Решение № 115678902, 14.12.2023, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1472/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ФК«Фінтраст Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки в його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 40900 грн., з яких: 20000 грн сума кредиту; 20900 грн- сума процентів за користування кредитом. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 17 листопада 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №5084299 про надання споживчого кредиту, в сумі 20000 грн строком на 30 днів. 17 грудня 2021 року відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 1140 грн 00 коп., у зв`язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів, із стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 12 лютого 2022 року відповідачка свої зобов`язання перед кредитором не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, у зв`язку з чим, керуючись п.4.3 такого Кредитного договору, такий було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідачка оплати за Кредитним договором не здійснювала. У зв`язку із введенням воєнного стану було призупинено нарахування процентів в період з 25 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року. 18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу №18.04/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором, про що було повідомлено відповідачку шляхом направлення повідомлення на її електронну адресу.

Ухвалою судувід 03листопада 2023року відкритопровадження усправі впорядку спрощеногопозовного провадженняз викликомсторін тапризначено їїдо розгляду.Копію цієї ухвали разом з копіями позовної заяви та доданих до неї документів було направлено відповідачці за зареєстрованим місцем проживання, які повернуто на адресу суду без вручення з відміткою про відсутність відповідачки за зазначеною адресою, що відповідно до п.5) ч.6 ст.272 ЦПК України є належним врученням ухвали суду.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» в судове засідання не прибув. Від представника позивачаадвоката Столітнього М.М., на адресу суду надійшла заява, в якій він просить судове засідання проводити без участі позивача, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачкау судове засідання не з`явилася повторно. Відзиву на позовну заяву суду не надіслала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахування викладеного вище, суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

17 листопада 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №5084299 про надання споживчого кредиту, в сумі 20000 грн строком на 30 днів. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти (процентна ставка становить 1,90% в день) за користування кредитом, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором.

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року, що розміщених на їх веб-сайті.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С313141.

Згідно приписів статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Таким чином, підписання відповідачем договору, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» є фінансовою установою, що стверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ФК №870 від 28.02.2017, видане Національним банком України. ТОВ «Авентус Україна» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017 №756.

18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу №18.04/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому за третіх осібборжників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошового зобов`язання та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників, що є додатком №1 до Договору факторингу № №18.04/23-Ф ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна" набуло право вимоги до ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості якого за кредитним договором №5084299 складає 40900,00 грн.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як слідує зі змісту ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 12, 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за електронним договором про надання споживчого кредиту №5084299 від 17 листопада 2021 року.

Представник позивача вказує, що відповідачка зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками у порядку та розмірах, передбачених кредитним договором.

Як встановлено та підтверджується кредитним договором, сума отриманого відповідачкою кредиту становить 20000,00 грн. Строк кредиту 30 днів. Загальна вартість кредиту згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору, становить 31400,00 грн, з яки проценти- 11400,00 грн.

Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Підписавши договір про надання споживчого кредиту, відповідачка взяла на себе зобов`язання одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним, та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2. Договору).

Як встановлено судом, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконано та надано їй кредит в сумі 20000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки.

Згідно копії витягу Реєстру боржників заборгованості за договором №5084299 від 17 листопада 2021 року та розрахунку заборгованості (картки обліку Договору) заборгованість ОСОБА_1 станом на 27 жовтня 2023 року становить 40900,00 грн, з яких: 20000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20900,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Після придбання права вимоги до відповідачки, позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, штрафних санкцій, тощо) за Кредитним договором.

Отже, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором 5084299 від 17 листопада 2021 року.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Таким чином суд приходить до переконання про стягнення з відповідачки в користь позивача суми заборгованості за кредитним договором, що становить 40900,00 грн, з яких: 20000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20900,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на його користь 10000 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року у справі № 826/856/18, викладено висновок про те, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормамистатті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18», а також в постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 529/201/20.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В обґрунтування понесених судових витрат представник позивача надав: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10; Договір №10/07-2023 про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року; звіт про надання правової допомоги згідно Договору №10/07-2023 від 10.07.2023, за підписом сторін між якими він укладений, згідно якого клієнт зобов`язався сплатити адвокату Столітньому М.М. гонорар за надання правової допомоги в сумі 10000,00 грн. за 10 відпрацьованих годин.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом Столітнім М.М. правничої допомоги, заявлений розмір витрат, докази оплати гонорару, часткове задоволення позовних вимог, оскільки цивільна справа є малозначною, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку, суд вважає недоведеними витрати на професійну правничу допомогу у сумі, яку зазначає позивач, вважає їх неспівмірними зі складністю справи та вбачає підстави для їх зменшення.

Таким чином, до стягнення підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення сплачений ним судовий збір.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-82, 133, 141, 263, 265,280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна»суму заборгованостістаном на27жовтня 2023року врозмірі 40900(сорок тисяч дев`ятсот) грн., з яких: 20000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20900,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2147,00 грн. та 5000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачкою може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження: вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2, м.Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 14 грудня 2023 року.

Головуючий