Приговор № 115771680, 20.12.2023, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/3947/23

1-кп/189/235/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2023 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4

адвокат ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023205580000050 від 25.02.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, який має повну середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має ІІІ групу інвалідності, депутатом не являється, державних нагород не має, одружений, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше судимий:

- 20.04.2011 Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з встановленням іспитового строку 3 роки;

- 08.07.2013 Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 20.04.2011 року, до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі; звільнений 11.06.2015 умовно-достроково з невідбутим терміном покарання строком 8 місяців;

- 07.10.2019 Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1190 гривень штрафу; покарання відбув 07.12.2019 року,

- 13.10.2023 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим 20.04.2011 Покровським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період, коли, відповідно до ч. 5 ст. 90 КК України, судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, повторно скоїв ряд умисних корисливих злочинів при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , будучи зареєстрованим з номеру телефону НОМЕР_1 в соціальній мережі «WhatssApp», 22.02.2023, о 08.48 годині, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , отримав повідомлення від ОСОБА_8 , про те, що вона шукає тепловізор марки «Пульсар» для військовослужбовців ЗСУ, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом обману.

Цього ж дня, 22.02.2023, близько 08.57 години, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, із корисливих спонукань, вчиняючи злочин повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами, належними ОСОБА_8 , за допомогою свого телефону марки ZTE моделі «Blade A 51», у якому була сім-карта з номером НОМЕР_1 , в соціальній мережі «WhatssApp», заздалегідь не бажаючи виконувати будь-які свої обіцянки та відправляти запропонований товар, написав особисте повідомлення абоненту НОМЕР_2 - ОСОБА_8 , у якому надав останній завідомо неправдиву інформацію, а саме повідомив, що він волонтер з міста Олександрівка Запорізької області, та що на даний час він має у наявності тепловізори марки «Пульсар» вартістю 21 000 за один тепловізор, які може надіслати ОСОБА_8 за умови передоплати за товар, хоча насправді ніяких речей для передачі не мав та надсилати їх не збирався.

Після того, як ОСОБА_8 зацікавилася даною пропозицією, під час листування в соціальній мережі «WhatssApp» з абонентом НОМЕР_1 , будучи переконаним, що спілкується з волонтером з міста Олександрівка, замовила у нього тепловізори марки «Пульсар» у кількості 2 штук, після чого ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , надаючи їй завідомо неправдиву інформацію про те, що відправить тепловізори «Новою поштою» після проведення часткової оплати за вказаний товар, на що отримав згоду потерпілої, та 22.02.2023 о 10.14 годині, під час листування в соціальній мережі «WhatssApp», надав їй номер карткового рахунку № НОМЕР_3 , відкритого 07.02.2023 в АТ «УніверсалБанк» на ім`я його дружини ОСОБА_9 , до якого він мав вільний доступ, міг ним вільно користуватися, у тому числі знімати готівку або розплачуватися за придбаний товар, при цьому не повідомив дружині про використання її карткового рахунку для доведення до кінця своїх злочинних дій, після чого 22.02.2023, о 10 годин 28 хвилини, на даний картковий рахунок ОСОБА_9 , було зараховано грошові кошти в сумі 21 000 гривень, які, будучи введеною в оману, перерахувала потерпіла ОСОБА_8 зі свого карткового рахунку № НОМЕР_4 у якості оплати за придбання одного тепловізору марки «Пульсар».

Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , дізнавшись від неї у телефонній розмові, що вона намагалася перерахувати грошові кошти в сумі 10 000 гривень у якості передплати за придбання другого тепловізору марки «Пульсар» зі свого карткового рахунку № НОМЕР_4 на наданий ним картковий рахунок № НОМЕР_3 , однак завершити дану операцію з перерахування коштів вона не змогла, надаючи їй завідомо неправдиву інформацію, запропонував їй перерахувати кошти в сумі 10 000 гривень за другий тепловізор на картковий рахунок № НОМЕР_5 , відкритого 11.02.2023 в АТ «УніверсалБанк» на його ім`я, який він надавав потерпілій 22.02.2023 о 09.36 годині під час листування з нею у соціальній мережі «WhatssApp», після чого 22.02.2023, о 11 годин 36 хвилини, на даний картковий рахунок ОСОБА_4 , було зараховано грошові кошти в сумі 10 000 гривень, які, будучи введеною в оману, перерахувала потерпіла ОСОБА_8 зі свого карткового рахунку № НОМЕР_4 у якості часткової оплати за придбання другого тепловізору марки «Пульсар».

Таким чином, ОСОБА_4 , шляхом обману, заволодів грошовими коштами в загальній сумі 31 000 гривень, належними ОСОБА_8 , розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, умисні, протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України - «Заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно».

Крім того, ОСОБА_4 , будучи зареєстрованим з номеру телефону НОМЕР_1 під ім`ям «До перемоги» у групі « ОСОБА_10 » в соціальній мережі «Телеграм», 26.03.2023, близько 17.00 годин, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , прочитав повідомлення ОСОБА_11 , про те, що він шукає однострій та аптечки для бійців ЗСУ, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 .

Того ж дня, 26.03.2023 близько 17.10 годин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, із корисливих спонукань, вчиняючи злочин повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами, належними ОСОБА_11 , за допомогою свого телефону марки ZTE моделі «Blade A 51», у якому була сім-карта з номером НОМЕР_1 , в соціальній мережі «Телеграм», заздалегідь не бажаючи виконувати будь-які свої обіцянки та відправляти запропонований товар, написав особисте повідомлення абоненту НОМЕР_6 - ОСОБА_11 , у якому надав останньому завідомо неправдиву інформацію, а саме назвався волонтеркою - жінкою на ім`я ОСОБА_12 та запропонував свою допомогу з придбання необхідного ОСОБА_11 товару, хоча насправді ніяких речей для передачі не мав та надсилати їх не збирався.

Після того, як потерпілий ОСОБА_11 зацікавився даною пропозицією та почав листуватися з ОСОБА_4 в соціальній мережі «Телеграм», будучи переконаним, що спілкується з волонтеркою на ім`я ОСОБА_12 , замовив у нього однострій для ЗСУ на загальну суму 2000 гривень, після чого ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 шляхом обману, повідомив останньому, що за відправлення обраного ним товару він повинен сплатити кошти в сумі 2000 гривень у вигляді передплати, на що отримав згоду потерпілого, та 26.03.2023 о 18.30 годині, під час листування в соціальній мережі «Телеграм», надав йому номер карткового рахунку № НОМЕР_5 , відкритого 11.02.2023 в АТ «УніверсалБанк» на його ім`я після чого 26.03.2023, в 18 годин 44 хвилини, на даний картковий рахунок ОСОБА_4 було зараховано грошові кошти в сумі 2000 гривень, які, будучи введеним в оману, перерахував потерпілий ОСОБА_11 зі свого карткового рахунку № НОМЕР_7 у якості передплати за одяг для бійців ЗСУ.

Наступного дня, 27.03.2023 ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , отримавши від останнього повідомлення про замовлення додаткового комплекту однострою для ЗСУ, за допомогою свого телефону марки ZTE моделі «Blade A 51», у якому була сім-карта з номером НОМЕР_1 , в соціальній мережі «Телеграм», заздалегідь не бажаючи виконувати будь-які свої обіцянки та відправляти запропонований товар, написав особисте повідомлення абоненту НОМЕР_6 - ОСОБА_11 , у якому надав останньому завідомо неправдиву інформацію, що може відправити додатково замовлнений ОСОБА_11 товар, за що останній повинен додатково сплатити кошти в сумі 1000 гривень у вигляді передплати на раніше наданий ним картковий рахунок № НОМЕР_5 , після чого 27.03.2023, в 08 годин 28 хвилини, на даний картковий рахунок ОСОБА_4 було зараховано грошові кошти в сумі 1000 гривень, які, будучи введеним в оману, перерахував потерпілий ОСОБА_11 зі свого карткового рахунку № НОМЕР_7 у якості передплати за одяг для бійців ЗСУ.

Таким чином, ОСОБА_4 , шляхом обману, заволодів грошовими коштами в загальній сумі 3 000 гривень, належними ОСОБА_11 , розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, умисні, протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України - «Заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно».

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого, та дослідити характеризуючі матеріали стосовно особистості обвинуваченого.

Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України в суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Показав суду, що точно дат та деталей вчиненого вже не пам`ятає, бо вчиняв шахрайські дії багато разів, але викладене в обвинувальному акті повністю визнає.

По першому епізоду обвинувачений ОСОБА_4 показав, що 22.02.2023 року в соціальній мережі «WhatssApp» він розмістив оголошення про те, що він продає тепловізори «Пульсар» і цим оголошенням зацікавилась ОСОБА_8 . Він погодився продати цей тепловізор за 21000 грн. за умови повної передплати за товар. Того ж дня ОСОБА_8 перерахувала 21000 грн. на карту його дружини в АТ «Універсал Банк», до яких він мав вільний доступ. Дружина нічого не знала про вказані події. Після цього ОСОБА_8 намагалася перерахувати ще 10000 грн. за придбання ще одного тепловізора, але з невідомих йому причин вона не змогла цього зробити на карту його дружини і він дав свою карту, на яку ОСОБА_8 все ж таки перерахувала вказану суму. Насправді ж він тепловізорів не мав і нічого відправляти не збирався. В результаті цих дій він незаконно отримав від ОСОБА_8 31000 грн.

По другому епізоду обвинувачений ОСОБА_4 показав, що 26.03.2023 року в соціальній мережі «Телеграм» він помітив оголошення ОСОБА_11 про те, що він шукає однострої та аптечки для військових. Він під ім`ям ОСОБА_12 запропонував вказані товари і ОСОБА_11 в якості передплати за вказаний товар перерахував на його картку в АТ «Універсал Банк» спочатку 2000 грн., а потім запропонував ОСОБА_11 додатково відправити ще товар, за що отримав в якості передплати ще 1000 грн. Даного ж товару насправді він не мав та відправляти не збирався.

Обвинувачений ОСОБА_4 додатково суду показав, що всі злочини вчиняв один, своїй дружині нічого не повідомляв, обирав жіночі імена, так як вважав, що так його буде важче викрити, змінював номери телефонів, щоб його не знайшли. Його протиправні дії зупинили працівники поліції, оскільки його знайшли.

Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, направили заяви про розгляд справи в їх відсутності, просять винести покарання на розсуд суду.

Заслухавши обвинуваченого, прокурора, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_4 вчинене кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття.

Згідно ст. 67 КК України до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, слід віднести, рецидив злочинів та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , на утриманні має трьох малолітніх дітей, з місця проживання характеризується негативно, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, є інвалідом 3 групи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією частини 2 статті 190 КК України.

При цьому, суд вважає, що обвинуваченому неможливо обрати покарання не пов`язане з позбавленням волі та вважає за неможливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі кримінальні правопорушення, злочин вчинив в період, коли судимість не знята та не погашена, має негативну характеристику, шкоду не відшкодував в повному обсязі.

Крім того, враховуючи те, що всі злочини обвинувачений вчинив з використанням військового стану, а саме - прикриваючись волонтерською діяльністю для ЗСУ, нібито продажом товарів для потреб ЗСУ, отримуючи кошти від волонтерів, нехтував обов`язком громадянина України допомагати ЗСУ, а навпаки - ошукував волонтерів, які мали намір купувати товари для захисників, тим самим зменшуючи обсяги допомоги, яка мала б бути спрямованою для потреб ЗСУ, тим самим фактично позбавляючи бійців ЗСУ допомоги.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

До того ж, враховуючи те, що телефон марки ZTE моделі «Blade A 51», належний ОСОБА_4 - конфіскований в порядку ст.ст. 96-1, 96-2 КПК України за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 року, то суд не вирішує питання щодо цього речового доказу.

Крім того, за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 року було вирішено питання щодо знищення речового доказу - сім картки з номером НОМЕР_1 , то у цьому вироці дане питання також не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 2 (двох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення та строк фактичного відбуття покарання за попереднім вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 року з моменту затримання, а саме з 22.06.2023 року - як один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Речові докази:

- оптичний носій DVD диск з інформацією, щодо карткового рахунку № НОМЕР_3 ; диск DVD з інформацією щодо карткового рахунку № НОМЕР_5 - зберігати в матеріалах справи;

- телефон марки «Redmi моделі Note 10S» - повернути ОСОБА_8 ;

- телефон марки «IPhone XR» - повернути ОСОБА_11 ;

- банківські картки АТ «Універсал банк» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_5 - знищити.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим, що тримається під вартою в той самий строк з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_1