Постановление суда № 115693731, 06.12.2023, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1705/23

Провадження № 1-кп/366/179/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2023 смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021100020000490 від 14.12.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2023 року обвинувальний акт надійшов до суду.

12.06.2023 року у кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання на 21.06.2023 року, відкладене на 07.07.2023 року.

21.06.2023 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження.

Клопотання мотивоване тим, що кримінальне провадження № 62021100020000490 від 14.12.2021 року є похідним від кримінального провадження № 42020000000001118 від 18.06.2020 року, проведення досудового розслідування у якому доручено Генеральним прокурором прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини та у сфері оборонно-промислового комплексу Офісу Генерального прокурора України.

30.06.2020 року у цьому кримінальному провадженні Генеральним прокурором ОСОБА_8 визначено групу прокурорів, яка фактично змінена 26.03.2021 року та 31.08.2021 року постановами заступника Генерального прокурора ОСОБА_9

03.09.2021 року матеріали кримінальних проваджень № 42020000000001118 та № 620211000200000264 об`єднані в одне провадження.

15.09.2021 року постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 визначено групу прокурорів, до складу якої входить прокурор ОСОБА_3 , та як стверджує захисник, цією постановою змінений орган, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, однак, матеріали кримінального провадження № 42020000000001118 не містять жодного документу на підтвердження передачі матеріалів до Київської обласної прокуратури , а тому, захисник вважає, що прокурор ОСОБА_3 є неналежним прокурором у кримінальному провадженні, відповідно існують в її неупередженості та просить відвести її від участі у цьому кримінальному провадженні.

Крім цього, 21.06.2023 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з тих же підстав, що наведені у клопотанні про відвід прокурора, зокрема, захисник стверджує, що обвинувальний акт затверджений прокурором ОСОБА_3 , яка є неналежним прокурором та вважає, що він підлягає поверненню.

Оскільки у відповідності до положень ст.ст. 314, 342-345 КПК України питання, пов`язані з відводом прокурора та повернення обвинувального акту відносяться до компетенції розгляду суду у підготовчому судовому засіданні, суд приходить до висновку про приймання рішень за результатами розгляду клопотань захисника ОСОБА_6 постановленням однієї ухвали.

Розгляд питання про відвід прокурора та його задоволення з наведених у клопотанні підстав призведе до розгляду клопотання про повернення обвинувального акту без участі прокурора, що призведе до порушення принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, визначеному ст. 22 КПК України.

Усудовому засіданнізахисник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали заявленіклопотання провідвід прокурората проповернення обвинувальногоакту прокурору.Захисник ОСОБА_6 в їхобґрунтування,пояснила, що згідно супровідного листа, наданого прокурором в судовому засіданні, яким фактично направлялось наглядове провадження на адресу Київської обласної прокуратури, жодне процесуальне рішення про зміну процесуального керівництва уповноваженою особою, зокрема Генеральним прокурором або його заступником, не приймалось, передача наглядового провадження не свідчить про дотримання належної правової процедури, той хто підписав листа фактично не є керівником органу прокуратури, у нього були відсутні повноваження для прийняття рішення про передачу таких матеріалів, для здійснення процесуального керівництва іншим органом прокуратури, тому мало місце порушення визначення прокурора, який здійснюється процесуальне керівництво і на даний час підтримує державне обвинувачення, у прокурора ОСОБА_11 відсутні повноваження. Вони були відсутні як на стадії пред`явлення обвинувачення, вручення обвинувального акту, у зв`язку із чим обвинувальний акт підлягає поверненню, так і відсутні ці повноваження в частині її участі у всіх судових засіданнях.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали позиції своїх захисників та просили задовольнити клопотання.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечувала та пояснила, що при отриманні кримінального провадження Київською обласною прокуратурою її керівником було визначено групу прокурорів. Було прийнято відповідне рішення, яке прийняте у формі постанови про визначення групи прокурорів. Постанова є чинною, не втратила свою дію, її включено до прокурорів. В свою чергу, вона та інші прокурори, що входять до складу цієї групи, діяли в межах свої повноважень, в інтересах суспільства, жодних порушень не було допущено. Підстави для її відводу відсутні, немає сумнівів в її неупередженості, так як вона здійснює свої функції з дотриманням кримінально-процесуального закону, як процесуальний керівник у даному кримінальному провадженні, а тому жодних підстав для задоволення клопотань немає, у зв`язку з чим, кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду та перевіривши надані ними докази, дійшов такихвисновків.

Щодо клопотання про відвід прокурора

Порядок відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні врегульований ч.1ст. 77 КПК України, відповідно до якої прокурор, не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Визначені у ст. 77 КПК України підстави для відводу прокурора є вичерпними.

Однією з складових засад законності є обов`язок прокурора та інших учасників кримінального провадження з боку обвинувачення всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Вимога здійснення неупередженого досудового розслідування означає, що органи досудового розслідування зобов`язані об`єктивно, неупереджено, без необґрунтованої підозри та обвинувального ухилу встановити за допомогою доказів, зібраних у встановленій процесуальній формі, всі обставини кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили. Неупередженість (об`єктивність) дослідження обставин провадження слідчим, прокурором передбачає вчинення ними процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановленихКПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи.

Значення об`єктивності чи неупередженості прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження оцінюється крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру (ст.2 КПК).

Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Захисник ОСОБА_6 стверджує, що прокурор ОСОБА_3 включена до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 , а остання в свою чергу не відповідає вимогам КПК України та Закону України «Про прокуратуру», і це, на переконання захисника, свідчить про сумнів в неупередженості прокурора.

Слід звернути увагу, що рішення про включення прокурора ОСОБА_3 в склад групи прокурорів у кримінальному провадженні здійснювалось її керівником, а не самим прокурором, відповідно, це не було безпосереднім волевиявленням прокурора ОСОБА_3 , що виключає сумів в її неупередженості.

Вирішення питання про відповідність постанови прокурора про визначення складу групи прокурорів та передача кримінального провадження іншому органу досудового розслідування, що зокрема може мати за собою наслідком визнання отриманих доказів недопустимими з підстав їх збору неналежними посадовими особами відноситься до компетенції суду у судовому розгляді, а не у підготовчому судовому засіданні.

За таких обставин, наведена захисником підстава для відводу не є такою, що виключає сумнів в неупередженості прокурора, відповідно заявлений відвід не підлягає до задоволення, оскільки є безпідставний. На думку суду, зазначені захисником обставини є його суб`єктивною думкою і не є такими, що викликають сумнів в неупередженості прокурора чи його зацікавленості у результатах розгляду кримінального провадження.

Водночас, суд зазначає, що непогодження сторони кримінального провадження з процесуальними діями чи бездіяльністю прокурора не є підставою для відводу такого прокурора, а може підставою для передачі його процесуальних повноважень іншому прокуророві керівником органу прокуратури в порядку ч. 3ст. 37 КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що захисником в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості прокурора, відповідно підстави, згідно із правиламиКПК України, для відводу прокурора відсутні.

Щодо клопотання про повернення обвинувального акту

Відповідно до п. 3 ч.3ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

За приписами ч. 4ст.110 КПК Україниобвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291 цього Кодексу.

Відповідно дост. 291 КПК Україниобвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

За ч. 2 цієї статті, обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

За ч. 3 цієї статті, обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другоюстатті 297-1 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Судовий розгляд у відповідності до положень ст. 316 КПК України призначається судом після завершення підготовчого судового засідання.

З аналізу наведених положень слідує, що єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого засідання, є обвинувальний акт.

Додатки до нього, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, а також інші матеріали кримінального провадження, у тому числі процесуальні рішення у формі постанов не є і не можуть бути предметом судового контролю на цьому етапі. Єдиною законною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність змісту самого обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.

У цьому випадку, захисник звертаючись з клопотанням про повернення обвинувального акту стверджує, що він затверджений неналежним прокурором, який не мав на це права, посилаючись на незаконність постанов керівників органів прокуратури у їх невідповідності нормам КПК України та Закону України «Про прокуратуру».

Як зазначалось вище, вирішення питання про відповідність постанови керівника органу прокуратури про визначення складу групи прокурорів та передача кримінального провадження іншому органу досудового розслідування, відповідно визнання доказів недопустимими з підстав їх збору неналежними посадовими особами відноситься до компетенції суду під час судового розгляду за результатами дослідження доказів у справі та при ухваленні остаточного судового рішення відповідно до ст. 373 КПК України, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 318-380 КПК України, а не у підготовчому судовому засіданні.

Вирішення зазначеного питання судом на цій стадії є передчасним та виходить за межі компетенції суду у підготовчому судовому засіданні.

При цьому, перевіривши обвинувальний акт в іншій частині, суд дійшов до висновку, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, відповідно відсутні підстави для його повернення прокурору.

З огляду на встановлені обставини, клопотання захисника ОСОБА_6 про відвід прокурора та повернення обвинувального акту прокурору є передчасними, а тому, у їх задоволені слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 76, 77, 110, 291, 314-317, 369-372, 376 ?КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_3 та про повернення обвинувального акту прокурору, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1