відповідач заперечив відсутність повноважень щодо прийняття постанови №797 посилаючись на те, що зазначеною постановою передбачено спрямування невикористаних тарифних коштів минулих періодів. У зв`язку з невиконанням позивачем вимог постанови №797 відповідач повторно зобов`язав позивача спрямувати кошти у сумі у сумі 500 874,49 тис. грн (без ПДВ) на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності.

Щодо посилання позивачем на Висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень законодавства України, виконаної відповідно до звернення ТОВ «ФІРМА «ТЕХНОВА» на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» та Висновок експертів за результатами проведення комплексного електротехнічного та економічного дослідження від 18.08.2022 №10762/22-72/10763/22-46, як на підтвердження правомірності застосування Стандарту підприємства та про протиправність розпорядження № 99-р, на думку відповідача зазначені висновки не є дотичними до виявлених порушень, а прийняття розпорядження № 99-р обумовлено пунктом 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 № 282, та пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282, згідно з якими фактичні витрати для виробництва електричної та (або) теплової енергії визначаються відповідно до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки під час формування та встановлення НКРЕКП відповідних тарифів.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій проти доводів відповідача заперечував. Наголосив на тому, що усі виявлені порушення усунуто самостійно до моменту прийняття оскаржуваних рішень НКРЕКП, правопорушення завершено та відновлено стан, який з ними пов`язаний. Це, на переконання позивача, підтверджує його добросовісні наміри, спрямовані на найшвидше усунення порушень.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому оскаржувані рішення НКРЕКП прийнятті відповідно до вимог чинного законодавства, є правомірними та не підлягають скасуванню. Стверджує, що поведінка позивача щодо виконання вимог відповідача не являється чимось таким, що виходить за рамки сталої формули «вчинення правопорушення здійснення відповідних дій на відновлення відносин у сфері його вчинення» та не може враховуватись судом у якості доводів для задоволення позовних вимог, оскільки у цій справі досліджується питання правомірності застосування до позивача наслідків його здійснення, при цьому правовими інститутами для звільнення позивача від відповідальності за його вчинення (з мотивів заявлених позивачем) суд не наділений.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд даний адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі постанов НКРЕКП від 14 лютого 2023 року № 280 «Про проведення позапланової перевірки ТОВ Фірма «Технова» з виробництва електричної енергії» та від 28 лютого 2023 року № 385 «Про збільшення строку проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Фірма «Технова» з виробництва електричної енергії» та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 15 лютого 2023 року № 122, починаючи з 22.02.2023 по 21.03.2023 проведено позапланову виїзну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Технова» вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва електричної енергії за період з 01.01.2021 по 21.02.2023.

За результатом проведення планової перевірки було складено акт від 21.03.2023 № 159 (далі акт № 159).

11.04.2023 на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 653 «Про накладення штрафу на ТОВ Фірма «Технова» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушень Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» (далі - постанова №653) та розпорядження № 99-р «Про усунення порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії ТОВ Фірма «Технова» (далі - розпорядження № 99-р).

Пунктом 1 постанови №653 на позивача накладено штраф у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов, а саме:

- пункту 5 Порядку № 491 у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за І квартал 2021 року та ІІІ квартал 2022 року;

- пункту 3.5.1 глави 3.5 розділу ІІІ Правил ринку щодо обов`язку постачальника допоміжних послуг виконувати умови договорів про надання допоміжних послуг та вимоги Правил ринку щодо участі на ринку ДП;

- пункту 10.10 розділу Х Правил ринку (у редакціях, що діяли з 17 лютого 2021 року до 06 травня 2022 року) та пункту 10.9 розділу Х Правил ринку (у редакціях, що діяли з 07 травня 2022 року) щодо обов`язкового подання виробниками електричної енергії, крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та імпортерів, заявки на продаж електричної енергії на РДН не менше 10 % від сумарного обсягу відпуску електричної енергії всіма одиницями відпуску електричної енергії у кожному розрахунковому періоді доби постачання;

- Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, а саме: глави 2:

пункту 2.7 щодо забезпечення ліцензіатом достовірної інформації, зазначеної ним у формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна),

пункту 2.10 щодо ґрунтування всіх показників форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) на достовірних даних первинного (бухгалтерського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних,

пункту 3.9 глави 3 у частині зазначення у додатку 5 «Інформація про фактичне виконання заходів ремонтних робіт та заходів (робіт) з реконструкції та/або модернізації ТЕЦ (у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про тимчасову підтримку)» інформації щодо фактичного виконання заходів ремонтних робіт;

- пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме:

підпункту 3 щодо обов`язку ліцензіата сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП,

підпункту 5 щодо виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством, а саме пункти 1 та 2 постанови НКРЕКП від 20 липня 2022 року № 797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану»,

підпункту 8 у частині надання до НКРЕКП інформації (даних, відомостей, звітності), необхідної для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП,

підпункту 14 у частині виконання умов укладених договорів,

підпункту 33 щодо здійснення своєчасної оплати в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії,

підпункту 40 щодо обов`язку ліцензіатів, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Пунктом 2 постанови № 653 на позивача покладено обов`язок у термін до 01 червня 2023 року невикористані кошти відповідно до пункту 1 постанови НКРЕКП від 20 липня 2022 року № 797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану» у сумі 500 874,49 тис. грн (без ПДВ) спрямовувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону, про що повідомити НКРЕКП з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

Розпорядженням № 99-р позивача зобов`язано у термін до 01 червня 2023 року усунути порушення:

- підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1467, у частині надання ліцензіатом до НКРЕКП звітності, необхідної для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП, а саме подати до НКРЕКП звітність за визначеними формами, в якій врахувати пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, а саме, виправлені форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021 2022 років.

Не погоджуючись з оскаржуваними постановою та розпорядженням та вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (в редакції, що була чинною на момент прийняття оскаржуваних рішень) (тут і далі Закон №1540-VIII, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 19 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Відповідно до статті четвертої Закону № 1540VIII основними принципами діяльності Регулятора є: 1) законність; 2) самостійність і незалежність у межах, визначених законом; 3) компетентність; 4) ефективність; 5) справедливість; 6) прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; 7) адресність регулювання; 8) неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; 9) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; 10) недопущення дискримінації; 11) відповідальність за прийняті рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до частини п`ятою статті 19 Закону № 1540-VIII суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні регулятора.

Відповідно до статті 22 Закону № 1540-VIII суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Згідно з частинами першою - третьою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) (тут і далі Закон № 2019-VIII) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (підпункти 1 та 2 ч. 2 ст. 77 Закону № 2019-VIII).

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Відповідно до положень пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону №2019-VIII регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах від 5 тисяч (85 000 грн) до 100 тисяч (1 700 000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єкт господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з частиною п`ятою статті 77 Закону №2019-VIII при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Частиною шостою зазначеної статті визначено, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями (ч. 5 ст. 14 Закону № 1540-VIII).

Згідно з частиною дванадцятою статті 2 Закону №2019-VIII рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.

Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.

Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб`єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.

Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень не можуть призводити:

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов`язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов`язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.

Щодо пункту 1 спірної постанови № 653, суд зазначає таке.

Постановою № 653 встановлено порушення підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині надання до НКРЕКП інформації (дані, відомості, звітність), необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП, а саме встановлено порушення термінів подання звітності за окремі періоди 2021 та 2022 років.

Зокрема, актом №159 встановлено порушення позивачем термінів подання звітності на виконання вимог постанов НКРЕКП від 28.02.2012 № 282 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення» (зі змінами) та від 29.03.2019 № 450 «Про затвердження форм звітності з моніторингу для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення» (зі змінами), а також ненадання позивачем інформації відповідно до додатків 1, 2 та 3 Тимчасового порядку дій суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та/або з виробництва теплової енергії на атомних електростанціях, на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, з відновлення об`єктів виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.07.2022 № 689 Позивач посилається на незалежні від його волі обставини, які зумовили пропуск строків подання звітності.

Судом встановлено, що позивач не заперечував факт порушення термінів подання звітності, проте послався на те, що вживав усіх можливих заходів, щоб у встановлені терміни направляти форми звітності до НКРЕКП, і що зазначене прострочення зумовлено дією обставин, які не залежали від волі позивача.

Зокрема, позивач стверджував, що у зв`язку із запровадженням заходів щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим постановами Кабінету міністрів України, збільшенням кількості хворих та дотриманням режиму самоізоляції, звітність було подано до НКРЕКП шляхом розміщення у скриньку для зберігання документів, що не унеможливило відслідковування дати виїмки звітності та її реєстрації.

Суд враховує посилання позивача на те, що починаючи з 25.02.2022 через військову агресію російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2101-IX, ЄМК КЕП Чернігівська ТЕЦ перейшло в особливий режим роботи. Істотній вплив на виконання позивачем своїх обов`язків щодо надання звітності мали постійні повітряні тривоги, перебування працівників у бомбосховищах, часовий обмежений доступ до електроенергії, мережі інтернет та засобів електронного зв`язку, відбувалися перебої у роботі громадського транспорту, обмеження постачання електричної енергії у відділах зв`язку АТ «Укрпошта», скорочені години роботи та перерви у зв`язку з повітряними тривогами, які є загальновідомими обставинами.

Заперечуючи вплив зазначених обставин на спроможність позивача вчасно надавати звітність, відповідач посилався на те, що відповідно до постанов НКРЕКП від 28.02.2012 №282 та від 29.03.2019 №450 звітність ліцензіатом має надаватися в електронній формі.

Крім того, відповідач наголошував, що відповідно до постанови НКРЕКП від 21.06.2022 №622 звітність, яка мала бути подана у період з 24.02.2022 до дня набрання чинності цією постановою, подається протягом місяця з дня оприлюднення цієї постанови.

Водночас, в обґрунтуванні до проекту постанови №653 зазначено, що не подані форми звітності ліцензіат надав під час перевірки.

Зокрема, судом встановлено, що виявлені відповідачем порушення усунуто позивачем самостійно до моменту прийняття оскаржуваних рішень НКРЕКП, правопорушення завершено та відновлено стан, який було з ними пов`язаний.

Щодо порушення постанови НКРЕКП від 06.04.2017 № 491, а саме Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) та «Звіту про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» судом встановлено, що позивачем були надані виправлені форми з роз`ясненнями, тобто порушення були усунуті до прийняття оскаржуваної постанови.

Також, щодо недотримання підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині невиконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені рішенням НКРЕКП, судом встановлено, що постановою від 20.07.2022 № 797 відповідач зобов`язав позивача кошти у сумі 500874,49 тис. грн. спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною такою, що прийнята поза межами компетенції відповідача. В обґрунтування своїх тверджень позивач зазначив, що пошкодження та руйнування ЄМК КЕП «Чернігівська ТЕЦ» сталося внаслідок військової агресії російської федерації проти України. Згідно із п. 4.2 Договору оренди єдиного майнового комплексу №1 від 25.12.2000 (надалі Договір) джерелом для відновлення ЄМК є амортизаційні відрахування. Відповідно до п. 6.7 зазначеного договору реконструкція, технічне переоснащення та поліпшення орендованого майна можуть здійснюватися за рахунок доходу (прибутку) від орендованого майна та нерозподіленого прибутку. При цьому, амортизаційні відрахування відповідно до умов договору оренди мають бути спрямовані на відновлення майна, пошкодженого внаслідок його звичайного (нормального) зносу.

В свою чергу, суд погоджується із твердженнями позивача, що реконструкція та технічне переоснащення мають бути направлені на покращення орендованого майна, а не на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна внаслідок обставин, що є незалежними від волі сторін. Відповідно до п. 7.2 Договору ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованого майна (ЄМК) несе орендодавець. За таких обставин Чернігівською міською радою як власником ЄМК було прийнято рішення від 30 червня 2022 року № 18/VIII-6 «Про створення КП ТКЕ ЧМР», від 30 червня 2022 року № 18/VIII-7 «Про затвердження Програми відновлення єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства «Чернігівська ТЕЦ», від 30 червня 2022 року № 18/VIII-8 «Про уповноваження на здійснення заходів щодо відновлення єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства «Чернігівська ТЕЦ».

На підтвердження цих фактів позивачем надано докази руйнування (пошкодження) ЄМК внаслідок військової агресії рф проти України, а саме, акти візуального огляду пошкодженого об`єкту, акти про пожежу, листи ГУ ДСУНС у Чернігівській області, лист УСБУ в Чернігівській області, висновок Інституту теплоенергетичних технологій «Термінове експертне обстеження основного та допоміжного обладнання ЦМК Чернігівської ТЕЦ, технічні звіти за результатами обстеження будівельних конструкцій об`єктів які пошкоджені в результаті збройної агресії російської федерації, договір оренди єдиного майнового комплексу №1 від 25.12.2000 з додатковими угодами, протоколи засідань робочої групи з питань виявлення ушкодженого і зруйнованого майна комунальної власності територіальної громади м. Чернігова, що виникло внаслідок військової агресії Російської Федерації, яке перебуває у складі ЄМК ТОВ ФІРМИ «ТЕХНОВА».

Крім того, суд зазначає, що покладення на ліцензіата обов`язку спрямувати грошові кошти на визначені регулятором цілі не передбачено жодним законом.

Також судом встановлено, що постанова від 20.07.2022 №797 оскаржувалась у судовому порядку в рамках адміністративної справи № 320/6150/23 та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова».

Щодо порушення підпункту 3 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині порушення вимог щодо заповнення звітності та строків сплати внесків на регулювання судом встановлено, що несвоєчасне подання звітності та сплати внесків є наслідком бойових дій у м. Чернігові протягом І-ІІ кварталів 2022 року, пов`язаних з цим руйнуванням виробничих об`єктів та складнощів щодо визначення обсягів виробництва теплової та електричної енергії.

Відповідачем в обґрунтуванні щодо проекту оскаржуваної постанови підтверджено факт надання позивачем виправлених форм звітності під час проведення перевірки. При цьому відповідачем не надано оцінки обставин, на які посилається позивач, ані в обґрунтуванні щодо проекту постанови №653, ані в заявах по суті спору, які надавалися відповідачем до суду.

Щодо порушення підпунктів 14 та 33 пункту 2.2 Ліцензійних умов судом встановлено, що заборгованість позивача перед НЕК «Укренерго» за отримані послуги відповідно до умов укладених договорів виникла через відсутність коштів, яка спричинена неоплатою заборгованості НЕК «Укренерго» на користь позивача за договором про надання допоміжних послуг від 16.11.2022 №0558-16013 та договором про участь у балансуючому ринку (ідентифікатор договору №0558-04013, дата акцептування 07.07.2019). При цьому заборгованість НЕК «Укренерго» перед позивачем перевищує заборгованість позивача перед НЕК «Укренерго».

Обґрунтування щодо проекту оскаржуваної постанови не містять оцінки зазначених обставин та їх впливу на можливість виконання позивачем умов укладених з НЕК «Укренерго». Проте, у відзиві на позовну заяву відповідач наполягав, що ліцензіат повинен неухильно дотримуватися вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов, а перевірка дотримання вимог законодавства НЕК «Укренерго» проводиться при здійсненні заходу державного регулювання НЕК «Укренерго».

Щодо порушення підпункту 3.5.1 пункту 3.5 глави ІІІ Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 судом встановлено, що перевіркою встановлено ненадання позивачем у листопаді 2022 року додаткових послуг на 2 145,35 МВт від акцептованого обсягу, у грудні 2022 року - 13 436,26 МВт, січні 2023 року - 180,72 МВт, лютому 2023 року 7 417,55 МВт.

В якості обставин, які зумовили відхилення фактичних послуг від заявок, позивач посилається на те, що енергетична інфраструктура неодноразово піддавалась ракетним обстрілам, внаслідок чого відбувались аварійні відключення з втратою виробництва електричної енергії обладнанням позивача, крім того, під час ракетних атак надавались команди диспетчерами АТ «Чернігівобленерго» на від`єднання від ОЕС України, що також призводило до зменшення обсягу генерації електричної енергії.

На переконання суду, ненадання додаткових послуг у відповідних обсягах не є наслідком дій чи бездіяльності позивача, а є результатом незалежних від позивача обставин. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано Програму дій при виділенні Чернігівської ТЕЦ на роздільну роботу з ОЕС України у випадку загрози ракетного удару з боку рф.

Наявність зазначених обставин не заперечується відповідачем. Як вбачається з матеріалів справи, на сторінці 64 акту №159 зазначено, що розбіжності в заявках та акцептах відбувались через застаріле обладнання (ремонти тощо), виконання диспетчерських команд на розвантаження, виконання команд на від`єднання від ОЕС України під час ракетних атак по енергетичній інфраструктурі.

В обґрунтуванні до проекту постанови №653 та заявах по суті спору відповідач обмежився констатацією факту відхилення надання позивачем допоміжних послуг без надання оцінки обставинам, на які посилається позивач, та які були встановлені в акті №159.

Щодо порушення пункту 10.10 розділу Х Правил ринку (в редакціях, що діяли з15.02.2021 до 06.05.2022) та пункту 10.9 розділу Х Правил ринку (в редакції, що діє з 07.05.2022) в частині невідповідності обсягів наданих заявок на РДН встановленим граничним обсягам обов`язкової заявки на продаж електричної енергії на РДН судом встановлено, що позивачем помилково було надано інформацію, а саме замість заявок (пропозицій) на РДН було надано акцептовані заявки на РДН. За твердженням позивача, помилки були виправлені під час перевірки, але відповідач не взяв виправлені дані до уваги.

Судом встановлено, що в обґрунтуванні щодо проекту оскаржуваної постанови відповідачем відображено дані, зазначені на сторінці 67 акту №159. У відзиві на позов відповідач не заперечував того, що до закінчення перевірки позивачем були надані оновлені дані, які не були відображені в акті № 159. Отже, оскаржувана постанова була прийнята без урахування оновлених даних. Водночас, відповідач стверджує, що надані позивачем матеріали підтверджують факт виявленого порушення, проте не надає інформації щодо оновлених даних, які підтверджували б наявність порушення Правил ринку.

Щодо порушення підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов в частині порушення обов`язку мати необхідні резерви відповідного палива судом встановлено, що порушення є наслідком системної енергетичної кризи, яка відбувається в Україні, та ускладняється рядом чинників (припиненням поставок вугілля, перешкоджанням транспорту вугілля з деяких країн тощо).

З матеріалів справи вбачається, що у позивача встановлені котлоагрегати, які спроектовані під спалювання вугілля марки АШ Донецького басейну, антрацитової групи, яка наразі не видобувається на підконтрольній Україні території, позивач у позовній заяві стверджував, що змушений здійснювати пошук контрагентів для можливості забезпечення ТЕЦ енергоносіями. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано листи на ім`я Прем`єр-міністра України, Міністра енергетики України, на адресу посольства США, посольства Австралії (листи від 06.07.2021 № 926, від 06.07.2021 № 925, від 04.11.2021 №1631 та від 21.03.2022 №296).

Також, судом встановлено, що в обґрунтуваннях щодо проекту оскаржуваної постанови відсутня оцінка обставин, які мали місце протягом 2021-2022 років та на які посилається позивач. Проте, у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив відповідач лише значив про руйнування обладнання ТЕЦ, у зв`язку з чим його робота на вугільному паливі неможлива і що використання вугілля було припинено з 11.03.2022.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується подання позивачем пояснень (зауважень) до акту №159 (вих. № 250 від 28.03.2023). Інформація про отримання цих пояснень відповідачем міститься в обґрунтуванні щодо проекту оскаржуваної постанови.

Обґрунтування щодо проекту оскаржуваної постанови обмежується описом порушень, встановлених під час перевірки, результати якої оформлені актом №159, та інформацією щодо усунення виявлених порушень. Оцінка ступеню тяжкості вчинених порушень та їх наслідків в оскаржуваній постанові та в обґрунтуванні щодо її прийняття відсутня.

Пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено, що регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

В якості підстав для скасування пункту 1 оскаржуваної постанови позивач також посилається на порушення відповідачем принципів недопущення дискримінації, пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають носити стримуючий вплив. Відповідач, з посиланням на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №480/2675/20 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі №640/17821/21, стверджував, що вирішення питання щодо визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП. На переконання відповідача, штраф на рівні 85000 гривень був застосований до позивача в межах дискреційних повноважень, з урахуванням сукупності чинників (серйозності і тривалості правопорушення, наслідків правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, обтяжуючі обставини).

Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки регулятором виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, є дискреційним повноваженням відповідача.

У постанові від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив ряд висновків щодо застосування дискреції НКРЕКП та пропорційності санкцій.

Дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988), встановлено, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Гавенда проти Польщі" від 14.03.2002).

Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

В свою чергу, обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

При цьому, суд звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов`язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.

Крім того, у постанові від 23.08.2023 у справі №420/1369/22 Верховний Суд сформував правовий висновок, згідно з яким обґрунтування розміру штрафної санкції, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, повинно наводитися у постанові суб`єкта владних повноважень. Зазначення порушень в акті перевірки чи в проектах документів не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки конкретна санкція визначається не під час перевірки, а на засіданні НКРЕКП під час вирішення питання про відповідальність суб`єкта господарювання та прийняття відповідного рішення. Обґрунтування розміру санкцій та їх пропорційності у відзиві під час розгляду справи теж не узгоджується з вимогами закону, оскільки правомірність рішень суб`єктів владних повноважень оцінюється на час їх прийняття.

Як вбачається із позовної заяви, позивач наводить ряд постанов відповідача, якими на ліцензіатів в аналогічних умовах були застосовані санкції у вигляді застереження, а не штрафу, зокрема, постанову від 12.03.2021 №441, постанову від 16.05.2023 №886, постанову від 17.05.2022 №503, постанову від 02.05.2023 №815, постанову від 23.05.2023 №946 та постанову від 24.05.2022 №530.

Надаючи оцінку законності пункту 1 оскаржуваної постанови №653, з точки зору дотримання принципів недопущення дискримінації та пропорційності суд враховує посилання позивача на постанови відповідача, якими до інших ліцензіатів, що здійснюють діяльність на ринку електричної енергії, було застосовано санкцію у вигляді застереження, а не штрафу.

Зокрема, постановою НКРЕКП від 12.03.2021 № 441 встановлено недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов, а саме порушення законодавства щодо обов`язку мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та обов`язку учасників ринку електричної енергії невідкладно повідомляти Міністерство енергетики України, регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії. У зв`язку із встановленням зазначених порушень НКРЕКП було застосовано до ліцензіата санкцію у вигляді застереження щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії.

Постановою від 17.05.2022 № 503 встановлено понад двадцять порушень ліцензіатом вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії Ліцензійних умов, серед яких: несвоєчасне подання звітності, недотримання вимог щодо заповнення звітності, невиконання рішень НКРЕКП, невиконання вимог в частині укладення договорів, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, невиконання акцептованих оператором системи передачі добових графіків електричної енергії та інші. Вчинення зазначених порушень мало наслідком застосування НКРЕКП до ліцензіата санкції у вигляді застереження щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії.

За правилами абзацу першого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В оскаржуваній постанові №653 відповідач не оцінив серйозність правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, не обґрунтував неможливість застосування до позивача передбаченої законом санкції у вигляді застереження замість штрафу.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови принципів обґрунтованості, пропорційності та недопущення дискримінації.

Щодо пункту 2 оскаржуваної постанови, суд зазначає таке.

У позовній заяві позивач стверджує, що постанова №653 в частині зобов`язання позивача у термін до 01.06,2023 невикористані кошти відповідно до пункту 1 постанови НКРЕКП від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану» спрямовувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону, про що повідомити НКРЕКП з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів є незаконною та необґрунтованою, оскільки постанова №797 прийнята поза межами повноважень відповідача та оскаржується позивачем в суді в рамках справи №320/6150/23.

Відповідач заперечив відсутність повноважень щодо прийняття постанови №797 посилаючись на те, що зазначеною постановою передбачено спрямування невикористаних тарифних коштів минулих періодів. У зв`язку з невиконанням позивачем вимог постанови №797 відповідач повторно зобов`язав позивача спрямувати кошти у сумі у сумі 500874,49 тис. грн (без ПДВ) на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності.

Системний аналіз Закону №1540-VIII дає підстави для висновку про наявність у відповідача повноважень на здійснення державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг та вчинення законодавчо визначених дій за наслідками здійснення державного регулювання, моніторингу та контролю. Даний перелік є вичерпним та не підлягає розширенню.

Пунктом 2 оскаржуваної постанови позивача зобов`язано у термін до 01 червня 2023 року невикористані кошти відповідно до пункту 1 постанови НКРЕКП від 20 липня 2022 року № 797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану» у сумі 500 874,49 тис. грн (без ПДВ) спрямовувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону, про що повідомити НКРЕКП з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

Суд зазначає, що постанова від 20.07.2022 № 797 не є предметом оскарження у цій справі та повторно звертає увагу, що постанова від 20.07.2022 №797 оскаржувалась у судовому порядку в рамках адміністративної справи №320/6150/23 та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова».

Разом з тим, судом встановлено, що захід, застосований відповідачем до позивача відповідно до пункту 2 оскаржуваної постанови № 653, визначений у результаті розгляду акту №159, яким виявлено невиконання позивачем постанови №797.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №1540-VIII проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок є формою державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов затверджений постановою НКРЕКП 14.06.2018 № 428 (далі Порядок № 428).

Статтею 19 Закону № 1540-VIII визначено повноваження НКРЕКП у разі виявлення порушень під час здійснення державного контролю.

Спірною постановою відповідач вимагає від позивача вчинити дії зобов`язального характеру, які зводяться до виконання попередньо винесеної постанови № 797, тобто усунути порушення в частині невиконання рішення регулятора.

Згідно з частиною п`ятою статті 14 Закону № 1540-VIII, пунктом 10.4 Порядку № 428, рішення НКРЕКП щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, оформлюються розпорядженнями.

В свою чергу, у вигляді постанови приймаються рішення НКРЕКП про застереження, накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії.

Також пунктом 13.1 Порядку № 428 визначено, що НКРЕКП застосовує до ліцензіата заходи державного регулювання, зокрема за результатами перевірки або моніторингу має право приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) ліцензіатів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та вносить зміни до відповідних інвестиційних програм, що кореспондує повноваженням НКРЕКП, визначеним пунктом 13 частини першої статті 17 та пунктом 7 частину четвертої статті 19 № 1540-VIII.

Пункт 13.1 Порядку № 428 не визначає інших засобів державного регулювання або впливу, які можуть застосуватися відповідачем до ліцензіатів у разі виявлення порушень за наслідками перевірки.

Оскаржувана постанова №653 не містить посилання на норми закону, якими відповідачу надано повноваження вимагати від ліцензіата здійснення дій в порядку іншому, ніж порядок прийняття рішень про усунення виявлених порушень.

За таких обставин суд констатує невідповідність змісту пункту 2 постанови № 653 його формі.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

Подібна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 по справі №818/1159/17.

Невиконання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд зауважує, що оскаржувана постанова № 653 є актом індивідуальної дії, прийнятим суб`єктом владних повноважень з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Водночас невиконання суб`єктом публічного права законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог закону щодо порядку здійснення наданих йому повноважень призводить до визнання таких дій незаконними та відсутності правових наслідків таких дій та прийнятих за результатами їх вчинення рішень.

За таких обставин пункт 2 постанови № 653 не відповідає критеріям, наведеним у статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розпорядження № 99-р, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що розпорядженням № 99-р позивача зобов`язано у термін до 01.06.2023 усунути порушення підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1467, у частині надання ліцензіатом до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування, а саме подати до НКРЕКП звітність за визначеними формами, в якій врахувати пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановлені тарифів на виробництво теплової енергії, а саме виправлені форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021 2022 роки.

Як вбачається з преамбули оскаржуваного розпорядження, воно було прийнято на підставі акту №159.

Опис виявлених порушень підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов відображено на сторінках 6-17 та 83-84 акту № 159.

Згідно з актом №159 порушення підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов полягали в порушенні термінів подання (неподанні) звітності, не заповненні фактичних показників з виробництва електричної енергії, а саме інформації щодо фактичного виконання заходів ремонтних робіт, та некоректному відображенні показника «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Водночас, спірним розпорядженням позивача зобов`язано надати виправлені форми звітності, в якій врахувати пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановлені тарифів на виробництво теплової енергії.

Зазначена вимога відповідача не кореспондує жодному з виявлених актом №159 порушень підпункту 8 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, описаних у відповідному розділі акту №159.

Розпорядження № 99-р та обґрунтування щодо його прийняття не містить опису та характеру порушення, яке підлягає усуненню.

Суд відхиляє зазначені у відзиві посилання відповідача на порушення позивачем пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, та пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282.

Обґрунтування застосованих заходів у відзиві під час розгляду справи не узгоджується з вимогами закону, оскільки правомірність рішень суб`єктів владних повноважень оцінюється на час їх прийняття.

Зазначене підтверджується правовим висновком Верховного Суду, сформованому у постанові від 23 серпня 2023 року у справі 420/1369/22.

За таких обставин оскаржуване розпорядження №99-р є необґрунтованим, не відповідає критеріям, наведеним у статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі як таких, що підтверджуються документально та нормативно.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 5368,00 грн., який в силу положень статті 139 КАС України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.04.2023 №653 Про накладення штрафу на ТОВ Фірма Технова за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушень Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходу державного регулювання.

3. Визнати протиправною та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.04.2023 №99-р Про усунення порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії ТОВ Фірма Технова.

4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Технова за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 20 грудня 2023 р.