Решение № 115802118, 28.11.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1435/23

№ 2/183/1995/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Дубовенко І.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Котенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

06 лютого 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» звернулось до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

В обґрунтування своїх вимог вказали, що товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачам, у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» було опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на офіційному веб-сайті https://yasno.com.ua. Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

ОСОБА_1 в точці продажу електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем універсальної послуги та приєднався до діючого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оскільки продовжує споживати електричну енергію (письмові звернення щодо відключення об`єкту і наміру розірвати публічний договір відсутні), яка постачається на об`єкт, згідно умов нового договору та проводить часткову оплату спожитої електричної енергії.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії.

Проте, боржник не виконував свої обов`язки споживача в частині своєчасної та повної оплати за спожиту ним електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим за період травень, серпень-листопад 2020 року за вищевказаною адресою утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію на суму 7424,35 грн.

З метою досудового врегулювання погашення виниклої заборгованості, споживачу були надіслані рахунки про сплату заборгованості, а в подальшому - претензія з вимогою про сплату заборгованості. Однак, боржник не бажає виконувати свої зобов`язання.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 7424,35 грн. 3% річних у розмірі 502,55 грн., інфляційні втрати на суму 3172,14 грн, та понесені ним судові витрати в розмірі 1073,60 грн.

Ухвалою про відкриття провадження від 17.07.2023 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, у якій просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило. Відзиву на позов у встановлені судом строки не подано.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в точці продажу електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем універсальної послуги та приєднався до діючого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оскільки продовжує споживати електричну енергію (письмові звернення щодо відключення об`єкту і наміру розірвати публічний договір відсутні), яка постачається на об`єкт, згідно умов нового договору та проводить часткову оплату спожитої електричної енергії.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.5.10 Договору оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

В розділі «Термін оплати» комерційної пропозиції до Договору, побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду наступного за розрахунковим. Розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.

Оплата обсягу спожитої електричної енергії має бути здійснена споживачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов договору та порушення вимог п. 4.12, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії в частині своєчасної та повної сплати грошових коштів за спожиту ним електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до наданого розрахунку, станом на 31.01.2023 року за вищевказаною адресою утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію за період травень, серпень-листопад 2020 року на суму 7424,35 грн..

29.12.2020 року на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію, однак, сума заборгованості до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до пп. 2 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно п. 4.12 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина друга статті 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди: тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 2ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 у добровільному порядку не бажає виконувати свої зобов`язання за вищевказаною адресою та сплатити суму заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 7424,35 грн., жодних доказів своєї невинуватості, а також заперечень щодо розрахунку, наданого позивачем, - не надав, суд вважає доцільним стягнути дану суму з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» в примусовому порядку.

Згідно ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язання є договір.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом установлено, що відповідач, у порушення умов договору, взяті на себе зобов`язання щодо погашення кредиту у встановлений строк не виконав, у зв`язку з чим, станом на 31 січня 2023 року утворилась заборгованість за 3% річних у розмірі 502,55 грн. та інфляційні збитки у розмірі 13172,14 грн., які також слід стягнути з відповідача.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору, в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 12,13, 80, 81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509,526,1166 ЦК України, правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року, з подальшими змінами та доповненнями, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 7424,35 грн., 3% річних у розмірі 502,5 грн. та інфляційних втрат в сумі 3172,14 грн, та судові витрати по сплаті судового збору 1073,60 грн., а всього на суму 12172 (дванадцять тисяч сто сімдесят дві) грн. 59 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 42082379, адреса місцезнаходження: вулиця Моссаковського Володимира, будинок 7 м. Дніпро, 49044; адреса електронної пошти: dp@yasno.com.ua).

Відповідач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 )

Рішення суду складено і підписано 28 листопада 2023 року.

Суддя І.Г.Дубовенко