Решение № 115551606, 11.12.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 грудня 2023 року № 520/25889/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації, Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації (далі по тексту відповідач-1, комісія), Харківської обласної державної адміністрації (далі по тексту відповдач-2, ХОДА), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації, оформлене протоколом № 5 від 14 серпня 2023 року, яким відмовлено у підтвердженні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- зобов`язати Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

- зобов`язати Харківську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 належне посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нового зразку відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приймала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 09 березня 1987 року по 11 квітня 1987 року та працювала медичною сестрою при 126 медичній санітарній частині у місті Чорнобиль. 3 1.03.1994 року Харківською регіональною міжвідомчою комісією по встановленню причинного зв`язку захворювань і інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і їх професійного характеру надано експертний висновок, що мої наявні захворювання пов`язані з впливом іонізуючих та інших шкідливих чинників при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У відповідності до довідки МСЕК серія MCE № 131623 від 06.04.1994 року, позивачці було встановлено 2-гу групу інвалідності з 31.03.1994 року по 01.02.1999 року.

У зв`язку з отриманням II групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, Харківською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 29.06.1994 року видано посвідчення категорії 1, серія НОМЕР_1 .

Рішенням Тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», що діяла при Харківській обласній державній адміністрації в 1999 році ОСОБА_1 не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з «загадковою відсутністю первинних документів».

Позивачка вказує, що після свого відрядження до Чорнобиля, всі свої документи, а саме - табель обліку робочого часу у 30км зоні та посвідчення про відрядження вона здала в бухгалтерію МСЧ № 7 «Харківського тракторного заводу ім. С.Орджонікідзе».

В тому ж 1999 році позивачка звернулася до бухгалтерії МСЧ № 7 «Харківського тракторного заводу ім. С.Орджонікідзе», де їй повідомили, що табель обліку робочого часу у 30 км зоні та посвідчення про відрядження були обревізовані та списані і їй надали лише довідку про заробітну плату за час мого відрядження до м. Чорнобиль.

02.12.2021 року позивачці встановили інвалідність - III група інвалідності по загальному захворюванню, так як вона не має статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, навіть попри те, що є експертний висновок, що наявні захворювання пов`язані з впливом іонізуючих та інших шкідливих чинників при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

29.05.2023 року позивачка звернулася до «Центру спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров`я України» про надання архівної довідки про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - ОСОБА_2 (Петрова - моє дівоче прізвище). У їхній відповіді листом від 30.05.2023 року № 01-16/107 зазначено, що працівникам, які відряджалися у зону відчуження для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, після закінчення терміну роботи всі документи (табель обліку робочого часу у 30 км зоні та посвідчення про відрядження) видавалися на руки для оплати за основним місцем роботи і на зберігання в закладі не залишалися.

28.07.2023 року позивачка звернулася до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації з заявою про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 2 категорії.

За результатами розгляду документів ОСОБА_1 , Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації прийнято рішення, що оформлене протоколом №5 від 14 серпня 2023 року, яким відмовлено у підтвердженні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач дане рішення відповідача вважає протиправним та таким, що порушує право позивача на соціальний захист, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 20.09.2023 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, 14.08.2023 за поданням управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради на засіданні Комісії розглядалась особова справа ОСОБА_1 (протокол засідання № 5), у зв`язку з визначенням їй статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян».

Зокрема, Комісією прийнято рішення такого змісту: « 2. Враховуючи вимоги статей 10 та 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 (зі змінами), та документи особової справи, відмовити ОСОБА_1 (Індустріальний р-н, м. Харків) у визначені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не підтверджується факт виконання робіт у зоні відчуження у 1987році».

Разом з цим, зазначаємо, що особова справа ОСОБА_1 містить наступні статусні документи:

- нотаріально завірену копію довідки медико-санітарної частини Харківського тракторного заводу б/н про заробітну плату за роботу в зоні відчуження;

- нотаріально завірену копію експертного висновку Харківської регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 31.03.1994 № 6582.

В особовій справі ОСОБА_1 відсутні первинні документи, які підтверджують довідку про підвищену оплату праці (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження).

Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, відповідно до статті 15 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Тобто, для встановлення (підтвердження) статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС необхідно надати на розгляд комісії документи, які підтверджують період виконання робіт у зоні відчуження, вичерпний перелік яких визначений пунктом 11 Порядку.

Підтвердження виконання робіт в зоні відчуження є обов`язковою умовою отримання статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

Таким чином, ОСОБА_1 відмовлено у визначені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зв`язку з відсутністю в матеріалах особової справи документів, які підтверджують факт виконання нею робіт у зоні відчуження у 1987 році.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 09 березня 1987 року по 11 квітня 1987 року була направлена м. Чорнобиль для участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

31 березня 1994 року позивачці Харківською регіональною міжвідомчою експертною радою по встановленню причинного зв`язку захворювання та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру видано експертне заключення, відповідно до якого, захворювання, що має позивачка пов`язано з впливом іонізуючих та інших шкідливих факторів при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії, що підтверджено відповідним посвідченням серія НОМЕР_1 від 29.06.1994р.

В подальшому, позивача було позбавлено вказаного вище статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії. Позбавлення статусу було обумовлено недостатністю документальних підтверджень участі позивача у ліквідації аварії на ЧАЕС.

28.07.2023 року позивачка звернулася до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації з заявою про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 2 категорії.

За результатами розгляду документів ОСОБА_1 , Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації прийнято рішення, що оформлене протоколом №5 від 14 серпня 2023 року, яким відмовлено у підтвердженні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовано Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796).

Згідно зі ст. 10 Закону № 796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 14 Закону № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.1986 - незалежно від кількості робочих днів; з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Статтею 15 Закону № 796 передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно зі ст. 65 Закону № 796 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок № 551).

Згідно з п. 2 Порядку № 551, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Пунктом 11 Порядку № 551 визначено перелік документів, за наявності одного з яких особам видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.

Судом встановлено, що період роботи позивача у зоні відчуження підтверджується відповідними документами, наявними в матеріалах справи та які були надані повторно на розгляд відповідної Комісії зі спірних питань, а саме:

- Копія експертного висновку від 31.03.1994 року № 6582;

- Довідка про відрядження з ХТЗ до м. Чорнобиль та виплачену заробітну плату у цей період.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності.

Позивач тривалий час - з 29.06.1999 мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 1), користувався відповідними пільгами, встановленими законодавством України та розраховувала на стабільність і передбачуваність свого статусу.

Пунктом 3 Порядку № 551 передбачено, що особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 1) серії А синього кольору.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме довідкою сер. МСЕ № 131623 позивачеві встановлено 2 групу інвалідності з 31.02.1994, причиною якої стали захворювання, пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС довічно.

Невідповідність даних довідки фактичним обставинам та подіям не підтверджена відповідачем належними та допустимим доказами.

На думку суду позивачем доведено належними та допустимими доказами факт її участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації, оформлене протоколом № 5 від 14 серпня 2023 року, яким відмовлено у підтвердженні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі №826/17220/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі №816/303/16, від 06 березня 2019 року у справі №200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі №818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі №344/8720/16-а.

За наслідками вирішення спору та наявних у справі доказів суд вважає, що відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Отже, суд обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне зобов`язати Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації повторно розглянути подану ОСОБА_1 28.07.2023 року заяву з додатковими документами та прийняти рішення за результатами її розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Враховуючи обставини справи, у задоволенні вимоги позивача про зобов`язання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та зобов`язання Харківської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 належне посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нового зразку відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян», слід відмовити.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації, Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації, оформлене протоколом № 5 від 14 серпня 2023 року, яким відмовлено у підтвердженні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов`язати Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 6 пов., к.201, м. Харків, 61022) повторно розглянути подану ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) 28.07.2023 року заяву з додатковими документами та прийняти рішення за результатами її розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 6 пов., к.201, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 23912956).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11 грудня 2023 року.

Суддя Бадюков Ю.В.