Постановление суда № 115565622, 09.07.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35915/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підозрюваного ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні ? заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження № 22021000000000072, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні ? заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , яке погоджене Генеральним прокурором України ОСОБА_13 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 22021000000000072 від 11.03.2021 ОСОБА_11 .

В обґрунтування доводів клопотання зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22021000000000072 від 11.03.2021 за підозрою народних депутатів України ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України, та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

В межах вказаного кримінального провадження 11.05.2021 ОСОБА_11 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада), а саме: у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме: наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), а саме: у незакінченому замаху на розграбування національних цінностей на окупованій території, за попередньою змовою групою осіб.

На переконання сторони обвинувачення, на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість повідомленої ОСОБА_11 підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- Протоколом за результатом проведення негласних (слідчих) розшукових дій відповідно до якого 25.08.2020 ОСОБА_11 , продовжуючи здійснювати допомогу іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду економічній безпеці, шляхом розграбування національних цінностей на окупованій території, діючи з метою усунення перешкод у досягненні вказаної мети, особисто вніс рукописні виправлення до проекту листа товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЫЕ ПРОЕКТЫ» №74 від 20.08.2020 адресованого Президенту Російської Федерації «О переносе границ полигона», якими підсилив викладену у проекті листа аргументацію щодо необхідності зміни меж полігону на користь вказаного товариства; ОСОБА_14 , на виконання завдання ОСОБА_11 здійснював комунікацію з представниками країни-окупанта, зокрема з питань реалізації діяльності щодо допомоги іноземній державі та її представникам у проведення підривної діяльності проти України на шкоду економічній безпеці, розграбування національних цінностей на окупованій території, тощо;

- Протокол огляду оптичного носія інформації на якому зафіксовані під час проведення на підставі рішення суду, контррозвідувальних оперативно-пошукових заходів розмови між ОСОБА_11 та невстановленою особою з числа службових осіб органів виконавчої влади Російської Федерації у березні та грудні 2015 року щодо узгодження плану дій з створення підприємства на території РФ та одержання ним спеціального дозволу на видобуток корисних копалин;

- Висновком фоноскопічної експертизи відповідно до якого участь у розмові приймає саме ОСОБА_11 ;

- Протоколом огляду відповідно до якого 29.09.2015 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Російської Федерації за №1159102120550 зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «ООО «НОВЫЕ ПРОЕКТЫ», тобто, по відношенню до законодавства України створено іноземну організацію, основними та додатковими видами діяльності якого є: «Роботи геолого-розвідувальні, геофізичні та геохімічні в області вивчення надр та відтворення мінерально-сировинної бази; видобуток нафти, видобуток нафтового (супутнього) газу; надання послуг з буріння, пов`язаного з видобутком нафти, газу та газового конденсату; надання інших послуг в галузі видобутку нафти та природнього газу;

- Протоколом огляду відкритих інформаційних ресурсів РФ відповідно до якого 27.06.2016 Розпорядженням Уряду Російської Федерації №1320-р товариству з обмеженою відповідальністю «ООО «НОВЫЕ ПРОЕКТЫ» надано правокористування ділянкою надр «Глибока», розташована у Чорному морі для геологічного вивчення надр, розвідки та видобутку вуглеводної сировини, підписаного Головою Уряду РФ;

- Протоколом огляду відкритих інформаційних джерел, відповідно до якого, 18.07.2016 «ООО «Новые проекты» видано ліцензію серії ШЧМ №16111 з цільовим призначенням використання надр та видами робіт «геологічне вивчення надр, розвідки та видобутку вуглеводної сировини» на тимчасово окупованій території, з терміном дії до 18.07.2046;

- Протоколом огляду відкритих джерел, відповідно до якого «ООО «Новые проекты» спільно з «адміністрацією Ленінського району Республіки Крим» (незаконно створений орган окупаційної влади), оголосили про початок проведення громадських слухань з обговорення об`єкта державної екологічної експертизи - проектної документації (пошуково-оціночна свердловина Глибока-1);

- Протоколом огляду відкритих джерел, відповідно до якого, «Рішенням Арбітражного суду Республіки Крим» (незаконно створений орган окупаційної влади) задоволено заяву ТОВ «НОВІ ПРОЕКТИ» про встановлення факту знаходження виконавчого органу вказаного підприємства на території «Республіки Крим» (ТОТ АР Крим) станом на 18.03.2014;

- Висновком почеркознавчої експертизи, відповідно до якого, рукописні виправлення до проекту листа товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЫЕ ПРОЕКТЫ» №74 від 20.08.2020 адресованого Президенту Російської Федерації «О переносе границ полигона» ймовірно виконані ОСОБА_11 ; рукописні правки «Проекту «Промінь» ймовірно виконано ОСОБА_11 ;

- Висновком судово-лінгвістичної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_11 внесеними ним правками до листа адресованого Президенту Російської Федерації «О переносе границ полигона», підсилив викладену у проекті листа аргументацію щодо необхідності зміни меж полігону на користь вказаного товариства;

- Відомостями Державної служби геології та надр України відповідно до яких Вартість ресурсів в надрах родовища «Глибока» станом на 18.07.2016 складає 38 млрд. 84 млн. 891 тис. 996 грн.;

- Спеціальним дозволом на користування надрами №5462 від 19.01.2012 виданого ТОВ «Нові проекти» (код ЄДРПОУ 34487720);

- Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2020, яким анульовано спеціальний дозвіл на використання надр №5462 від 19.01.2012, виданого ТОВ «Нові Проекти»;

- Наказом Державної служби геології та надр України, відповідно до якого з 07.08.2020 спеціальний дозвіл на користування надрами №5462 від 19.02.2012 наданий ТОВ «Нові проекти» (код ЄДРПОУ 34487720) з метою видобування газу природного, нафти, конденсату ділянки Глибока шельфу Чорного моря - анульовано;

- Відомостями Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону ОСОБА_11 та ОСОБА_14

- Висновком судово-лінгвістичної експертизи відповідно до якого ОСОБА_11 ознайомившись зі змістом «Проекту «Промінь»» та прагнучи досягнення його цілей, вніс рукописні виправлення до тексту «Проекту «Промінь», які свідчать про його прагнення здійснювати за допомогою цього Проекту вплив на внутрішні справи України на необмежену конкретним періодом та часом перспективу; та у галузі основ національної безпеки відповідно до якого справжні цілі Проекту це створення інфраструктури впливу, масовий збір персональних даних українських громадян, виявлення потенційних об`єктів вербування, стратегічна підготовка агентів впливу та прихований вплив іноземними спеціальними службами на внутрішню політику України, зокрема шляхом, поширення пропаганди та ворожих наративів в інформаційному просторі, забезпечення видимості суспільної підтримки чи осуду певних політико-управлінських рішень, використання для дестабілізації політичної системи держави, порушення суспільної злагоди та розпалювання конфліктних тем;

- Іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності у тому числі протоколами слідчих дій та документами.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2021 у справі № 757/24729/21-к до підозрюваного ОСОБА_11 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 09.07.2021 включно, але не більше строку досудового розслідування, та зобов`язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду.

Вказаною ухвалою слідчого судді на підозрюваного ОСОБА_11 покладено строком до 09.07.2021 включно, наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками відповідно до списку, визначеному слідчим або прокурором;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають йому право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Постановою заступника Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування від 02.07.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22021000000000072 від 11.03.2021 продовжено до 3 місяців, тобто до 11.08.2021.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2021 у справі № 757/35722/21-к строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 11.11.2021.

Сторона обвинувачення, звертаючись з відповідним клопотанням вважає, що необхідність у продовженні строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 22021000000000072 від 11.03.2021 ОСОБА_11 обґрунтовується наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_11 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Також сторона обвинувачення вважає, що заявлені та підтвердженні судовими рішеннями ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, при обрані підозрюваному ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не зменшились і на теперішній час.

Вказують на те, що при обранні запобіжного встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_11 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Зазначають, що метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладених на підозрюваного ОСОБА_11 процесуальних обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на час звернення з даним клопотанням у кримінальному провадженні не проведений увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази.

Посилаються на те, що підозрюваний ОСОБА_11 та інші співучасники під час вчинення кримінальних правопорушень, з метою узгодження дій по реалізації злочинного плану вживали заходи конспірації та приховування своєї діяльності. Зокрема, використовували мобільні термінали, інші електронні засоби із встановленими месенджерами, які за своїм функціоналом дозволяють знеособити абонента та спілкуватися шляхом направлення зображень і текстових повідомлень. Вказані засоби зв`язку, як знаряддя злочину, містять докази протиправної діяльності підозрюваного та інших співучасників, а тому, усвідомлюючи важливість доказового значення цих предметів для досудового розслідування, підозрюваний матиме можливість вжити заходів до їх приховання, знищення чи спотворення наявної у них інформації.

Поряд з цим, на теперішній час не встановлені всі місця здійснення та підготовки вчинення кримінальних правопорушень, а також всі епізоди злочинних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та інших осіб причетних до їх вчинення.

Незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Наявність зазначеного ризику, на переконання сторони обвинувачення, обґрунтовується характером та обставинами вчинення кримінальних правопорушень, оскільки інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення вчинені за попередньою змовою групою осіб, у складі ОСОБА_14 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, а тому уразі обрання відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, останній матиме можливість обговорювати з іншими підозрюваними та іншими невстановленими особами, причетними до протиправної діяльності, відомі органу досудового розслідування обставини щодо підготовки та вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, та усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб. Крім цього, враховуючи важливість та силу доказового значення висновків експертів у цьому провадженні підозрюваний особисто чи через підпорядкованих йому осіб може вдатися до впливу на цих учасників процесу у цьому ж кримінальному провадженні з метою дискредитації їх висновків. Враховуючи встановлення факту вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, місцезнаходження яких на даний час невідомо, підозрюваний, усвідомлюючи, що відомі йому особи з числа невстановлених на даний час стороною обвинувачення, можуть надати правдиві показання щодо його ролі у підготовці та вчиненні кримінальних правопорушень, намагатиметься вплинути на них з метою домогтися надання неправдивих показань на свою користь чи унеможливити своє викриття, а також встановлення обставин діяльності групи, приховати її учасників та осіб, що їй сприяли.

В судовому засіданні прокурори клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому дані та обставини, а також просили клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_11 та його захисники заперечували щодо задоволення клопотання, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.

Так, в обґрунтування своєї процесуальної позиції зазначили, що підозра у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованих діянь є необґрунтованою та такою, що не підтверджується жодними допустимими та належними доказами, кваліфікація інкримінованих діянь підозрюваному не відповідає фактичним обставинам справи.

Зазначили, що відомості до ЄРДР стосовно народного депутата України були внесені не уповноваженою особою, зокрема, не Генеральним прокурором, як то передбачено ч. 1 ст. 482-2 КПК України, а слідчим СБ України, а відтак з самого початку здійснення досудового розслідування відбувалось з грубим порушенням положень КПК України, що в свою чергу тягне визнання усіх зібраних доказів недопустимими.

Також на недопустимість доказів, зібраних в межах даного кримінального провадження, а відтак і на неможливість застосування будь -якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 вказує й здійснення досудового розслідування міжвідомчою групою слідчих, створення якої не передбачено КПК України, а тому, за їх твердженням, орган досудового розслідування здійснює свою діяльність не в порядку, передбаченому КПК України.

Вказали на порушення правил підслідності та підсудності, стверджуючи, що дане клопотання повинно розглядатись Шевченківським районним судом міста Києва, а не Печерським районним судом міста Києва.

Також посиланням на судову практику вказали на порушення порядку звернення з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки таке подане менш ніж за 10 днів до закінчення дії попередньої ухвали, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 199 КПК України з урахуванням положень п.20 - 5 розділу ХІ КПК України «Перехідні положення», що є окремою підставою для відмови в задоволенні клопотання. Крім того вважають, що головуючий у справі слідчий суддя, яким здійснюється розгляд даного клопотання обраний з порушенням порядку автоматизованого розподілу справи, з метою прийняття останнім несправедливого рішення.

Заперечили наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які б обумовлювали подальше застосування до підозрюваного ОСОБА_11 цілодобового домашнього арешту, вказавши на виключно позивну репутацію підозрюваного та його бездоганну процесуальну поведінку. З посиланням на практику ЄСПЛ, вказали, що продовження цього запобіжного заходу є надмірним втручанням у права людини, оскільки перебування підозрюваного тривалий час під цілодобовим домашнім арештом загрожує його конституційному праву на працю та обов`язку виконання останнім представницьких повноважень.

Крім того зазначили, що оскільки прохальна частина клопотання про продовження застосування строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту містить прохання продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді домашнього арешту до двох місяців включно, а ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2021 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_11 фактично на 58 днів, то при розгляді даного клопотання слідчий суддя вправі продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту тільки до 13.07.2021, тобто на 4 дні.

Просили у задоволенні клопотання відмовити. Заперечення надали в письмовому виді, які долучені до матеріалів клопотання.

Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, є серед іншого забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. При чому застосування концепції належної правової процедури являє собою складну багатоелементну систему. Він включає в себе якісне законодавство з вичерпним переліком випадків обмеження прав людини та чіткими умовами таких обмежень; компетентнісну складову - діяльність суб`єктів процесуальної діяльності, яка має відповідати нормам кримінального процесуального кодексу; процедури, спрямовані на вирівняння викривлень процесу, пов`язаних з недобросовісним виконанням процедурних приписів.

Оскільки стороною захисту ставиться питання про неможливість продовження запобіжного заходу з огляду на порушення правил підсудності розгляду даного клопотання, слідчий суддя перш за все розглядає це питання.

Як вбачається з матеріалів провадження 26 квітня 2021 року постановою прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 кримінальне провадження № 22021000000000072 від 11 березня 2021 року, яке до цього здійснювалося Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, було об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням № 42021000000000605 від 22 березня 2021 року, яке здійснювалося Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 438 КК України. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер 22021000000000072 та визначено підслідність у цьому об`єднаному кримінальному провадженні за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (т.2 а.с. 29-31).

Таким чином, органом досудового розслідування у цьому об`єднаному кримінальному провадженні визначено Головне слідче управління Державного бюро розслідувань, адресою якого в наявних у справі документах є вул. Панаса Мирного, 28, м. Київ , що знаходиться в Печерському районі міста Києва, тобто підпадає під територіальну юрисдикцію Печерського районного суду міста Києва.

За таких умов доводи сторони захисту з приводу порушення правил підсудності розгляду даного клопотання, слідчий суддя відхиляє як безпідставні.

Що стосується доводів сторони захисту з приводу обрання головуючого у справі слідчого судді, яким здійснюється розгляд даного клопотання з порушенням порядку автоматизованого розподілу справи, з метою прийняття останнім несправедливого рішення, слід зазначити, що такі доводи були предметом розгляду поданої стороною захисту заяви про відвід слідчому судді, за наслідками розгляду якої ухвалою слідчого судді від 08.07.2021 у справі № 757/35915/ 21-к в задоволенні заяви про відвід відмовлено. Таким чином означені доводи при розгляді даного клопотання слідчий суддя відкидає як безпідставні та необґрунтовані.

Поряд з вказаним, матеріалами клопотання в судовому засіданні встановлено, 11 травня 2021 року щодо ОСОБА_11 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України (т. 7, а. с. 163 - 187).

У зв`язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_11 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру особисто, 11 травня 2021 року зазначене повідомлення, відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, ч. 1 ст. 278, глави 6 і глави 11 КПК України, направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема, поштовим зв`язком за місцем проживання ОСОБА_11 , а саме за адресою АДРЕСА_1 (т. 7, а. с. 190-191), а також на ім`я Голови Верховної Ради України (т. 7, а. с. 195-198).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2021 у справі № 757/24729/21-к відносно підозрюваного ОСОБА_11 , застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 09.07.2021 включно, але не більше строку досудового розслідування, та зобов`язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду.

На підозрюваного ОСОБА_11 покладено строком до 09.07.2021 включно, наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками відповідно до списку, визначеному слідчим або прокурором;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають йому право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Згідно із ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Частиною 6 ст. 181 КПК України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.

Одночасно, виходячи із положень ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає чотири рівня дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) врахування спливу строку досудового розслідування.

Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Як зазначалось вище в мотивувальній частині ухвали, ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження, як описані в мотивувальній частині ухвали вище, дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_11 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України. А дослідженні в судовому засіданні, долучені до матеріалів клопотання документи, дають підстави слідчому судді дійти висновку для визначення події кримінальних правопорушень, передбачених . 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України та причетності до них підозрюваного.

Таким чином, досліджені матеріали, як описані в мотивувальній частині ухвали вище, у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що на стадії досудового розслідування застосовується інший, ніж під час судового розгляду, стандарт визначення участі особи в інкримінованому кримінальному правопорушенні - обґрунтована підозра, - а відповідні висновки щодо її наявності можуть кардинально змінитися протягом подальшого досудового розслідування у процесі отримання нової доказової інформації. З урахуванням викладеного, в світлі конкретних обставин даного кримінального провадженні досліджених матеріалів на даному етапі достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Надходячи до такого висновку слідчий суддя відхиляє доводи захисту про неможливість врахування протоколів слідчих (розшукових) дій, протоколів допиту свідків та інших доказів, з підстав здійснення досудового розслідування міжвідомчою групою слідчих і як наслідок цього становлення всіх зібраних доказів недопустимим в обґрунтування підозри. Адже на стадії досудового розслідування діють інші стандарти доведення, ніж під час судового розгляду.

Що ж стосується заперечень з боку сторони захисту, з приводу внесення відомостей до ЄРДР стосовно народного депутата України не уповноваженою особою, зокрема, не Генеральним прокурором, як то передбачено ч. 1 ст. 482-2 КПК України, а слідчим СБ України, то такі твердження не відповідають дійсності. Зокрема, з матеріалів клопотання слідує, що слідчим СБ України до ЄРДР були внесені лише відомості стосовно посадових осіб органів державної влади Російської Федерації, громадян Російської Федерації та окремих громадян України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України. При цьому жодних даних про причетність до вчинення цього кримінального правопорушення будь-кого із народних депутатів України в них не міститься.

Відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 438 та ч. 1 ст. 111 КК України, в яких фігурує в тому числі і народний депутат України ОСОБА_11 , внесені 22 та 23 березня 2021 року вносилися Генеральним прокурором ОСОБА_13 .

Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор у своєму клопотання зазначає про ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Щодо ризиків у цьому кримінальному провадженні, заявлених стороною обвинувачення, слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Так, як зазначалось вище ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2021 у справі № 757/24729/21-к відносно підозрюваного ОСОБА_11 , застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Постановляючи таке рішення слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику впливу підозрюваним на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При розгляді даного клопотання, слідчий суддя вважає, що заявлений ризик впливу підозрюваним на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні не зменшився та не перестав існувати незважаючи навіть строки проведення досудового розслідування, з огляду на те, що підозрюваний є Народним депутатом ІХ скликання, не виключає можливості підозрюваного, використовуючи зазначений статус впливати на посадовців, службових осіб або родичів, які є учасниками кримінального провадження.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходить з того, що загальний порядок, встановлений КПК України передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК (у виключних випадках), тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Відтак ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань при розгляді обвинувального акту від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

В сукупності зазначеного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність вказаного ризику.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення із посиланням на схильність підозрюваного до вжиття заходів конспірації разом з іншими фігурантами кримінального провадження, то в умовах наявного запобіжного заходу вказаний цей ризик прокурором під час судового засідання не був обґрунтований достатньо для того, щоб взяти його до уваги.

За вказаних обставин, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження, які продовжують існувати до цього часу, дає слідчому судді процесуальну можливість продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_11 під домашнім арештом цілодобово за виключенням необхідності надання останньому медичної допомоги з покладенням відповідних обов`язків.

Вирішуючи питання про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя також виходить із того, що продовження строку домашнього арешту в даному випадку не становитиме порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. На сьогоднішній день строк домашнього арешту та дії обов`язків становить менше двох місяців. Таким чином, він не є надмірними для нормального життя підозрюваного і відсутні підстави враховувати сплив строку досудового розслідування в контексті зміни запобіжного заходу та/або зменшення кількості обов`язків, оскільки станом на сьогоднішній день вони виступають належним балансостворюючим фактором захисту прав і інтересів підозрюваного і суспільних інтересів у здійсненні оперативного і об`єктивного досудового розслідування. З цих підстав слідчий суддя зазначає про невідповідність твердження захисту про надмірність втручання у права підозрюваного та загрожує його конституційному праву на працю та обов`язку виконання останнім представницьких повноважень.

Щодо доводів сторони захисту про належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_11 як на підставу для відмови у задоволенні клопотання, слідчий суддя зазначає, що вказане свідчить про те, що саме застосований слідчим суддею запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

Щодо посилань сторони захисту на практику ЄСПЛ в різних справах, слідчий суддя враховує сучасні тенденції на застосування практики Європейського суду з прав людини в усіх питаннях кримінального провадження, однак наголошує на неможливості посилатися на неї без чіткого розуміння тих обставин, в яких постановлене те чи інше рішення ЄСПЛ, та взаємозв`язку з конкретними фактами питання, що розглядається.

По суті доводів захисту з приводу того, що прохальна частина клопотання про продовження застосування строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту містить прохання продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді домашнього арешту до двох місяців включно, а ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2021 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_11 фактично на 58 днів, то при розгляді даного клопотання слідчий суддя вправі продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту тільки до 13.07.2021, тобто на 4 дні, слідчий суддя вважає, що такі не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Таким чином зміст цієї норми вказує на право слідчого судді застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та в подальшому його продовжити строком до двох місяців, що може складати строк починаючи від одного дня і до двох місяців включно.

В даному випадку прохальна частина клопотання в повній мірі кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 181 КПК України.

З приводу посилань сторони захисту щодо порушення порядку звернення з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки таке подане менш ніж за 10 днів до закінчення дії попередньої ухвали, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 199 КПК України з урахуванням положень п.20 - 5 розділу ХІ КПК України «Перехідні положення», що є окремою підставою для відмови в задоволенні клопотання, слідчий суддя зауважує, що дійсно клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 22021000000000072 від 11.03.2021 ОСОБА_11 подане менш ніж за 10 днів до закінчення дії попередньої ухвали.

Однак, порушення вимог п.20 - 5 розділу ХІ КПК України «Перехідні положення» не є окремою підставою для відмови в задоволенні клопотання, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За вказаних обставин, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з встановленим слідчим суддею ризиком в кримінальному провадженні та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків строком до 07.09.2021 включно, але не більше строку досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя не знаходить підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_11 на даній стадії кримінального провадження більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ? заступника начальника управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження № 22021000000000072 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши останньому залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 07.09.2021 включно, але не більше строку досудового розслідування, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_11 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 07.09.2021 включно, а саме:

- прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду;

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками відповідно до списку, визначеному слідчим або прокурором;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають йому право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1