Постановление суда № 11567995, 30.09.2010, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа №22ц-4157/2010 р. Головуючий у першій інстанції Косач І.А.

Категорія - цивільна Доповідач Страшний М.М.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2010 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі :

головуючого - судді Хромець Н.С.,

суддів - Страшного М.М., Острянського В.І.

при секретарі Марченко О.О.

за участю позивачки ОСОБА_2,відповідача ОСОБА_3,її представника ОСОБА_4,представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання трудового договору,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 липня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання трудового договору та зобов?язання вчинити дії відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи. Апелянт вказує, що дійсності не відповідають акти, складені відповідачем, а також накази № 1 та № 2 по особовому складу, вважаючи, що зазначені документи складені з метою несплати заробітної плати та моральної шкоди. Запис про звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України в трудовій книжці відсутній, з наказом про звільнення її не було ознайомлено. Апелянт зазначає, що 24 вересня 2007 року вона працювала на маршруті Чернігів Іванівка, про що свідчить дорожній лист водія автобусу ПАЗ 00-78, в якому зазначено прізвища її та водія, а відповідачка не може заперечувати цього факту, бо в цей же день нею особисто сплачено відсоток від виручки, про що складено відомість та поставлені підписи.

В письмових запереченнях ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що трудові відносини від сторонами на даний час вже розірвані, правові підстави для розірвання трудового договору за власним бажанням відсутні.

Даний висновок суду повністю відповідає матеріалам справи та грунтується на вимогах закону, який регулює спірні правовідносини.

Судом встановлено, що 01 березня 2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено трудовий договір, зареєстрований в Чернігівському міському центру зайнятості 12 березня 2007 року, згідно з яким ОСОБА_2 зобовязувалась виконувати послуг кондуктора з повною матеріальною відповідальністю.

Зазначений трудовий договір був розірваний в односторонньому порядку з 01 жовтня 2007 року, а саме з ініціативи роботодавця згідно наказу № 2 від 28.09.2007 року ОСОБА_2 звільнено з роботи за прогул без поважних причин, п.4 ст. 40 КЗпП України (справа № 2-1227, а с.34).

Як вбачається із заявлених вимог ОСОБА_2, вона просила суд зобов?язати відповідача розірвати трудові відносини згідно трудового договору і внести запис до трудової книжки з 01 липня 2010 року, внести до Пенсійного фонду Новозаводського району м. Чернігова внески на загальнообовязкове пенсійне страхування, які не були сплачені за період з жовтня 2007 року по червень 2010 року, та сплатити відповідні внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття за цей же період.

Відповідно до правил ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2008 року, яке набрало законної сили, був підтверджений факт вчинення ОСОБА_2 24 вересня 2007 року прогулу без поважних причин, що стало підставою для її звільнення. Позивачка не звернулась у встановлений законом строк до суду із вимогою про визнання незаконним її звільнення та про поновлення на роботі, в зв?язку з чим дійсно відсутні правові підстави для розірвання трудового договору від 01 березня 2007 року з 01 липня 2010 року.

Доводи апелянта про те, що на даний час в її трудовій книжці відсутній запис про її звільнення з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України, не можуть бути прийняті до уваги та визнані законною підставою для розірвання трудового договору з 01 липня 2010 року, оскільки вона грунтуються на невірному розумінні апелянтом положень трудового законодавства. Так, відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2001 року № 554/5745, лише запис відповідальної особи центру зайнятості в трьох примірниках трудового договору про зняття договору з реєстрації, дає право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про звільнення його з роботи. Відповідно до п. 6 цього ж Порядку сторони повинні сповістити державну службу зайнятості, яка зареєструвала договір, про припинення його дії достроково.

Проте жодною із сторін по справі не заперечується, що позивачка відмовляється з?явитися в центр зайнятості для оформлення зняття з реєстрації трудового договору, а тому у відповідачки відсутні законні підстави для внесення до трудової книжки позивачки будь-якого запису про її звільнення.

Сукупність досліджених доказів, наявних у справі, приводить апеляційний суд до переконання, що висновки суду відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи положення ст. 81 ЦПК України з ОСОБА_2 належить стягнути 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді.

Керуючись ст.ст.81, 303, 307, 308, 313-315, 317, 324 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 липня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи даної категорії в сумі 37 грн. за наступними реквізитами рахунку р/р 31211263700002 (код бюджетної класифікації 22050002, символ звітності банку 263), отримувач - Державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, банк одержувача : ГУДКУ у Чернігівській області, МФО: 853592.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: