Решение № 115701676, 18.12.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6037/23

Провадження № 2/638/3684/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої Штих Т.В.

за участю секретаря Зайченко Р.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Харкові цивільнусправу запозовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії, -

встановив:

Позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» вартість теплової енергії використаної в нежитловому приміщенні в сумі 162613,94 грн., за період з 01 грудня 2021 по 30 квітня 2023 р., плати за абонентське обслуговування в розмірі 174,38 грн, плату за обслуговування внутрішньо будинкових систем в розмірі 1060,90 грн. та судові витрати у розмірі 2684 грн.

В обґрунтування поданого позову Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» зазначає, що відповідачу на праві власності, а саме свідоцтва про право власності від 20.06.2013 року належать нежитлові приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 цокольного поверху поверху № (121-120а)-8, 1-го поверху № (121-120а)-1-:-(121-120а)-3, (121-120а)-5-:-(121-120а)-6, 2-го поверху № (121-120а)-7 в літ. «В-5» загальною площею 129,7 кв.м з централізованою системою теплопостачання, яке здійснює КП «Харківські теплові мережі».

Підставами позову позивач визначив невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

В судове засідання з`явилася представник позивача ОСОБА_2 , позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. В судовому засіданні інтереси відповідача доручено представляти адвокату Лантрат Анні Володимирівні, яка діє на підставі довіреності, виданої 06.07.2023 приватним нотаріусом. Представник відповідача позовні вимоги не визнала, на підставі того, що за позицією сторони відповідача нарахування за теплову енергію по його нежитловому приміщенню повинні проводитися з урахуванням тарифу як для житлових квартир, а також вважає, що до нежитлових приміщень повинне бути застосоване рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.06.2022 № 163 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в умовах воєнного стану».

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.1998 р. № 1407 комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

За положеннями частини першої статті 13ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, місцева (розподільча) теплова мережа сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах нежитлових приміщень свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, КП «Харківські теплові мережі» виконало свої зобовязання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобовязаний оплатити надані послуги.

31.10.2021 року на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір), що встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу, та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 Договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua.

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 Договору).

Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно п.33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п.34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внеплата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 21серпня 2019р.№ 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/808-2019-п#Text (п. 30 Договору).

Позивач зазначає, що на підставі Актів підключення та відключення споживача від 26.10.21 р. №173/30155; від 25.10.2022 р. № 173/32572; від 06.04.2023 № 173/32096 з 01.12.2021 року по 30.04.2023 року здійснював постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача у будівлі по АДРЕСА_1 .

Позивачем були виставлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 року, а також плату за внутрішньобудинкове обслуговування та абонентську плату.

Відповідно до положень ст.19Закону України«Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з позивачем.

Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.

Матеріалами справи, а саме: витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, підтверджується, що нежитлові приміщення загальною площею 129,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності.

Власник в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна, в тому числі й щодо сплати послуг отриманих в нежитловому приміщенні.

Система опалення приміщень по АДРЕСА_1 є невід`ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.

У свою чергу заявник щомісяця направляє споживачам рахунки за послуги теплопостачання із зазначенням нарахувань за надані послуги та суми боргу.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Враховуючи те, що правові відносини між споживачем та виконавцем регулюються даному випадку ЗУ «Про теплопостачання» відповідно до якого теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання, для опалення, підігріву питної води, інших господарських та побутових потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. За Правилами користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 споживачем теплової енергії є фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов`язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачу з 01.12.2021 року по 30.04.2023 року, що підтверджується Актами обстеження об`єкту та Актами підключення споживача до джерела теплової енергії. Відповідачем та представником відповідача факт отримання теплової енергії в нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1 не заперечувався.

Також встановлено, що протягом місяця з дня розміщення позивачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідач про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направив, втім споживав надану позивачем теплову енергію, а тому відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають типовому договору.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до опублікованого на сайті КП «Харківські теплові мережі» рішення Харківської міської ради № 1050 від 30.12.2021 додаток № 7 про встановлення тарифів де зазначено тарифи як для категорії споживачів «Населення» так і категорії інші споживачі до яких саме і відноситься відповідач, а тому тариф для такої категорії споживачів становить 5546, 12 грн. за 1 Гкал.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.06.2022 « 163 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в умовах воєнного стану» передбачено припинення нарахування плати за період з 24.02.22 по 31.05.2022 тільки фізичним особам, які отримують житлово-комунальні послуги в житлових приміщеннях, тому позиція відповідача щодо не застосування вказаного рішення до нарахувань по його нежитловому приміщенню не знаходить свого обгрунтування.

Стаття 526Цивільного кодексу передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 11 ЦК України.

Відповідно до статті 530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт наявності заборгованості на суму 162613, 94 грн. за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати спожитої у спірний період теплової енергії згідно умов Договору та не спростовано розрахунок нарахувань позивача належними та допустимими доказами.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та чинного законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 162613, 94 грн. за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування абонентської плати, суд зазначає наступне.

Cтаттею 1 Закону України"Прожитлово-комунальніпослуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до п.32 Договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 174, 38 грн, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

КП «Харківські теплові мережі» з 01.07.2022 року виконало нарахування плати за послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання та внутрішньо будинкових систем постачання гарячої води. Вартість ремонту внутрішньо будинкових систем зазначена у Публічному договорі з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності , який розміщено на сайті www.hts.kharkov.ua. Відповідач не сплатив плату за обслуговування внутрішньо будинкових систем у розмірі 1060, 90 грн.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» сума заборгованості за спожиту теплову енергію без укладання договору у розмірі 162613,94 грн. за період з 01.12.2021 р. по 30.04.2023 р., вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з теплопостачання теплової енергії, абонентська плата в розмірі 174, 38 грн. та плата за обслуговування внутрішньо будинкових систем в розмірі 1060, 90 грн.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати в розмірі 2684 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV,, ст. ст. 64, 67, 68, 162 ЖК України, ст. ст. 257, 322, 541, 543, 638 639, 642 ЦК України, керуючись ст.16, 525, 526, 611 ЦК України, ст. 4, ст. 174-177 Цивільно-процесуального Кодексу України суд, -

вирішив:

Позов Комунальногопідприємства «Харківськітеплові мережі»до ОСОБА_1 про стягнення вартості теплової енергії задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце знаходження опалюваного приміщення АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», (р/р НОМЕР_2 , в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ОКПО 31557119, адреса: вул. Мефодіївська 11, м. Харків, 61037):

- вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з теплопостачання теплової енергії в розмірі 162613, 94 грн. за період з 01.12.2021 по 30.04.2023 року;

- абонентську плату у розмірі 174,38 грн.;

- плату за обслуговування внутрішньо будинкових систем у розмірі 1060, 90 грн.;

- судовий збір у розмірі 2684 грн.

Повний текст рішення складений 18.12.2023.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження абоприйняттяпостановисудуапеляційної інстанції.

Головуюча: Т.В. ШТИХ