Постановление суда № 115791568, 20.12.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

=====

Справа №225/352/22

Провадження №1-кп/225/68/2023

У Х В А Л А

іменем України

20 грудня 2023 року

приміщення суду за адресою: вул. Дружби, 4, м. Торецьк, 85200

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021052220000605 від 19.11.2021року,відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торецька Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Новгородське м. Торецька Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , -

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

в с т а н о в и в:

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики переховування обвинувачених від суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення, а інші запобіжні заходи не зможуть запобігти даним ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 не заперечували проти клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що клопотання носить суто формальний характер, ризики, на які посилається прокурор в своєму клопотанні нічим не підтвердженні, а тому просив відмовити в його задоволенні.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши у відповідних межах матеріали справи, суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 07.11.2023 року обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.01.2024 року.

Відповідно до вимог ч.2 ст.331 КПК Українивирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою врегульовано ст.199 КПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинувачених, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності, мають не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, неодружені, на утриманні дітей не мають, тобто не мають тісних соціальних зв`язків, з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує у випадку визнання їх винуватими у вчиненні злочину, суд вважає, доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду.

Враховуючи відсутність постійного джерела доходів, а також те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вже раніше неодноразово скоювали кримінальні правопорушення, наявний ризик, передбачений п.5ч.1ст.177 КПК України, у виді можливостівчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом приймається до уваги, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 утримуються під вартою з січня 2022 року, тому розглядаючи можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового засідання, суд вважає необхідним перевірити можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким з заподіянням фізичних страждань, є чітким переконанням суду, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на більш м`який, оскільки обраний відносно них запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, відповідає особам обвинувачених, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченим та покаранню, що може бути їм призначене, в разі визнання винуватими.

При судовому розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання прокурора суд оцінює підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) та тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Також суд вважає, що утримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою, буде запобігати перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні.

Утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження, а саме: тримання під вартою, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, судом на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено, у зв`язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без внесення застави, що забезпечить їх належну процесуальну поведінку.

Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Крім того, суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинувачених не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Суд вважає, що у клопотанні та безпосередньо в судовому засіданні прокурором доведена необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обох обвинувачених.

Будь якихданих прозменшення чивідсутність ризиків,передбачених ст.177КПК Українидля застосуваннявідносно обвинуваченихбільшм`якогозапобіжногозаходу,ніжтримання підвартою,всудовомузасіданніневстановлено,томусуддійшоввисновкупронеобхідністьпродовження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжногозаходуу видітриманняпідвартою настрок,щонеможеперевищуватишістдесятиднів без внесення застави.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 392, 395 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, тобто до 17 лютого 2024року включно, без внесення застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» строком на 60 днів, тобто до 17 лютого 2024року включно, без внесення застави.

Копії ухвали направити: обвинуваченим, прокурору для відома; керівникам Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» та Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.

С у д д я: ОСОБА_1